Рішення

від 23.05.2024 по справі 674/2073/23

ДУНАЄВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 674/2073/23

Провадження № 22/674/127/24

РІШЕННЯ

іменем України

23 травня 2024 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі: головуючий - суддя Сосна О.М., за участю секретаря судового засідання Мудрицької Л.В., позивачки ОСОБА_1 ,її представникаадвоката УродиО.В.,відповідачки ОСОБА_2 ,її представникаадвоката НаталюкаН.М.,розглянувши впорядку загальногопозовного провадженняу відкритомусудовому засіданніцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Бугерко Наталя Антонівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . З 2015 року позивачка постійно перебувала за кордоном, на момент коли покинула Україні та після виїзду за кордон з батьком не спілкувалась, зв`язок не підтримувала та не знала про смерть батька. В 2023 році повернулась в Україну про що свідчить відмітка у її закордонному паспорті, після чого родичі повідомили про смерть батька.

Позивачка є спадкоємцем майна померлого за законом та звернулась до приватного нотаріуса Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Бугерко Н.А. з питанням оформлення спадщини, однак нотаріус відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що належало ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із тим, що вона пропустила строк для прийняття спадщини встановленого чинним законодавством.

В установлений законом шестимісячний термін позивачка не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з поважної причини, оскільки тривалий час перебувала за кордоном та не знала про смерть батька, а тому звертається до суду з заявою про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 12.01.2024 відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання за загальними правилами позовного провадження. 12.03.2024 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні заяву підтримала та просила задовольнити. Вказала, що не знала про смерть батька, у 2023 році повернулася з-за кордону і дізналася про це. Раніше з батьком спілкувалася до появи ОСОБА_2 , потім перестали. У 2015 році виїхала в Італію та перестала спілкуватися з батьком. З усіма родичами та сусідами почала спілкуватися лише після приїзду. За кордоном жила у чужій сім`ї, працювала по найму перші три роки без вихідних, пізніше мала вихідні, однак з родичами не спілкувалась та не могла користуватись телефоном без дозволу роботодавця.

Представник позивачки адвокат Урода О.В. у судовому засіданні пояснив, що позивачка у 2015 році виїхала за кордон і не спілкувалася з батьком та родичами, мала побутові проблеми. В свою чергу її чоловік спілкувався лише з своїми родичами, з батьком та родичами ОСОБА_1 теж не спілкувався.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, просила відмовити. Пояснила, що позивачка не цікавилася батьком, не провідувала. До того як ОСОБА_1 поїхала за кордон спілкувалася з батьком, мала телефон батька, за життя дзвонила йому та про смерть знала. Вказала, що про смерть батька позивачку не повідомляла, ОСОБА_1 сама подзвонила на телефон чоловіка ОСОБА_3 та сказала, що не може приїхати на похорон, можливо лише діти приїдуть. На наступний день був похорон і незнайомі люди принесли вінок від дочки. Зазначила, що прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , а саме земельну ділянку та житловий будинок.

Представник відповідача адвокат Наталюк Н.М. у судовому засіданні вказав, що позивачка знала про смерть батька, прислала вінок на похорон, у зв`язку із чим відсутні об`єктивні підстави для неподання заяви нотаріусу.

Також направив до суду відзив на позов, в якому зазначає, що позов не підлягає до задоволення, оскільки факт тривалого перебування позивачки за межами України, сам по собі не свідчить про наявність об`єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки це не позбавляє можливості подати заяву про прийняття спадщини поштою. Таким чином, необізнаність про смерть спадкодавця не є поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Від представника відповідачки адвоката Урода О.В. надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що у встановлений законом шестимісячний строк ОСОБА_1 не мала можливості звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у зв`язку з виїздом та перебуванням за кордоном із 2003 року по теперішній час, що підтверджується копіями з закордонного паспорта Змоги приїхати в України в неї не було через фінансові труднощі, і термінової потреби повернення в Україну теж не було. Отже враховуючи, що позивачка тривалий час перебувала за кордоном та не знала про смерть свого батька є всі підстави, що остання пропустила строк на прийняття спадщини з поважних причин, а тому слід надати додатковий строк на прийняття спадщини.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що знала померлого ОСОБА_3 , він був бригадиром, спілкувались лише по роботі. З 2015 року не спілкувалися, бо роботи вже не було, жили в різних селах. На похороні ОСОБА_3 не була, про смерть дізналась десь через десять днів. Вказала, що не знає чи було відомо ОСОБА_1 про смерть свого батька. Позивачка поїхала за кордон, то ніхто її не бачив, приїхала в 2023 році.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 була за кордоном, її батько помер раптово, вона може і не знала про його смерть. Вказала, що її брат ОСОБА_3 до 2015 року спілкувався з дочкою та не казав, що донька поїхала за кордон. Коли ОСОБА_1 прихала з-за кордону не знає, була на похороні брата, але не питала де донька брата, чи передавали вінок від позивачки не бачила. ОСОБА_2 приїжджала до неї за машину, порадила їм мирно вирішити справу перед судом.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що позивачка ОСОБА_1 проживала в селі, в 2015 році виїхала за кордон, зустрів її вже у 2023 році. Він як сусід дивився за хатою та з ними не спілкувалися. За життя ОСОБА_3 не часто спілкувався з ним, звертався по роботі. Про смерть батька ОСОБА_1 взнав пізніше, позивачку не повідомляв.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_3 проживав в с. Ліпіни, часто з ним розмовляли, у нього була хвороба як в її батька. Була на похороні, ОСОБА_2 в день похорону їй сказала, що дочка не приїде. Коли йшов похорон в центрі с. Великий Жванчик підійшли молоді люди і дали великий вінок та сказали, що від дочки ОСОБА_8 . Також після смерті ОСОБА_3 відповідачка казала, що дзвонила ОСОБА_1 до її доньки щоб віддали машину. Пізніше відповідачка продала машину і поставили пам`ятник.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що померлого ОСОБА_3 часто бачила, спілкувалися, знала, що в нього є дочка. Прийшла відразу як привезли ОСОБА_3 з лікарні і поки не похорони. Вказала, що чула як дзвонив телефон померлого, ОСОБА_2 сказала, що дзвонять з Італії, дочка ОСОБА_1 не приїде, можливо діти приїдуть, через що думали навіть не засипати могилу. Коли йшла похоронна процесія, то в с. Великий Жванчик підійшли двоє людей і принесли вінок від дочки.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що коли привезли ОСОБА_3 з лікарні подзвонив телефон останнього, дзвонила його дочка ОСОБА_1 та сказала ОСОБА_2 , що не приїде. Під час розмови також була присутня ОСОБА_9 . Коли йшла похоронна процесія, то двоє молодих людей передали вінок. Позивачку бачила ще до її виїзду в Італію, потім більше не приїжджала.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, свідків, зазначає наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема на земельну ділянку кадастровий номер: 6821880600:07:008:0017 площею 2,2002 га, яка розташована на території Великожванчицької сільської ради Дунаєвецького районуХмельницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №976543 та житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №47469884 від 19.04.2017 ОСОБА_3 заповіт не складав.

ОСОБА_2 оформила спадщину після смерті ОСОБА_3 та приватним нотаріусом Дунаєвецького районного нотаріального округу Бугерко Н.А. видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянкукадастровий номер:6821880600:07:008:0017площею 2,2002га,яка розташованана територіїВеликожванчицької сільськоїради Дунаєвецькогорайону Хмельницькоїобласті для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказане підтверджується копією спадкової справи №131-2017 заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Згідно постанови приватного нотаріуса Кам`янець-Подільськогорайонного нотаріальногоокругу БугеркоН.А.про відмовуу вчиненнінотаріальної дії№618/02-31від 28.11.2023 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що належало ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із тим, що вона пропустила строк для прийняття спадщини встановленого чинним законодавством.

Згідно зі ст.1261ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною першою ст.1268ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.1 ст.1269ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.3 ст.1272ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила ч.3 ст.1272 ЦК Україниможуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання положень закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

У постанові від 28.03.2022 року в справі №750/2158/21 Верховний Суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, тоді правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини немає.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Упостанові від 16.06.2021 року у справі №554/4741/19Верховний Суд зазначив, що початок перебігу строку для прийняття спадщини починається з наступного дня після відповідної календарної дати, тобто строк для прийняття спадщини має обчислюватись з наступного дня після дня смерті особи або оголошення її померлою.

Батько позивачки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто згідно зі статтею 253ЦК Українишестимісячний строк на подання заяви про прийняття спадщини починає перебіг з 10.11.2016 року; строк на подання заяви про прийняття спадщини закінчувався 10.05.2017.

Як вбачається із матеріалів справи позивачка на день смерті батька перебувала за кордоном з 2015 року, для прийняття спадщини мала подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини відповідно до вимог ч.1 ст.1270 ЦК України, однак цього протягом шестимісячного строку з моменту відкриття спадщини не зробила. Із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса позивачка звернулася лише 28.11.2023, тобто пропуск є значним.

Верховний Суд вирішуючи у цій справі спір про визначення додаткового строку для прийняття спадщини дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивач за відсутності будь-яких поважних причин не вчиняла дій з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття. Факт перебування позивача в Республіці Польща сам по собі не свідчить про наявність об`єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини (постанова Верховного Суду від 17.04.2019 року у справі №161/9998/17).

Як на поважну причину неподання заяви про прийняття спадщини в установлені законом строки, позивачка зазначила, що тривалий час, з 2015 року перебувала за кордоном та не знала про смерть батька.

Разом з тим, саме по собі перебування за кордоном, без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.

Як зазначено в постанові ВС від 21.06.2023 № 175/1404/19 строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті1270,1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку "присікає" право на прийняття спадщини.

У постанові від 13.04.2023 року у справі №607/13549/21 Верховний Суд зазначив, що в екстрених випадках, коли існує ризик пропущення строку для прийняття спадщини, спадкоємець має право направити нотаріусу за місцем відкриття спадщини електронне повідомлення (аналог телеграми), в якому зазначити про прийняття спадщини, що узгоджується з пунктом 2.1 глави 10 Порядку №296/5. Відтак законодавство України передбачає альтернативні варіанти процедури прийняття спадщини, що спрощує процес реалізації прав спадкоємців.

Крім того, саме по собі працевлаштування та перебування позивачки за кордоном не може бути поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Суд також звертає увагу, що позивачка, будучи працевлаштована за кордоном, могла реалізувати своє право на прийняття спадщини через нотаріусашляхом надання довіреності представникові в Україні.

Твердження позивачки про те, що вона не знала про смерть батька спростовуються показами, які надали у судовому засіданні свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Крім того, у матеріалах справи міститься копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 для виїзду за кордон, з яких неможливо встановити періоди виїзду позивачки з території України та в`їзду на територію України із зазначенням пунктів пропуску, оскільки вказані копії є нечитабельними.

Безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента верховенства права та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину.

Разом з тим, позивачкою до суду не надано жодних належних та допустимих доказів як на підтвердження об`єктивних, непереборних та істотних труднощів для своєчасного прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_3 , а матеріали справи таких не містять.

Як роз`яснено в постанові Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі №129/1033/13-ц принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Згідно з ч.3 ст.12, ч.1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.76ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, і які в розумінні ст.ст.77-78ЦПК України повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачка пропустила строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 без поважних причин, а тому слід відмовити у задоволенні позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 84, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Бугерко Наталя Антонівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивачка: ОСОБА_1 (місце реєстрації Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Чимбарівка, РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідачка: ОСОБА_2 (місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Бугерко Наталя Антонівна (місцезнаходження Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, м. Дунаївці, вул. Красінських, 15).

Повне судове рішення складено 03.06.2024 у зв`язку з перебуванням в нарадчій кімнаті в іншій справі.

Суддя О.М.Сосна