Ухвала

від 03.06.2024 по справі 916/3288/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/3288/23

Суддя Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду Мачульський Г. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Громадської організації "Одеське товариство пенсіонерів"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 28.12.2023

за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до Громадської організації "Одеське товариство пенсіонерів"

про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення,

ВСТАНОВИВ:

13.05.2024 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Громадська організація "Одеське товариство пенсіонерів" (далі - Громадська організація, скаржник) звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 (повний текст складено 18.04.2024) та рішення Господарського суду Одеської області від 28.12.2023.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що її подано з порушенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою визначено форму і зміст касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із положеннями частин 2 і 5 статті 292 та статті 174 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги. Якщо ухвала про залишення заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" (далі - Закон).

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті під час подання позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Предметом позову є 1 немайнова вимога - усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення.

За приписами підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На момент звернення з даним позовом до суду, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01.01.2023 установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.

Враховуючи викладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у даній справі складає 5 368,00 грн (1 вимога х 2 684,00 грн х 200 %).

До касаційної скарги додана квитанція від 08.05.2023 про сплату судового збору в розмірі 5 365,00 грн, тобто у меншому розмірі ніж встановлено Законом.

Разом з цим, вказана квитанція від 08.05.2023 про сплату судового збору в розмірі 5 365,00 грн не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством порядку, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (ч. 1 ст. 6 згаданого Закону).

Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №163 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.

Згідно з пунктом 37 розділу ІІ Інструкції платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов`язкові реквізити, зокрема ?Призначення платежу?.

Платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України (пункт 41 розділу ІІ Інструкції).

Слід зауважити, що на офіційному веб-сайті Верховного Суду (https://supreme.court.gov.ua/supreme/) в розділі "судовий збір" зазначено приклад заповнення графи "Призначення платежу" в платіжному документі. Разом з тим, у графі ?Призначення платежу? обов`язково необхідно вказати, зокрема, номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Отже зазначена вище квитанція від 08.05.2023 не може бути прийнята як належний доказ сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, оскільки у платіжному документі в графі "призначення платежу" міститься інший номер справи, а саме №916/2230/22, про що складено акт Верховного Суду від 15.05.2024 №32.1-13/265, у зв`язку з чим вона не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги, скаржнику необхідно надати до Суду докази сплати судового збору у розмірі 5 368,00 грн на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

- код банку отримувача (МФО): 899998

- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007

- код класифікації доходів бюджету: 22030102 ?Судовий збір (Верховний Суд, 055?).

Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації сплаченого судового збору є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується.

Крім того, під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження, Судом з`ясовано, що оскаржувана постанова Південно-західного апеляційного господарського суду прийнята 17.04.2024, повний текст постанови складено 18.04.2023, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останній день строку, встановленого для оскарження зазначеного судового рішення в касаційному порядку, припадав на 08.05.2024, проте Громадська організація звернулася з касаційною скаргою 13.05.2024, про що свідчить поштова накладна на поштовому конверті, який надійшов на адресу Верховного Суду разом з матеріалами касаційної скарги, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 288 ГПК України, та без клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

Питання поновлення процесуальних строків врегульовано положеннями статті 119 ГПК України і згідно частини 1 цієї статті поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом здійснюється судом за заявою учасника справи.

Отже, нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.

Згідно з частиною 3 статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених у статті 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Верховний Суд зазначає, що оскільки скаржник не порушує питання про поновлення строку на оскарження судових рішень, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини 3 статті 292 ГПК України, за змістом якої заявник має право протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення такого строку з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та наданням суду відповідних доказів.

Згідно з абзацом 2 частини 3 статті 292 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.

Згідно із частиною 2 статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

За змістом частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху зазначаються недоліки такої скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства і підлягає залишенню без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Громадської організації "Одеське товариство пенсіонерів" залишити без руху.

2. Встановити Громадській організації "Одеське товариство пенсіонерів" строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. У разі усунення недоліків документи подати через ?Електронний суд? або направити поштою на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 із наданням доказів про дату вручення даної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Г. М. Мачульський