Постанова

від 27.05.2024 по справі 489/809/15-ц

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

27.05.24

22-ц/812/804/24

Провадження № 22-ц/812/804/24

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 травня 2024 року м. Миколаїв

справа № 489/809/15-ц

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого Коломієць В.В.

суддів Самчишиної Н.В., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання Горенко Ю.В.

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про заміну стягувача, видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва, постановлену 17 квітня 2024 року під головуванням судді Коваленка І.В., повний текст судового рішення складений цього ж дня,

У С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну стягувача, видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання.

В обґрунтування заяви зазначав, що рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 27 квітня 2015 року у справі №489/809/15-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Техніка і технології» заборгованість за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 08 лютого 2013 року в загальному розмірі 12400 грн. та 2000 грн 02 коп. судового збору.

27 квітня 2015 року на виконання вказаного рішення було видано виконавчий лист, який пред`явлено до виконавчої служби для примусового виконання. Та 15 липня 2015 року Інгульським відділом державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі Інгульський ВДВС) відкрито виконавче провадження №48056305.

Як вказав заявник, в рамках ліквідаційної процедури ТОВ «Техніка і технології» було проведено електронні торги з продажу активів банкрута та згідно протоколу про проведення аукціону № BRD001-UA-2024115-31178 він став переможцем електронного аукціону та набув право вимоги (зобов`язання) до боржників, зокрема ОСОБА_2 в сумі 5388 грн 64 коп. Згідно договору № BRD001-UA-2024115-31178 про відступлення права вимоги (цесії) від 06 лютого 2024 року йому було передано копії документів: рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 27 квітня 2015 року, виконавчого листа від 28 травня 2015 року у справі №2/489/1010/15, постанова від 21 грудня 2017 року про повернення виконавчого документа ВП №48056305, відповідь Інгульського ВДВС, згідно яких стягнуто з боржника 7211 грн 38 коп. та залишок становить 5388 грн 64 коп.

Посилаючись нате,що оригіналвиконавчого листабув втрачений,відомостей щодойого знаходження,надсилання/пересиланняне залишилося,що позбавляєповторно пред`явитийого довиконання, ОСОБА_1 просив замінити стягувача ТОВ «Техніка і технології» на нього як правонаступника у виконавчому листі у справі № 489/809/15-ц, виданому 28 травня 2015 року Ленінським районним судом міста Миколаєва, з метою стягнення залишку заборгованості 5388 грн 64 коп.; поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання; видати дублікат виконавчого листа.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 квітня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати ухвалу суду та задовольнити його заяву.

Апелянт зазначав, що суд невірно оцінив та не встановив фактичні обставини справи. Так, ухвалою Господарського суду Харківської області від 06 квітня 2021 року було відкрито провадження у справі №922/1023/21 щодо визнання банкрутом ТОВ «Техніка і технології» та постановою Господарського суду Кіровоградської області від 21 квітня 2022 року у справі №922/1023/21 його визнано банкрутом. На думку апелянта, зі змісту цього судового рішення вбачається, що уповноважені особи ТОВ «Техніка і технології» вчиняли дії щодо доведення підприємства до банкрутства, відтак втрата виконавчого листа та непред`явлення його до виконання у належні строки залежить саме від дій вказаних осіб. Не узгоджується з матеріалами справи посилання суду першої інстанції на те, що після пожежі 06 листопада 2018 року ТОВ «Техніка і технології» не намагалось вжити заходів для отримання в суді дублікату виконавчого листа, так як ця дата припадає на встановлений господарським судом період 2018-2020 роки протягом якого Товариство доводилось до банкрутства. Також апелянт вважає необгрунтованими посилання суду на те, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання сплинув до оголошення Товариства банкрутом, оскільки після постановлення Ленінським районним судом м. Миколаєва ухвали від 16 лютого 2023 року про відмову арбітражному керуючому у видачі дубліката виконавчого листа господарський суд Кіровоградської області 19 жовтня 2023 року за клопотанням арбітражного керуючого постановив ухвалу про визнання заборгованості ОСОБА_2 активом. За такого апелянт вважає необґрунтованими посилання суду на те, що він мав оцінювати ризики пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання при придбанні на аукціоні права вимоги до ОСОБА_2 , так як він купував права вимоги, як активи, які затверджені ухвалою господарського суду в процедурі банкрутства, яка покликана захищати інтереси кредиторів, та мав справедливі очікування, що вказане є належною підставою для поновлення строків пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 квітня 2015 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Техніка і технології» заборгованість за договором про надання поворотної фінансової допомоги №б/н від 08 лютого 2013 року, яка складається із 10000 грн фінансової допомоги та 2400 грн пені, а разом 12400 грн. та 2000 грн 02 коп. судового збору. У іншій частині вимог відмовлено.

