Постанова

від 29.05.2024 по справі 194/199/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4617/24 Справа № 194/199/17 Суддя у 1-й інстанції - Солодовник І. С. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Новікової Г.В., Халаджи О.В.,

за участю секретаря судового засідання Паромової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на ухвалу Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2017 року про закриття провадження у справі у зв`язку з визнанням мирової угоди в цивільній справі номер 194/199/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року до Тернівського міського суду Дніпропетровської області звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивачка просила суд у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за договором позики б/н від 25.04.2016 року перед нею у розмірі 541971,36 грн, яка складається з 540860,00 грн, що еквівалентно 20000 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 22.02.2017 року основного боргу, та 1111,36 грн 3% річних, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 25.04.2016 року, зареєстрованим державним нотаріусом Тернівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області зареєстрованого за №716, а саме: земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 477 кв.м, кадастровий номер 1213500000:01:024:1041, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з визначеним цільовим призначенням; нежитлову будівлю торгового павільйону «Експресс», загальною площею 122 кв.м з будівлями та спорудами, що складається з першого поверху коридор 4,7 кв.м, санвузол 2,1 кв.м, коридор 2,0 кв.м, гардеробна 3,7 кв.м, склад 10,5 кв.м, торговий зал 41,6 кв.м та другого поверху торговий зал 29,7 кв.м, коридор 4,1 кв.м, санвузол 2,1 кв.м, котельна 4,5 кв.м, розташованими на земельній ділянці площею 477 кв.м, кадастровий номер 1213500000:01:024:1041, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом передачі іпотекодержателю ОСОБА_1 у власність предмета іпотеки за ціною, що становить 500000,00 грн.

Представник позивачки ОСОБА_3 та відповідачка ОСОБА_2 подали заяви до Тернівського міського суду Дніпропетровської області, в яких просили долучити до матеріалі справи мирову угоду від 14 квітня 2017 року, прийняти заяви до розгляду, затвердити мирову угоду, провадження у справі закрити.

Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2017 року визнано мирову угоду, укладену між сторонами по справі, позивачкою ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 , за якою:

Відповідачка ОСОБА_2 передає ОСОБА_1 у право власності нерухоме майно, а саме:

- земельну ділянку несільськогосподарського призначення, з визначеним цільовим призначенням, межами та місцем розташуванням, геодезичною площею 477,00 кв. м, кадастровий номер 1213500000:01:024:1041, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлову будівлю торгового павільйону «Експресс», загальною площею 122 кв. м з будівлями та спорудами, що складається з першого поверху: коридор 4,7 кв. м, санвузол 2,1 кв. м, коридор 2,0 кв. м, гардеробна 3,7 кв. м, склад 21,5 кв. м, склад 10,5 кв. м, торговий зал 41,6 кв. м, другий поверх: торговий зал 29,7 кв. м, коридор 4,1 кв. м, санвузол 2,1 кв. м. котельна 4,5 кв. м, розташовану на земельній ділянці площею 477,00 кв. м, кадастровий номер 1213500000:01:024:1041, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Загальна вартість майна, що передається становить 500000,00 грн.

Визнано право власності за ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , яка мешкає: АДРЕСА_2 , на земельну ділянку несільськогосподарського призначення, з визначеним цільовим призначенням, межами та місцем розташуванням, геодезичною площею 477,00 кв. м, кадастровий номер 1213500000:01:024:1041, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та на нежитлову будівлю торгового павільйону «Експресс», загальною площею 122 м2 з будівлями та спорудами, що складається з першого поверху: коридор 4,7 кв. м, санвузол 2,1 кв. м, коридор 2,0 кв. м, гардеробна 3,7 кв. м, склад 21,5 кв. м, склад 10,5 кв. м, торговий зал 41,6 кв. м, другий поверх: торговий зал 29,7 кв. м, коридор 4,1 кв. м, санвузол 2,1 кв. м, котельна 4,5 кв. м, розташовану на земельній ділянці площею 477,00 кв. м, кадастровий номер 1213500000:01:024:1041, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Понесені судові витрати залишено за ОСОБА_1 .

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки закрито.

Із вказаним судовим рішенням не погодилось ТОВ «Кей-Колект», подало апеляційну скаргу, в якій просило апеляційний суд скасувати ухвалу Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2017 року у справі №194/199/17 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, стягнути на користь ТОВ «Кей-Колект» судові витрати, які складаються з судового збору сплаченого при зверненні з апеляційною скаргою.

Доводами апеляційної скарги наведено, що оскаржуване судове рішення ухвалено без належного з`ясування дійсних обставин справи та дослідження і оцінки доказів, з порушенням норм процесуального права.

