печерський районний суд міста києва
Справа № 757/21045/22-ц
пр. 2-5131/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 травня 2024 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Ільєвої Т.Г.,
при секретарі - Ємець Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 5» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСББ "ПЕЧЕРСЬКА ХВИЛЯ" про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
В С Т А Н О В И В :
16.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «РАДА 5» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача суму заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 13 532,97 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 982,14 грн., 3% річних в розмірі 117,75 грн., 2 402,02 грн. пені, посилаючись на те, що є житлово-експлуатаційною організацією, яка обслуговує будинок за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач є власником квартири № 153 означеного будинку.
Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16.02.2023 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 5» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Ухвалою суду від 30.01.2024 року скасовано заочне рішення Печерського районного суду м. Києва суду від 16.02.2023 по справі №757/21045/22-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 5» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін.
09.02.2024 до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на позовну заяву, в якому відповідач просила відмовити у задоволенні позовних вимог, вказуючи на їх безпідставність та необґрунтованість.
19.03.2024 ухвалою суду залучено до участі в справі № 757/21045/22-ц у якості третьої особи, яка не заявляє вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСББ "ПЕЧЕРСЬКА ХВИЛЯ" (код ЄДР 43821526, м. Київ, вул. Староноводницька, 13).
09.05.2024 до суду надійшли пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 5».
09.04.2024 представник відповідача подав до суду заяву про проведення розгляду у його відсутність, проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити.
Представник позивача подав до суду заяву про проведення судового розгляду у його відсутність без фіксації технічним засобами, позовні вимоги просив задовольнити.
Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.
Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судовим розглядом встановлено, що 01.04.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «РАДА 5» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_3 , за умова якого відповідач взяла на себе зобов`язання вносити платежі по авансовій системі до 20 числа місяця, що передує (пункт 2.2 договору).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не заперечує факт укладення між нею і ТОВ «РАДА 5» договору про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно статті 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом, тобто означена стаття встановлює презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, в тому числі, з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з наступними змінами і доповненнями, що був діючим у спірний період, споживач зобов`язаний вчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно доводів позивача відповідач має заборгованість за спожиті послуги, також вона ухиляється від виконання покладеного на неї обов`язку з оплати наданих позивачем послуг, у зв`язку з чим за відповідачем обліковується заборгованість, яка згідно з розрахунками позивача за період з 01.11.2021 р. по 01.07.2022 р. становить 13 532,97 грн.
Отже вищевказані обставини не є спірними, оскільки визнаються учасниками справи, тому відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню.
Розрахунком заборгованості, який додавався до позовної заяви підтверджується, що надані позивачем послуги відповідачка в період з 01.11.2021 по 01.07.2022 не оплачувала.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що житлово-комунальні послуги за спірний період з 01.11.2021-01.07.2022 були оплачені лише 08.01.2024, що підтверджується квитанціями про оплату послуг, які надала суду сторона відповідача.
Вищевказані обставини свідчать про визнання відповідачем позовних вимог в даній частині.
Оскільки станом на 09.01.2024 відповідачем була погашена основна сума заборгованості в розмірі 13532,97 грн., то виконавчий лист, виданий по справі №757/21045/22-ц, пред`являвся до примусового виконання лише в частині стягнення: інфляційної складової боргу 982,14 грн., 3% річних - 117,75 грн., пені - 2 402,02 грн. та судового збору - 2 481,00 грн, а всього 5982,91 грн., що підтверджується постановами приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Артемчуком Т.В. про відкриття та закінчення виконавчого провадження № 73713729.
Згідно розпорядження Печерської районної у місті Києві державної адміністрації №588 від 31 травня 2002 року, затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта: секції «В», «Г» будинку АДРЕСА_1 , а також передано на баланс ТОВ «Рада», як експлуатаційної організації вищевказаний житловий будинок.
Відповідно до установчого договору про створення та діяльність ТОВ «Рада 5», затвердженого протоколом № 1 від 23.08.2002 загальних зборів учасників, встановлено, що ТОВ «Рада 5» є правонаступником прав та обов`язків ТОВ «Рада» в частині договірних відносин по обслуговуванню будинку АДРЕСА_1 .
Отже, позивач у справі є належною обслуговуючою організацією, а тому наділений правом вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.
Вищевказані обставини встановлені рішенням Печерського районного суду міста Києва від 12.05.2022 у справі №757/64557/21-ц, між тими самими сторонами за інший період з 01.01.2021-01.11.2021, тому в силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України, мають преюдиційне значення та не доказуються при розгляді даної справи, в якій беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлено ці обставини.
Посилання відповідача стосовно створення 16.09.2020 мешканцями будинку АДРЕСА_4 , не заслуговують на увагу, оскільки після створення ОСББ, співвласниками будинку не приймалось рішення про обрання форми управління багатоквартирним будинком, тому ТОВ «РАДА 5» не припинило свою діяльність щодо обслуговування будинку та надання житлово-комунальних послуг його співвласникам. Всі договори є чинними і не припиняли дію.
Вищевказані обставини встановлені постановою Київського апеляційного суду від 25.04.2023 в аналогічній справі № 757/9179/22-ц, за позовом ТОВ «РАДА 5» до власника квартири АДРЕСА_5 .
Частиною першою статті 9 Закону України від 14.05.2015 № 417Л/ІІІ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон №417Л/ІІІ) визначено, три форми управління багатоквартирним будинком, а саме:
1. самостійне управління співвласниками;
2. управління управителем;
3. управління об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ).
Згідно п. 3-1 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII) договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені з виконавцями таких послуг або з управителями, визначеними згідно із цим Законом, до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуги з управління багатоквартирним будинком, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами (у тому числі щодо вивезення побутових відходів - за наявності), до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
У разі якщо такими договорами передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.
