КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 757/17594/22-ц
провадження № 22-ц/824/3234/2024
03 червня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2022 року в складі судді Остапчук Т. В.,
встановив:
12.07.2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») про стягнення коштів.
Посилалась на ті підстави, що в 2009 році вона одноосібно заснувала Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТМ-КОМПАНІЯ» ( надалі - ТОВ «ІТМ-КОМПАНІЯ»), код ЄДРПОУ 36707806.
Банківське обслуговування рахунків ТОВ «ІТМ-КОМПАНІЯ» здійснювалось АТ КБ «ПриватБанк» відповідно до договору комплексного обслуговування банківського рахунку, укладеного у жовтні 2009 року.
В 2021 році нею було прийнято рішення про припинення діяльності ТОВ «ІТМ-КОМПАНІЯ», проведена ліквідаційна процедура.
03.08.2021 до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України внесено запис №1006321110010007402 про припинення ТОВ «ІТМ-КОМПАНІЯ».
Відповідно до довідки Сумської філії АТ КБ «ПриватБанк» від 01.11.2021 №08.7.0.0.0/211101141750, залишок коштів на рахунку № НОМЕР_1 , відкритого ТОВ «ІТМ-КОМПАНІЯ» становив 66 982,81 грн.
19.08.2021 вона звернулась до керівника відділення АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2 із заявою про перерахування коштів ТОВ «ІТМ-КОМПАНІЯ» на її картковий рахунок, як засновника ТОВ «ІТМ-КОМПАНІЯ». Листом від 16.09.2021 їй було відмовлено і запропоновано звернутись до суду з позовом.
Вказувала, що починаючи з дати 03.08.2021 внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення ТОВ «ІТМ-КОМПАНІЯ» і по теперішній час відповідач без її згоди і без належних підстав користується належними їй грошовими коштами в сумі 66 982,81 грн, чим тривалий час порушує її права власності на вказані кошти, які залишились у відповідача після припинення ТОВ «ІТМ-КОМПАНІЯ».
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України за користування відповідачем її грошовими коштами нараховуються 3% річних за весь період користування.
Розмір процентів за користування відповідачем її грошовими коштами за період з 03.08.2021 ( дата припинення ТОВ «ІТМ-КОМПАНІЯ») по 12.07.2022 (344 дні ) складає 1 893,87 грн.
Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_1 просила суд стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на її користь грошові кошти в сумі:
- 69 869,08 грн, які належать їй, як засновнику припиненої юридичної особи ТОВ «ІТМ-КОМПАНІЯ»;
- 1 893,87 грн, як процентів за користування грошовими коштами без належних підстав;
- 992,40 грн - витрати з оплати судового збору;
- 120 грн - оплата за надання відомостей з ЄДРПОУ.
08.10.2022 ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про стягнення з відповідача на її користь понесених витрат н а правничу допомогу в сумі 5 000 грн.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
18.09.2023 ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2022 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Судові витрати покласти на відповідача.
Свої доводи обґрунтовують тим, що суд першої інстанції безпідставно посилається на ч. 5 ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки стосовно ТОВ «ІТМ-КОМПАНІЯ» справа про банкрутство господарським судом не порушувалась, арбітражний керуючий або ліквідатор не призначались, відповідно оголошення про визнання банкрутом ТОВ «ІТМ-КОМПАНІЯ» на сайті Верховного Суду відсутні.
Зазначає, що вона є єдиним і одноосібним засновником та керівником та головою з припинення ТОВ "ІТМ Компанія" з розміром частки 65 000 грн, що складає 100% статутного капіталу, а тому вона має право звертатися від імені ТОВ «ІТМ-КОМПАНІЯ» до установи банку, в якій відкрито рахунок із запитом щодо стану рахунку, а посадові особи банку мають право і зобов`язані надати їй довідку щодо стану рахунку товариства та наявності коштів на такому рахунку.
Факт наявності рахунку, належного ТОВ «ІТМ-КОМПАНІЯ» в установі відповідача та наявності коштів на цьому рахунку, відповідачем не заперечується.
Зазначає, що суд першої інстанції помилково вважає належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом не завірену належним чином копію Протоколу №1 загальних зборів засновників ТОВ «ІТМ-КОМПАНІЯ» від 23.09.2009.
Суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що копії документів іноземної держави не перекладено на державну мову відповідно до вимог Закону України «Про нотаріат», прийнявши такі незавірені належним чином копії документів як докази, суд не дослідив їх оригінали.
Відповідач свідомо, без належних підстав, не передає законному власнику юридичної особи ТОВ «ІТМ-КОМПАНІЯ» ОСОБА_1 належні їй кошти, які знаходяться на рахунку, відкритому позивачем від імені ТОВ «ІТМ-КОМПАНІЯ» в установі відповідача, продовжуючи безоплатно користуватись цими коштами і сподіваючись їх привласнити.
Судом першої інстанції проігноровано той факт, що позивач звернулась до відповідача з вимогою передати їй кошти на рахунку товариства, як одноосібному засновнику в силу приписів ч. 12 ст. 111 ЦК України.
Відмовивши позивачу і запропонувавши їй звернутися до суду, відповідач розпочав безоплатно користуватися грошовими коштами, які йому не належать.
Правом надання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався. При цьому надав лише письмові пояснення, в яких зазначив про те, що він повністю погоджується з рішенням суду першої інстанції.
Відповідно до положень частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.10.2009 виконавчим комітетом Сумської міської ради було проведено державну реєстрацію створення юридичної особи ТОВ «ІТМ-КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 36707806), про що внесено запис №16321020000007402.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ІТМ-КОМПАНІЯ».
Розмір статутного капіталу - 65 000 грн.
На підставі заяви про відкриття поточного рахунку від 30.09.2009 уповноваженої особи ОСОБА_1 , клієнту ТОВ «ІТМ-КОМПАНІЯ» відкрито в АТ КБ «ПриватБанк» рахунки для формування статутного капіталу № НОМЕР_2 , валюта USA, № НОМЕР_1 , валюта UA .
03.08.2021 відбулася державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її ліквідації та внесено до реєстру запис 1006321110010007402 про припинення ТОВ «ІТМ-КОМПАНІЯ» на підставі рішення щодо припинення.
Відповідно до довідки Сумської філії АТ КБ «Приватбанк» від 01.11.2021 №08.7.0.0.0/211101141750, станом на 01.11.2021 залишок коштів ТОВ «ІТМ-КОМПАНІЯ» на його рахунку № 453375460000026007055004797 становить 66 982,81 грн.
19.08.2021 директор та засновник ТОВ «ІТМ-КОМПАНІЯ» ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з заявою про перерахування коштів ТОВ «ІТМ-КОМПАНІЯ» на її особисту картку у зв`язку з припиненням діяльності ТОВ «ІТМ-КОМПАНІЯ».
Листом від 16.09.2021 №20.1.0.0.0/7-210819/6908 АТ КБ "ПриватБанк" повідомило ТОВ «ІТМ-КОМПАНІЯ» про те, що вказане товариство припинено, повноваження ліквідатора також. Для можливості отримання залишку коштів по ліквідованому підприємству можливо лише на підставі рішення суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що права позивача відповідач не порушив, оскільки вона не є власником вказаних коштів, які містяться на рахунку ТОВ «ІТМ-КОМПАНІЯ».
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних індивідуальних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, те, що суб`єктний склад такого спору включає, як правило, фізичну особу, яка є стороною цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин (стаття 19 ЦПК України).
Разом з тим, відповідно до положень пункту 3частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Відтак серед ознак, визначених у частині першій статті 20 ГПК України для відмежування господарської юрисдикції від інших, є, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних правовідносин.
Аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що критеріями розмежування судової юрисдикції, зокрема господарської та цивільної юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов`язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ та/або спорів.
Відповідно до приписів частини першої статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Під корпоративними відносинами розуміють відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав (частина третя статті 167 ГК України). Участь у товаристві майном і узгодження між учасниками спільного управління ним наділяє учасника корпоративними правами, а тому відносини щодо цих прав мають характер корпоративних правовідносин.
Отже, спір з корпоративних правовідносин виникає щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи, якщо стороною є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи, у тому числі який вибув.
Предметом спору в цій справі є вимоги засновника господарського товариства про стягнення грошової суми, що становить залишок коштів на його рахунку, що підлягає поверненню засновнику за наслідками ліквідації товариства.
З огляду на предмет та підстави заявлених позовних вимог у цій справі та мотиви, покладені в їх обґрунтування, спір у цій справі виник з приводу правовідносин щодо майна юридичної особи, яку було ліквідовано. Заявлені позивачем вимоги спрямовані на поновлення її майнового права, а саме отримання активів ліквідованого товариства, засновником якого вона була, тому такий спір підлягає розгляду у судах господарської юрисдикції.
Пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Частиною 1 статті 377 ЦПК України визначено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції загальних судів визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги (ч. 2 ст. 377 ЦПК України).
У зв`язку із зазначеним, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі.
У частині 1 статті 256 ЦПК України зазначено, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 255, 256, 367, 374, 377, 381-384 ЦПК України суд
Постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2022 року скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення коштів закрити.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи за її позовом віднесено до юрисдикції господарського суду та протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови вона має право звернутися до Київського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.06.2024 |
Оприлюднено | 05.06.2024 |
Номер документу | 119458292 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про спонукання виконати або припинити певні дії |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Кирилюк Галина Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні