Рішення

від 27.05.2024 по справі 511/2409/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 511/2409/22

Провадження № 2/947/253/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2024 року

Київський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді - Гниличенко М.В.

при секретарі Тіщенко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, Виконавчий комітет Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 , поданим через адвоката Якименко Миколу Миколайовича, до ОСОБА_1 , треті особи: Відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, Київська районна адміністрація Одеської міської ради як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини,суд

ВСТАНОВИВ:

09.11.2022 року до Роздільнянського районного суду Одеської області надійшла позовна заява представника позивача адвоката Портної У.О. в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 . Постановити рішення про негайне відібрання у ОСОБА_2 малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і повернення його до матері ОСОБА_1 за місцем її мешкання, а також просить стягнути судові витрати.

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 15.11.2022 року провадження по даній справі відкрито у порядку загального позовного провадження.

13.12.2022 року відповідачем ОСОБА_2 до Роздільнянського районного суду Одеської області подано зустрічний позов про визначення місця проживання дитини з додатками.

23.12.2022 року до Роздільнянського районного суду Одеської області подано позовну заяву третьої особи малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , подану через законного представника батька ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_2 .

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 14.12.2022 року передано вказану цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини та відібрання дитини у батька, за підсудністю Київському районному суду м.Одеси.

24.01.2023 року вказана цивільна справа надійшла до Київського районного суду м.Одеси.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2023 року, вказану цивільну справу передано судді Гниличенко М.В.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 27.01.2023 року вказану цивільну справу прийнято до провадження.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 31.01.2023 року позовну заяву третьої особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , подану через законного представника батька ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини повернуто заявнику.

Вказану ухвалу суду про повернення позовної заяви було оскаржено законним представником ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . - ОСОБА_2 до Одеського апеляційного суду.

Постановою Одеського апеляційного суду від 10.04.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , законним представником якого є ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 31.01.2023 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 27.01.2023 року позовну заяву третьої особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , подану через законного представника батька ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини прийнято до провадження.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 13.12.2023 року позовну заяву третьої особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , подану через законного представника батька ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини залишено без розгляду.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 01.02.2023 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 , подану через адвоката Якименко Миколу Миколайовича залишено без руху та надано строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

06.02.2023 року на адресу Київського районного суду м.Одеси представником ОСОБА_2 адвокатом Якименко М.М. була надіслана заява про усунення недоліків зустрічної позовної заяви та оплачено судовий збір.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 29.03.2023 року було прийнято зустрічний позов та об`єднано з первісним позовом.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 13.07.2023 року було прийнято відмову ОСОБА_1 адвоката Портна У.О. від частини позовних вимог та закрито провадження по цивільній справі в частині позовних вимог щодо негайного відібрання у ОСОБА_2 малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 15.11.2023 року було залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Виконавчий комітет Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області та витребувано висновок щодо доцільності встановлення місця проживання дитини разом з матір`ю.

13.12.2023року представникомвідповідача ОСОБА_2 адвокатом ІванцовоюЗ.А.було поданоклопотання прозупинення розглядусправу,мотивуючи тим,що відповідач ОСОБА_2 перебуває ускладі ЗбройнихСил України,призначений наказомГоловнокомандувача ЗбройнихСил Україниз 02.11.2022року напосаду офіцера відділу узагальнення та забезпечення майном за класами постачання оперативно-медичного управління Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, тому підтверджено факт його перебування у складі Збройних Сил України.

Ухвалою Київськогорайонного судум.Одесивід 13.12.2023року у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Іванцової З.А. щодо зупинення провадження у справі було відмовлено, підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду по суті.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у порядку ст.ст.128, 131 ЦПК України.

До судового засідання з`явилась позивач ОСОБА_5 та її представник адвокат Портна У.О., які первісні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити, у задоволенні зустрічного позову просили відмовити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Іванцова З.А. до судового засідання не з`явились, належним чином повідомлялись, причини неявки суду невідомі, будучі обізнаними про розгляд справи сторона відповідача будь-яких заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутності, поважності причин неявки до судового засідання суду не надали, доводи первісного позову не спростовано.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Виконавчий комітетЛиманської селищноїради Роздільнянськогорайону Одеськоїобласті,Відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради у судове засідання не з`явились, належним чином повідомлялись, надали до суду висновок щодо доцільності встановлення місця проживання разом з матір`ю та просили розглянути справу без участі представника Служби у справах дітей Лиманської селищної ради та не заперечували проти того, щоб дитина проживала разом з матір`ю ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Київська районна адміністрація, як органу опіки та піклування надав до суду письмову заяву, якою просять провести судовий розгляд без участі їх представника, у вирішенні всіх питань учасників процесу покладаються на розсуд суду. Крім того, повідомили, що на розгляд комісії від батько дитини ОСОБА_2 надійшла заява, якою він просить припинити розгляд поданої ним заяви про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на норми абз.2 ч.3 ст.19 СК України.

Відповідно абз.2 ст.3 ст.19 СК України звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. У разі звернення до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.

Проте, суд звертає увагу на норму ч.5 ст.19 СК України про те, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до ч.6 ст.56 ЦПК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у судовому процесі для подання висновків у справі є обов`язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.

Оскільки, відповідач звернувся до суду із зустрічним висновком про визначення місця проживання малолітньої дитини, висновок органу опіки та піклування є обов`язковим для розв`язання спору між батьками, однак відповідач звернувшись з заявою до органу опіки та піклування про припинення розгляду поданої ним заяви визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично самоусунувся від отримання письмового висновку щодо розв`язання спору між батьками та фактично свідчить щодо не заперечення факту місця проживання дитини разом з матір`ю.

Суд вважає наявні в матеріалах справи докази повними та достатніми для розгляду справи по суті.

Суд, заслухавши позивача та її представника, малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у присутності психолога ОСОБА_7 , дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 25.09.2010 року уклали шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 1430.

За час шлюбу у сторін народилась дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається із повторного свідоцтва про народження від 25.10.2022 року серія НОМЕР_1 , батьками в якому вказані сторони по справі /а.с.12/.

15.12.2021 року ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, рішенням Київського районного суду м.Одеси від 15.02.2022 року у справі № 947/39381/21 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Із тексту рішення вбачається, що сторони не заперечували щодо розірвання шлюбу, та дійшли згоди щодо визначення місця мешкання їх спільного сина. Рішення суду набрало законної сили.

На теперішній час, фактично протягом останнього року, малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з матір`ю ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 4 ст.19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Згідно ч.5 ст.19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно з Висновком про визначення місця проживання дитини № 003/01-24/2024 від 19.01.2024 року Служба у справах дітей Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області вважає про доцільність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 ./а.с.111/.

Ізвисновку вбачається,що назасіданнях комісіїз питаньзахисту правдітей Київськоїрайонної адміністраціїОдеської міськоїради,які відбулись30.05.2019р,25.07.2019р.,були детальнорозглянуті всіпредставлені документита встановленонаступне Службою у справах дітей Лиманської селищної ради було зроблено Акт обстеження умов проживання родини за її місцем реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 . Умови проживання добрі. Двоповерховий будинок складається із 4 житлових кімнат, в будинку є газо-електро-водо-постачання. В будинку тепло, затишно, є вся необхідна мебля та побутова техніка для проживання. Для виховання дитини створено всі необхідні умови. Дитина має свою кімнату, спальне та робоче місце, іграшки, підручники, сезонний одяг, побутову техніку. Мати приділяє багато часу та коштів на розвиток та виховання дитини, приймає активну участь в житті дитини, відвідує батьківські збори, водить дитину на спортивні секції та гуртки, піклується про стан здоров`я дитини. При бесіді з дитиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено бажання дитини проживати разом з матір`ю ОСОБА_6 .

На підставі викладеного, комісією було зроблено висновок, враховуючи інтереси дитини, вважають за доцільне встановити місце проживання та виховання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 ./а.с.111/

Суд ретельно дослідивши матеріали справи приймає до уваги вказаний висновок про доцільність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_6 .

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як зазначено у ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до положень ст.153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно ч.2 та ч.3 ст.157 СК України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно із ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначаються нею самою.

Відповідно до ч.1 ст.161 СК України передбачає, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Статтею 171 СК України передбачено, що дитина має право на те, що б бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосується її особисто, а також питань сім`ї. Дитина яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання.

В судовому засіданні, за участю психолога ОСОБА_7 , було опитано дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зазначив, що має однакове позитивне ставлення як до мати, так і до батька, він любить обох батьків, але хоче проживати разом з матір`ю за її місцем проживання, оскільки відвідує школу, спортивні секції, займається англійською мовою, має багато друзів, тому не бажає заново переїздити до батька, який у зв`язку зі службою у від`їздах та йому приходиться проживати зі знайомою батька.

Психолог ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона спілкувалась з малолітнім ОСОБА_8 , проводила бесіду, спостерігання, тестування, було виявлено яскраву неприховану прихильність дитини проживати разом з матір`ю, у нього однакові добрі теплі почуття до батьків, дитина розвинута, відповідає віковим характеристикам.

Врахування думки дитини щодо її життя передбачає й ст. 12 Конвенції з прав дитини, в якій записано, що Конвенція зобов`язує держави-учасниці забезпечити дитині, здатній формулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються її, і цим поглядам має приділятись належна увага, згідно з віком дитини та зрілістю.

Згідно п.18постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №11від 21.12.2007року «Пропрактику застосуваннясудами законодавствапри розглядісправ проправо нашлюб,розірвання шлюбу,визнання йогонедійсним таподіл спільногомайна подружжя»при вирішенніспору промісце проживаннядитини судамналежить звертатиособливу увагуна їївік таз`ясовувати,з киміз батьківвона бажаєпроживати.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своїми батьками.

Оскільки батько дитини у разі визначення місця проживання дитини з матір`ю не обмежений у своєму праві на спілкування з дитиною, турботу відносно дитини та участь у вихованні дитини і може реалізувати свої права шляхом домовленості з матір`ю дитини щодо встановлення часу та порядку спілкування з дитиною або за рішенням органу опіки та піклування чи за судовим рішенням з цього питання, а також надавати матеріальну допомогу на дитину у добровільному порядку або про стягнення аліментів за рішенням суду.

Згідно зі ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у своєму рішенні від 1 липня 2017 року у справі «М.С. проти України» наголосив, що основне значення при визначенні місця проживання дитини має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по - перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по - друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

При вирішенні спору щодо місця проживання дитини, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, вік дитини, майновий стан батьків, що мають істотне значення, але насамперед має виходити з інтересів самої дитини.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_6 про визначення місце проживання дитини разом з нею, підлягають задоволенню, оскільки з досліджених доказів, вбачається, що це відповідає інтересам дитини, яка висловила свою згоду на таке проживання, а позивач має можливість створити дитині належні умови для виховання та розвитку, тому суд вважає за необхідне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_6 . У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини разом з батьком, суд відмовляє за недоведеністю позовних вимог та бере до уваги думку дитину, яка висловила бажання проживати разом з матір`ю.

Згідно з частиною другоюстатті 141 ЦПК України, з урахуванням задоволення первісного позову в повному обсязі, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача сплачені нею судові витрати у зв`язку з поданням позовної заяви у розмірі 992,40 грн., що вбачається із платіжної квитанції № 0.0.2730177174.1 від 04.11.2022 року.

Керуючись ст.ст.141, 160, 161, 171 СК України, ст.ст.4, 12, 13,19, 81, 89, 141, 193,259, 263-265, 273, 294, 315, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, Виконавчий комітет Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про визначення місця проживання дитини задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем її проживання.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , поданим через адвоката Якименко Миколу Миколайовича, до ОСОБА_1 , треті особи: Відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, Київська районна адміністрація Одеської міської ради як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судовий збір у розмірі 992 /дев`ятсот дев`яносто дві гривні) 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 03.06.2024 року.

Суддя Гниличенко М. В.