Постанова

від 28.05.2024 по справі 357/4042/21

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/4042/21

3-в/357/9/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2024 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина Дубановська

представника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши в м. Біла Церква заяву особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 про роз`яснення постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі про адміністративне правопорушення № 357/4042/21 від 25 травня 2021 року,

У С Т А Н О В И В:

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла вище вказана заява, у якій ОСОБА_2 посить роз`яснити постанову, якщо ТМЦ є приватною власністю ОСОБА_3 (що встановлено ст. о/у ОВС ВПЗСОТАГ УБФЗ ГУ ДФС у Київській області старший лейтенантом податкової міліції Сергієм Макарчуком, який складав матеріали адміністративного правопорушення).

Мотивував тим, що 28 вересня 2022 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левенцем Є.С., відкрито ВП № 69779229 щодо конфіскації у ОСОБА_2 металевого підземного резервуару для зберігання пального ЛЗ-150 з залишком палива по метро штоку 31 см (1 483 т на суму 44 490 грн.), який знаходиться на зберіганні ОСОБА_3 ; колонки паливо роздавальної «Adast systems a.s.» тип 8997 722/UKR зав № 107/02, яка знаходиться на зберіганні ОСОБА_3 , на підставі постанови.

Зазначає, що перелік майна, який підлягає конфіскації не належить йому, він виконував обов`язки найманого працівника. Відсутні будь-які підтвердження того, що майно, яке підлягає конфіскації, належить йому, як приватна власність.

В матеріалах виконавчого провадження, а саме рапорті від 01 квітня 2021 року ст. о/у ОВС ВПЗСОТАГ УБФЗ ГУ ДФС у Київській області старший лейтенантом податкової міліції Сергієм Макарчуком поданому на ім`я Т.в.о. заступника начальника ГУ начальнику Управління БФЗ ГУ ДФС у Київській області підполковнику податкової міліції ОСОБА_4 , наявна інформація про місцезнаходження майна, яке підлягає конфіскації ( АДРЕСА_1 ) та власника майна ( ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яке підлягає конфіскації. Відповідно до рапорту, власником ТМЦ, яке підлягає конфіскації є ОСОБА_3 , що встановлено старшим лейтенантом податкової міліції, ОСОБА_5 (співробітник податкової міліції, який складав матеріали адміністративного правопорушення). В рапорті також зазначено, що ТМЦ, що підлягають конфіскації були передані на зберігання ОСОБА_3 .

Він виконував обов`язки найманого працівника. Він військовослужбовець ЗСУ, виконує завдання по захисту Батьківщини в зоні ведення бойових дій. Кожного дня він ризикує своїм життям та здоров`ям. Відношення до ТМЦ, які підлягають конфіскації не має, вплинути на виконання постанови не може жодними діями або бездіяльністю.

Вважає в даному випадку правомірним і доцільним буде застосування аналогії процесуального закону, тому ставить питання про роз`яснення постанови суду.

Розгляд заяви проведений за відсутності особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_6 оскільки він про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

29 квітня 2024 року надіслав до суду заяву у якій просить закрити провадження по виконанню постанови від 25 травня 2021 року винесеної Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП в частині конфіскації майна: металевого підземного резервуару для зберігання пального ЛЗ-150 з залишком палива по метро штоку 31 см (1 483 т на суму 44 490 грн.), який знаходиться на зберіганні ОСОБА_3 ; колонки паливо роздавальної «Adast systems a.s.» тип 8997 722/UKR зав № 107/02, яка знаходиться на зберіганні ОСОБА_3 , на підставі направлення повідомлення про вчинення кимінального правопорушення за ознаками ст. 388 КК України відносно відповідального зберігача ОСОБА_3 до органів досудового слідства.

Водночас надіслав клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів справи.

У ході розгляду, представник ОСОБА_1 заяву підтримав та просив її задовольнити. Зазначив, що у ОСОБА_2 наявне відкрите виконавче провадження відносно останнього, що ускладнює розпорядження його майном.

Суддя, заслухавши представника ОСОБА_1 , дослідивши заяву про роз`яснення постанови з доданими до нею матеріалами, надіслані ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку заяви та клопотання з доданими до них доказами, матеріали справи про адміністративне правопорушення № 357/4042/21 відносно ОСОБА_2 , за ч.1 ст. 164 КУпАП, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі про адміністративне правопорушення № 357/4042/21 від 25 травня 2021 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 164 ч. 1 КУпАП.

Застосовано до ОСОБА_6 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить сімнадцять тисяч грн. з конфіскацією в дохід держави:

- металевого підземного резервуару для зберігання пального ЛЗ-150 з залишком палива по метро штоку 31 см (1 483 т на суму 44 490 грн.), який знаходиться на зберіганні ОСОБА_3 ;

- колонки паливо роздавальної «Adast systems a.s.» тип 8997 722/UKR зав № 107/02, яка знаходиться на зберіганні ОСОБА_3 ;

- дизельного пального 3 238 т (на суму 97140 грн.), яке знаходиться на зберіганні підприємства ТОВ «БУМ БИР» (код ЄДРПОУ 41298780 за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський 5).

Звільнено ОСОБА_2 від сплати судового збору на підставі посвідчення серія НОМЕР_1 від 25 лютого 2019 року.

Постановою Київського апеляційного суду від 22 липня 2021 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а вище вказану постанову щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , за ч. 1 ст. 164 КУпАП без змін.

Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити, зокрема, найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.

Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Судом встановлено, що під час винесення постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення № 357/4042/21 судом дотримано вимог ст. 283, 284 КУпАП.

Суд зазначає, що чинні нормами КУпАП не передбачають процес роз`яснення постанов по справі про адміністративне правопорушення.

Однак, відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у Постанові «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01 листопада 1996 року № 9, відмова у судочинстві на підставі неясностей, неузгодженості або відсутності відповідного законодавства не допускається.

Аналогія закону - це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про можливість застосування аналогії закону у найближчій галузі права, в даному випадку кримінальному процесуальному законі.

Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Роз`яснення рішення це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, при цьому не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Отже, за змістом положень ч. 1 ст. 380 КПК України, роз`ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли воно є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, котрі будуть здійснювати його виконання. При цьому під час роз`яснення судового рішення не може ставитися питання про зміну рішення, про внесення до нього нових даних або про роз`яснення мотивів прийняття рішення.

Так, з системного аналізу норм діючого законодавства вбачається, що роз`яснення судового рішення може мати місце, у разі коли воно є незрозумілим.

Роз`яснення судового рішення - це викладення його у більш зрозумілій формі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

В той же час, під час роз`яснення судового рішення не може ставитися питання про зміну рішення, про внесення до нього нових даних або про роз`яснення мотивів прийняття рішення.

Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що не припускається кілька варіантів його тлумачення.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

З постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.06.2021 у справі про адміністративне правопорушення № 357/5048/21 вбачається, що вона є зрозумілою, чіткою за змістом та такою розуміння якої не викликає труднощів та можливості подвійного тлумачення висновків суду.

Суд зауважує, що у своїй заяві про роз`яснення постанови суду ОСОБА_2 порушує питання, щодо способу процедури виконання вказаної постанови, які виходять за межі вимог ч. 1 ст. 380 КПК України, що не дозволяє суду надавати подібні роз`яснення, оскільки вирішення вказаних питань не входить до компетенції суду.

Так, ОСОБА_2 просить закрити провадження по виконанню постанови від 25 травня 2021 року шляхом роз`яснення постанови суду, що не відповідає вимогам про роз`яснення судового рішення, а вирішується, зокрема, в порядку Закону України «Про виконавче провадження».

Тому, суд не вбачає підстав роз`яснювати процедуру виконання постанови суду від 25 травня 2021 року, оскільки всі дані у постанові вказано вірно і на даний час труднощів у її виконанні не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що зміст постанови не містить суперечностей, постанова викладена в ясній та зрозумілій формі, в ній чітко та обґрунтовано зазначені висновки суду щодо конфіскації в дохід держави майна, тому суддя не вбачає підстав для задоволення заяви.

Згідно із рішенням Конституційного суду України від 31 березня 2015 року № 1-7/2015, положення частини другої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене частиною першою статті 284 цього кодексу, а саме: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, встановлених у статті 24-1 цього кодексу, про закриття справи.

Керуючись ст. 283, 284,304 КУпАП та ст. 380 КПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз`яснення постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі про адміністративне правопорушення № 357/4042/21 від 25 травня 2021 року, - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської областіІрина ДУБАНОВСЬКА