29 лютого 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» (найменування змінено на ПАТ «УкрСиббанк» на підставі заміни Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 18.12.2009 року) та ОСОБА_4 був укладений договір про надання споживчого кредиту №11307914000, відповідно до якого остання отримала кредитні кошти в іноземній валюті в розмірі 43480,00 доларів США, з терміном повернення не пізніше 27 лютого 2015 року.

В забезпечення виконання позичальником взятих на себе за кредитним договором зобов`язань 29 лютого 2008 року між банком та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки №11307914000/1 від 29.02.2008 року зі змінами, внесеними додатковим договором від 22 травня 2008 року. Відповідно до вищевказаного договору іпотеки іпотекодавцем було передано в іпотеку наступне нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: земельна ділянка, кадастровий номер 1213500000:01:024:1041 (реєстраційний номер майна 157731712135) та нежитлові будівлі торгового павільйону «Експрес» (реєстраційний номер майна 15578512135).

В подальшому між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» 12.12.2011 року укладено договір факторингу №1 та договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, відповідно до яких до ТОВ «Кей Колект» перейшло право вимоги за кредитним договором №11307914000 та договором іпотеки №11307914000/1 від 16.04.2007 року.

В зв`язку з порушенням ОСОБА_4 зобов`язань за кредитним договором №11307914000 від 29.02.2008 року рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07 травня 2012 року по справі №2-79/11 стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Кей-Колект» заборгованість за кредитним договором в розмірі 1014046,74 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області 14.12.2012 року у справі №24/5005/10848/2012 порушено провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 .

В подальшому Господарським судом Дніпропетровської області 21.12.2012 року винесено

постанову про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Колошина Вадима Петровича.

В ході проведенні ліквідаційної процедури фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , ліквідатором 03.09.2013 року було організовано та проведено прилюдні торги з продажу спірного нерухомого майна.

В зв`язку з порушеннями, допущеними при реалізації майна банкрута, та з метою відновлення порушених прав кредитора 08.09.2015 року ТОВ «Кей-Колект» у справі про банкрутство було подано заяву про визнання торгів з продажу майна ФОП ОСОБА_4 недійсними.

Господарським судом Дніпропетровської області у справі про банкрутство було скасовано правочин, на підставі якого була здійснена первинна реєстрація права власності на спірне майно за ОСОБА_2 , що стало правовою підставою для укладання договору іпотеки між останньою та ОСОБА_1 та як наслідок стало підставою для звернення ОСОБА_1 до Тернівського міського суду Дніпропетровської області з позовом у справі №194/199/17 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

24.04.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч О.М. поновлено в державному реєстрі прав запис про іпотеку на спірне майно за ТОВ «Кей- Колект» (номер запису 20109134, 20108258), тим самим фактично відновлена попередня іпотека від 29 лютого 2008 року.

Постановляючи ухвалу про затвердження мирової угоди між сторонами, суд першої інстанції не перевірив та не з`ясував належним чином, чи не буде судове рішення порушувати права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, зокрема ТОВ «Кей-Колект», якє с іпотекодержателем з вищим пріоритетом на задоволення вимог за рахунок відчуженого за мировою угодою спірного нерухомого майна, всупереч вимогам ст. 33 ЦПК України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017 року), належним чином не визначився з колом учасників справи, осіб, які повинні приймати у ній участь. Відтак, в силу ч. 5 ст. 175 ЦПК України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017 року), у суду не було правових підстав для затвердження мирової угоди.

Від представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Шевкової К.І. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Кей-Колект» на ухвалу Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19.04.2017 року закрити, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені в суді апеляційної інстанції, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

ТОВ «Кей-Колект» не доведено поважність причин пропуску строку на оскарження ухвали суду, що була ухвалена 7 років назад. Протягом 7 років ТОВ «Кей-Колект» не цікавилось майном, відносно якого, як воно вважає, має права, хоча діє презумпція цивільного права про те, що власність зобов`язує. Крім того, саме ТОВ «Кей-Колект» повинне довести поважність причин пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою та факт своєї необізнаності з існуванням ухвали, що наразі оскаржується. ТОВ «Кей-Колект», яке вважає себе іпотекодержателем відносно спірного майна, має діяти відповідально, зокрема, проявляти турботу щодо цього майна, бути обізнаним з його станом тощо. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав не може бути підставою для поновлення пропущеного строку для звернення до суду.

