Ухвала

від 27.05.2024 по справі 953/1147/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 11-сс/818/559/24 Доповідач ОСОБА_1

Справа № 953/1147/24 Слідчий суддя ОСОБА_2

1-кс/953/1497/24

Категорія: у порядкуКПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

власника майна - ОСОБА_6 ,

представника власника майна - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 та його представника адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42023000000000847 від 24 травня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 190, частиною 2 статті 364 КК України,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2024 року поновлено прокурору строк на подання клопотання про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42023000000000847 від 24 травня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 190, частиною 2 статті 364 КК України.

Клопотання прокурора про арешт майна задоволено та накладено арешт на майно, що вилучено під час обшуку у приміщеннях за місцем поживання керуючого справами НАН України ОСОБА_6 , що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон HUAWEI Mete 20 Pro, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім картками НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ; ноутбук НОМЕР_5 з серійним номером CND832044T, шляхом заборони його користування, розпорядження та відчуження. Місцем зберігання вказаних предметів визначено слідчий відділ УСБУ в Харківській області, відповідно до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження». ОСОБА_6 та йогопредставник адвокат ОСОБА_7 ,не погодившись з ухвалою слідчого судді, подали апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді. Клопотання про поновлення процесуального строку ОСОБА_6 та його представник адвокат ОСОБА_7 . мотивують тим, що 16.04.2024 власник тимчасово вилученого майна ОСОБА_6 отримав від слідчого ухвалу слідчого судді від 22.02.2024 про накладення арешту на майно. Про факт розгляду клопотання про арешт майна ОСОБА_6 не було відомо, повідомлення про виклик до суду він не отримував. В апеляційній скарзі ОСОБА_6 та його представник адвокат ОСОБА_7 просять скасувати ухвалу слідчого судді від 22.02.2024 про арешт майна, зобов`язати уповноважену особу Офісу Генерального прокурора повернути вилучене майно власнику. Вимоги апеляційної скарги обгрунтовані тим, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду від 25.12.2023 було задоволено клопотання слідчого про проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 11.01.2024 проведено обшук, під час якого вилучено мобільний телефон та ноутбук. Подальші підстави знаходження майна у СВ ГУНП в м. Києві, не відомі. 22.01.2024 ОСОБА_6 звертався до слідчого із заявою щодо повернення незаконно вилучених речей. Слідчим повідомлено, що 19.01.2024 підслідність у кримінальному провадженні змінено та визначено за СВ УСБУ в Харківській області. Дії слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна були оскаржені до слідчого судді, ухвалою якого від 04.03.2024 провадження закрито, оскільки кримінальне провадження вже знаходиться в СВ УСБУ в Харківській області. Лише після письмового звернення ОСОБА_6 до СВ УСБУ в Харківській області, слідчим йому було надіслано ухвалу про арешт майна. Вперше ухвала слідчого судді була отримана 16.04.2024. Майно, що було вилучене 11.01.2024 є тимчасово вилученим. Слідчий суддя не надавав дозволу на вилучення вказаного майна під час обшуку. Вилучене майно не потребує подальшого утримання. ОСОБА_6 не є підозрюваним. Вважають, що порушена процедура тимчасового вилучення майна. Слідчий суддя проігнорував факт спливу строків звернення з клопотанням про накладення арешту на майно, на порушення статті 216 КПК України щодо незаконної зміни підслідності кримінального провадження. На електроннуадресу ОфісуГенерального прокурорабуло направленоповідомлення пропризначений розглядапеляційної скарги ОСОБА_6 та йогопредставника адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді від 22.02.2024 про арешт майна. Однак представник Офісу Генерального прокурора в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення власника майна та його представника, які підтримали клопотання про поновлення процесуального строку та вимоги апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, однак підстав для задоволення апеляційної скарги не встановлено, виходячи з наступного. Відповідно до частини 1 статті 117 КПК України пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого суді, суду. З матеріалів судового провадження вбачається, що ОСОБА_6 не був належним чином повідомлений про дату та час розгляду клопотання прокурора про арешт майна. Як стверджує апелянт, копію оскаржуваної ухвали слідчого судді від 22.02.2024, він отримав 16.04.2024. До апеляційної скарги долучено лист слідчого СВ УСБУ в Харківській області ОСОБА_8 від 03.04.2024 про направлення ОСОБА_6 копії ухвали слідчого судді від 22.02.2024, та копію конверту зі штампом 11.04.2024. Апеляційна скарга була направлена засобом поштового зв`язку 19.04.2024. Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів вважає можливим задовольнити клопотання ОСОБА_6 та його представника про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді. Щодо суті апеляційних вимог, колегія суддів зазначає наступне. З матеріалів провадження вбачається, що в провадженніслідчого відділуУправління СБУкраїни вХарківській областіперебувають матеріаликримінального провадження,внесеного доЄРДР за№ 42023000000000847від 24.05.2023за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених частиною 4 статті 190, частиною 2 статті 364 КК України. В ході досудового слідства встановлено, що Міністерство освіти і науки України, Національна академія наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія медичних наук України, Національної академії мистецтв України, та Національна академія правових наук України, та їх структурними підрозділами на постійній основі укладають інвестиційні договори з приватними комерційними компаніями щодо будівництва житлових приміщень на землях освіти і науки. За умовами вказаних договорів наукові та освітні установи передають в оренду приватним компаніям земельні ділянки під будівництво житлових комплексів, у яких в подальшому мають отримувати 10-12% житлових приміщень для забезпечення житлом науковців. Водночас у подальшому до істотних умов вказаних договорів вносяться зміни, за результатами яких установи отримують 2-5% житлових приміщень або не отримують взагалі, а на виділених земельних ділянках будуються житлові та офісні приміщення, які у подальшому реалізовуються на ринку нерухомості. 