З дати введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуги з управління багатоквартирним будинком, зміна будь-яких умов договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, додатків і кошторисів (нін/тарифів) до них забороняється та вважається нікчемною. Виконавець таких послуг або управитель має право достроково розірвати відповідний договір, попередивши про це споживачів не пізніш як за два місяці до дня розірвання договору.
У разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про aорму (зміну Форми) управління багатоквартирним будинком договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені з виконавцем таких послуг або управителем, визначеним згідно із цим Законом до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуги з управління багатоквартирним будинком, втрачають чинність з дати, визначеної зборами сшіївівласників (загальними зборами об`єднання співвласників) багатоквартирного будинку, або з дати початку виконання зобов`язань за договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, укладеним за правилами, визначеними цим Законом, але не раніше ніж через два місяці після направлення особою, уповноваженою на це зборами співвласників (загальними зборами об`єднання співвласників) багатоквартирного будинку, такому виконавцю, управителю письмового повідомлення діро припинення договорів.
У такому разі виконавець або управитель не пізніше 30 днів з дати припинення договорів має здійснити остаточне нарахування плати за надані послуги відповідно до фактичних нарахувань та обсягів наданих відповідних послуг.
Таким чином, в силу п. 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2189-VІІІ договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та пшбудинкових територій, укладені до введення в дію норм цього Закону, зберігають чинність до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеними за правилами, визначеними цим Законом або до дати, визначеної зборами співвласників (загальними зборами об`єднання співвласників) багатоквартирного будинку, у разі прийняття ними рішення про форму (зміну форми) управління багатоквартирним будинком.
Оскільки, після створення ОСББ «Печерська хвиля», співвласниками батоквартирного будинку не приймалось рішення про форму управління багатоквартирним будинком та не укладалось договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, тому всі договори ТОВ «РАДА 5» з мешканцями багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , в силу п. 3-1 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2189-УІІІ зберегли чинність, а позивач до теперішнього часу продовжує надання житлово-комунальних послуг його мешканцям.
Відтак ТОВ «РАДА 5» є житлово-експлуатаційною організацією, яка до теперішнього часу обслуговує будинок АДРЕСА_1 та надає житлово- комунальні послуги його мешканцям на підставі договорів, які укладені до введення в дію Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги».
Водночас відповідач у встановленому законом порядку не відмовлялася від наданих їй послуг, належних і допустимих доказів на підтвердження ненадання послуг або надання їх неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від їх оплати, суду не надала.
Разом із цим вчинила дії, які свідчать про визнання свого обов`язку щодо оплати наданих позивачем житлово-комунальних послуг та існуючої заборгованості, а саме: оплатила 08.01.2024 житлово-комунальні послуги за спірний період з 01.11.2021- 01.07.2022, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до Закону України від 14.05.2015 № 417-УІИ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон №417-УІІІ) рішенням загальних зборів власників житлових та нежитлових приміщень будинку за адресою: АДРЕСА_1 , секція Г від 01.08.2019, яке було оформлено Протоколом № 1, вирішено продовжити в подальшому надання послуг контрольно- пропускного режиму (далі - «послуги Консьєрж» та підвищити тариф на цю послугу до 453,00 грн (тариф є діяв до липня 2023 р.).
Матеріали справи не містять доказів визнання недійсним, нечинним чи скасування у встановленому законом порядку, рішення загальних зборів співвласників власників будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 01.08.2019.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто, належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є щомісячна сплата позивачу вартості наданих послуг.
Відповідно до змісту статтей 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Враховуючи викладене, та, зважаючи на те, що відповідач не виконує своїх зобов`язань щодо утримання належного йому майна та ухиляється від оплати наданих їй позивачем послуг, нарахована позивачем за період з 01.11.2021 р. по 01.07.2022 р. заборгованість у сумі 13 532,97 грн. підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку. При цьому, відповідач жодних заперечень щодо позову суду не надав.
Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов`язання.
Так, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки судом встановлено, що заборгованість за житлово-комунальні послуги відповідача становить 13 532,97 грн., що в свою чергу свідчить про прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, тому наявні підстави для застосування частини другої статті 625 ЦК України. Правильність нарахованих позивачем інфляційних втрат та 3% річних судом перевірена, відповідачем не заперечується і не спростовується.
Згідно з нормами ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Відповідач на спростування доводів та доказів сторони позивача своїх доказів суду не надавла
На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги, втрат від інфляційних процесів, 3% річних, пені є обґрунтованими, доведеними, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.
У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі, судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 481,00 грн. відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Так, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись статтями 11, 15, 16, 22, 525, 526, 625 ЦК України, статтями 151, 162 ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 5» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСББ "ПЕЧЕРСЬКА ХВИЛЯ" про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 5» (п/рахунок НОМЕР_1 в АТ «Приватбанк» м. Києва, МФО 321842, ЄДРПОУ 32070545) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 13 532,97 грн. - основного боргу, інфляційної складової боргу 982,14 грн., 3% річних - 117,75 грн., пені - 2 402,02 грн., судового збору - 2 481,00 грн.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «РАДА 5» (02068, м. Київ, вул. А. Ахматової, 3, ЄДРПОУ 32070545).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Третя особа: ОСББ "ПЕЧЕРСЬКА ХВИЛЯ" код ЄДР 43821526, м. Київ, вул. Староноводницька, 13.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 17.05.2024.
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.05.2024 |
Оприлюднено | 04.06.2024 |
Номер документу | 119446706 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Ільєва Т. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні