Ухвала

від 30.05.2024 по справі 910/17835/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 травня 2024 року

м. Київ

Справа № 910/17835/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 (колегія суддів: Шапран В. В., Буравльов С. І., Андрієнко В. В.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 (суддя Смирнова Ю. М.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Еліт" до Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс" про стягнення 764 738,16 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Еліт" (далі - ТОВ "Охоронна фірма "Еліт") звернулося до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс" (далі - ДП "НТК "Імпульс") заборгованості у розмірі 764 738,16 грн за договором від 25.05.2021 № 25-05/21ДП про надання послуг з охорони.

18.12.2023 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу про відкриття провадження у цій справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання та встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення ухвали.

28.02.2024 ДП "НТК "Імпульс" подало до суду зустрічну позовну заяву про стягнення з ТОВ "Охоронна фірма "Еліт" 611 920 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 04.03.2024 відмовив у задоволенні заяви ДП "НТК "Імпульс" про поновлення строку для подання зустрічного позову та повернув зустрічну позовну заяву.

Не погодившись із цією ухвалою, ДП "НТК "Імпульс" оскаржило її в апеляційному порядку.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що суд першої інстанції не надав оцінку поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання зустрічного позову. Вказував, зокрема, що строк на подання зустрічної позовної заяви було пропущено з огляду на проведення на підприємстві перевірки виконання умов спірного договору, в тому числі обсягу фактично наданих послуг з охорони та їх вартості. Ці обставини, на переконання відповідача, свідчать про неможливість своєчасного подання зустрічної позовної заяви.

22.04.2024 Північний апеляційний господарський суд прийняв постанову про залишення цієї ухвали без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про те, що клопотання про поновлення строку на подання зустрічного позову не містило посилань на обставини, що були об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення відповідача та не пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії щодо пред`явлення зустрічного позову у встановлений строк.

Також цей суд зазначив, що терміни проведення на підприємстві відповідача внутрішньої перевірки виконання умов спірного договору залежали виключно від суб`єктивної поведінки відповідача, а тому такі доводи відповідача не вказують на поважність причин пропуску відповідного строку.

13.05.2024 ДП "НТК "Імпульс" через підсистему "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове - про поновлення строку на подання зустрічного позову та прийняття його для спільного розгляду з первісним.

На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували статті 119, 180 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та не врахували обставин, що підтверджують поважність причин пропуску відповідачем строку на подання зустрічного позову, оскільки:

- встановлюючи факт надсилання позивачем 20.11.2023 позовної заяви у електронний кабінет відповідача та формуючи висновок, що саме з цієї дати відповідач міг реалізовувати своє право на підготовку/подання зустрічного позову у справі, суд апеляційної інстанції не врахував, що провадження у справі відкрито 18.12.2023;

- відповідач 03.01.2024 направив до суду відзив на позовну заяву ще до отримання копії позовної заяви з додатками;

- до 16.01.2024 відповідач та його представник не мали доступу до матеріалів справи та не отримували копію позовної заяви з додатками; представник відповідача лише 16.01.2024 ознайомився із матеріалами справи;

- на підприємстві здійснювалася перевірка виконання умов договору від 25.05.2021 № 25-05/21ДП.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2024 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.

20.05.2024 до Верховного Суду надійшли заперечення ТОВ "Охоронна фірма "Еліт" проти відкриття касаційного провадження у цій справі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, зважаючи на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з приписами частини першої статті 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.

Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, про повернення зустрічної позовної заяви.

Приписами пункту 3 частини другої статті 46 ГПК України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

За приписами частини шостої цієї ж статті зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.

Частиною восьмою статті 165 ГПК України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Отже, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Таким чином у разі подання зустрічного позову поза межами строку встановленого судом для подання відзиву, суд повертає заяву заявнику.

Верховний Суд також враховує, що відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суди попередніх інстанцій встановили, що ухвала Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 про відкриття провадження у справі була вручена відповідачу 19.12.2023 (доставлено до електронного кабінету 18.12.2023 о 20:13), у зв`язку з чим згідно зі статтею 180 ГПК України відповідач мав право пред`явити зустрічний позов у строк до 03.01.2024.

Натомість відповідач подав зустрічну позовну заяву лише 28.02.2024, тобто із суттєвим пропуском строку, визначеного в ухвалі Господарського суду міста Києва від 18.12.2023.

Згідно із пунктом 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до статті 114 ГПК України з метою виконання завдань господарського процесу та завдань підготовчого провадження, суд встановлює розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Приписами статті 118 ГПК України унормовано, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною четвертою цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному вчиненню відповідної процесуальної дії, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Ураховуючи, що строк для подання відзиву на позов відповідачу встановлено до 03.01.2024, а зустрічну позовну заяву було подано лише 28.02.2024, тобто, із суттєвим пропуском цього строку, беручи до уваги те, що відповідач не вказав об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню до суду із зустрічним позовом, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, обґрунтовано відмовив у поновленні строку на подання зустрічного позову та повернув зустрічну позовну заяву.

З огляду на зазначене правильне застосування судами попередніх інстанцій вказаних вище норм ГПК України під час ухвалення оскаржуваних судових рішень є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.

Аргументи, викладені у касаційній скарзі ДП "НТК "Імпульс" щодо тривалої відсутності доступу у відповідача та його представника до матеріалів справи, зокрема, у підсистемі "Електронний суд" та невчасне ознайомлення із матеріалами справи, тривала перевірка виконання умов спірного договору, так само не викликають розумних сумнівів у правильності висновків судів попередніх інстанцій у цій справі та у застосуванні ними зазначених вище норм права.

Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДП "НТК "Імпульс" постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 у цій справі.

Касаційний суд також наголошує, що повернення зустрічного позову в межах цієї справи не є перешкодою у доступі до правосуддя або порушення права на захист, адже учасник справи не позбавляється можливості подання такого позову як (самостійного) на загальних підставах.

Керуючись статтями 234, 293, 304 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/17835/23 за касаційною скаргою Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач