Постанова

від 22.05.2024 по справі 925/856/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2024 р. Справа№ 925/856/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Алданової С.О.

Корсака В.А.

за участю

секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

представників сторін:

від прокуратури: Дергунов Д.С.,

від позивача: не з`явились,

від відповідача: Вавдійчик Б.П. (поза межами приміщення суду),

розглянувши апеляційну скаргу

заступника керівника Уманської окружної прокуратури

на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2023 (повний текст складено 02.01.2024)

у справі № 925/856/23 (суддя Грачов В.М.)

за позовом заступника керівника Уманської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Ладижинської сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Інсол»

про визнання недійсними пункту договору, додаткової угоди та стягнення 82 633,33 грн,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

У червні 2023 року заступник керівника Уманської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Ладижинської сільської ради (далі - Рада) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою, у якій просив:

- визнати недійсним п. 3.1 розділу 3 «Ціна договору та порядок його оплати» та Специфікацію додатку №1 до договору №35-03 від 21.03.2023, укладеного між Радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Інсол» (далі - ТОВ «Енергетична компанія «Інсол», Товариство), в частині включення до договору податку на додану вартість у розмірі 16% від договірної вартості генераторів дизельних Yichen Power YC-30 потужністю 30 кВт у кількості 2 штуки в сумі 82 633,33 грн;

- визнати недійсною додаткову угоду №1 до договору №35-03 від 21.03.2023, укладену між Радою та ТОВ «Енергетична компанія «Інсол»;

- стягнути 82 633,33 грн надмірно сплачених коштів;

- відшкодувати судові витрати.

На обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначає, що після укладення договору №35-03 від 21.03.2023 та додаткової угоди №1 від 03.04.2023 до цього договору сторони виключили з вартості товару ПДВ у розмірі 82 633,33 грн, чим безпідставно збільшили ціну договору на 16%. Прокурор вважає, що така зміна умов договору на користь Товариства суперечить законним інтересам позивача та ч. 2 ст. 632 ЦК України, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», що є підставою для визнання недійсним договору в цій частині відповідно до ст. 203, 215, 217 ЦК України та стягнення з Товариства надміру сплачених Радою коштів згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України, ч. 2 ст. 208 ГК України.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.11.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю. Стягнуто з Черкаської обласної прокуратури на користь ТОВ «Енергетична компанія «Інсол» 10 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні заяви ТОВ «Енергетична компанія «Інсол» в частині вимог про стягнення 10 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката відмовлено.

Суд зазначив, що суперечності укладеної сторонами додаткової угоди №1 до договору нормам ч. 2 ст. 632 ЦК України, п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не вбачає, тому не вбачає і підстав, передбачених ст. 203, 215, 217 ЦК України, для визнання недійсними договору та додаткової угоди №1 до договору в частині визначення його ціни (п. 3.1 розділу 3 «Ціна договору та порядок його оплати», специфікація - додаток №1 до договору). Оскільки ці вимоги прокурора, заявлені в інтересах позивача, є основними, то у зв`язку з відсутністю підстав для їх задоволення відсутні такі і для задоволення похідної вимоги про стягнення 82 633,33 грн надмірно сплачених коштів, заявлених на підставі ч. 1 ст. 216 ЦК України, ч. 2 ст. 208 ГК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.11.2023, прокурор звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким позов прокурора в інтересах держави в особі Ради до ТОВ «Енергетична компанія «Інсол» про визнання недійсними пункту договору, додаткової угоди та стягнення 82 633,33 грн задовольнити у повному обсязі. Судові витрати за подання позову та апеляційної скарги стягнути з ТОВ «Енергетична компанія «Інсол» на користь прокуратури.

Скаржник вважає, що висновки суду у оскаржуваному рішенні не відповідають встановленим обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права (ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 10 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 №1178) та з порушенням норм процесуального права (ст. 238 ГПК України).

Позиції учасників справи.

Товариство надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні доводи на їх спростування, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як законне та обґрунтоване.

У відзиві Товариство навело попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат та повідомило, що такі його витрати можуть скласти 15 000,00 грн.

Із заявою про приєднання доказів до матеріалів справи Товариство надало докази понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

Прокурор надав заперечення щодо стягнення витрат на правову допомогу.

З клопотанням про долучення доказів відповідач надав докази оплати послуг на професійну правничу допомогу.

У заявах про розгляд справи без участі відповідач, серед іншого, просив стягнути з прокуратури на користь Товариства 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Із заявою про долучення доказів Товариство надало електронну копію податкової накладної №1 від 03.04.2023, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно з якою постачальник застосував пільгову ставку ПДВ « 0» за операцією з постачання позивачу електрогенераторів.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/856/23 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою прокуратури на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2023 до надходження матеріалів справи №925/856/23.

14.02.2024 матеріали справи №925/856/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокуратури на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2023 у справі №925/856/23. Розгляд справи призначено на 01.04.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 відкладено судове засідання на 01.05.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 заяву представника ТОВ «Енергетична компанія «Інсол» адвоката Вавдійчика Б.П. про участь у судовому засіданні, призначеному на 01.05.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

01.05.2024 колегія суддів у судовому засіданні оголосила перерву до 22.05.2024.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційний суд відзначає, що при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

Така обставина (відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції) виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, але лише якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції зумовлене поважними причинами (поважність причин повинен довести скаржник). Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами.

Товариство не навело обґрунтування неподання електронної копії податкової накладної №1 від 03.04.2023, а тому підстави для прийняття цього доказу (який Товариство не подавало суду першої інстанції) у апеляційного суду відсутні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

23.02.2023 Рада як замовник на веб-порталі публічних закупівель Prozorro розмістила оголошення про проведення відкритих торгів UA-2023-02-23-010138-a для закупівлі ДК 021:2015-31120000-3 «Генератори» (генератори дизельні) відповідно до умов службової записки на закупівлю товарів/послуг від 22.02.2023 за підписом начальника відділу комунальної власності та ЖКГ Ладижинської сільської ради, сільського голови та за узгодження бухгалтером на закупівлю 2-х генераторів у строк до 01.04.2023 з розміром бюджетного призначення за кошторисом 800 000,00 грн без ПДВ.

28.02.2023 Товариство за вих. №14/1 надіслало тендерному комітету форму «Тендерна пропозиція за результатами аукціону» (додаток №3 до тендерної документації) щодо продажу 2 генераторів дизельних Yichen Power YC-30 потужністю 30 кВт за ціною 247 900,00 грн за одиницю загалом на суму 495 800,00 грн, ПДВ 0 грн.

07.03.2023 Рада протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою №13 визнала ТОВ «Енергетична компанія «Інсол» переможцем у закупівлі та ухвалила рішення про намір укласти договір про закупівлю та оприлюднити відповідне рішення.

08.03.2023 Товариство за вих. №14/2 направило тендерному комітету форму «Тендерна пропозиція за результатами аукціону» (додаток №3 до тендерної документації) щодо продажу 2-х генераторів дизельних Yichen Power YC-30 потужністю 30 кВт за ціною 247 900,00 грн за одиницю загалом на суму 495 800,00 грн, ПДВ 0 грн.

21.03.2023 за результатом проведення відкритих торгів в системі «Prozorro» Рада (покупець) та ТОВ «Енергетична компанія «Інсол» (постачальник) уклали договір №35-03 (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов`язався поставити покупцеві товар відповідно до додатку №1 (специфікація) до договору за кодом ДК 021:2015 - 31120000-3 «Генератори» (генератори дизельні) (далі - товар), а покупець зобов`язався прийняти і оплатити такий товар у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 1.3 договору найменування, загальна кількість та ціна (вартість) за одиницю товару, що є предметом цього договору, визначаються у додатку №1 (специфікації), який є невідомою частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.1, 3.2 загальна вартість договору становить 495 800,00 грн, у т.ч. ПДВ 82 633,33 грн. Вартість поставки, у т.ч. завантаження, доставки (транспортування), вивантаження, страхування, а також тари, упаковки та маркування включена у ціну (вартість) Товару.

Ціна договору не може бути змінена постачальником протягом строку дії договору. Ціна договору може бути змінена за взаємною згодою сторін. У разі зменшення реального фінансування видатків бюджету, обсяги закупівлі товару та ціна договору відповідно зменшуються, про що покупець повідомляє постачальника шляхом надсилання на його адресу або вручення уповноваженому представнику постачальника відповідного письмового повідомлення (п. 3.3 договору).

Місце поставки товару: Україна, 20382, Черкаська обл., Уманський район, с. Ладижинка, вул. Шкільна, 2 (п. 4.2 договору).

Згідно з п. 9.1 договір набуває чинності з моменту його підписання і діє по 31.12.2023 та у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

За умовами п. 11.7 договору відповідно до п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч. 1-8 п. 19 Особливостей.

Відповідно до п. 12.1 невід`ємною частиною договору є додатки, акти, видаткові накладні, інші документи, підписані сторонами у зв`язку з виконанням цього договору, в т.ч. додаток №1 специфікація.

Договір підписаний представниками його сторін та скріплений їх печатками.

Специфікацією (додаток №1) визначено, що товар - генератор дизельний Yichen Power YC-30 потужністю 30 кВт за ціною 247 900,00 грн у кількості 2 шт; ціна за одиницю - 247 900,00 грн; загальна сума - 495 800,00 грн, в т.ч. ПДВ - 82 633,33 грн.

03.04.2023 Рада та Товариство, керуючись вимогами п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, п. 71 підр. 2 розділу ХХ ПКУ (з урахуванням постанови КМУ №224 від 20.03.2020) зі змінами від 09.11.2022 та від 29.11.2022, уклали додаткову угоду №1 до договору (далі - додаткова угода №1), згідно з п. 1 якої дійшли згоди викласти специфікацію, що є додатком №1 до договору, в новій редакції та викласти п. 3.1 договору в новій редакції: « 3.1. Загальна вартість договору становить 495 800,00 грн без ПДВ».

За умовами п. 2 додаткової угоди усі інші умови договору, не передбачені цією додатковою угодою, залишаються без змін, а сторони підтверджують щодо нього свої зобов`язання.

Сторони також погодили Специфікацію (додаток №1) у новій редакції, згідно з якою товар - генератор дизельний Yichen Power YC-30 потужністю 30 кВт за ціною 247 900,00 грн у кількості 2 шт; ціна за одиницю - 247 900,00 грн; загальна сума - 495 800,00 грн, в т.ч. ПДВ - 0 грн.

03.04.2023 Товариство та Рада підписали та скріпили печатками акт №000-1 прийому-передачі товару, згідно з яким Товариство передало, а Рада прийняла товар (генератори дизельні у кількості 2 шт) на суму 495 800,00 грн без ПДВ.

Також сторони підписали видаткову накладну №5 від 03.04.2023, згідно з якою Товариство поставило Раді товар на суму 495 800,00 грн без ПДВ.

05.04.2023 платіжною інструкцією №1 від 05.04.2023 Рада сплатила Товариству 495 800,00 грн з призначенням платежу « 0218775;3110; генератори дизельні Yichen Power YC-30 потужністю 30 кВт; зг. Дог. №35-03 від 21.03.2023, д/у №1 від 03.04.2023, накладна №5 від 03.04.2023, звіт від 21.03.2023; без ПДВ».

Із запереченням на відповідь прокурора на відзив Товариство надало роздруківки листування з Радою, зміст якого свідчить про укладення 19.04.2023 додаткової угоди №2 до договору, в якій сторони дійшли згоди припинити зобов`язання за цим договором шляхом розірвання (припинення) його дії.

