Ухвала

від 27.05.2024 по справі 504/427/24

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 504/427/24

Провадження № 2/499/289/24

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

27 травня 2024 року смт Іванівка

Суддя Іванівського районного суду Одеської області Кравчук Олександр Олександрович, отримав цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Лиманської державної нотаріальної контори Одеської області, треті особи Міністерство юстиції України, Вища рада правосуддя, Головне територіальне управління юстиції в Одеській області, Одеський апеляційний суд, Комінтернівський районний суд Одеської області, Суворовський районний суд міста Одеси, Березівський районний суд Одеської області, нотаріус Лиманської державної контори Лисак Альона Володимирівна, суддя Суворовського районного суду міста Одеси Далеко Катерина Олександрівна, суддя Березівського районного суду Одеської області Римар Ігор Анатолійович, суддя Одеського апеляційного суду Артеменко Ігор Анатолійович, суддя Одеського апеляційного суду Драгоморецький Микола Миколайович, суддя Одеського апеляційного суду Громік Руслан Дмитрович, суддя Одеського апеляційного суду Дрішлюк Андрій Ігорович про визнання незаконними дій нотаріуса, спростування недостовірної інформації, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

1.Суть питання, що вирішується ухвалою таке.

29 квітня 2024 року з Березівського районного суду Одеської області надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 (далі також позивач) до Лиманської Державної нотаріальної контори Одеської області (далі також відповідач), треті особи Міністерство юстиції України, Вища рада правосуддя, Одеський апеляційний суд, Комінтернівський районний суд Одеської області, Суворовський районний суд міста Одеси, Березівський районний суд Одеської області, нотаріус Лиманської державної контори Лисак Альона Володимирівна (далі також нотаріус Лисак А.В.), суддя Суворовського районного суду міста Одеси Далеко Катерина Олександрівна, суддя Березівського районного суду Одеської області Римар Ігор Анатолійович, суддя Одеського апеляційного суду Артеменко Ігор Анатолійович, суддя Одеського апеляційного суду Драгоморецький Микола Миколайович, суддя Одеського апеляційного суду Громік Руслан Дмитрович, суддя Одеського апеляційного суду Дрішлюк Андрій Ігорович (далі також треті особи) про визнання незаконними дій нотаріуса, спростування недостовірної інформації, стягнення матеріальної та моральної шкоди (далі також позовна заява), яка подана до суду через систему «Електронний суд» 25 січня 2024 року та передана судді 30 квітня 2024 року, в якій позивач просить:

- визнати незаконними дії нотаріуса Лисак А.В. стосовно невиконання ухвали судді Суворовського районного суду м. Одеси Далеко К.О. в справі №523/6344/21 за позовом ОСОБА_2 (далі також ОСОБА_2 ) до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом від 11.06.2021 р. в частині ненадання до Суворовського районного суду м. Одеси копії спадкової справи заведеної до майна померлої ОСОБА_3 (далі також спадкодавець) заяви ОСОБА_1 до нотаріальної контори з 84 документами, на якій стоїть штемпель пошти від 02.02.2021 р. (далі також вимога 1);

- визнати незаконними дії нотаріуса Лисак А.В. стосовно невиконання повторної ухвали судді Суворовського районного суду м. Одеси Далеко К.О. в справі №523/6344/21 за позовом ОСОБА_2 до позивача про визнання права власності в порядку спадкування за законом від 15.07.2021р. в частині ненадання до Суворовського районного суду м. Одеси копії спадкової справи заведеної до майна спадкодавця заяви ОСОБА_1 до нотаріальної контори з 84 документами, на якій стоїть штемпель пошти від 02.02.2021 р. (далі також вимога 2);

- визнати незаконними дії нотаріуса Лисак А.В. про відмову ОСОБА_2 в оформленні права на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в нотаріальному порядку в нотаріуса Лисак А.В. на підставі того, що позивачем нібито не надано до нотаріуса Лисак А.В. документи, які перешкоджали оформлення права на спадщину за законом після смерті спадкодавця, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в нотаріальному порядку у нотаріуса Лисак А.В. (далі також вимога 3);

