Постанова

від 22.05.2024 по справі 910/987/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/987/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.,

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 22.05.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" Караченцева А.Ю.

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 (в частині відмови у визнанні грошових вимог)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2024

у справі №910/987/23

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність,-

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відкриття провадження у справі відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, оскільки він неспроможний сплатити борг.

2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 прийнято заяву до розгляду та призначено підготовче засідання суду на 02.02.2023.

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 відкрито провадження у справі № 910/987/23 та призначено керуючими реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича.

4. Повідомлення про відкриття стосовно ОСОБА_1 провадження у справі про неплатоспроможність офіційно оприлюднено на веб-порталі судової влади України 02.02.2023 року.

5. Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 04.04.2023 у даній справі, з урахуванням постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2023, визнано вимоги ОСОБА_2 до боржника на суму 13 991 815,44 грн та затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 13 991 815,44 грн.

6. 23.08.2023 року (19.08.2023 року згідно відмітки штемпеля поштового зв`язку на конверті), тобто поза межами строку, встановленого ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, до Господарського суду міста Києва надійшла заява ПАТ "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 86 519 206,81 грн, які складаються з: заборгованості по кредиту у сумі 22 955 000,00 грн; заборгованості по процентах у сумі 46 492 419,66 грн та заборгованості по пені за прострочку кредитної заборгованості у сумі 17 071 787,15 грн.

7. В обґрунтування заявлених вимог АТ "Златобанк" у заяві посилається на наявність у ОСОБА_1 , як поручителя за договором поруки від 18.01.2012 №06/12/KLMV/Р-5, заборгованості перед банком за зобов`язаннями, які виникли у позичальника ТОВ "Вассма Рітейл" за кредитним договором №06/12/KLMV від 18.01.2012, що підтверджується рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 17.10.2022 року у справі №756/8229/15-ц, про стягнення заборгованості, яке щодо ОСОБА_1 набрало законної сили.

7.1. На підтвердження заявлених вимог кредитором до кредиторської заяви надано такі документи та докази: розрахунок заборгованості, копію кредитного договору №06/12/KLMV від 18.01.2012 року (зі змінами), копію договору поруки №06/12/KLMV/Р-5 від 18.01.2012 року (зі змінами), копію рішення Оболонського районного суду міста Києва від 17.10.2022 року у справі №756/8229/15-ц, копію постанови Київського апеляційного суду від 21.03.2023 року у справі №756/8229/15-ц, виписки з рахунків по кредиту.

7.2. Боржник у запереченнях від 19.10.2023 та керуючий реструктуризацією у повідомленні №910/987/23-80 від 26.10.2023 року, посилаючись на постанову Київського апеляційного суду від 27.09.2023 року у справі №756/8229/15-ц, заявлені вимоги АТ "Златобанк" відхилили з тих мотивів, що оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2017 року у справі №910/20024/15 визнано припиненими зобов`язання за Кредитним договором №06/12-KLMV від 18.01.2012 року, укладеним між ТОВ "Вассма Рітейл" та ПАТ "Златобанк", то і порука є припиненою в силу вимог ст. 559 ЦК України.

Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій

8. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 року у справі №910/987/23, зокрема, відмовлено у задоволенні заяви АТ "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" з грошовими вимогами до боржника.

8.1. Приймаючи ухвалу в частині відхилення вимог АТ "Златобанк", місцевий господарський суд погодився з боржником та арбітражним керуючим, що зобов`язання ОСОБА_1 за договором поруки є припиненими, що встановлено постановою Київського апеляційного суду від 27.09.2023 року у справі №756/8229/15-ц.

9. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі №910/987/23 в частині відмови у задоволенні заяви ПАТ "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" з грошовими вимогами до боржника залишено без змін.