11.01.2024 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва проведено обшук у приміщеннях за місцем поживання керуючого справами НАН України ОСОБА_6 , що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , за результатом якого виявлено та вилучено: мобільний телефон HUAWEI Mete 20 Pro, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім картками НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ; ноутбук НОМЕР_5 з серійним номером CND832044T. Постановою слідчого 11.01.2024 вилучене майно у зв`язку з тим, що воно має значення для досудового розслідування, може містити відомості про вчинення кримінального правопорушення, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні. Слідчий суддя, мотивуючи прийняте рішення, посилався на необхідність забезпечення збереження доказової інформації, яка була отримана під час проведенняобшуку, оскільки у зазначеному в клопотанні майні, можуть міститися відомості про факти чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто вилучене майно відповідає критеріям, передбаченим статтею 98 КПК України. Крім того, з метою дослідження вилученого майна органом досудового розслідування призначатимуться експертизи. Дослідивши матеріали провадження, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками слідчого судді та не вбачає підстав для скасування ухвали за доводами апеляційної скарги. При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно статей94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб. Відповідні дані мають міститися й у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону. У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. Водночас закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків. Пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів. Колегія судді приймає до уваги доводи апелянтів про те, що відповідно до ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25.12.2023 було надано дозвіл на обшук за місцем проживання керуючого справами НАН України ОСОБА_6 з метою виявлення та вилучення інформації, яка може міститися на електронно-обчислювальних машинах, абонентських терміналах, електронних носіях, яка має значення для даного кримінального провадження. Разом з тим, відповідно до протоколу обшуку від 11.01.2024 за місцем проживання ОСОБА_6 виявлено мобільний телефон та ноутбук. При огляді вказаних носіїв інформації було встановлено ознаки видалення на них даних, у зв`язку із чим, з метою відновлення видаленої інформації при проведенні комп`ютерно-технічної експертизи, мобільний телефон та ноутбук вилучено. Відповідно до частини 2 статті 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна. Відповідно до письмової заяви слідчої в ОВС СВ УСБУ в Харківській області від 22.02.2024, слідча просила задовольнити клопотання про арешт майна, яке необхідне для призначення комп`ютерно-технічної експертизи. З урахуванням того, що органом досудового розслідування встановлена необхідність проведення експертного дослідження безпосередньо виявлених мобільного телефону та ноутбуку, виходячи з вимог частини 2 статті 168 КПК України, накладення арешту на вказане майно не є безпідставним. Крім того, з матеріалів провадження встановлено, що вперше клопотання про арешт майна було направлено до Голосіївського районного суду м. Києва 12.01.2024. Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06.02.2024 клопотання прокурора про арешт майна повернуто. У зв`язку із чим, клопотання про арешт майна направлено до Київського районного суду м. Харкова 07.02.2024. Після повернення клопотання ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13.02.2024 для доопрацювання протягом 72 годин, клопотання прокурора повторно направлено поштою 16.02.2024 з клопотанням про поновлення строку на звернення до слідчого судді. Враховуючи, що слідчим суддею задоволено клопотання прокурора про поновлення строку на звернення із клопотанням про арешт майна та наявні обгрунтовані підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Доводи апелянтів щодо незаконної зміни підслідності кримінального провадження постановою першого заступника Генерального прокурора від 19.01.2024 є безпідставними, оскільки дані про скасування цієї постанови в матеріалах провадження відсутні. Суд апеляційної інстанції приймає до уваги обставини, що є предметом досудового розслідування, доводи клопотання прокурора щодо необхідності накладення арешту на вилучене майно, яке визнане речовим доказом у кримінальному провадженні, у зв`язку із чим колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді щодо наявності правових підстав для накладення арешту на вилучене у ОСОБА_6 майно - мотивовані. Доводи про те, що ОСОБА_6 не є підозрюваним у кримінальному провадженні не спростовують правильності висновків слідчого судді, оскільки у випадку накладення арешту на майно, яке має ознаки речового доказу, процесуальний статус особи, в якої це майно вилучене, не є визначальним. На даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує втручання у права і інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не встановлено. Враховуючи, що захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами статті 219 КПК України, суд апеляційної інстанції роз`яснює, якщо в подальшому, якщо відпаде потреба в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, власник майна або його представник може звернутись до слідчого судді, в порядку статті 174 КПК України з клопотанням про скасування арешту майна.

Керуючись статтями404,405,407,418,419,424 КПК України,-

постановив:

Клопотання власника майна ОСОБА_6 та його представника адвоката ОСОБА_7 про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2024 року задовольнити.

Поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2024 року.

Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 та його представника адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2024 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.

Головуючий -

Судді: