Постанова

від 22.07.2021 по справі 357/4042/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 357/4042/21 Головуючий 1 інстанція -Дубановська І.Д.

Провадження № 33/824/3035/2021 Доповідач 2 інстанція - Суханова Є.М.

П О С Т А Н О В А

іменем України

22 липня 2021 року м.Київ

Київський апеляційний суд у складі:

головуючого судді: Суханової Є.М.,

за участю секретаря: Карпенка В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2021 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення ,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП , та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, особа щодо якої складено адміністративний протокол, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2021 рокускасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП .

Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

На обґрунтуваннм своїх вимог , ОСОБА_1 , зазначає, що судом першої інстанції, не взято до уваги, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено фактичнихобставин вчинення адміністративного правопорушення, не викладені дані, яким чином особа здійснювала господарську діяльність. Також апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази отримання прибутку особою, яка притягується до адміністративною відповідальності. Крім того, відсутні дані щодо того, внаслідок чого, уповноважена особа, яка складала протокол, дійшла висновку про наявність в діях особи, що притягується складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП . У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено ,які саме неправомірні дії вчинила особа, що притягується, не конкретизовано її вина, не зазначено як саме здійснювалася підприємницька діяльність. Матеріали справи не містять доказів систематичності дій.

Як встановлено судом першої інстанції 31 .03 .20 21 року, ОСОБА_1 реалізовував та зберігав паливно-мастильні матеріали без ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та ліцензії на право зберігання пального, порушивши ст. 15 ЗУ № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року Про державне регулювання виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовується в електронних сигаретах та пального , вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП .

У відповідності з вимогами ч.6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, а також інших осіб, які беруть участь в провадженні у справі про адміністративні правопорушення не перешкоджає розгляду справи, крім випадків коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Оскільки, ОСОБА_1 в судове засідання призначене на 22.07.2021 року не з`явився, про час та місце розгляду справи Київським апеляційним судом повідомлялись належним чином, про що є дані в матеріалах справи (а.с. 41), а тому Київський апеляційний суд, враховуючи позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні по справі Пономарьов проти України (Заява №3236/03), …сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження , вважає можливим розглянути справу без участі ОСОБА_1 , оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та доводи викладені в апеляційній скарзі вважаю, що підстави для її задоволення відсутні, виходячи з наступного.

За змістом ст. ст. 245 , 252 , 280 , 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів досліджених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При розгляді справи судом першої інстанції у відповідності зі ст. 245 , 251, 252, 280 КУпАП були повно, всебічно та об`єктивно встановлені фактичні обставини та зібрані у справі докази в їх сукупності, дана їм належна оцінка , оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП , за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованим, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в матеріалах провадження доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від № 18 від 31 березня 2021 року, складеним уповноваженою на те особою - старшим о/у ОВС ВПЗСОТАГ УБФЗ ГУ ДФС у Київській області Макарчуком С.Р. (а.с. 1); рапортом старшого о/у ОВС ВПЗСОТАГ УБФЗ ГУ ДФС у Київській області Макарчука С.Р. від 01.04.2021 року (а.с.5,6) поясненнями ОСОБА_1 від 31. 03 .2021року (а.с. 4), зобов 'язанням ОСОБА_1 від 31.03.2021 (а.с. 10); актом приймання - передачі на відповідальне зберігання (а.с. 12), фото таблиця від 16.11.2018 року, фото таблиця від 31. 03 .2021року (а.с. 7,)

Зазначені докази є належними, допустимими та достатніми, з огляду на що суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.164 КУпАП .

З урахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку про доведення вини ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП , що полягало у провадженні господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, у поза розумний сумнів.

Доводи апеляційної скарги стосовно відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП. а також щодо недоведення його вини, повністю спростовуються матеріалами справи, а саме дослідженими судом в ході апеляційного перегляду даної справи доказами.

При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , останній не спростовував факт реалізації паливно-мастильних матеріалів, а також в матерілах справи про адміністративне правопорушення наявні зобов'язанняособи, яка притягається до відповідальності-ОСОБА_1 , де зокрема зазначено про визнання ним провини у вчиненні дій, передбачених за ч. 1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення(а.с 10).

За змістом ч.1 ст.164 КУпАП адміністративна відповідальність за даною нормою закону настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом ( крім випадків застосування принципу мовчазної згоди ).\

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері державного регулювання господарської діяльності. Об`єктивна сторона правопорушення виражається в таких формах: провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди); надання суб`єктом господарювання дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства.

Однак стаття містить також кваліфікований склад, який передбачає провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), ускладнене отриманням доходу у великих розмірах.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" документ дозвільного характеру - це дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Згідно положень цієї ж статті вказаного Закону, принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Суб`єкт адміністративного проступку - загальний. Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Так, ч.1 ст. 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення . Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку . А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Відповідно до положень п. 5, 6 ст. 1 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" ліцензія - запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про рішення органу ліцензування щодо наявності у суб`єкта господарювання права на провадження визначеного ним виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню; ліцензування - засіб державного регулювання провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, спрямований на забезпечення реалізації єдиної державної політики у сфері ліцензування, захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів.

Пунктом 24 ст. 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" передбачено, що ліцензуванню підлягає, зокрема, і перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Між тим, адміністративним правопорушенням відповідно до вимог ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Про легітимність здійснення підприємницької діяльності свідчить видане у встановленому порядку свідоцтво про державну реєстрацію встановленого зразка. Зайняття підприємницькою діяльністю особою, яка не отримала у встановленому порядку свідоцтво про державну реєстрацію або особою, свідоцтво про державну реєстрацію якої було скасовано у визначеному законодавством порядку, і є об`єктивною стороною правопорушення.

Відповідно до ст. 2 ГК України суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Під господарською діяльністю в ст. 3 ГК України розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Зокрема, відповідно до вимог ст. 58 ГКУ суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч.1 ст.128 ГКУ громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу .

Апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність в протоколі конкретних обставин вчинення адміністративного правопорушення, оскільки зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він був складений у зв`язку з безпосереднім виявленням факту реалізації паливно-мастильних матеріалів ОСОБА_1 .

Сукупність наведених доказів підтверджує факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченогост. ч.1 ст.164 КУпАП.

Будь-яких доказів на спростування викладених у постанові суду першої інстанції, обставин матеріали справи не містять

За таких обставин постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

На підставі ст.294 КУпАП , суддя ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду від 25 травня 2021 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її ухвалення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду: Є.М. Суханова