9.1. Переглянувши в апеляційному порядку законність ухвали суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог АТ "Златобанк", дослідивши заяву кредитора на підставі наданих останнім та наявних у справі доказів, судова колегія дійшла висновку, що останнім не доведено належними та допустимими доказами наявності у ОСОБА_1 заборгованості перед АТ "Златобанк", як наслідок вважає правомірним висновок суду про відмову у визнанні АТ "Златобанк" кредитором боржника.

9.2. Суд апеляційної інстанції зазначив, що твердження АТ "Златобанк" про порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали від 26.06.2023 року в наведеній частині не знайшли свого підтвердження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. До Верховного Суду від Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" Караченцева А.Ю. надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просить Суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/987/23 в частині відмови у задоволенні заяви ПАТ "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" з грошовими вимогами до боржника та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 у справі №910/987/23 та ухвалити нове рішення, яким визнати конкурсні кредиторські грошові вимоги ПАТ "Златобанк" (код ЄДРПОУ 35894495) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на дату порушення провадження у справі про неплатоспроможність - 02.02.2023 (на 01.02.2023 включно) - у розмірі 86 519 206,81 (вісімдесят шість мільйонів п`ятсот дев`ятнадцять тисяч двісті шість гривень, 81 копійка), з них: заборгованість по кредиту - 22 955 000,00 грн.; заборгованість по процентах - 46 492 419,66 грн.; заборгованість по пені за прострочку кредитної заборгованості - 17 071 787,15 грн.

10.1. На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України скаржник посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначає, що суди попередніх інстанції застосували норми права без врахування висновків Верховного Суду, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, від 03.07.2018 у справі №917/1345/17, від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, у постановах Верховного Суду від 30.08.2022 у справі №904/1427/21, від 04.06.2020 у справі № 522/7758/14-ц, від 17.11.2021 у справі № 806/3572/17.

Скаржник переконує, що судами під час винесення оскаржуваних рішень порушено норми матеріального та процесуального права, неправильно застосовано приписи законодавства про преюдиціальність встановлених фактів та ін.

Скаржник посилається на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 750/8986/17, від 10.04.2019 у справі № 127/7370/17, від 12.03.2020 у справі № 303/5519/18 щодо застосування ч.7 ст. 82 ЦПК України, ст.75 ГПК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

11. ОСОБА_1 подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

12. Представником ОСОБА_1 подано клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Провадження у Верховному Суді

13. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/987/23 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 05.03.2024.

14. Ухвалою Верховного Суду від 01.04.2024, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" Караченцева А.Ю., яка подана на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 (в частині відмови у визнанні грошових вимог) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 у справі №910/987/23.

Призначено до розгляду касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" Караченцева А.Ю. у справі №910/987/23 на 22 травня 2024 року о 12:00 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

15. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на таке.

16. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

17. Предметом касаційного перегляду у цій справі є дотримання господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час вирішення питання щодо відмови у задоволенні кредиторських вимог АТ "Златобанк".

18. Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

19. Відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

20. За змістом статті 1 КУзПБ грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

21. Згідно частини першої статті 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

22. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та розгляду їх заяв судом урегульовано нормами статті 45 КУзПБ.

23. Відповідно до частини першої статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

24. Під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

25. Поряд з цим, у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії колегія суддів враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. Отже, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови від 26.02.2019 у справі № 908/710/18 від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 12.10.2021 у справі №01/1494 (14- 01/1494));

- законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником.

- Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

- Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).

26. Така судова практика є сталою як при застосуванні статей 23-25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (що втратив чинність), так і при застосуванні статей 45-47 КУзПБ (введеного в дію з 21.10.2019), що містять подібне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.

27. Судами попередніх інстанції встановлено такі обставини.

27.1. 18.01.2012 року між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Вассма Рітейл" укладено кредитний договір №06/12/KLMV, за яким позичальнику було надано кредитні кошти у формі мультивалютної кредитної лінії у гривні, євро та доларах США для повернення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості 3000000 доларів США.

27.2. В подальшому, сторонами вносились зміни до договору в частині строків повернення кредитних коштів та процентів річних.

