Ухвала

від 03.06.2024 по справі 911/2850/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/2850/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Бакуліної С. В. (доповідач),

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 (головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В.)

у справі №911/2850/22

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг"

про зобов`язання повідомити інформацію та надати документи щодо вартості корпоративних прав колишнього учасника товариства,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг" (далі - ТОВ "Агрохолдінг") про зобов`язання відповідача повідомити позивачу інформацію про вартість частки, що підлягає виплаті позивачу, як колишньому учаснику товариства, та надати обґрунтований розрахунок вартості його частки і засвідчені копії документів, які були використані при такому розрахунку вартості частки.

Господарський суд Київської області рішенням від 18.05.2023 у справі №911/2850/22 позов задовольнив повністю; зобов`язав ТОВ "Агрохолдінг" повідомити ОСОБА_1 інформацію про вартість частки, що підлягає виплаті ОСОБА_1 , як колишньому учаснику ТОВ "Агрохолдінг", та надати обґрунтований розрахунок вартості його частки, і засвідчені копії документів, які були використані при такому розрахунку вартості частки; стягнуто з ТОВ "Агрохолдінг" на користь ОСОБА_1 2 481 грн судового збору.

Господарський суд Київської області додатковим рішенням від 08.06.2023 у цій справі заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнив повністю; стягнув з ТОВ "Агрохолдінг" на користь позивача 20 417,18 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 17.04.2024 рішення Господарського суду Київської області від 18.05.2023 у справі №911/2850/22 скасував. Ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Агрохолдінг" 2 977,20 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Доручив Господарському суду Київської області видати відповідний наказ. Додаткове рішення Господарського суду Київської області від 08.06.2023 у справі №911/2850/22 скасував. Ухвалив нове рішення, яким у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2850/22 відмовив.

ОСОБА_2 звернувся 13.05.2024 через систему "Електронний суд" до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: (1) поновити строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024; (2) зупинити виконання та дію зазначеної постанови; (3) передати цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду; (4) скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 і залишити в силі рішення від 18.05.2023 та додаткове рішення від 08.06.2023 Господарського суду Київської області у цій справі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.

Виходячи з приписів частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, вона залишається без руху.

Пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК унормовано, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ОСОБА_2 посилається на пункти 2 та 3 частини другої статті 287 ГПК, зазначаючи:

- про необхідність відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, стосовно визначення єдиного можливого способу захисту порушеного права (частин шостої та одинадцятої статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю");

- про відсутність висновків Верховного Суду щодо практичного застосування положень частин 6 та/або 11 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" в межах позовних вимог та обраного позивачем способу захисту порушеного права та інтересу згідно позову від 30.12.2022.

Також скаржником в тексті касаційної скарги як підставу касаційного оскарження вищевказаного судового рішення визначено пункт 1 частини другої статті 287 ГПК (застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду).

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Крім того, у цьому випадку необхідно чітко вказати норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи; обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

Разом з тим, скаржником частково дотримано вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК, оскільки в касаційній скарзі скаржником не зазначено постанову Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми/норм права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, а також не наведено висновок щодо її/їх застосування у постанові Верховного Суду, не зазначено дати її прийняття та номер справи, не обґрунтовано подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

Верховний Суд не бере до уваги обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посиланням на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; позивач позбавлений можливості спростувати обставини встановлені оскаржуваним рішенням; ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для нього, оскільки у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК України унормовано випадки ("а" - "г") лише при касаційному оскарженні судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову до п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У зв`язку з вищенаведеним, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху відповідно до частини другої статті 292 ГПК.

Отже, способом усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 у справі №911/2850/22 є викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

При цьому звертається увага на те, що заяву про усунення недоліків та касаційну скаргу в новій редакції, подані на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Керуючись статтями 6, 174, 234, 235, 287, 290, 292, 314 ГПК, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 у справі №911/2850/22 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Бакуліна