Про наявність даної оскаржуваної ухвали ТОВ «кей-Колект» було відомо задовго до подання позову у справі №194/292/24. ТОВ «Кей-Колект» також подано було апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2024 року у справі №24/5005/10848/2012. З тексту ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2024 року по справі №24/5005/10848/2012, що опублікована на ЄДРСР, вбачається, що 09.02.2024 року ТОВ «Кей-Колект» отримав ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2024 року у справі №24/5005/10848/2012.

Тобто, 09.02.2024 року в межах справи №24/5005/10848/2012 ТОВ «КейКолект» стало відомо про існування ухвали Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19.04.2017 року у справі №2/194/353/17 (194/199/17), текст якої розміщений у вільному доступі на сайті ЄДРСР, та з яким безперешкодно ТОВ «Кей-Колект» міг ознайомитись.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що укладена між сторонами мирова угода не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Вказані висновки відповідають обставинам справи. На момент винесення оскаржуваної ухвали від 19.04.2017 року запису про ТОВ «Кей-Колект» в ДРРПНМ не існувало. Сам апелянт зазначає, що запис про іпотеку був внесений 24.04.2017 року. Отже права ТОВ «Кей-Колект» як іпотекодержателя виникли після того, як судом першої інстанції було ухвалено оскаржувану ухвалу, а отже судове рішення не могло порушувати права ТОВ «Кей-Колект», яких на той момент не існувало. На момент винесення судом першої інстанції ухвали від 17.04.2017 року в державному реєстрі був наявний лише запис про іпотеку в інтересах ОСОБА_1

ТОВ «Кей-Колект» не подавало позовів про визнання його права як іпотекодержателя, та на момент винесення судом першої інстанції ухвали про затвердження мирової угоди, іпотека ТОВ «Кей-Колект» не була зареєстрована в порядку, передбаченому законодавством, а отже у ТОВ «Кей-Колект» відсутній статус іпотекодержателя.

Позивач зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, понесених в суді апеляційної інстанції складається з витрат на професійну правничу допомогу та становить 10000,00 грн.

Від інших учасників справи відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції представник ТОВ «Кей-Колект» Пилипенко С.В. доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Шевкова К.І. апеляційну скаргу не визнала, просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відповідно до ст. 128, 130 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідачки.

Заслухавши суддю доповідача, представників ТОВ «Кей-Колект» та позивачки, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтями 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 25.04.2016 року між ОСОБА_1 як позикодавцем та ОСОБА_2 як позичальником укладено договір позики грошових коштів у сумі 500000,00 грн (а.с. 6-6зв).

25.04.2016 року між сторонами було укладено іпотечний договір, посвідчений державним нотаріусом Тернівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, з метою забезпечення виконання боржником (іпотекодавцем) своїх зобов`язань. Відповідно до умов іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно, яке належить позичальнику, а саме: земельна ділянка несільськогосподарського призначення площею 477 кв.м, кадастровий номер 1213500000:01:024:1041, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з визначеним цільовим призначенням; нежитлова будівля торгового павільйону «Експресс», загальною площею 122 кв.м з будівлями та спорудами, що складається з першого поверху коридор 4,7 кв.м, санвузол 2,1 кв.м, коридор 2,0 кв.м, гардеробна 3,7 кв.м, склад 10,5 кв.м, торговий зал 41,6 кв.м та другого поверху торговий зал 29,7 кв.м, коридор 4,1 кв.м, санвузол 2,1 кв.м, котельна 4,5 кв.м, розташованими на земельній ділянці площею 477 кв.м, кадастровий номер 1213500000:01:024:1041, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7-10).

Відповідно до п. 15 Іпотечного договору та ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених даним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язань за договором позики, а разі його не виконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

03 березня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки у зв`язку з порушенням зобов`язань за іпотечним договором з боку відповідачки (а.с. 2-4).

19.04.2017 року сторони подали до суду заяви, в яких просили долучити до матеріалі справи мирову угоду від 14 квітня 2017 року, прийняти заяви до розгляду, затвердити мирову угоду, провадження у справі закрити (а.с. 31, 34).

До матеріалів справи долучено мирову угоду від 14 квітня 2017 року, укладену між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 (а.с. 32-33).

Задовольняючи заяву про затвердження мирової угоди, суд першої інстанції виходив з того, що укладення мирової угоди та її зміст не суперечить вимогам закону, умови мирової угоди не порушують права чи охоронювані законом інтереси сторін та інших осіб, стосуються лише прав та обов`язків сторін і сторони наполягають на її затверджені.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 7 ст. 49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Частинами 1-4 статті 207 ЦПК України передбачено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди, суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи необмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Судом встановлено, що 25.04.2016 року між ОСОБА_1 як позикодавцем та ОСОБА_2 як позичальником укладено договір позики грошових коштів у сумі 500000,00 грн.

25.04.2016 року між сторонами укладено іпотечний договір, посвідчений державним нотаріусом Тернівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, з метою забезпечення виконання боржником (іпотекодавцем) своїх зобов`язань. Відповідно до умов іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно, яке належить позичальнику, а саме: земельна ділянка несільськогосподарського призначення площею 477 кв.м, кадастровий номер 1213500000:01:024:1041, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з визначеним цільовим призначенням; нежитлова будівля торгового павільйону «Експресс», загальною площею 122 кв.м з будівлями та спорудами, що складається з першого поверху коридор 4,7 кв.м, санвузол 2,1 кв.м, коридор 2,0 кв.м, гардеробна 3,7 кв.м, склад 10,5 кв.м, торговий зал 41,6 кв.м та другого поверху торговий зал 29,7 кв.м, коридор 4,1 кв.м, санвузол 2,1 кв.м, котельна 4,5 кв.м, розташованими на земельній ділянці площею 477 кв.м, кадастровий номер 1213500000:01:024:1041, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

19.04.2017 року сторони подали до суду заяви, в яких просили долучити до матеріалі справи мирову угоду від 14 квітня 2017 року, прийняти заяви до розгляду, затвердити мирову угоду, провадження у справі закрити.

В матеріалах справи містіться мирова угода від 14 квітня 2017 року, укладена між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 .

До апеляційної скарги ТОВ «Кей Колект» надало докази, які не могло подати до суду першої інстанції з об`єктивних причин, оскільки не було залучено до розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції відповідно до ст. 367 ЦПК України приймає ці докази.

Відповідно до договору про надання споживчого кредиту №11307914000 від 29 лютого 2008 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 , остання отримала кредитні кошти в іноземній валюті в розмірі 43480,00 доларів США, з терміном повернення не пізніше 27 лютого 2015 року. Також в цей день між банком та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки №11307914000/1 від 29.02.2008 року зі змінами внесеними додатковим договором від 22 травня 2008 року. Відповідно до вищевказаного договору іпотеки іпотекодавцем було передано в іпотеку наступне нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: земельна ділянка, кадастровий номер 1213500000:01:024:1041 (реєстраційний номер майна 157731712135), та нежитлові будівлі торгового павільйону «Експрес» (реєстраційний номер майна 15578512135) (а.с. 69-72, 73, 74-75зв, 76-76зв).

12.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей Колект» укладено договір факторингу №1 та договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, відповідно до яких до ТОВ «Кей Колект» перейшло право вимоги за кредитним договором №11307914000 та договором іпотеки №11307914000/1 від 29.02.2008 року (а.с. 77-78, 80-81зв).

Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07 травня 2012 року по справі №2-79/11 стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Кей-Колект» заборгованість за кредитним договором в розмірі 1014046,74 грн (а.с. 82-84).

14.12.2012 року ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі №24/5005/10848/2012 порушено провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 .

21.12.2012 року Господарським судом Дніпропетровської області винесено постанову про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Колошина Вадима Петровича (а.с. 85-86зв).

В ході проведенні ліквідаційної процедури фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , ліквідатором 03.09.2013 року проведено прилюдні торги з продажу спірного нерухомого майна.

21.12.2016 року ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі про банкрутство скасовано правочин, на підставі якого була здійснена первинна реєстрація права власності на спірне майно за ОСОБА_2 , що стало правовою підставою для укладання договору іпотеки між останньою та ОСОБА_1 та як наслідок стало підставою для звернення ОСОБА_1 до Тернівського міського суду Дніпропетровської області з позовом у справі №194/199/17 про звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 91-94зв, 97-98).

Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна 24.04.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч О.М. поновлено в державному реєстрі прав запис про іпотеку на спірне майно за ТОВ «Кей-Колект» (номер запису 20109134, 20108258) (а.с. 57-68зв).

Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення ухвали Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2017 року про затвердження мирової угоди в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що укладена між сторонами мирова угода не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Суд першої інстанції не звернув увагу та не врахував того, що рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07 травня 2012 року стягнуто з боржника ОСОБА_4 на користь ТОВ «Кей-Колект» заборгованість за кредитним договором в розмірі 1014046,74 грн. ТОВ «Кей-Колект» як кредитор та стягувач у виконавчих провадженнях має право відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» на задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на майно, що є предметом позову у цій справі.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу.

Тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до ст. 379 ЦПК України і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» задовольнити, ухвалу Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2017 року про закриття провадження у справі у зв`язку з визнанням мирової угоди скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повне судове рішення складено 03 червня 2024 року.

Судді: