Ухвала

від 03.06.2024 по справі 915/624/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03 червня 2024 року Справа № 915/624/24

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали

за позовом: Керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону

електронна пошта: pru.mik@vppdr.gp.gov.ua

в інтересах держави в особі

Головного управління Національної гвардії України

електронна пошта: gu@ngu.gov.ua

Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос-2012 ЮК», вул.Спортивна, 4, м.Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001

електронна пошта: gelios-2012uk.net

про: - визнання недійсними пунктів Договорів;

- стягнення 345 812,19 грн.

Керівник Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Головного управління Національної гвардії України та Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №38-5-6-2373ВИХ-24 від 22.05.2024 (вх.№6260/24 від 27.05.2024) в якій просить суд:

-визнати недійсними п.п.1.1 та 2.1 Договорів від 25.08.2022 №1/ПММ-2022, від 16.11.2022 №2/ПММ-2022 та від 23.03.2023 №1/ПММ-2023 про закупівлю товарів (купівля продаж пального) за державні кошти та Специфікацій, які є Додатком №1 до цих договорів, укладених між військовою частиною НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Геліос-2012 ЮК», у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість.

-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос-2012 ЮК» на користь

війської частини НОМЕР_1 загалом 345 812,19 грн., інфляційних втрат у сумі 18 637,27 грн., 3% річних у сумі 11 177,26 грн.

Також, просить суд стягнути судові витрати.

В обґрунтування позову посилається на наступне.

24.02.2022 з 05 год. 30 хв. в Україні введено воєнний стан, який не припинено, не скасовано та який триває по теперішній час.

Після запровадження правового режиму воєнного стану в Україні між військовою частиною НОМЕР_1 та ТОВ «Геліос-2012 ЮК», укладено договори 25.08.2022 № 1/ПММ-2022, від 16.11.2022 №2/ПММ-2022 та від 23.03.2023 № 1/ПММ-2023 про закупівлю товарів за державні кошти.

Відповідно до п.2.1. договору №1/ПММ-2022 ціна цього договору становить 1 232 000 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ 80 598 грн. 13 коп.

Специфікацією, яка є додатком № 1 до Договору № 1/ПММ-2022 Покупець і Продавець погодили найменування товару дизельне паливо у скреч-картах (талонах) у кількості 16 000 літрів та бензин А-95 у скреч-картах (талонах) у кількості 8 000 літрів, загальна вартість товару з ПДВ - 1 232 000, 00 гривень, крім того, ПДВ - 80 598 грн. 13 коп.

Платіжним дорученням від 02.09.2022 № 751 військова частина НОМЕР_1 на виконання умов договору № 1/ПММ-2022 перерахувала ТОВ «Геліос-2012 ЮК» грошові кошти в сумі 1 232 000, 00 грн. у тому числі ПДВ - 80 598 грн. 13 коп.

Відповідно до п. 2.1. договору № 2/ПММ-2022 ціна цього договору становить 914 250 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ 59 810 грн. 75 коп.

Специфікацією, яка є додатком № 1 до Договору № 2/ПММ-2022 покупець і продавець погодили найменування товару дизельне паливо у скреч-картах (талонах) у кількості 17 250 літрів, загальною вартістю товару з ПДВ 914 250 грн 00 коп. крім того, ПДВ- 59 810 грн. 75 коп.

Платіжними дорученнями від 17.11.2022 № 1045 та від 21.11.2022 №1048 військова частина НОМЕР_1 на виконання умов договору №1/ПММ-2022 перерахувала ТОВ «Геліос-2012 ЮК» грошові кошти в сумі 914 250 грн. 00 коп. крім того, ПДВ - 59 810 грн. 75 коп.

Відповідно до п. 2.1. договору № 1/ПММ-2023 піна цього договору становить 2 684 000 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ 175 588 грн. 78 коп.

Специфікацією, яка є додатком № 1 до Договору № 1/ПММ-2023 покупець і продавець погодили найменування товару - дизельне паливо у скреч-картах(талонах) у кількості 45 000 літрів та бензин А-95 у скреч-картах (талонах) у кількості 16 000 літрів, загальною вартістю товару з ПДВ - 2 684 000 грн. 00 коп, у т.ч. ПДВ 175 588 грн. 78 коп.

Платіжними дорученнями від 06.04.2023 № 251, від 20.06.2023 № 539 та від 17 липня 2023 № 632 військова частина НОМЕР_1 на виконання умов договору № 1/ПММ-2023 перерахувала ТОВ «Геліос-2012 ЮК» грошові кошти в сумі 2 684 000 грн. 00 коп, у т.ч. ПДВ 175 588 грн. 78 коп.

Вказує, що до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Національної гвардії України для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави за договорами, укладеними військовими частинами оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ у силу пп. «г» пп. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 ПК України та відповідно до постанови № 178.

Натомість п.п.1.1, 2.1 договорів № 1/ПММ-2022, № 2/ПММ-2022, № 1/ПММ-2023 містять положення щодо включення ПДВ у розмірі, еквівалентному 7% ціни паливо-мастильних матеріалів. На думку позивача, положення договору у частині включення ПДВ до договірної ціни правочину суперечать пп. «г» пп. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 ПК України та постанові № 178. На підставі викладено позивач просить суд визнати недійсними п.п.1.1., 2.1. договорів №1/ПММ-2022, № 2/ПММ-2022, № 1/ПММ-2023 та Специфікацій, що є додатком №1 до вказаних Договорів у частині включення ПДВ до договірної ціни на підставі ст.ст.203, 215, 217 ЦК України, стягнути з відповідача кошти у розмірі 315 997,66 грн., які були перераховані військовою частиною НОМЕР_1 в якості ПДВ, як безпідставно отримані на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява №38-5-6-2373ВИХ-24 від 22.05.2024 (вх.№6260/24 від 27.05.2024) не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи підприємця (для фізичних осіб підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В прохальній частині позовної заяви позивач зазначає загальну суму стягнення 345 812,19 грн. та визначає суму інфляційних втрат 18 637,27 грн. та 3% річних 11 177,26 грн., при цьому позивачем не визначено суму грошових коштів яка підлягає стягненню з відповідача, як безпідставно отримані (суму сплачено ПДВ).

Отже, позивачу необхідно визначитись з позовними вимогами викладеними у п.3 прохальної частини позовної заяви.

Згідно з п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Приписами ч. 2 ст.123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп.1) п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п.п.2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у 2024 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року 3028 гривня.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру (визнання недійсними пунктів трьох окремих Договорів та Специфікацій) та одна вимога майнового характеру (стягнення коштів), тому судовий збір повинен бути сплачений у розмірі 14 271,18 грн. (3 028,00 грн. + 3 028,00 грн. + 3 028,00 = 9 084,00 грн. (за три вимоги немайнового характеру) + 5 187,18 грн. (345 812,19 грн. х 1,5%) (за вимогу майнового характеру) .

Проте, як вбачається з матеріалів позовної заяви позивачем сплачено судовий збір лише в розмірі 8 215,18 грн., згідно платіжної інструкції №446 від 07.05.2024.

Отже, всупереч вимог статті 164 ГПК України, позивач до позовної заяви не надав доказів підтверджуючих сплату судового збору у встановленому розмірі.

Відповідно до ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст.162, 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків, а саме надати докази сплати судового збору у встановленому порядку; - визначитись з позовними вимогами викладеними у п.3 прохальної частини позовної заяви.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 232, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву №38-5-6-2373ВИХ-24 від 22.05.2024 (вх.№6260/24 від 27.05.2024) залишити без руху.

2. Заявнику усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в строк який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити заявнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили 03.06.2024.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О. Семенчук