Рішення

від 03.06.2024 по справі 918/1354/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/1354/23(918/331/24)

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину

в межах справи про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ),

за участю представників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

арбітражний керуючий: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У січні 2024 року фізична особа ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

02.04.2024 від ОСОБА_1 надійшла позовна заява до боржника - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Згідно із позовною заявою, з 14.06.2011 ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_2 (відповідач) перебувають у шлюбі, зареєстрованому відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, про що у книзі реєстрації актів цивільного стану зроблено актовий запис № 1071. У шлюбі народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції від 27.05.2014. Дитина навчається у Наварійській ЗЗСО І ІІІ ступенів (гімназія) у третьому класі, має інклюзію через затримку мовленевого розвитку та затримку психічного розвитку, дизартрію, загальне недорозвинення, лікування якого потребує значних коштів. Відповідач з лютого 2020 року припинив утримувати дитину та не бере участі у вихованні сина, всі витрати на утримання дитини несе позивачка. Державної допомоги ОСОБА_1 не отримує, тому просить суд стягнути з боржника аліменти на утримання дитини в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08.03.2024 до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути з боржника додаткові витрати на утримання неповнолітнього сина у розмірі 5 000,00 грн, тобто від 10 000,00 грн щомісячно, починаючи з 08.03.2024 і до досягнення дитиною повноліття.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на статті 150, 180-185 СК України.

17.05.2024 від боржника надійшла заява про визнання позову, де останній не заперечує позовні вимоги щодо стягнення з нього аліментів з 08.03.2024 до досягнення дитиною повноліття, вказує, що протягом останніх кількох місяців проживає у м. Рівне, а працює у Волинській області, щодня добираючись на роботу, у м . Львів майже не приїжджає. Працює начальником дільниці на ТОВ «Кроноспан УА» та має стабільну заробітну плату близько 100 000,00 грн, що підтверджується довідками та деклараціями про доходи за 2020-2023 роки. Однак останнім часом, у зв`язку із скрутним фінансовим становищем, не приділяє достатньо часу як вихованню, так і матеріальному забезпеченню свого сина, який має проблеми із здоров`ям. Не заперечує той факт, що, як батько, зобов`язаний брати участь в утриманні та вихованні сина, а відтак визнає позовні вимоги щодо стягнення аліментів у розмірі 1/4 від отримуваних доходів. Щодо додаткових витрат на утримання дитини покладає на розсуд суду щодо необхідності стягнення коштів, оскільки, зважаючи на високий рівень доходу, достатнім може бути розмір аліментів.

Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результат їх розгляду.

У січні 2024 року фізична особа ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвалою від 17.01.2024 (суддя Н. Церковна), зокрема відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника та оприлюднено на офіційному вебсайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 .

02.04.2024 від ОСОБА_1 надійшла позовна заява до боржника - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину.

Ухвалою суду від 05.04.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 18.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/1354/23(918/331/24) в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 07.05.2024.

Розпорядженням керівника апарата суду від 01.05.2024 № 03-04/10/2024 у зв`язку із перебуванням судді Н. Церковної з 01.05.2024 по 17.05.2024 у щорічній відпустці згідно з наказом голови суду №04-41/94/24 від 01.04.2024, відповідно до п 7.1 Засад автоматизованої системи документообігу Господарського суду Рівненської області, затверджених рішенням зборів суддів від 06.02.2020 № 1, з метою запобігання порушення процесуальних строків, передбачених ст. 145 ГПК України та своєчасного розгляду судом питання щодо скасування заходів забезпечення позову, відповідно до п. 2.3.49-2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 918/1354/23 та пов`язаних з нею матеріалів, за результатами якого справу № 918/1354/23 передано на розгляд судді ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 02.05.2024 справу № 918/1354/23(918/331/24) прийнято до свого провадження суддею О. Андрійчук, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 20.05.2024.

17.05.2024 від позивачки надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.

У судовому засіданні 20.05.2024 оголошено перерву на 03.06.2024.

Заяв і клопотань від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши подані докази, судустановив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . з 14.06.2011 року перебувають у шлюбі, зареєстрованому відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблений відповідний актовий запис № 1071, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 14.06.2011, однак однією сім`єю вже більше трьох років не проживають.

За час перебування у шлюбі у позивачки та відповідача народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції 27.05.2014, який проживає разом із позивачкою за адресою: АДРЕСА_2 .

Сину, ОСОБА_3 , 10 років, він вимагає піклування, допомоги у розвитку, постійного догляду, проте всі як грошові, та і часові витрати несе мати - ОСОБА_1 .

Дитина навчається у Наварійській ЗЗСО І-ІІІ ступенів (гімназія) у третьому класі. В школі має інклюзію через затримку мовленнєвого розвитку (погано розмовляє, важко запам`ятовує). У дитини затримка психічного розвитку, дизартрія, загальне недорозвинення мовлення II рівня, нерівномірний розвиток та рухомість довільних психічних процесів, емоції незрілі, в поведінці керований. Інклюзивний центр рекомендував додаткові заняття у логопеда, психолога, реабілітолога, що підтверджується Висновком про комплексну психолого - педагогічну оцінку розвитку дитини від 29.06.2021 № ІРЦ-85508/2021/253848.

Вказане захворювання має досить серйозний характер з тяжкими наслідками для здоров`я дитини. Лікування при такому діагнозі потребує значних коштів, які позивачка не має можливості заробити, оскільки виховує дитину самостійно, тим більше батько не бере жодної участі у вихованні дитини та взагалі не сплачує кошти на його утримання. Крім того, дитина відвідує платні гуртки: карате, народні танці, а також заняття у школі усного рахування Соробан у м. Львові, корекційні заняття з логопедом та потребує продовження для покращення усного та писемного мовлення, вартість занять на місяць становить 3 200,00 грн, що підверджується довідкою Дитячий простір Сонячний Промічник Еліт від 08.03.2024.

