Рішення

від 23.05.2024 по справі 910/20025/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.05.2024Справа № 910/20025/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Ятковської К.К., за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "АСТЕКС" (07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, б.Незалежності, будинок 2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМКОЛ" (01103, місто Київ, вул. Бойчука Михайла, будинок 18а) про стягнення 5 818 457,94 грн

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМКОЛ" (01103, місто Київ, вул. Бойчука Михайла, будинок 18а)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "АСТЕКС" (07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, б.Незалежності, будинок 2)

про визнання недійсним договору №20/12/21МЮ,

Представники учасників справи:

від позивача за первісним позовом - Петрусенко Н.І.;

від відповідача за первісним позовом - Крижанівська О.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28.12.2023 в системі "Електронний суд" представником Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "АСТЕКС" сформовано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМКОЛ"про стягнення 5 818 457,94 грн та 02.01.2024 була передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "АСТЕКС" (надалі - Продавець, Позивач) та Державним підприємством "Юрковецький спиртовий завод" (надалі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу меляси бурякової № 20/12/21М від 20.12.2021 (надалі - Договір).

Позивач зазначає, що на підставі вказаного Договору Позивачем на адресу Державного підприємства "Юрковецький спиртовий завод" партіями у період з 21.12.2021 по 19.05.2022 було поставлено Товар, а саме: меляса бурякова.

Так, 20.12.2021 Продавцем було поставлено товар на загальну суму 8 065 158,60 грн. За поставлений товар Покупець розрахувався частково у сумі 3 521 216,00 грн.

Разом з тим, Фондом державного майна України прийнято наказ № 1250 від 10.07.2023 про припинення ДП "Юрковецький спиртовий завод".

Позивач вказує, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАЙМКОЛ" (далі - Покупець) 23.12.2022 укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства "Юрковецький спиртовий завод" (далі - Договір купівлі-продажу).

Вказаний договір купівлі-продажу укладено за результатами електронного аукціону, оформленого протоколом про результати електронного аукціону з умовами № UA-PS-2022-10-01-000003-3 від 19.10.2022, сформованого 18.11.2022 та затвердженого наказом РВ Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 25.10.2022 № 1106.

Представник позивача зазначає, що зважаючи на те, що акт приймання-передачі об`єкта приватизації, який включає в себе окрім іншого і боргові зобов`язання, підписаний 17.02.2023, таким чином, за умовами укладеного договору, ТОВ "ТАЙМКОЛ" стало власником та правонаступником придбаного об`єкта приватизації, в тому числі і боргів, з 17.02.2023.

З огляду на викладене позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМКОЛ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "АСТЕКС" заборгованість у розмірі 5 818 457,94 грн., з яких: 4 543 942,60 грн. - основний борг, 1 037 732,36 грн. - індекс інфляцій, 236 782,98 грн. - штрафні санкції (3% річних).

Ухвалою суду від 05.02.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "АСТЕКС" залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Позивачем у строк, встановлений ухвалою суду від 05.02.2024, подано заяву про усунення недоліків, з доданими до неї документами.

Ухвалою суду від 12.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12.03.2024 о 10:30 год.

27.02.2024 в системі "Електронний суд" представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМКОЛ" сформовано зустрічну позовну заяву, відповідно до якої останній просить суд визнати недійсним договір №20/12/21М (купівлі-продажу меляси бурякової) від 20.12.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "АСТЕКС" та Державним підприємством "ЮРКОВЕЦЬКИЙ СПИРТЗАВОД".

Зустрічні позовні вимоги зокрема обґрунтовані тим, що звертаючись до господарського суду міста Києва з позовною вимогою до ТОВ «ТАЙМКОЛ» про стягнення заборгованості по договору купівлі-продажу меляси бурякової №20/12/21М від 20.12.2021 року ТОВ «Компанія «АСТЕКС» не надає доказів фактичної поставки товару, а саме товарно-транспортні накладні на такі поставки в адресу ДП «ЮРКОВЕЦЬКИЙ СПИРТЗАВОД».

Представник позивача за зустрічним позовом зазначає, що оскільки на момент укладення спірного договору ДП «ЮРКОВЕЦЬКИЙ СПИРТЗАВОД» не мав відповідного погодження уповноваженого органу управління на вчинення значного правочину та не отримав згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів), то цей договір укладався без наміру настання правових наслідків та без наміру здійснення фактичної поставки товару, а виключно з метою документального оформлення безтоварної операції. В наслідок цього, на сьогодні склалася ситуація, коли ТОВ «Компанія «АСТЕКС» має можливість звернутися до суду про стягнення заборгованості за договором з правонаступника ДП «ЮРКОВЕЦЬКИЙ СПИРТЗАВОД».

Ухвалою суду від 04.03.2024 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМКОЛ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "АСТЕКС" про визнання недійсним договору №20/12/21М, прийнято до спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "АСТЕКС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМКОЛ" про стягнення 5 818 457,94 грн.

05.03.2024 через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «АСТЕКС», надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «АСТЕКС» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) - задоволено. Ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).

У судовому засіданні 12.03.2024 оголошено перерву до 26.03.2024.

22.03.2024 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "АСТЕКС", надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "АСТЕКС" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) - задоволено. Ухвалено провести судові засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).

26.03.2024 ТОВ «Компанія «АСТЕКС» подало до суду відзив на зустрічний позов, в якому зазначав, що в даному випадку була відсутня необхідність у залученні транспортних компаній для перевезення товару за спірним договором, а у видаткових накладних зазначалась сума ПДВ і усі податкові накладні виписувались і реєструвалися, а також вносилися до Єдиного реєстру податкових накладних. Спірний договір виконувався сторонами, що виключає можливість визнання його фіктивним.

У судовому засіданні 26.03.2024 розгляд справи відкладено на 11.04.2024.

26.03.2024 позивач за первісним позовом подав до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

02.04.2024 позивач за зустрічним позовом подав до суду відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, в якому зазначав, що жодних специфікацій в підтвердження кількості, ціни та асортименту кожної партії товару до позову не додано, що свідчить про відсутність погодження сторонами істотної умови щодо ціни, та як наслідок, неукладення договору. Також зазначав про відсутність у ДП «Юрковецький спиртовий завод» повноважень на укладення оскаржуваного договору з огляду на відсутність погодження органу управління та комітету кредиторів; невідповідність даних бухгалтерського обліку факту отримання товару на умовах спірного договору, оскільки згідно з Інформаційним повідомленням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях про продаж об`єкта малої приватизації станом на 30.06.2022 у державного підприємства прострочена кредиторська заборгованість відсутня. Вважає, що оскаржуваний договір містить ознаки фраудаторного правочину, що вчинений на шкоду кредиторам. Укладення оскаржуваного договору з великою вірогідністю є формальним оформленням поставок товару про людське око, без фактичного руху товарів та грошових коштів.

10.04.2024 позивач за первісним позовом подав до суду заяву про виклик свідка ОСОБА_1 (виконувач обов`язків директора ДП «Юрковецький спиртовий завод».

11.04.2024 позивач з первісним позовом подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому зокрема зазначав, що спірний договір не є фіктивним в розумінні ст. 234 ЦК України, оскільки сторонами вчинялись ряд фактичних дій на виконання правочину, зокрема, товариством було передано майно, за яке заводом частково здійснено розрахунок, а також вироблено сировину, яка в подальшому реалізована.

У судовому засіданні 11.04.2024 суд задовольнив усне клопотання представника відповідача за первісним позовом та витребував оригінали відповідних документів у позивача за первісним позовом. Оголошено перерву в підготовчому засіданні до 25.04.2024.

23.04.2024 позивач за первісним позовом подав до суду додаткові пояснення у справі, в яких зазначав, що заборгованість, яка стягується у цій справі, також була включена до кредиторської.

24.04.2024 до суду надійшла заява свідка ОСОБА_1 , засвідчена секретарем виконкому Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області 23.04.2024.

У судовому засіданні 25.04.2024 відкладено підготовче засідання на 02.05.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 09.05.2024.

У судовому засіданні 09.05.2024 оголошено перерву до 23.05.2024.

У судове засідання 23.05.2024 з`явилися представники сторін, надали пояснення по справі.

В судовому засіданні 23.05.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

20.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «АСТЕКС» (далі - позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, продавець) та Державним підприємством «Юрковецький спиртовий завод» (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу меляси бурякової № 20/12/21М (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю мелясу бурякову (надалі-товар), а покупець зобов`язується оплатити та прийняти товар.

Відповідно до п. 1.2. договору товар поставляється окремими партіями. Кількість, ціна, асортимент кожної партії товару узгоджується сторонами у відповідних специфікаціях, що є невід`ємними додатками до цього Ддоговору.

Пунктом 1.3. договору визначено, що якість товару повинна відповідати чинним вимогам Держстандарту України ТУ 3696-08 ГОСТ 30561-98 «Меляса бурякова».

Відповідно до п. 1.5 договору продавець гарантує, що він є платником податку на додану вартість та має право виписувати податкові накладні у відповідності до чинного законодавства.

Ціна кожної партії товару узгоджується сторонами у відповідних специфікаціях із урахуванням ПДВ 20% (п. 2.1. договору).

Зміна ціни товару визначається додатковою угодою до договору (п. 2.2 договору).

За змістом п. 3.1. договору розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті у безготівковій формі, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на банківський рахунок продавця.

Згідно п 3.2. договору оплата вартості товару здійснюється покупцем згідно виставленого продавцем рахунку-фактури та /або видаткової накладної, - на розрахунковий рахунок продавця, вказані у даному договорі або у рахунку-фактурі на оплату, шляхом безготівкового переказу грошових коштів протягом доби з моменту поставки партії товару, або іншим чином, що не суперечить чинному законодавству України.

Продавець зобов`язаний виписувати та реєструвати податкові накладні в порядку та в строки, визначені Податковим Кодексом України (п. 3.4 договору).

Відповідно до п. 4.1. договору постачання товару покупцю, здійснюється з пункту завантаження за кінцевим пунктом розвантаження: село Юрківці, Могилів-Подільського району, Вінницької області, вул. Миру, 259 .

Партія товару поставляється за рахунок продавця. Вартість доставки включена в ціну Товару (п. 4.2. Договору)

Партія товару вважається переданою продавцем та прийнятою покупцем: за кількістю - шляхом перевірки та порівняння, відповідно до кількості тоннажу, вказаного в транспортних та супровідних документах на партію товару (п. 4.3. договору).

Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю №П-6 та №П-7 (п. 4.4. договору)

Відповідно до п. 5.5. договору документом, що свідчить про факт приймання є накладна, акт прийому-передачі товару.

Договір є укладеним з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2022 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків (п. 8.1. договору).

Матеріали справи містять Специфікацію №1 від 20.12.2021 (додаток №1 до договору №20/12/21М від 20.12.2021), відповідно до якої сторони погодили поставку меляси бурякової у кількості 1000 тон загальною вартістю 4 500 000,00 грн. Строк поставки товару - за домовленістю сторін, але не пізніше 31.01.2022.

Позивач зазначає, що на виконання умов вказаного договору він поставив товар на адресу ДП «Юрковецький спиртовий завод» партіями у період з 21.12.2021 по 19.05.2022, на загальну суму 8 065 158,60 грн, проте останній розрахувався частково у сумі 3 521 216,00 грн, у зв`язку із чим виникла заборгованість у розмірі 4 543 942,60 грн.

