Ухвала

від 28.05.2024 по справі 120/5306/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження в справі

м. Вінниця

28 травня 2024 р.Справа № 120/5306/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Свентуха Віталія Михайловича,

за участю:

секретаря судового засідання: Коломієць М.А.,

представника позивача: Тиховського М.О.,

представників відповідача (1):Форостяної О.М., Парпальос В.В.,

представник відповідача (2): не з`явився,

розглянувши у судовому засіданні заяву представника Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про закриття провадження у справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Тиховського Миколи Олеговича до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області (1), Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Тиховського Миколи Олеговича до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області № 17 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу (об`єднання) земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Стрижавській селищній раді Стрижавська селищна територіальна громада, смт. Стрижавка, Вінницького району, Вінницької області" в частині затвердження утворених земельних ділянок з кадастровими номерами 0520655900:07:006:0117, 0520655900:07:006:0120, 0520655900:07:006:0121, 0520655900:07:006:0122, 0520655900:07:006:0125.

15.05.2024 року представником Стрижавської селищної ради подано заяву про закриття провадження у справі, оскільки дана справа не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

20.05.2024 року на адресу суду від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про закриття провадження у яких зазначено, що в даній адміністративній справі правовідносини які склались між сторонами не мають приватноправового характеру, а тому подане клопотання не підлягає задоволенню.

22.05.2024 року надійшла заява від Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області в якій вказано, що із запереченнями представника позивача щодо закриття провадження у справі не погоджуються, у зв`язку із наявністю підстав для закриття провадження у справі.

У судовому засіданні 28.05.2024 року представник позивача просив відмовити у задоволенні заяви про закриття провадження.

Представники відповідача (1) підтримали подану заяву та вказали на наявність підстав для закриття провадження у справі.

У судове засідання представник відповідача (2) не з`явився, хоча був належним чином повідомлені, що підтверджується матеріалами справи.

Вирішуючи заяву про закриття провадження у справі, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України передбачає, що суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією особою майнових прав або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень суб`єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав цієї особи.

Із матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є співвласником нерухомого майна, а саме 1/2 частини нежитлових приміщень (будівля телятника) загальною площею 955 кв.м. та 1/25 частки будівлі складу літ «З» загальною площею 528 кв.м., яке розміщено на земельній ділянці комунальної власності кадастровий номер: 0520655900:07:006:0046, загальною площею 15,5788 га, розташованої на території Стрижавської селищної територіальної громади по вул. Приміська, 18-К, АДРЕСА_1 та по вул. Приміська, 18-3, смт. Стрижавка, Вінницького району, Вінницької області.

Рішенням 71 сесії 8 скликання Стрижавської селищної ради №17 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу (об`єднання) земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Стрижавській селищній раді Стрижавська селищна територіальна громада, смт. Стрижавка, Вінницького району, Вінницької області" було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу (об`єднання) земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Стрижавській селищній раді Стрижавська селищна територіальна громада, смт. Стрижавка, Вінницького району Вінницької області з кадастровим номером 0520655900:07:006:0046, утворивши в результаті поділу земельні ділянки з кадастровими номерами: 0520655900:07:006:0109, 0520655900:07:006:0110, 0520655900:07:006:0111, 0520655900:07:006:0112, 0520655900:07:006:0113, 0520655900:07:006:0114, 0520655900:07:006:0115, 0520655900:07:006:0116, 0520655900:07:006:0117, 0520655900:07:006:0118, 0520655900:07:006:0119, 0520655900:07:006:0120, 0520655900:07:006:0121, 0520655900:07:006:0122, 0520655900:07:006:0123, 0520655900:07:006:0124, 0520655900:07:006:0125, 0520655900:07:006:0126, 0520655900:07:006:0127.

Представник позивача у змісті позовної заяви зазначив, що серед утворених в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0520655900:07:006:0046 є земельні ділянки з нерухомим майном позивача та і інших осіб. Однак, Стрижавською селищною радою прийнято рішення про поділ земельної ділянки в результаті чого відбулось розроблення та затвердження технічної документації без врахування інтересів власників нерухомого майна та їх намірів щодо оформлення прав на земельні ділянки.

Отже, позов спрямований на захист майнових прав, а спір виник з приватно-правових відносин.

В свою чергу, представником відповідача вказано, що оскаржуване рішення вичерпало свою дію, а за його наслідком зареєстровано право власності на спірні земельні ділянки за Стрижавською селищною радою.

На переконання суду, дані обставини вказують, що між сторонами виник спір про право, який має приватно-правовий характер і підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

У силу положень частин 1, 4 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною 1 статті 2 Цивільно-процесуального кодексу України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 4 Цивільно-процесуального кодексу України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право майнового або особистого характеру на конкретний об`єкт цивільних правовідносин, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб`єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Юрисдикція цивільних справ визначена статтею 19 Цивільно-процесуального кодексу України, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

У даному випадку позивачем заявлено позов з метою захисту своїх, на його думку, порушених прав та/або законних інтересів як співвласника нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 0520655900:07:006:0046.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб`єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

При цьому, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 17 лютого 2021 року у справі №813/1009/17, якщо під час розгляду справи фактично відбулася зміна предмета спору настільки, що дії чи рішення суб`єкта владних повноважень вичерпали свою управлінську владну функцію, трансформувалися і насправді набули іншої природи правовідносин, на які правила адміністративного судочинства не поширюються, то у такому випадку адміністративний суд повинен закрити провадження у справі і не вправі розглядати вимоги про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке вичерпало свою дію і по суті більше не порушує чиїхось прав чи свобод. У протилежному випадку судовий розгляд за правилами адміністративного судочинства вимог про визнання протиправним акта органу місцевого самоврядування про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою чи затвердження проекту землеустрою фактично призведе до порушення правил предметної юрисдикції та розгляду адміністративним судом спору про право цивільне, тобто спору, який вже має приватноправовий характер.

Згідно з частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Враховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між суб`єктом владних повноважень та суб`єктом приватного права - фізичною чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові №340/3814/23 від 28 лютого 2024 року.

У справі що розглядається, спір виник щодо протиправності рішення відповідача, яке на думку позивача, порушує її права як співвласника нерухомого майна.

Таким чином, позивач звернувшись до суду з позовною заявою у цій справі, має намір захистити порушені майнові права, що полягають у перешкоджанні вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

При цьому, скасування оскаржуваного у цій справі рішення, заявником якого позивач не була, буде мати вплив на права третьої особи, як законного користувача спірної земельної ділянки.

Такий зміст позовних вимог та характер правовідносини, щодо яких виник спір, вказує на те, що звернення до суду з цим позовом спрямоване, насамперед, на захист права позивача за рахунок фактичного втручання у права та інтереси інших осіб.

Такого правого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 25.05.2022 року у справі №826/3372/16.

Більше того, позивач не була безпосереднім учасником публічно-правових відносин у межах яких прийнято оскаржуваний акт, а також не зверталась до відповідачів щодо реалізації своїх певних суб`єктивних прав у таких відносинах. Жодних актів, які були б наслідком здійснення відповідачами публічно-владних управлінські функції безпосередньо щодо позивача і породжували б для неї певні права, встановлювали обов`язки, у даному конкретному випадку не приймалось.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що цей спір не пов`язаний із захистом прав у сфері публічно-правових відносин, водночас стосується цивільних прав та інтересів позивача як співвласника нерухомого майна.

Та обставина, що відповідачем у справі визначено суб`єкта владних повноважень, не змінює правову природу спірних правовідносин та не робить цей спір публічно-правовим, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту її прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Пункт 1 частини 1 статті 238 КАС України передбачає, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з частинною 1 статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи вищезазначені приписи процесуального законодавства та встановлені обставини у справі, суд вважає, що провадження у даній справі належить закрити, а заяву представника відповідача (1) про закриття провадження у справі задовольнити.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що остання має право звернутися із заявленими у цій справі позовними вимогами до відповідного місцевого загального суду.

Відповідно до частини 2 статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 238, 239, 248, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про закриття провадження у справі - задовольнити.

Провадження у справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Тиховського Миколи Олеговича до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - закрити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 03.06.2024 року.

Суддя Свентух Віталій Михайлович