Додаткову угоду №2 від 19.04.2023 у матеріали справи не надано.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Частиною 1 ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За визначенням ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. ст. 6, 627, 628 ЦК України).

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (ч. 1-3 ст. 632 ЦК України).

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Правовідносини сторін у цій справі перебувають у сфері регулювання Закону України «Про публічні закупівлі», який з урахуванням предмету спору є спеціальним нормативним актом.

Закону України «Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Цей Закон також має на меті адаптувати законодавство України acquis Європейського Союзу на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Закон №922-VІІІ).

Статтею 1 Закон №922-VІІІ визначено основні терміни, які в цьому законі вживаються в такому значенні: договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (п. 6); замовники - суб`єкти, визначені згідно із ст. 2 цього закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону (п. 11); переможець спрощеної закупівлі - учасник, пропозиція якого відповідає всім умовам, що визначені в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вимогам до предмета закупівлі і визнана найбільш економічно вигідною та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю (п. 19).

Згідно з п. 1-6 ч. 1, ч. 5 ст. 5 цього Закону закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням. Замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону №922-VІІІ).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону №922-VІІІ істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Законом України №530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 (далі - Закон №530-ІХ) розділ X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» доповнено пунктом 3 такого змісту: «Установити, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Перелік таких товарів, робіт чи послуг та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України».

Також пунктом 4 розділу І цього ж Закону підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено п. 71, за змістом якого тимчасово, для здійснення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 20.03.2020 №224 «Про затвердження переліку товарів (у т.ч. лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита» (назва постанови в редакції Постанови КМУ №271 від 08.04.2020; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ №620 від 22.07.2020, №1100 від 30.09.2022) затверджено перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Постановами КМУ від 09.11.2022 №1260 та в подальшому від 29.11.2022 №1340 затверджено зміни до переліку товарів (у т.ч. лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co'V-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита, якими відповідно внесено зміни до постанови КМУ від 20.03.2020 №224.

Відповідно до затверджених КМУ змін до переліку товарів, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, до таких товарів в розділі «Інше», згідно з постановою КМУ №1260 від 09.11.2022 включено електрогенераторні установки (код згідно УКТЗЕД 8502), а в подальшому, відповідно до постанови КМУ від 29.11.2022 №1340 доповнено генераторами змінного струму (синхронні генератори), потужністю понад 7,5 кВА, але не більш як 75 кВА, інші (код згідно УКТЗЕТ 8501 61 80 90).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно зі ст. 181 ГК України господарський договір укладається в порядку, встановленому ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 205 ЦК України визначено вимоги до форми правочину, способів волевиявлення. Згідно з ч. 1, 2 цієї статті правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

За ч. 3 цієї статті якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (ст. 217 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Якщо господарське зобов`язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов`язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов`язанням, а у разі виконання зобов`язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. У разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом (ст. 208 ГК України).

Суд встановив, що на розміщене Радою як замовником на веб-порталі публічних закупівель Prozorro оголошення про проведення відкритих торгів для закупівлі генераторів дизельних Товариство надіслало тендерному комітету форму «Тендерна пропозиція за результатами аукціону» (додаток №3 до тендерної документації) щодо продажу 2-х генераторів дизельних Yichen Power YC-30 потужністю 30 кВт за ціною 247 900,00 грн за одиницю загалом на суму 495 800,00 грн, ПДВ 0 грн.

Після визнання Радою ТОВ «Енергетична компанія «Інсол» переможцем у закупівлі та прийняття нею рішення про намір укласти договір про закупівлю та оприлюднити відповідне рішення 08.03.2023 Товариство направило тендерному комітету форму «Тендерна пропозиція за результатами аукціону» (додаток №3 до тендерної документації) щодо продажу 2-х генераторів дизельних Yichen Power YC-30 потужністю 30 кВт за ціною 247 900,00 грн за одиницю загалом на суму 495 800,00 грн, ПДВ 0 грн.

21.03.2023 за результатом проведення відкритих торгів в системі «Prozorro» Рада та ТОВ «Енергетична компанія «Інсол» уклали спірний договір.

Умовами тендерної документації Ради та тендерної пропозиції Товариства погоджено продаж товарів - 2-х генераторів дизельних Yichen Power YC-30 потужністю 30 кВт за ціною 247 900,00 грн за одиницю, разом на суму 495 800,00 грн з ПДВ у розмірі 0 грн, що відповідало вимогам чинного законодавства.

Натомість в п. 3.1 договору та специфікації до нього (у первісній редакції) зазначено загальну вартість договору у розмірі 495 800,00 грн, у т.ч. ПДВ 82 633,33 грн та поставку товару на вказану суму з ПДВ.

03.04.2023 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору, в якій погодили викласти специфікацію, що є додатком №1 до договору, та п. 3.1 договору в новій редакції: «загальна вартість договору становить 495 800,00 грн без ПДВ».

Зазначені умови відповідають тим, що були із самого початку надані товариством у тендерній документації та щодо яких Рада прийняла рішення про укладення договору.

У додатковій угоді сторони зазначили, що укладають цю додаткову угоду, керуючись вимогами п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, п. 71 підр. 2 розділу ХХ ПКУ (з урахуванням постанови КМУ №224 від 20.03.2020) зі змінами від 09.11.2022 та від 29.11.2022.

Надані до матеріалів справи докази (видаткова накладна та акт приймання-передачі) свідчать, цих сторони виконали свої зобов`язання за договором саме на таких умовах (тобто визначили ПДВ у розмірі 0 грн або за ставкою 0%).

Суд вважає, що зазначені вище обставини свідчать, що додатковою угодою №1 від 03.04.2023 до договору сторони привели договір у відповідність до умов тендерної документації та врегулювали безпідставне (помилкове) зазначення в договорі суми ПДВ, включення якого у ціну товару не було передбачене ані службовою запискою на закупівлю, ані тендерною документацією, ані чинним законодавством, ані попередньою та остаточною тендерними пропозиціями Товариства.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що умови додаткової угоди №1 до договору не суперечить приписам ч. 2 ст. 632 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому відсутні передбачені ст. 203, 215, 217 ЦК України підстави для визнання цієї додаткової угоди та договору в частині визначення ціни договору (п. 3.1 розділу 3 «Ціна договору та порядок його оплати», специфікація - додаток №1 до договору № 35-03 від 21.03.2023 року).

Доводи апеляційної скарги таких висновків не спростовують.

Відповідні вимоги прокуратури задоволенню не підлягають.

Оскільки вимога про стягнення 82 633,33 грн надмірно сплачених коштів є похідною від зазначених вище вимог, у задоволенні яких відмовлено, підстави для задоволення такої (похідної) вимоги також відсутні.

У апеляційній скарзі прокуратура не наводить доводів щодо допущених судом першої інстанції порушень в частині вирішення питання розподілу судових витрат. Апеляційний перегляд здійснюється у встановлених ст. 269 ГПК України межах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Товариство заявило про стягнення з прокуратури 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті (абз. 2 ч. 3 ст. 233 ГПК України).

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

Колегія суддів, з огляду на заявлення Товариством до стягнення з прокуратури витрат на професійну правничу допомогу, дійшла висновку про можливість призначення додаткового судового засідання для вирішення питання про судові витрати.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника керівника Уманської окружної прокуратури на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2023 у справі №925/856/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2023 у справі №925/856/23 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Судове засідання з розподілу судових витрат призначити на 19.06.2024 на 13 год 00 хв.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 30.05.2024.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді С.О. Алданова

В.А. Корсак