Так, на підтвердження позовних вимог позивач надав копії видаткових накладних, підписаних сторонами та скріплених печатками товариств: №1 від 03.01.2022 на суму 2 250 000,00 грн; №2 від 11.01.2022 на суму 1 350 000,00 грн; №3 від 14.01.2022 на суму 102 960,00 грн; №4 від 14.01.2022 на суму 110 700,00 грн; №5 від 14.01.2022 на суму 108 810,00 грн; №6 від 15.01.2022 на суму 116 010,00 грн; №7 від 15.01.202 на суму 115 560,00 грн; №8 від 15.01.2022 на суму 118 710,00 грн; № 27 від 29.03.2022 на суму 900 000,00 грн.

Водночас зазначає, що заборгованість відповідача виникла за видатковими накладними: №1 від 03.01.2022 на суму 2 250 000,00 грн; №2 від 11.01.2022 на суму 1 350 000,00 грн; №3 від 14.01.2022 на суму 102 960,00 грн; № 27 від 29.03.2022 на суму 900 000,00 грн.

Вказані видаткові накладні підписані сторонами та скріплені печатками товариств, зокрема зі сторони ДП «Юрковецький спиртовий завод» підписані ОСОБА_2 , комірником складу сировини.

На підтвердження повноважень підписанта видаткових накладних зі сторони покупця - ОСОБА_2 , комірника складу сировини, позивач надав копії довіреностей для отримання від ТОВ «Компанія Астекс» цінностей за договором №20/12/21М від 20.12.2021: №03 від 03.01.2022; №16 від 08.02.2022; №020 від 15.02.2022; № 027 від 28.03.2022; №058 від 09.05.2022.

Також матеріали справи містять акт звіряння взаємних розрахунків за період з 20.12.2021 по 01.07.2023 між ДП «Юрковецький спиртовий завод» і ТОВ «Компанія Астекс», який підписаний сторонами, зокрема зі сторони ДП «Юрковецький спиртовий завод» - в.о. директора підприємства ОСОБА_1., за яким сальдо на користь ТОВ «Компанія Астекс» складає 4 543 942,60 грн.

Отже, звертаючись до суду з указаним позовом позивач вказав, що у ДП «Юрковецький спиртовий завод», правонаступником якого є відповідач, існує прострочена заборгованість за договором купівлі-продажу меляси бурякової № 20/12/21М від 20.12.2021 у сумі 5 818 457,94 грн, з яких: 4 543 942,60 грн - основний борг, 1 037 732,36 грн - індекс інфляції; 236 782,98 грн - штрафні санкції (3% річних).

Також встановлено, що згідно наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 року № 1 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році" - єдиний майновий комплекс ДП "Юрковецький спиртовий завод" включено до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році.

Згідно вказаного наказу, органом приватизації ДП "Юрковецький спиртовий завод" визначено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях.

На підставі наведеного, наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 31.01.2022 № 164 прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу ДП "Юрковецький спиртовий завод".

Згідно пунктів 1-2 наказу № 164, прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу ДП "Юрковецький спиртовий завод", код за ЄДРПОУ 05459186, шляхом продажу на аукціоні з умовами.

Зазначені обставини встановлено в ухвалі Господарського суду Вінницької області від 07.07.2022 у справі № 10/189-09 про банкрутство ДП "Юрковецький спиртовий завод".

Даною ухвалою, яка набрала законної сили 07.07.2020, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень закрито провадження у справі № 10/189-09 про банкрутство ДП "Юрковецький спиртовий завод" з огляду на вказані вище обставини.

На підставі наказу від 10.07.2023 № 1250 Фондом державного майна України прийнято рішення про припинення ДП "Юрковецький спиртовий завод".

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на дату ухвалення даного рішення ДП "Юрковецький спиртовий завод" перебуває в стані припинення.

За результатами електронного аукціону № UA-PS-2022-10-01-000003-3, організатором якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, згідно оформленого протоколу (інформації на сайті https://prozorro.sale/api/cbd2-protocol/U-PS-2022-10-01-000003-3/download) обрано переможця - ТОВ "Таймкол" (відповідач), з яким Регіональним відділенням Фонду державного майна по Вінницькій та Хмельницькій областях укладено Договір купівлі - продажу з умовами.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна по Вінницькій та Хмельницькій областях від 23.02.2023 № 151 затверджено результати продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу ДП "Юрковецький спиртовий завод". Переможцем визначено - ТОВ "Таймкол". Приватизація вважається завершеною.