На виконаннявказаного рішенняЛенінським районнимсудом м.Миколаєва 28травня 2015року видановиконавчий лист № 2/489/1010/15.

Вказаний виконавчийлист бувпред`явлений довиконання доІнгульського ВДВСта 25липня 2015року буловідкрито виконавчепровадження №48056305. Під час проведення виконавчих дій з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Техніка і технології» було стягнуто 7211 грн 38 коп. Постановою державного виконавця від 21 грудня 2017 року виконавчий лист було повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Після чого виконавчий лист на виконання не передавався.

З матеріалів срави вбачається, що ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 16 лютого 2023 року у справі № 489/809/15 було відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «Техніка і технології» в особі арбітражного керуючого Вербицького О.В. про видачу дублікату виконавчого листа у справі № 489/809/15-ц, виданого 28 травня 2015 року Ленінським районним судом міста Миколаєва, та поновлення строку пред`явлення його до виконання.

06 лютого 2024 року між ТОВ «Техніка і технології» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відступлення права вимоги (цесії) № BRD001-UA-2024115-31178, відповідно до якого ОСОБА_1 набув право вимоги, у тому числі і до позичальника ОСОБА_2 (виконавчий лист від 28 травня 2015 року, справа № 2/489/1010/15) 5388 грн 64 коп.

Відповідно до частини 3 акту приймання-передачі від 06 лютого 2024 року ТОВ «Технікаі технології» передало ОСОБА_1 копії: рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27.04.2015 р. у справі №489/809/15-ц; виконавчого листа від 28.05.2015 р про стягнення 12600 грн 02 коп., постанови від 21.12.2017 р. про повернення виконавчого документа ВП №48056305, відповіді Інгульського ВДВС у м. Миколаєві (стягнуто 7211грн38коп. залишок 5388 грн 64 коп.) (а.с. 174).

19березня 2024року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про заміну стягувача, видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив із недоведеності заявником поважності причин пропуску строку звернення виконавчого листа до виконання, в зв`язку з чим є необґрунтованими вимоги про поновлення цього строку, видачу дублікату виконавчого листа та заміну стягувача його правонаступником.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

За змістом пункту 17.4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому, виданий він може бути лише за умови, якщо стягувач або державний/приватний виконавець звернувся з відповідною заявою про це до суду до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання,

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження №14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Згідно частини першої статті 433ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

З наведеного слідує, що підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин.

Аналіз змісту даних норм дає підстави для висновку, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Тобто, причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв`язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено. Зазначене повинно підтверджуватися належними і допустимими засобами доказування.

Окрім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

Обґрунтовуючи своюзаяву ОСОБА_1 посилався на те, що про втрату виконавчого листа, що відбулася під часпересилання стягувачу, він дізнавсятільки 05березня 2024року,отримавши відповідь Інгульського ВДВС щодоінформації проповернення виконавчоголиста попередньомустягувачу врамках ВП №48056305.

