Постанова

від 25.05.2021 по справі 357/4042/21

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/4042/21

3/357/2433/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.05.2021 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дубановська І.Д., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Скибин Жашківського району Київської області, громадянина України, пенсіонера, ветерана війни посвідчення серія НОМЕР_1 від 25 лютого 2019 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , за ч. 1 ст. 164 КУпАП

встановив:

16 квітня 2021 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшов адміністративний матеріал з Управління БФЗ ГУ ДФС у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 164 ч. 1 КУпАП.

В протоколі про адміністративне правопорушення № 18 від 31 березня 2021 року зазначено:

ОСОБА_1 реалізовував та зберігав паливно-мастильні матеріали без ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та ліцензії на право зберігання пального, порушивши ст. 15 ЗУ № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року Про державне регулювання виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовується в електронних сигаретах та пального , вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що прийшов до товариша, де не знайомий чоловік попросив заправити автомобіль паливом, після чого підійшли два невідомих чоловіка, повідомили, що вони з податкової і склали протокол про адміністративне правопорушення.

Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, приходжу до наступного висновку.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Відповідно до вимог статті 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення статті 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 251, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.

Частиною першою ст. 164 КУпАП передбачено відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері державного регулювання господарської діяльності. Об`єктивна сторона правопорушення виражається в таких формах: провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди); надання суб`єктом господарювання дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства.

Однак стаття містить також кваліфікований склад, який передбачає провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), ускладнене отриманням доходу у великих розмірах.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" документ дозвільного характеру - це дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Згідно положень цієї ж статті вказаного Закону, принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Суб`єкт адміністративного проступку - загальний. Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Так, ч.1 ст. 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення . Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку . А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Відповідно до положень п. 5, 6 ст. 1 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" ліцензія - запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про рішення органу ліцензування щодо наявності у суб`єкта господарювання права на провадження визначеного ним виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню; ліцензування - засіб державного регулювання провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, спрямований на забезпечення реалізації єдиної державної політики у сфері ліцензування, захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів.

Пунктом 24 ст. 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" передбачено, що ліцензуванню підлягає, зокрема, і перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Між тим, адміністративним правопорушенням відповідно до вимог ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Про легітимність здійснення підприємницької діяльності свідчить видане у встановленому порядку свідоцтво про державну реєстрацію встановленого зразка. Зайняття підприємницькою діяльністю особою, яка не отримала у встановленому порядку свідоцтво про державну реєстрацію або особою, свідоцтво про державну реєстрацію якої було скасовано у визначеному законодавством порядку, і є об`єктивною стороною правопорушення.

Відповідно до ст. 2 ГК України суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України , державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу , а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Під господарською діяльністю в ст. 3 ГК України розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Разом з тим, відповідно до положень п. 14.1.36 Податкового Кодексу України , ст. 14 Господарського Кодексу України , господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" документ дозвільного характеру це дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Статтею 1 Закону № 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначено, що: роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції, автогазозаправної станції, газонаповнювальної станції, газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки.

Порядок здійснення роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального визначено статтею 15 зазначеного Закону № 481 зі змінами, відповідно до якої імпорт, експорт алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності без ліцензії. Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п`ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років.

Згідно з ст.16 зазначеного Закону контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і пального, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, на зберігання пального. Для здійснення контролю суб`єкт господарювання подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Тобто існує спеціальний Закон, який регламентує порядок та умови торгівлі пальним, умови якого ОСОБА_1 дотримані не були.

Отже, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 судом повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні, які оцінені судом в їх сукупності та у відповідності з вимогами ст. 251 , 252 КУпАП , а відтак, за таких обставин, оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що винна його в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 ч. 1 КУпАП повністю доведена, а кваліфікація його дій працівниками БФЗ ГУ ДФС у Київській області - є вірною.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З врахуванням обставин вчинення правопорушення, даних про особу, відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність, враховуючи мету адміністративного стягнення, суд приходить до переконання, що на нього слід накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ст. 164 ч. 1 КУпАП у вигляді мінімального штрафу із застосування додаткової міри стягнення - конфіскації.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі посвідчення серія НОМЕР_1 від 25 лютого 2019 року .

Керуючись ЗУ "Про ліцензування видів господарської діяльності" , ст. 164 ч. 1, 245 , 252 , 268 , 280 , 283 , 284 КУпАП , суддя

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 164 ч. 1 КУпАП.

Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить сімнадцять тисяч грн. з конфіскацією в дохід держави:

-металевого підземного резервуару для зберігання пального ЛЗ-150 з залишком палива по метро штоку 31 см (1 483 т на суму 44 490 грн.), який знаходиться на зберіганні ОСОБА_2 ;

-колонки паливо роздавальної Adast - systems a.s. тип - 8997 722/UKR зав № 107/02, яка знаходиться на зберіганні ОСОБА_2 ;

-дизельного пального 3 238 т (на суму 97140 грн.), яке знаходиться на зберіганні підприємства ТОВ БУМ БИР (код ЄДРПОУ 41298780 за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський 5).

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі посвідчення серія НОМЕР_1 від 25 лютого 2019 року .

Постанова може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя

Білоцерківського міськрайонного суду

Київської області І.Д. Дубановська