Рішення

від 03.06.2024 по справі 922/221/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 року м. ХарківСправа № 922/221/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Махлай Б.В.

за участю представників учасників процесу:

прокурора: Владимирець А.О., посвідчення № 072888 від 01.03.23 р.

позивача: не з`явився

першого відповідача: не з`явився

другого відповідача: не з`явився

розглянувши заяву ТОВ «ЛЮБОТИНСЬКИЙ ХЛІБОПРОДУКТ» про ухвалення додаткового рішення (вх. № 13188 від 21 травня 2024 року), у справі

за позовом Керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області, місто Харків, в інтересах держави в особі Фонду Державного майна України, місто Київ,

до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮБОТИНСЬКИЙ ХЛІБОПРОДУКТ», Харківська область, місто Люботин(з), Акціонерного товариства "СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК "ГРАНТ", місто Харків,

про усунення перешкод та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Харківської області, за правилами загального позовного провадження, перебувала справа № 922/221/24. Рішенням Господарського суду Харківської області від 13 травня 2024 року позов Керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Фонду Державного майна України задоволено частково.

27 травня 2024 року, ухвалою Господарського суду Харківської області, прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮБОТИНСЬКИЙ ХЛІБОПРОДУКТ» про ухвалення додаткового рішення (вх. № 13188 від 21 травня 2024 року) з призначенням на 03 червня 2024 р. судового засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат. Прокурором надані заперечення на заяву першого відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 13321 від 22 травня 2024 року).

Розглянувши подану першим відповідачем заяву, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу. Приписамистатті 244 ГПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

З аналізу наведеної правової норми вбачається, що додаткове рішення це засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасовувати чи змінювати, проте він має право виправити деякі його недоліки, не пов`язані з його законністю і обґрунтованістю, зокрема, неповноту. Додаткове рішення за своїм змістом не може відрізнятися від основного рішення та долучається до нього.

У рішенні Господарського суду Харківської області від 13 травня 2024 року у справі № 922/221/24 не було здійснено розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 ГПК України). У частині 3 статті 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього ГПК України). Витрати, понесені позивачем в даній справі на професійну правничу допомогу адвоката, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. За приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд, при розподілі судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу адвокатом, має виходити з конкретних особливих обставин справи, з доказів, поданих заявником, клопотання про розподіл судових витрат, які можуть свідчити про підставність різних сум коштів, що потрачені заявником на правничу допомогу.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У заяві вказується, що пунктом 1.2. Додаткової угоди № 1 від 11.03.2024 до Договору про надання правничої допомоги від 05.02.2024 року б/н пункти 3.1., 3.2. Договору викладено в наступній редакції: «3.1. За надання правничої допомоги у цивільній справі № 922/221/24 Клієнт незалежно від результату виконання доручення зобов`язується виплатити адвокату гонорар, фіксований розмір якого становить 40000,00 грн в строки та в порядку, визначені п. 3.2. Договору».

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 13 травня 2024 року позов Керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Фонду Державного майна України задоволено частково. Прокурору відмовлено у задоволенні лише однієї частини позовної вимоги, а саме про усунення перешкод Фонду державного майна України у користуванні і розпорядженні захисною спорудою цивільного захисту шляхом визнання недійсним іпотечного договору. Відмовляючи у задоволенні позову в цій частині суд посилався на усталену судову практику, зокрема Великої Палати Верховного Суду, щодо цього питання, а не на доводи першого відповідача (адвоката). Отже, відмова у задоволенні позовних вимог в частині здійснена не у зв`язку із наданням представником відповідача кваліфікованої правової допомоги у цій справі (адвокатом першого відповідача позиція обґрунтована на інших обставинах, які суд визнав юридично неспроможними) .

За таких обставин, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 13188 від 21 травня 2024 року).

Окремо суд звертає увагу, що визначення сторонами додатковою угодою № 1 від 11.03.2024 до Договору про надання правничої допомоги від 05.02.2024 року фіксованого розміру гонорару впливає на договірні відносини сторін (першого відповідача та його представника (адвоката) щодо вартості послуг адвоката. Водночас, у даному випадку, такі витрати не можуть бути покладені на прокурора за викладених вище обставин.

Керуючись статтями 6, 42,123,129,221, 232-233, 236,244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви першого відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮБОТИНСЬКИЙ ХЛІБОПРОДУКТ», про ухвалення додаткового рішення (вх. № 13188 від 21 травня 2024 року) відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту додаткового рішення, відповідно до статей256,257 ГПК Українита з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України.

Додаткове рішення підписано 03 червня 2024 р.

Суддя Н.В. Калініченко