27.3. З метою забезпечення виконання ТОВ "Вассма Рітейл" кредитних зобов`язань, 18.01.2012 року між кредитором та ОСОБА_1 укладено договір поруки №06/12-KLMV/Р-5 (зі змінами), відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором та зобов`язується відповідати за повне та своєчасне виконання ТОВ "Вассма Рітейл" своїх боргових зобов`язань перед кредитором за кредитним договором в повному обсязі таких зобов`язань.

27.4. За цим договором, поручитель та боржник відповідають перед банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник, в такому ж порядку та строки, що і боржник.

27.5. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, надавши відповідні кошти позичальнику.

27.6. ТОВ "Вассма Рітейл" своїх зобов`язань за договором щодо своєчасного повернення кредитних коштів не виконав, у зв`язку з чим виник борг, а тому ПАТ "Златобанк" звернулось до суду з позовом до позичальника та його поручителів, в тому числі і ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави.

27.7. Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 17.10.2022 року у справі №756/8229/15-ц позов задоволено та присуджено до стягнення на користь АТ "Златобанк" солідарно з ТОВ "Вассма Рітейл", ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , ТОВ "Зелена-Країна" 24 428 864,47 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №06/12/KLMV від 18.01.2012 року. В рахунок погашення вказаної заборгованості звернуто стягнення на предмет застави за договором застави №06/12/KLMV/S-7 від 15.02.2012, а саме на рухоме майно, що належить ТОВ НВФ "Вассма", шляхом реалізації у передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" в порядку.

27.8. За твердженнями АТ "Златобанк", вищенаведене рішення Оболонського районного суду міста Києва було скасовано лише в частині задоволення позову до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , а щодо ОСОБА_1 таке рішення набрало законної сили, що і стало підставою для звернення з кредиторськими вимогами у справі №910/987/23 про банкрутство останнього.

28. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди обох попередніх інстанцій виходили з обставин припинення зобов`язання за Кредитним договором №06/12-KLMV від 18.01.2012 року, укладеним між ТОВ "Вассма Рітейл" та АТ "Златобанк", що встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2017 року у справі №910/20024/15, та, як наслідок, припинення зобов`язання ОСОБА_1 за договором поруки №06/12-KLMV/P-5, укладеним між ним та АТ "Златобанк", що встановлено постановою Київського апеляційного суду від 27.09.2023 року у справі №756/8229/15-ц.

29. Погоджуючись з такими висновками, Суд касаційної інстанції виходить з такого.

30. Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

31. Відповідно до частини другої статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

32. За змістом пункту першого частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

33. Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

34. Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

35. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

36. Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель зобов`язується перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

37. Згідно зі статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

38. За змістом частини першої ст.559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання.

39. Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

40. Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2017 року у справі № 910/20024/15, залишеним в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2017, визнано припиненим зобов`язання за кредитним договором №06/12/KLMV від 18.01.2012 року, укладеним між ТОВ "Вассма Рітейл" та ПАТ "Златобанк".

41. Таким чином, висновки попередніх інстанцій про те, що, оскільки рішенням суду визнано припиненим зобов`язання за Кредитним договором №06/12/KLMV від 18.01.2012 року, укладеним між ТОВ "Вассма Рітейл" та ПАТ "Златобанк", то в силу положень ч. 1 ст. 559 ЦК України і зобов`язання боржника за договором поруки є припиненим.

42. Більш того, судами встановлено, що ОСОБА_1 було оскаржено в апеляційному порядку рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17.10.2022 року у справі №756/8229/15-ц та за результатом такого оскарження. постановою Київського апеляційного суду від 27.09.2023 року у справі №756/8229/15-ц, рішення Оболонського районного суду міста Києва від 17.10.2022 в частині задоволення позову, зокрема, і до ОСОБА_1 про солідарне стягнення на користь ПАТ "Златобанк" заборгованості за кредитним договором №06/12/KLMV від 18.01.2012 в сумі 24 428 864,47 грн скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні цих вимог.