Позивачка самостійно, власними силами, матеріально забезпечує, доглядає та виховує сина. Матеріальної допомоги на утримання дитини відповідач добровільно не надає, в житті сина, його вихованні та розвитку участі не приймає, державної допомоги на утримання дитини позивачка не отримує, відтак син перебуває на повному утриманні позивачки, що ставить її у скрутне матеріальне становище.

Відтак позивачка звернулася до суду із позовом про стягнення з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також додаткові витрати на утримання неповнолітнього сина в розмірі 5 000,00 грн, тобто від 10 000,00 грн щомісячно, починаючи стягнення з 08.03.2024 і до повноліття дитини.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із неналежним виконанням відповідачем батьківських обов`язків щодо утримання дитини, регулювання яких здійснюється Конвенцією ООН про права дитини, СК України, Законом України «Про охорону дитинства» тощо.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Згідно з частиною другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України, за результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Щодо вимоги про стягнення аліментів.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності 27.09.1991, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Як зазначено у частині першій статті 18 Конвенції про права дитини, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Батьки зобов`язані утримувати дітей до повноліття та несуть відповідальність за виховання, розвиток і утримання дитини; у всіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, духовного і соціального розвитку дитини.

При вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей. Найкращі інтереси дитини можуть, залежно від їх характеру та серйозності, перевищувати інтереси батьків.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, потувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, §54, ЄСПЛ, від 07.12.2006).

Відповідно до частини другою статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 150 СК України врегульовано, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

За статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом (пункт 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві, покладається законом рівною мірою на обох батьків і такий обов`язок є безумовним. Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Згідно з частинами першою-третьою статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Приписами частин першої, другої статті 182 СК України унормовано, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

У матеріалах справи відсутні докази наявності у відповідача інших дітей, непрацездатних батьків, його дохід станом на дату вирішення вказаного спору - стабільний. Дитина, в інтересах якої заявлений вказаний позов, має проблеми зі здоров`ям, зокрема затримку психічного розвитку, дизартрію, загальне недорозвинення мовлення II рівня, нерівномірний розвиток та рухомість довільних психічних процесів тощо.

У силу вимог ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, сформованої в постанові від 18.05.2020 по справі № 215/5867/17, аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач надасть суду докази того, що він вживав заходи щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років. Аналіз наведеної норми закону дає підстави для висновку, що для стягнення аліментів за минулий час позивач повинен довести такі обставини як вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача та ухилення відповідача від надання утримання дитині.

Як установлено судом із позовної заяви, позивачка просить суд стягнути з відповідача аліменти, починаючи з 08.03.2024, тоді як позовну заяву здано на пошту 28.03.2024, при цьому останньою жодних доказів на підтвердження вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача, починаючи з 08.03.2024, не надано.

Ураховуючи встановлені обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення аліментів в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28.03.2024 до досягнення дитиною повноліття.

Щодо додаткових витрат на утримання дитини.

Згідно із вимогами частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Відповідно до вимог частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у пункті 18 звернув увагу судів на те, що до передбаченої статті 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Тлумачення відповідних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.

Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред`явила такий позов.

При цьому, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Також, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав (аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 183/1679/17, від 12.12.2019 у справі № 756/4947/17-ц, від 01.04.2020 у справі № 521/16268/18).

На підтвердження додаткових витрат позивачкою надано: договір про надання інформаційних (консультаційних) послуг № 25/02/23/4 від 25.02.2023, за яким вартість послуг становить 1 300,00 грн на місяць (п. 5.2. договору). За п. 8.1., 8.2. договору вказаний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє протягом періоду надання-отримання послуг: з 25.02.2023 по 25.02.2024. Дія договору може бути продовжена за взаємною згодою сторін. Доказів пролонгації вказаного договору суду не надано, так само як позивачкою не заявлено вимоги про покриття уже понесених фактичних витрат; довідку Дитячого простору «Сонячний промінчик Еліт» від 08.03.2024, за якою вартість корекційних занять з логопедом для покращення усного та писемного мовлення становить 3 200,00 грн; довідку КЗ «Путомитівська школа мистецтв» від 27.02.2024 № 15, відповідно до якої батьківська плата за один місяць становить 300,00 грн.

Ураховуючи викладене, документально підтвердженими додатковими витратами на дитину, з урахуванням предмету заявлених позовних вимог, є витрати в сумі 3 500,00 грн, відтак вимоги позивачки в цій частині підлягають частковому задоволенню, в розмірі 1 750,00 грн.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами статей 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина перша статті 124 ГПК України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі, зокрема у справах про стягнення аліментів.

Беручи до уваги, що позивачка при поданні позовної заяви звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» та виходячи зі змісту частини другої статті 129 ГПК України, з відповідача в дохід державного бюджету підлягає стягненню судовий збір у сумі 6 056,00 грн.

Заразом, як установлено судом, відповідач визнав позов, відтак до стягнення з відповідача підлягає судовий збір в розмірі 3 028,00 грн на підставі частини першої статті 130 ГПК України, частини третьої статті 7 Закону України «По судовий збір».

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28.03.2024 до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) 1 750,00 грн додаткових витрат на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, починаючи з 28.03.2024 до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) 3 028,00 грн судового збору.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Стягувач за судовим збором: Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ідентифікаційний код 26255795).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частин першої, другої статті 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 256 ГПК України).

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою:://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне судове рішення складене та підписане 03.06.2024.

Суддя О.Андрійчук