Ухвала

від 03.06.2024 по справі 911/1216/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"03" червня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1216/24

Суддя Бабкіна В.М., розглянувши заяву Заступника керівника Київської обласної прокуратури про забезпечення позову у справі

за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 27/2 ) в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації Київської області (08700, Київська обл., м. Обухів (пн), вул. Малишка, буд. 10)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРБІСТАР» (08704, Київська обл., м. Обухів (пн), вул. Каштанова, буд. 23),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство «ЛІСИ УКРАЇНИ» (01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, буд. 9А),

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження землями лісогосподарського призначення,

Без виклику представників учасників процесу

встановив:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРБІСТАР», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство «ЛІСИ УКРАЇНИ», про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження землями лісогосподарського призначення.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.05.2024 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство «ЛІСИ УКРАЇНИ».

30.05.2024 р. до Господарського суду Київської області від Заступника керівника Київської обласної прокуратури надійшла заява про забезпечення позову № 15/1-531вих-24 від 29.05.2024 р. (вх. № 49/24 від 30.05.2024 р.), в якій прокурор просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 2,1313 га з кадастровим номером 3223186800:03:030:0009, яка належить ТОВ «ДЕРБІСТАР».

Як зазначає прокурор, підставою для звернення прокуратури до суду з позовом у даній справі слугувало те, що всупереч вимог ст.ст. 12, 19, 55, 56, 57, 83, 84, 116, 141, 142, 149 Земельного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 9, 42, 93, 94 Лісового кодексу України, ТОВ «ДЕРБІСТАР» було набуто право власності на земельну ділянку площею 2,1313 га з кадастровим номером 3223186800:03:030:0009 за рахунок земель державної власності лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні філії «Київське лісове господарство» ДП «Ліси України». Спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3223186800:03:030:0009 частково накладається на землі державної власності, які перебувають у постійному користуванні спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства та використовуються для ведення лісового господарства на підставі планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2003 та 2014 років, а саме на виділи 7, 13, 14 кварталу № 89 Козинського лісництва.

Київською обласною прокуратурою встановлено, що на даний час відповідачем у справі вживаються заходи щодо відчуження спірної земельної ділянки. Так, 08.05.2024 р. на Інтернет платформі OLX (http://www.olx.ua/) було розміщено оголошення № 710201176 про продаж спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:03:030:0009 вартістю 78819323,00 грн.

Таким чином, прокурор стверджує, що на даний час виникла необхідність у вжитті заходів забезпечення позову у справі № 911/1216/24 шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 2,1313 га з кадастровим номером 3223186800:03:030:0009, оскільки наведене вище свідчить про реальну загрозу подальшого переоформлення права власності, відчуження спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення на користь інших юридичних чи фізичних осіб, приховування її первинного стану шляхом поділу чи об`єднання, що, в свою чергу, ускладнить або унеможливить виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог у даній справі.

Слід зазначити, що згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача.

Водночас, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України України викладені у постановах Верховного Суду від 20.12.2023 р. у справі № 910/11037/23, від 01.04.2024 р. у справі № 922/5184/23.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

При цьому під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21.10.2021 р. у справі № 910/20007/20, від 20.07.2020 р. у справі № 914/2157/19.

Слід зазначити, що оскільки у даній справі прокурор звернувся до суду з позовною вимогою немайнового характеру, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів прокурора, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 р. у справі № 910/1040/18, постановах Верховного Суду від 15.01.2020 р. у справі № 915/1912/19, від 11.02.2021 р. у справі № 915/1185/20.

Як слідує з матеріалів справи, прокурор звернувся до суду з даним позовом за захистом порушених прав та інтересів Обухівської районної державної адміністрації стосовно земель лісогосподарського призначення, розпорядником яких є Обухівська районна державна адміністрація. На переконання прокурора, відповідачем здійснюються перешкоди власнику (державі в особі Обухівської районної державної адміністрації) у здійсненні права користування та розпорядження землями лісогосподарського призначення.

За змістом прохальної частини позову у даній справі, який на даний час розглядається господарським судом, прокурор просить суд: 1) Усунути перешкоди власнику державі в особі Обухівської районної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні землями лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення державного реєстратора від 17.03.2020 р. за індексним номером 51650136 про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРБІСТАР» на земельну ділянку площею 2,1313 га з кадастровим номером 3223186800:03:030:0009 із припиненням речових прав щодо неї; 2) Усунути перешкоди власнику державі в особі Обухівської районної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні землями лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 2,1313 га з кадастровим номером 3223186800:03:030:0009 у Державному земельному кадастрі.

У заяві про забезпечення вказаного позову прокурор просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 2,1313 га з кадастровим номером 3223186800:03:030:0009, яка належить ТОВ «ДЕРБІСТАР».

Слід відзначити, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно існує спір щодо відповідного, зазначеного в заяві, предмета та що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також з`ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, його адекватність та співмірність.

При цьому, обов`язок доказування наведеного покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до вимог ст.ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини та наданих доказів, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з позовом про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

З долучених прокурором до заяви про забезпечення позову документів вбачається, що на Інтернет платформі OLX (http://www.olx.ua/) було розміщено оголошення № 710201176 в розділі «Продаж землі Романків» про продаж спірної земельної ділянки площею 2,1313 га з кадастровим номером 3223186800:03:030:0009 вартістю 78819323,00 грн. в районі Козинської територіальної громади під забудову Вказане оголошення було опубліковано 08.05.2024 р.

Як встановлено судом, 26.05.2024 р. на Інтернет платформі OLX (http://www.olx.ua/) в розділі «Продаж землі Романків» було переопубліковано оголошення № 710201176 про продаж спірної земельної ділянки площею 2,1313 га з кадастровим номером 3223186800:03:030:0009 із зазначенням вартості продажу земельної ділянки в сумі 80509032,00 грн.

Суд відзначає, що вказана в оголошенні земельна ділянка ідентична спірній земельній ділянці, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження якою є предметом спору у даній справі.

З огляду на викладене та враховуючи, що оскільки можливість виконання судового рішення у даній справі в разі задоволення позовних вимог безпосередньо буде пов`язана з наявністю у відповідача спірної земельної ділянки, заява Заступника керівника Київської обласної прокуратури про забезпечення позову № 15/1-531вих-24 від 29.05.2024 р. (вх. № 49/24 від 30.05.2024 р.) шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 2,1313 га з кадастровим номером 3223186800:03:030:0009, яка належить ТОВ «ДЕРБІСТАР», є обґрунтованою та підлягає задоволенню судом.

При цьому, за висновком суду, заявлені прокурором заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Водночас, суд вважає за необхідне відзначити, що у даному випадку вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи унеможливлення виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу, які мають суто процесуальний забезпечувальний характер, і їх вчинення жодним чином не впливає на вирішення справи по суті.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

За приписами ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 136, 137, 140, 144, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Заяву Заступника керівника Київської обласної прокуратури про забезпечення позову № 15/1-531вих-24 від 29.05.2024 р. (вх. № 49/24 від 30.05.2024 р.) у справі № 911/1216/24 задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 2,1313 га з кадастровим номером 3223186800:03:030:0009, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ДЕРБІСТАР».

Стягувач: Київська обласна прокуратура (01601, м. Київ, бул. Л. Українки, 27/2, код 02909996)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕРБІСТАР» (08704, Київська обл., м. Обухів (пн), вул. Каштанова, буд. 23, код 32846407).

Дана ухвала є виконавчим документом відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців із наступного дня після набрання нею законної сили.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 03.06.2024 р.

Суддя В.М. Бабкіна