- визнати незаконними дії нотаріуса Лисак А.В. стосовно не видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 , стосовно майна спадкодавця, на підставі нібито неправомірних дій позивача, що послужило зверненням до Суворовського районного суду м. Одеси з позовними вимогами до позивача про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом справа №523/6344/21 (далі також вимога 4);

- зобов`язати Лиманську державну нотаріальну контору спростувати поширену відносно ОСОБА_1 у судових органах недостовірну інформацію, що підтверджується рішенням Суворовського районного суду м. Одеси по справі №523/6344/21 від 27.05.2022 р. та постановою Одеського апеляційного суду по справі №523/6344/21 від 25.10.2022 р., шляхом подання з газету Голос України оголошення після набрання судовим рішенням сили в даній справі, наступного тексту спростування: «У ОСОБА_2 не існувало перешкоди для оформлення права на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в нотаріальному порядку у нотаріуса Лиманської державної нотаріальної контори Лисак Альони Володимирівни, так як ОСОБА_1 надано до нотаріуса Лиманської державної нотаріальної контори Лисак Альони Володимирівни документи, які не перешкоджали оформленню права на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в нотаріальному порядку у нотаріуса Лиманської державної нотаріальної контори Лисак Альони Володимирівни» (далі також вимога 5);

- стягнути з Лиманської державної нотаріальної контори матеріальну шкоду в розмірі 65622 гривень 40 копійок (далі також вимога 6);

- стягнути з Лиманської державної нотаріальної контори на користь ОСОБА_1 моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 10000000 (десяти мільйонів) гривень (далі також вимога 7).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 07 травня 2024 року позовну заяву залишив без руху, як таку, що подана з порушенням вимог статей 175, 177 ЦПК (далі ухвала від 07 травня 2024 року).

20 травня 2024 року представник позивача адвокат Хайнак Валерій Данилович (далі представник), через систему «Електронний суд» подав до суду уточнену позовну заяву, яка передана судді 21 травня 2024 року.

Суд вирішує питання щодо повернення позовної заяви.

2. Суд встановив такі обставини.

Суворовський районний суд м. Одеси рішенням від 27 травня 2022 року за справою №523/6344/21 (далі також справа 523/6344/21) задовольнив позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом (далі також рішення від 27 травня 2022 року).

Одеський апеляційний суд постановою від 25 жовтня 2022 року залишив без змін рішення від 27 травня 2022 року.

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Серебрійська Ю.О. постановою від 09 січня 2023 року закінчила виконавче провадження №70620780 щодо стягнення з позивача судового збору в загальному розмірі 11804 гривні на підставі виданого Суворовським районним судом м. Одеси виконавчого листа за справою 523/6344/21.

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Серебрійська Ю.О. постановою від 09 січня 2023 року закінчила виконавче провадження №70620734 щодо стягнення з позивача витрат на правову допомогу в розмірі 15000 гривень на підставі виданого Суворовським районним судом м. Одеси виконавчого листа за справою 523/6344/21.

3. Норми права такі.

3.1. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб (частина 2 статті 13 Цивільного кодексу України, далі ЦК).

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина 3 статті 13 ЦК).

У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (частина 6 статті 13 ЦК).

3.2. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, далі ЦПК).

Неприпустимість зловживання процесуальними правами є основною засадою (принципом) цивільного судочинства (пункт 11 частини 3 статті 2 ЦПК).

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина 1 статті 11 ЦПК).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина 2 статті 12 ЦПК).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина 1 статті 44 ЦПК).

Залежно відконкретних обставинсуд можевизнати зловживаннямпроцесуальними правамидії,що суперечатьзавданню цивільногосудочинства,зокрема подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер (пункт 3 частини 2 статті 44 ЦПК).

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина 3 статті 44 ЦПК).

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина 4 статті 44 ЦПК).

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина 3 статті 185 ЦПК).

Крім цього,заява повертаєтьсяу випадках,коли: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано (пункт 1 частини 4статті 185 ЦПК).

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина 5 статті 185 ЦПК).

4. Мотиви застосування норм права такі.

4.1. Системний аналіз статей 2, 11, 12, 43, 44ЦПК свідчить, що під зловживанням процесуальними правами необхідно розуміти: форму умисних, недобросовісних, несумлінних дій учасників цивільного процесу, що знаходить своє вираження у вчиненні дій, непорівняльних з наслідками, до яких вони можуть призвести; порушення умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав, які робляться лише з видимістю реалізації таких прав, що спричиняє обмеження можливості реалізації або порушення прав інших учасників у справі; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справи; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.

Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає в тому, що під час зловживання процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права. Зловживання процесуальними правами може мати форму подання завідомо безпідставногопозову,позову завідсутності предметаспору абоу спорі,який маєочевидно штучнийхарактер,а також штучного ускладнення цивільного процесу чи розгляду справи внаслідок поведінки, що перешкоджає ухваленню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Відтак, зловживання процесуальними правами це протиправне, недобросовісне та неналежне використання учасником справи (його представником) належних йому процесуальних прав, що виражається у винних процесуальних діях (бездіяльності) в різних формах, які зовні можуть відповідати вимогам цивільних процесуальних норм, але здійснюються з корисним або особистим мотивом, що спричиняє шкоду інтересам правосуддя в цивільних справах та (або) інтересам учасників справи.

4.2. Цивільний процесуальний закон покладає на сторони обов`язок щодо добросовісності їх дій, оскільки вона сприяє встановленню дійсних прав та обов`язків сторін у спірних правовідносинах. Лише здійснення сторонами своїх процесуальних прав для досягнення тих процесуальних цілей, які визначені законом та сумлінне виконання сторонами своїх процесуальних обов`язків може забезпечити справедливий, неупереджений, своєчасний розгляд і вирішення цивільної справи, у межах якого будуть встановлені дійсні права та обов`язки сторін. Добросовісність у відповідному контексті необхідно розуміти як використання правових важелів процесуального статусу сторони виключно для досягнення встановленої законом процесуальної мети.

Наведений в статті 44 ЦПК перелік дій, що можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами не є вичерпним, тому суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер. Вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.

4.3. Суд здійснюючи правосуддя, є незалежним від будь-якого незаконного впливу. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняється і тягне за собою відповідальність установлену законом.

Оскарження діянь суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Відповідно не можуть починатися судові провадження способом подання нових позовних заяв, за якими здійснюється намагання переглянути встановлені такими судовими рішеннями обставини або їх достовірність ставитися під сумнів. Суди та судді не можуть бути відповідачами та третіми особами у справах про оскарження, як їх дій чи бездіяльності, так і дій інших осіб, через таке рішення суду під час розгляду інших судових справ. Вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалення за нею рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені.

Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише в межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені.

Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) або іншою особою у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися способом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді), так і стосовно іншої особи, яка виконувала відповідне судове рішення.

Позовні вимоги про визнання незаконними пов`язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), а також вимоги про зобов`язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій не можуть розглядатися за правилами будь-якого судочинства.

Закони України не передбачають можливість розгляду в суді позовних вимог про визнання незаконними дій/бездіяльності іншого суду після отримання останнім позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду чи про зобов`язання іншого суду до вчинення процесуальних дій, оскільки такі дії/бездіяльність є пов`язаними з розглядом судової справи навіть після його завершення. Вирішення в суді спору за такими позовними вимогами буде втручанням у здійснення правосуддя іншим судом. Навіть у разі коли позивач безпосередньо не оскаржує рішення суду, а застосовує «приховану» форму, себто спосіб пред`явлення вимоги до іншої особи, проте із фактичним непогодженням з обставинами встановленими таким судовим рішенням.

4.4. Суд звертає увагу позивача, представника, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Правова визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи, оскільки право на доступ до суду не є абсолютним.

Тому жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого й обов`язкового рішення тільки з метою проведення нового слухання та вирішення справи, зокрема й способом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або, який має очевидно штучний характер.

4.5. Тож суд визнає зловживанням процесуальними правами дії позивача, який подав позовну заяву, з вимогами:

- 1, 2, 5, 6, 7, за якими позивач фактично намагається вирішити питання прямо пов`язані зі справою 523/6344/21, рішення за якою набрало законної сили, що могли бути усунуті лише в межах судової справи 523/6344/21. Зокрема й в порядку застосування заходів процесуального примусу (глава 9 розділу І ЦПК), перегляду судових рішень (розділ V ЦПК), виконання судових рішень (розділ VІ ЦПК), судового контролю за виконанням судових рішень (розділ VІІ ЦПК), а не способом подання позову з вимогами щодо: визнання незаконними дії нотаріуса Лисак А.В. стосовно невиконання ухвал судді Суворовського районного суду м. Одеси; зобов`язання Лиманської державної нотаріальної контори спростувати поширену стосовно позивача у судових органах недостовірної інформації, що зазначена в рішеннях суду, й стягнення моральної шкоди за наведення такої інформації в таких судових рішеннях; стягнення розміру судових витрат з іншої особи, які були розподілені між сторонами під час ухвалення рішення суду за справою 523/6344/21;

-3,4,за якимипозивач намагаєтьсявизнати незаконнимидії нотаріусаЛисак А.В.про відмову ОСОБА_2 в оформленніправа наспадщину зазаконом післясмерті спадкодавця,тобто фактичнозаявляє вимогив інтересахособи,яка єпозивачем за справою 523/6344/21, що вже вирішена. Заразом позивач не зазначає та не надає доказів чи уповноважувала його ОСОБА_2 діяти в її інтересах та підписувати позовну заяву в цій частині вимог, з огляду на приписи пункту 1 частини 4статті 185 ЦПК;

4.6. Одночасно суд зазначає, що позивач, представник належно не виконали вимоги ухвали від 07 травня 2024 року та не зазначили, зважаючи на приписи пункту 3 частини 3статті 175 ЦПК, обґрунтованого розрахунку матеріальної шкоди в розмірі 65622 гривень 40 копійок, моральної шкоди в розмірі 10000000 гривень, який би мав містити обчислення розміру матеріальної, моральної шкоди і порядок нарахування відповідних сум за кожним відмінним критерієм відшкодування (додавання, множення, нарахування процентів, підсумок тощо), й підстави такого розрахунку, передбачені законом.

4.7. Варто привернути увагу позивача, представника, що суд не може надавати привілеї будь-якому учаснику справи та має здійснювати судочинство в межах, й порядку визначеному процесуальним законом, щоб у стороннього, розсудливого спостерігача не виникало сумнівів в його необ`єктивності. Тому позивач, представник не мають сприймати постановлення ухвали про повернення позовної заяви, як перешкоду в доступі до суду, а як необхідність виконання вимог закону та можливість звернення позивача до суду з вимогами, які прямо не будуть пов`язані з вже розглянутою справою 523/6344/21, щоб забезпечити справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав та інтересів позивача в разі звернення його до суду з дотриманням належного способу захисту надалі.

5. Висновок суду такий.

З огляду на зазначене суд доходить висновку, що позовну заяву необхідно повернути позивачеві.

Керуючись статтями 43, 44, 95, 175, 177, 260, 261 ЦПК, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Лиманської державної нотаріальної контори Одеської області, треті особи Міністерство юстиції України, Вища рада правосуддя, Головне територіальне управління юстиції в Одеській області, Одеський апеляційний суд, Комінтернівський районний суд Одеської області, Суворовський районний суд міста Одеси, Березівський районний суд Одеської області, нотаріус Лиманської державної контори Лисак Альона Володимирівна, суддя Суворовського районного суду міста Одеси Далеко Катерина Олександрівна, суддя Березівського районного суду Одеської області Римар Ігор Анатолійович, суддя Одеського апеляційного суду Артеменко Ігор Анатолійович, суддя Одеського апеляційного суду Драгоморецький Микола Миколайович, суддя Одеського апеляційного суду Громік Руслан Дмитрович, суддя Одеського апеляційного суду Дрішлюк Андрій Ігорович про визнання незаконними дій нотаріуса, спростування недостовірної інформації, стягнення матеріальної та моральної шкоди повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що після усунення умов, які були підставою для повернення заяви, він має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена способом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складений 03 червня 2024 року.

СуддяОлександр КРАВЧУК