Ухвала

від 16.12.2024 по справі 489/809/15-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

справа № 489/809/15-ц

провадження №6/489/316/24

УХВАЛА

16 грудня 2024 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі

головуючого судді Коваленка І.В.,

за участю секретаря судового засідання Воробйова В.В.,

в присутності:

заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа

встановив:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі у справі № 489/809/15-ц, виданого 28.05.2015 Ленінським районним судом міста Миколаєва, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка і технології» (далі ТОВ «Техніка і технології») на його правонаступника ОСОБА_1 щодо стягнення залишку заборгованості 5388,64 грн. та видачу дублікату виконавчого листа по вказаній справі.

В заяві вказано, що рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 27.04.2015 у справі №489/809/15-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Техніка і технології» заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 08.02.2013 в загальному розмірі 12400,00 грн. та судовий збір в сумі 200,02 грн.

27.04.2015 судом видано виконавчий лист, який був пред`явлений до примусового виконання до Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі Інгульський ВДВС) та відкрито виконавче провадження № 48056305.

За результатами проведеного аукціону № BRD001-UA-2024115-31178 ОСОБА_3 став переможцем електронного аукціону та набув прав вимоги (зобов`язання) до боржників, зокрема ОСОБА_2 в сумі 5388,64 грн.. а тому є підстави для заміни стягувача.

Так як новому кредитору було передано лише копію виконавчого листа від 28.05.2015 було зроблено адвокатський запит за № 1606 від 29.02.2024 до Інгульського ВДВС із проханням заначити трек номер рекомендованого листа яким повернуто виконавчий лист.

Згідно відповіді від 05.03.2024 № 44866, Інгульский ВДВС не надав трек номеру, яким повернуто виконавчий листі та повідомив, що строк зберігання матеріалів виконавчого провадження складає три роки.

Посилаючись на наведе заявник вважає, що оскільки оригінал виконавчого листа був втрачений, відомостей щодо його знаходження, надсилання/пересилання не залишилося, відтак існує необхідність у видачі виконавчого документа.

Одночасно наголошує, що відповідно до постанови про повернення виконавчого документа від 21.12.2017, строк для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання сплинув 21.12.2020.

Проте 02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавствах актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19), (далі Закон № 540-ІХ), яким розділ якимрозділ ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК Українидоповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями49,83,84,170,178,179,180,181,185,210,222,253,275,284,325,354,357,360,371,390,393,395,398,407,424цьогоКодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 09.12.2020 № 1236, із змінами та доповненнями, дія карантину на території України продовжувалася з 19.12.20202 до 30.06.2023.

Згідно пункту 17.4 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

На думку заявника, «процесуальний строк для звернення до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа» та «процесуальний строк пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання» є тотожними поняттями, одним і тим же процесуальним строком. А тому в силу вище наведених норм процесуального права , заява про видачу дублікату виконавчого документа може бути подана до дня припинення або скасування воєнного стану, який згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23.07.2024 № 3891-ІХ продовжено до 09.11.2024 (триває по теперішній час).

Посилаючись на те, що оригінал виконавчого листа був втрачений, відомостей щодо його знаходження, надсилання/пересилання не залишилося, що позбавляє повторно пред`явити його до виконання, а також те, що строк пред`явлення виконавчого документа до повторного з урахуванням наведених вище змін в процесуальному законодавстві не пропущено, то наявні підстави для заміни стягувача та видачі дублікату виконавчого листа.

У судовому засіданні заявник заяву підтримав та просив задовольнити.

Боржник в судове засіданні не з`явився, що не перешкоджає розгляду заяви.

Вислухавши заявника та дослідивши матеріали заяви і цивільної справи, суд приходить до наступного.

З матеріалів цивільної справи встановлено, що рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 27.04.2015 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Техніка і технології» заборгованість за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 08.02.2013 № б/н, яка складається із 10000,00 грн. фінансової допомоги та 2400,00 грн. пені, разом 12400,00 грн., а також судовий збір в сумі 200,02 грн.

Виданий ТОВ «Техніка і технології» виконавчий лист був пред`явлений до виконання до Інгульського ВДВС та було відкрито виконавче провадження № 48056305.

У заяві заявник вказав, що від попереднього кредитора ним було отримано копію виконавчого листа, а тому він звернувся із адвокатським запитом до Інгульського ВДВС для з`ясування повернення виконавчого листа стягувачу.

У відповіді від 05.03.2024 № 44866 Інгульський ВДВС вказав, що згідно Автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 48056305 з примусового виконання виконавчого листа № 2/489/1010/15, виданого 28.05.2015 відносно боржника ОСОБА_2 . Також повідомлено, що у відділі відсутні документи, що підтверджують заміну стягувача у виконавчому проваджені, та строк зберігання виконавчих проваджень складає три роки.

Із наданої заявником іншої відповіді Інгульського ВДВС вбачається, що виконавче провадження № 48056305 було відкрито 15.07.2015 та постановою від 21.12.2017 повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» та станом на 21.07.2022 виконавчий лист на виконанні у відділі не перебуває. Цією відповіддю підтверджується., що з доходів боржника було стягнуто на користь стягувача 7211,38 грн. боргу, 821,10 грн. виконавчого збору та 100,00 грн. витрат виконавчого провадження.

Набуття права вимоги до боржника заявник підтвердив договором № BRD001-UA-2024115-31178 про відступлення права вимоги (цесії) від 06.02.2024, відповідно до умов якого ОСОБА_3 за результатами електронного аукціону набув прав вимоги (зобов`язання) до боржників, зокрема ОСОБА_2 в сумі 5388,64 грн. за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 08.02.2013.