Вказані документи містяться у публічному доступі на сайті оператора електронного майданчика за посиланням https://sale.uub.com.ua/auction/UA-PS-2022-10-01-000003-3/?.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору єдиний майновий комплекс ДП "Юрковецький спиртовий завод", як об`єкт приватизації та предмет цього договору включає в себе усі види майна, призначені для діяльності підприємства, його структурного підрозділу, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права.

Згідно пункту 2.1 Договору купівлі-продажу право власності на Об`єкт приватизації переходить до Покупця після укладення цього Договору, його нотаріального посвідчення та підписання акта приймання-передачі Об`єкта приватизації, а в частині нерухомого майна після державної реєстрації за Покупцем права власності на таке нерухоме майно відповідно до закону, але не раніше дати отримання дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію, якщо отримання такого дозволу вимагається законом.

Пунктом 3 вказаного договору визначено, що Покупець який придбав Об`єкт приватизації як єдиний майновий комплекс, є правонаступником його майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до умов Договору та законодавства України.

Передача Об`єкта приватизації Продавцем і прийняття його Покупцем засвідчується актом приймання - передачі, який підписується Сторонами та скріплюється їх печатками. Справжність підписів уповноважених осіб Сторін на даному акті засвідчується печаткою (пункт 4.2. Договору купівлі - продажу).

Крім того, пунктом 6.4 Договору купівлі-продажу визначено, що з моменту переходу права власності Покупець зобов`язаний виконати умови продажу Об`єкта приватизації (передбачені умовами аукціону), а саме: погасити протягом 6-ти місяців борги ДП "Юрковецький спиртовий завод" із заробітної плати, перед бюджетом, у розмірі що складеться на дату переходу до покупця права власності на ЄМК ДП "Юрковецький спиртовий завод"; не звільняти працівників ДП "Юрковецький спиртовий завод" з ініціативи Покупця чи уповноваженого ним органу (за винятком визначених Договором) протягом 6-ти місяців.

Суд вказує, що Договір купівлі-продажу також містить Додаток № 1 "Перелік нерухомого майна, що входить до складу Об`єкта приватизації" та Додаток № 2 "Перелік транспортних засобів, що входять до складу Об`єкта приватизації".

Позивач за первісним позовом зазначає, що в силу положень статті 28 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" відповідач є правонаступником майнових прав та обов`язків ДП "Юрковецький спиртовий завод" на підставі Договору купівлі - продажу.

Згідно доводів відповідача за первісним позовом зобов`язання ДП "Юрковецький спиртовий завод" за договором купівлі-продажу меляси бурякової № 20/12/21М від 20.12.2021, а саме зобов`язання зі сплати боргу, до нього як до правонаступника не перейшли, а відтак відсутні підстави для їх стягнення.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання Договору купівлі-продажу відповідачем за первісним позовом отримано рішення АМК України № 55-р від 02.02.2023 про надання згоди на концентрацію та підписано Акт приймання-передачі від 17.02.2023 об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу ДП "Юрковецький спиртовий завод".

Відповідачем за первісним позовом звертається увага суду на те, що зобов`язання з оплати заборгованості за договором купівлі-продажу меляси бурякової № 20/12/21М від 20.12.2021 згідно Акту приймання-передачі від 17.02.2023 не передавалося Продавцем Покупцю, а відтак відбулося не повне правонаступництво, що виключає можливість покладення на відповідача за первісним позовом додаткових обов`язків, які виникли у ДП "Юрковецький спиртовий завод" за час здійснення ним господарської діяльності, в тому числі під час запровадження процедури розпорядження майном.

Також, позивачем до позовної заяви додано Інформаційне повідомлення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях про продаж об`єкта малої приватизації - Єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Юрковецький спиртовий завод", яке також містить в публічному доступі, з якого вбачається, що станом на 30.06.2022 у державного підприємства прострочена кредиторська заборгованість відсутня.

Позивачем за первісним позовом також додано бухгалтерську довідку щодо кредиторської заборгованості ДП "Юрковецький спиртовий завод" станом на 16.02.2023 окремо по кожному контрагенту (кредитору).

При цьому суд вказує, що така бухгалтерська довідка не додавалась до Інформаційного повідомленні про об`єкт приватизації, тобто не була складовою частиною інформації про об`єкт приватизації для учасників аукціону.

Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається (частина перша статті 525 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).

Стаття 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначає, що особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.

Ця норма Закону підлягає застосуванню в поєднанні з нормою частини другої статті 191 ЦК України (підприємство як єдиний майновий комплекс), в якій зазначається, що до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, приватизація - це майновий правочин, змістом якого є оплатне, частково оплатне або безоплатне відчуження державного та комунального майна. Згідно з приватизаційним законодавством, право власності на приватизований об`єкт переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Подібні за містом висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 473/1433/18.

Як встановлено судом вище, в даних правовідносинах процедура приватизації державного майна завершена, жодна із сторін не ставить під сумнів правильність процедури приватизації.

При цьому суд звертає увагу, що суть позовних вимог та спірних правовідносин не стосуються процедури приватизації, а відноситься до наслідків укладання Договору купівлі - продажу в процедурі приватизації.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" (в редакції чинній на момент процедури приватизації) об`єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 20 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації, затвердженого постановою КМУ від 10.05.2018 № 432, Розділу "Підготовка до проведення електронного аукціону" орган приватизації після укладення з оператором електронного майданчика договору про проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації через свій особистий кабінет опубліковує в реєстрі перелік об`єктів, що підлягають приватизації, та/або зміни до нього протягом п`яти робочих днів з дати його затвердження та/або внесення змін до такого переліку.

Інформація, яка підлягає внесенню до електронної торгової системи під час опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, зокрема включає:

- щодо єдиних майнових комплексів державних і комунальних підприємств, їх структурних підрозділів - найменування підприємства і інформацію про приватизацію підприємства (структурного підрозділу) як єдиного майнового комплексу, балансову вартість (вартість активів) або її відсутність, а також інформацію про державну реєстрацію права власності на єдиний майновий комплекс підприємства (реєстраційний номер об`єкта та дата реєстрації) або стан здійснення такої реєстрації;

- щодо усіх типів об`єктів - інформацію про оприлюднення інформаційного повідомлення про приватизацію об`єкта приватизації (далі - інформаційне повідомлення) з інформацією в обсязі, передбаченому частиною третьою статті 21 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна".

Частиною 3 статті 21 вказаного закону визначено перелік інформації, яка обов`язково зазначається в інформаційному повідомлення, а також зазначено вказано про можливість внесення інших відомостей (за рішенням державного органу приватизації).

Як зазначалося вище з наданого до матеріалів справи Інформаційного повідомлення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях про продаж об`єкта малої приватизації - Єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Юрковецький спиртовий завод" вбачається, що станом на 30.06.2022 у вказаного підприємства відсутня прострочена кредиторська заборгованість.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що сума боргу за спірним договором купівлі-продажу меляси бурякової № 20/12/21М від 20.12.2021 в розмірі 4 543 942,60 грн., згідно доводів позивача за первісним позовом, рахувалась як простроченою, така заборгованість у випадку її реальності та беззаперечності мала б бути врахована Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, бути на обліку у державного підприємства, включена до Об`єкта приватизації та відповідно передана правонаступнику в силу положень статті 28 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", тобто відповідачу.

Суд вказує, що підстави віднести до поточної заборгованості суму заборгованості за договором відсутні, оскільки така заборгованість згідно доводів позивача за первісним утворилась з грудня 2021 року по травень 2022 року та відповідно продовжує існувати і далі з огляду на пред`явлення даного позову з метою захисту порушеного права позивача.