43. У наведеній постанові Київського апеляційного суду від 27.09.2023 року у справі №756/8229/15-ц зазначено: "Так як у вищенаведеній справі, що розглядалась в господарському судочинстві, встановлено виконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором, за яким стягнуто борг в даній цивільній справі, встановлено прийняття кредитором виконання зобов`язань за кредитним договором від третьої особи, а також відхилені посилання кредитора з приводу повернення коштів, (в рішенні зазначено: здійснення 17.04.2015 року сторнації грошових коштів у загальному розмірі 22 955 000 грн. 00 коп. Публічним акціонерним товариством "Златобанк" відповідно до правил бухгалтерського обліку є безпідставним."), а головне відповідно до результатів розгляду господарської справи, судом визнано припиненими зобов`язання за Кредитним договором №06/12-KLMV від 18.01.2012 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вассма Рітейл" та Публічним акціонерним товариством "Златобанк", у суду першої інстанції були відсутні правові підстави не брати до уваги вказане рішення, та стягувати з поручителів борг за кредитним договором, зобов`язання боржника за яким уже були припинені рішенням суду, ухваленим в господарському судочинстві.

Оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2017 року визнано припиненими зобов`язання за Кредитним договором №06/12-KLMV від 18.01.2012 року, укладеним між ТОВ "Вассма Рітейл" та ПАТ "Златобанк" то і порука є припиненою в силу вимог закону, а саме ст. 559 ЦК України.

Посилання на те, що за рішенням господарського суду не були припинені зобов`язання за договором поруки не мають правового значення, так як порука припинилась на підставі закону у зв`язку з припиненням зобов`язання за кредитним договором боржника, внаслідок його виконання, що було встановлено під час розгляду справи в господарському суді.".

44. У зв`язку із встановленими обставинами, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про відсутність підстав для визнання вимог ПАТ "Златобанк", оскільки зобов`язання ОСОБА_1 за укладеним з банком договором поруки №06/12-KLMV/P-5 від 18.01.2012 року є припиненими.

45. Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального закону щодо оцінки доказів Верховним Судом не встановлено, а скаржником не доведено.

46. Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, у подальшому підтриманий Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.09.2020 у справі № 908/1795/19).

47. Доводи касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанції висновків, викладених у низці постанов Верховного Суду, Верховний Суд відхиляє, оскільки скаржник наводить висновки Верховного Суду щодо преюдиціального значення обставин справи та щодо порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, які мають загальний характер. Водночас, у кожній із наведених справ, судами досліджувались різні за змістом докази та на підставі встановлених судами обставин кожної конкретної справи приймалися відповідні судові рішення, що не може свідчити про порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права у цій справі під час розгляду грошових вимог.

48. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

49. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

50. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

51. Вказані вимоги судами при ухваленні постанов, були дотримані.

Щодо доводів касаційної скарги

52. Верховний Суд зазначає, що під час розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій встановлені та досліджені всі обставини справи та їм була надана правова оцінка, а аргументи скаржника переважно стосуються заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, та зводяться до їх переоцінки, що, у свою чергу, не може бути предметом розгляду в касаційному порядку в силу приписів частини другої статті 300 ГПК України. Судами попередніх інстанцій надано оцінку всім поданим сторонами доказам, до переоцінки яких, суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80, 86, 300 ГПК України.

53. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

54. Верховний Суд зазначає, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, наявність яких скаржником у цій справі аргументовано не доведено.

55. У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

56. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

57. Відповідно до пункту 1) частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

58. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

59. Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги та необхідність залишення оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій без змін.

Судові витрати

60. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін оскаржених судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" Караченцева А.Ю. залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 (в частині відмови у визнанні грошових вимог) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 у справі №910/987/23 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

В.Г. Пєсков