Строк повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання, на думку заявника, не пропущений з урахуванням доповнень внесених до процесуального закону щодо продовження процесуальних строків внаслідок встановлення на території України карантинних обмежень для запобігання поширенню гострої респірантурної хвороби COVID-19 та введення з 24.02.2022 на території України воєнного стану, який діє по теперішній час.

Із заяви вбачається та пояснення заявника слідує, що попереднє звернення до суду заявника із заявою про заміну стягувача. Видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на його примусове виконання, в задоволені якої було відмовлено ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 17.04.2024, подано з інших підстав, про які раніше заявником не вказувалися.

Правове обґрунтування та мотиви суду

Частиною третьоюстатті 3 ЦПК Українивизначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами першою та другоюстатті 55 ЦПК Україниу разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та другастатті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ятастатті 442 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з положеннямистатті 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) сформулювала висновок, згідно з яким заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першоюстатті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Відповідно до частини першоїстатті 12 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Враховуючи висновок, сформульований Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21), Верховний Суд у постанові від 28.02.2024 у справі № 2-904/11 (провадження № 61-14135св23) вказав, що правонаступник стягувача може звернутися до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження в межах строків пред`явлення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то подаючи заяву про заміну стягувача у виконавчому листі, такий правонаступник має одночасно подати заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, обґрунтовуючи поважність причин цього. У разі відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, заява про заміну стягувача у виконавчому листі на правонаступника задоволенню не підлягає, оскільки в цьому випадку така заміна носить виключно формальний характер, не сприяє реалізації завдань цивільного судочинства та не відповідає принципу ефективності, оскільки не дає можливості виконати рішення суду без звернення до суду для вжиття додаткових заходів. Так, відповідно до пункту 2 частини четвертоїстатті 4 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони стягувача протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання виконавчого листа) означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, яке є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13, від 30.07.2019 у справі № 5/128, від 21.08.2020 у справі № 905/2084/14-908/4066/14.

Таким чином, вирішення вимоги про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа залежить від того чи не пропущений строк пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Матеріалами заяви підтверджується, що виконавчий лист повернутий стягувачу постановою державного виконавця 21.12.2017.

На момент повернення виконавчого листа діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 (далі - Закон № 1404-VIII).

Пунктом 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIIIпередбачено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цимЗаконом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цимЗакономвиконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до статті 12Закону №1404-VIII виконавчі документиможуть бутипред`явлені допримусового виконанняпротягом трьохроків (частинаперша).

За частиною п`ятою статті 12 наведеного Закону у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Отже, строк повторного пред`явлення до виконання виконавчого листа відносно боржника ОСОБА_2 сплинув 21.12.2020.

Право вимоги залишку заборгованості до ОСОБА_4 за вказаним виконавчим листом заявник набув 06.02.2024 на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) № BRD001-UA-2024115-31178.

Таким чином, строк пред`явлення виконавчого листа був пропущений ще попереднім кредитором.

На вказані обставини суд звертав заявника при вирішенні його заяви про заміну стягувача, видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання від березня 2024 року, яка залишена без задоволення ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 17.04.2024.

Крім того, з матеріалів цивільної справи встановлено, що ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 16.02.2023 у справі 489/809/15,провадження 6/489/8/23, було відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «Техніка і технології» в особі арбітражного керуючого Вербицького О.В. про видачу дублікату виконавчого листа у справі № 489/809/15-ц, виданого 28.05.2015 Ленінським районним судом міста Миколаєва, та поновлення строку пред`явлення його до виконання.

Із ухвали вбачається, що підставою звернення ТОВ «Техніка і технології» із вказаною заявою було те, що в офісі ТОВ «Техніка і технології» внаслідок пожежі, що відбулася 06.11.2018, був знищений виконавчий документ, а тому строк пред`явлення його до виконання був пропущений з поважної причини.

Щодо твердження заявника про відсутність пропуску строку пред`явлення виконавчого листа для повторного виконання, які він обґрунтовує з посиланням на пункт 3 розділу ХІІ«Прикінцеві положення»ЦПК України та подальшим введенням в Україні воєнного стану, суд з ними не погоджується, оскільки вони ґрунтуються на помилковому трактуванні заявником процесуального закону.

Так, в постанові від 28.02.2024 у справі № 2-904/11 (провадження № 61-14135св23) Верховний Суд виснував, що: «Водночас, є необґрунтованим твердження заявника про те, що строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив у зв`язку із запровадженням на території України карантину.

02 квітня 2020 року набрав чинностіЗакон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»(далі - Закон № 540-ІХ), якимрозділ ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК Українидоповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статями49,83,84,170,178,179,180,181,185,210,222,253,275,284,325,354,357,360,371,390,393,395,398,407,424цьогоКодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».

Автоматичне продовження строку, визначеного частиною першоюстатті 12 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно доЗакону № 540-ІХне передбачено, тому він не поширюється на спірні правовідносини.».

Таким чином, враховуючи встановленні обставини та те, що на момент звернення заявника до суду строк повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання сплинув в грудні 2020 року, із заявою про поважність пропуску та поновлення вказаного строку заявник не звертався, а наведені заявником підстави того, що такий строк не пропущений, є помилковими, за такого суд приходить до висновку про відмову в задоволені заяви, оскільки заміна стягувача та видача дублікату виконавчого листа можлива у межах строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, а у разі пропуску такого строку його поновленні.

Керуючись статтями260, 442, пунктом 17.4 розділу ХІІІПерехідних положень ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка і технології» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складено 16.12.2024.

Суддя І.В.Коваленко