Враховуючи відсутність інформації про існування на балансі у ДП "Юрковецький спиртовий завод" кредиторської заборгованості (згідно даним регіонального відділення Фонду державного майна України) за спірним договором купівлі-продажу меляси бурякової № 20/12/21М від 20.12.2021, суд дійшов висновку, що зобов`язання за останнім до відповідача не перейшли, оскільки такий обов`язок був відсутній і у ДП "Юрковецький спиртовий завод" станом на дату укладання Договору купівлі - продажу, а відтак обов`язок зі сплати заявлених коштів у відповідача відсутній.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 2.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 4.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Приймаючи до уваги наведені вище положення законодавства, враховуючи встановлені судом обставини та зміст позовних вимог, суд дійшов висновку про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 4 543 942,60 грн.

Враховуючи відсутність підстав для задоволення первісного позову в частині вимог про стягнення 4 543 942,60 грн. основного боргу, похідні вимоги про стягнення 236 782,98 грн. 3% річних та 1 037 732,36 грн. інфляційних збитків також задоволенню не підлягають.

Щодо зустрічного позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу меляси бурякової № 20/12/21М від 20.12.2021, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Такі цілі можуть бути протизаконними, або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, незалежно від того, в якій формі він вчинений, у тому числі у разі його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Сторна, яка вказує на фіктивність правочину має довести відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки.

Для визнання правочину фіктивним ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не можна визнати фіктивним.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 р. у справі № 369/11268/16-ц.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Доводи позивача за зустрічним позовом про ненадання позивачем первинних документів на підтвердження поставки ДП "Юрковецький спиртовий завод" товару за договором судом відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно положень ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, оскільки наявні в матеріалах справи видаткові накладні містить відомості про відповідні господарські операції, то вони є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 р. №88, первинні документи для надання їх юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа, код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинних документів.

Пунктом 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Згідно з ч. 1 ст. 58-1 ГК України, суб`єкт господарювання може мати печатки.

Прийнявши Закон України від 15.04.2014 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу", законодавцем були внесені зміни до Господарського, Господарського процесуального, Цивільного, Цивільного процесуального кодексів, Кодексу адміністративного судочинства, Законів "Про товарну біржу", "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", "Про заставу", "Про нотаріат" та інших нормативно-правових актів. Зокрема, зміни були спрямовані на зменшення сфери використання печаток в господарській діяльності. Скасовано обов`язкову вимогу посвідчувати печаткою правочини юридичних осіб, зокрема господарські договори та довіреності (у тому числі на представництво в суді).

З вищезазначеного вбачається, що обов`язковим реквізитом первинного документа є підпис уповноваженої особи, який може бути скріплений печаткою, проте таке скріплення печаткою є необов`язковим.

Тобто, підпис уповноваженої особи на первинних документах є обов`язковим реквізитом, який надає документу чинності, створює відповідні права і обов`язки особам, які його підписали, підтверджують правдивість та реальність господарської операції.

Як вбачається з видаткових накладних, складених сторонами в межах договору купівлі-продажу купівлі-продажу меляси бурякової № 20/12/21М від 20.12.2021, останні містять підписи уповноважених осіб Продавця та Покупця та відтиски печаток підприємств.

Наведене дає підстави суду для висновку, що видаткові накладні, які містять підписи уповноваженої особи покупця та відтиски печаток підприємства ДП "Юрковецький спиртовий завод", свідчать про участь останнього в господарських операціях.

При цьому сама по собі відсутність первинних документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі № 910/14900/19.

З огляду на вказане суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що спірний договір був укладений сторонами без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим договором, у зв`язку із чим він не може бути визнаний фіктивним.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення як первісного позову, так і зустрічного позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "АСТЕКС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМКОЛ" про стягнення 5 818 457,94 грн відмовити.

2. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙМКОЛ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "АСТЕКС" про визнання недійсним договору №20/12/21МЮ відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 03.06.2024

Суддя Владислав ДЕМИДОВ