Рішення

від 24.05.2024 по справі 638/18662/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/18662/23

Провадження № 2/638/2397/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

24.05.2024 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді Штих Т. В.,

за участю секретаря судового засідання Кассіч Н. А.,

розглянувши в судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Охтирської міської ради Сумської області, Служба у справах дітей Борівської селищної ради Харківської області про позбавлення батьківських прав та заміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_2 треті особи Орган опіки і піклування виконавчого комітету Охтирської міської ради Сумської області, Служба у справах дітей Борівської селищної ради Харківської області про позбавлення батьківських прав та заміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Обґрунтовуючи позовні вимоги посилалась на те, що за час подружнього життя у позивачки та відповідача народився син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач почав зловживати алкогольними напоями та наркотичними засобами, вчиняти насильство в сім`ї, у зв`язку з цим позивачка розірвала з відповідачем шлюб. На данич час відповідач взагалі не цікавиться долею сина, не сплачує аліменти, вихованням займається позивачка. У зв`язку з чим позивачка звернулась до суду з позовною заявою про позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зміну способу стягнення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн..

В судовому засіданні позивачка підтвердила обставини, зазначені у позові, наполягала на його задоволені.

Представник позивачки також підтримав позов, просив його задовольнити

Представник третьої особи, Органу опіки і піклування виконавчого комітету Охтирської міської ради Сумської області, в судове засідання не з`явився, через електронний суд надіслав заяву про розгляд справи без участі представника органу опіки та піклування.

Неповнолітній ОСОБА_3 під час бесіди повідомив, що останній раз тата бачив в 6 років, з татом не спілкується, мама у спілкуванні не обмежує.

Відповідач повідомлявся про дату, час та місце судового засідання шляхом направлення повісток на зазначений у позовній заяві номер телефону. Також відповідач повідомлявся розміщенням оголошення на сайті суду про його виклик.

У зв`язку з тим, що судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, однак останній в судове засідання не з`явився, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, також відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку з чим суд, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК, у зв`язку з неявкою учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб 05 листопада 2013 року, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Борівського районного управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 52, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, видане повторно Серія НОМЕР_1 від 12 січня 2018 року.

Від шлюбу подружжя має неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходить своє підтвердження копією свідоцтва про народження, видане повторно, серія НОМЕР_2 від 04 серпня 2022 року.

Рішенням Борівського районного суду Харківської області від 06.04.2018 по справі № 614/45/18 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Відповідно до судового наказу, виданого Борівським районним судом Харківської області 13.03.2018 по справі № 614/188/18 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі від доходу ОСОБА_2 але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів доходів громадян.

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_2 має заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 104 219,27 грн..

Згідно з довідкою від 27.09.2023 № 170 ОСОБА_4 дійсно навчається в 4-А класі Охтирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5.

Позивачка, разом із сином, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою від 26.09.2023 № 433, виданою ПП «СІБ».

Згідно з Висновком Виконавчого комітету Охтирської міської ради Сумської області від 26.02.2024 № 01-05/486 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо неповнолітнього сина ОСОБА_4 при ухвалені судового рішення можуть підлягати задоволенню.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Пунктом 2 частини 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18, від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц, від 08 травня 2019 року у справі № 409/1865/17-ц.

Виключний характер позбавлення батьківських прав пояснюється тим, що воно може бути здійснено тільки судом. З цієї ж причини встановлений вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який охоплює всі можливі способи порушення батьками прав і інтересів дитини.

Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена в ст. 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п. 15, 16, 17 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

Між інтересами дитини і інтересами батьків має існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу слід приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою і важливістю повинні переважати над інтересами батьків.

Позивачка зазначає, що нею ніколи не створювалися будь-які перешкоди у спілкуванні відповідача з донькою, та участі у її вихованні, але відповідач бажання спілкуватися з донькою не виявляв та не бажав виконувати покладені на нього законом батьківські обов`язки. Це свідчить про відсутність об`єктивного волевиявлення відповідача на активну участь у формуванні життя своєї дитини.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що при розгляді справи знайшли підтвердження обставини, що відповідач за власною ініціативою самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до свого сина, без поважних причин залишив його без батьківської уваги та турботи, при цьому має місце відсутність перешкод у спілкуванні з дітьми та позивачкою доведено, що поведінка відповідача відносно малолітнього є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками, що свідчить про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав. Тому позовна вимога ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Охтирської міської ради Сумської області, Служба у справах дітей Борівської селищної ради Харківської області про позбавлення батьківських прав підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зміну способу стягнення з відповідача аліментів на утримання сина суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Нормами ч. 2 ст. 166 СК України передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (ч.1 ст.181 СК України).

Згідно з ч. 3 ст.181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно. Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

У відповідності до ч. 3 ст. 181 СК України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Тобто, Сімейним Кодексом позивачу прямо надано право на зміну способу стягнення аліментів.

Право на зміну виду стягнення аліментів позивачем, одержувачем аліментів, також підтверджується Постановою Верховного Суду України від 05.02.2014 року у справі №143цс13 де висловлено правову позицію, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Відповідач є працездатною та здоровою особою і зобов`язаний надавати матеріальну допомогу для свого малолітнього сина.

Таким чином, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, те, що дійсно відповідач не займається піклуванням своєї дитини, не забезпечує її матеріально, ухиляється від своїх батьківських обов`язків, суд доходить до висновку, що позовну заяву про позбавлення батьківських прав та зміну способу стягнення аліментів слід задовольнити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 1073,60 грн..

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Відповідно до ч. 4 зазначеної статті суд при поновленні батьківських прав перевіряє наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

Керуючись ст.ст. 6, 19, 141, 150, 155, 157, 164, 165, 166, 180, 181, 192 СК України, ст.ст. 10, 12, 81, 95, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Охтирської міської ради Сумської області, Служба у справах дітей Борівської селищної ради Харківської області про позбавлення батьківських прав та заміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити .

Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_3 ), батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження видане повторно серії НОМЕР_2 від 04 серпня 2022 року).

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначених судовим наказом Борівського районного суду Харківської області від 13.03.2018 року у справі № 614/188/18, та стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження видане повторно серії НОМЕР_2 від 04 серпня 2022 року), в розмірі 3000 грн. (Три тисячі гривень) щомісячно, починаючи з дня набрання даного рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Судовий наказ від 13.03.2018, виданий Борівським районним судом Харківської області в справі № 614/188/18, відкликати із Ізюмського ВДВС в Ізюмському районі, Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_3 ) судовий збір в дохід держави в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Повний текст рішення складено 03 червня 2024 року.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Т. В. ШТИХ