Пунктом 5 Розділу ХІІІ Прикінцеві і перехідні положенняЗакону України«Про виконавчепровадження» (в редакції на час звернення Товариства до суду з даною заявою) встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Статтею 12зазначеного Закону передбачено, що за загальним правилом виконавчі документи можуть бути предявлені до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у звязку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк предявлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Враховуючи дату повернення виконавчого документу 21 грудня 2017 року, судом першої інстанції вірно встановлено, що стягувач мав право пред`явити виконавчий лист до виконання протягом 3-х років з цієї дати, тобто до 21 грудня 2020 року.

З даною заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання ОСОБА_1 звернувся до суду 19 березня 2024 року, тобто після закінчення строку, встановленого для його пред`явлення до виконання.

Крім того ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 16 лютого 2023 року у справі 489/809/15 було відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «Техніка і технології» в особі арбітражного керуючого Вербицького О.В. про видачу дублікату виконавчого листа у справі № 489/809/15-ц, виданого 28 травня 2015 року Ленінським районним судом міста Миколаєва, та поновлення строку пред`явлення його до виконання. Наведена ухвала набрала законної сили та в апеляційному порядку не оскаржувалася.

Оцінюючи поважністьпричин пропускутакого строкусуд першоїінстанції обґрунтовановиходив зтого,що строкпред`явлення виконавчоголиста бувпропущений щепопереднім стягувачемта ОСОБА_1 не доведеноповажності причинпропуску строкупред`явлення виконавчоголиста довиконання.

Отже, заявником не зазначено достатніх підстав та не надано належних доказів на підтвердження того, що строк на пред`явлення виконавчого документа до виконання був пропущений з об`єктивних поважних причин, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для поновлення такого строку.

Таким чином,враховуючи недоведеністьповажності причинпропуску ОСОБА_1 строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд першої інстанції також правильно вважав, що відсутні і підстави для видачі дублікату виконавчого листа.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з положеннями статті 514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року у справі № 34/425.

Також Велика Палата Верховного Суду зазначала, що стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17, від якої Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 не вбачала підстав для відступу.

З огляду на викладане також є правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для заміни стягувача його правонаступником ОСОБА_1 .

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що строк дляпред`явленнявиконавчого листадо виконанняпропущений узв`язку знедобросовісними діямиуповноважених осібТОВ «Технікаі технології»в періоддоведення підприємствадо банкрутства,не можутьбути прийнятідо уваги,оскільки зазначенізаявником причинипропуску строкуне свідчатьпро наявністьпідстав длязадоволення заявипро поновленнястроку пред`явленнявиконавчого листадо виконання, а безпідставне поновлення процесуальних строків є порушенням принципу правової визначеності.

Також колегія суддів звертає увагу, що на час укладання ТОВ «Техніка і технології» та ОСОБА_1 . Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 06 лютого 2024 року строк, останньому також були передані постанова державного виконавця від 21.12.2017 р. про повернення виконавчого документа ВП №48056305 і відповідь Інгульського ВДВС у м. Миколаєві з інформацією стосовно проведених виконавчих дій та стану ВП №48056305, а тому заявник був обізнаний, що на час придбання ним права вимоги строк пред`явлення виконавчого листа вже сплив.

Отже, в набувача таких майнових прав не могло бути законних очікувань щодо реалізації ним процесуальних прав на заміну його як стягувача у виконавчому провадженні, за винятком поновлення цих строків у судовому порядку.

Аналогічних висновківдійшла ВеликаПалата ВерховногоСуду упостанові від18січня 2022року усправі №34/425 (пункт 8.13).

При цьому посилання апелянта на те, що купуючи права вимоги, як активи, які затверджені ухвалою господарського суду в процедурі банкрутства, він очікував, що вказане є належною підставою для поновлення строків пред`явлення виконавчого листа до виконання, не свідчать про поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, ухвала суду є достатньо вмотивована, відповідає вимогам чинного процесуального законодавства, а тому підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачає.

Керуючись ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий В.В. Коломієць

Судді: Н.В. Самчишина

Т.В. Серебрякова

Повний текст постанови складено 03 червня 2024 року