Рішення

від 29.05.2024 по справі 346/65/24

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/65/24

Провадження № 2/346/619/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді:Третьякової І.В.

за участю:

секретаря судових засідань Дутчак Х.В.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коломийського медичного фахового коледжу імені І.Франка в особі директора ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог Департамент охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Івано-Франківська обласна рада про визнання незаконними та скасування наказів про відсторонення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

04.01.2024 позивач звернувся до суду з позовом до Коломийського медичного фахового коледжу імені І.Франка в особі директора ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог Департамент охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Івано-Франківська обласна рада про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, та просивстягнути з Коломийського медичного фахового коледжу імені І.Франкана його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.10.2023 року по день ухвалення рішення, моральної шкоди в сумі 50000 гривень, та стягнути судові витрати.

05.02.2024 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог та додатково просив визнати незаконними та скасувати наказ директора Коломийського медичного фахового коледжу імені І.Франка від 26.10.2023 р. №47-к про відсторонення від виконання роботи ОСОБА_1 та заміну тимчасово відсутнього викладача, а також наказ директора Коломийського медичного фахового коледжу імені І.Франка від 02.11.2023 р. №49-к про увільнення від виконання роботи ОСОБА_1 та заміну тимчасово відсутнього викладача.

І. Позиціі сторін у справі.

Позиція позивача.

Позивач свої вимоги мотивував тим, що рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.01.2023 в справі №346/3900/22 його позов був задоволений, визнано незаконним та скасовано наказ директора Коломийського медичного фахового коледжу ім.І.Франка від 25.08.2022 року №14-к про звільнення ОСОБА_1 з посади викладача дисципліни «Медсестринство в хірургії» в Коломийському медичному фаховому коледжі ім.І.Франка та поновлено ОСОБА_1 на посаді викладача дисципліни «Медсестринство в хірургії» в Коломийському медичному фаховому коледжі ім.І.Франка з 31.08.2022 року. Стягнуто з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 31.08.2022 по 10.01.2023 в сумі 41758,20 грн. з утриманням з цієї суми податків й інших обов`язкових платежів в порядку, визначеному Податковим кодексом України. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Незважаючи на неодноразові звернення позивача та Головного державного виконавця, внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України директором коледжу Рішення суду не було виконано, ОСОБА_1 не було поновлено на роботі, що стало підставою для повторного звернення до суду з позовом про стягнення з Коломийського медичного фахового коледжу ім.І.Франка середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12.06.2023 в справі №346/1775/23 його позов був задоволений, скасовано накази директора коледжу про поновлення ОСОБА_1 на роботі, про оголошення йому догани та про звільнення з роботи, стягнуто з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 11.01.2023 по 12.06.2023 в сумі 47912,04 грн. з обов`язковим відрахуванням всіх обов`язкових податків та зборів, стягнуто з відповідача моральну шкоду в сумі 5000 грн. Дане рішення було залишено без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 30.08.2023.

Оскільки рішення суду від 10.01.2023 року про поновлення на роботі ОСОБА_1 так і не було виконано, він знову був змушений звернутися в суд з позовом про стягнення з Коломийського медичного фахового коледжу ім.І.Франка середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28.12.2023 в справі №346/5868/23 його позов був задоволений, стягнуто з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 13.06.2023 по 25.10.2023 в сумі 44395,56 грн. з обов`язковим відрахуванням всіх обов`язкових податків та зборів, стягнуто з відповідача моральну шкоду в сумі 6000 грн. та витрати на правову допомогу.

На підставі наказу директора коледжу №45-к від 25.10.2023 ОСОБА_1 було поновлено на посаді викладача дисципліни «Медсестринство у хірургії» з 31.08.2022 року. Крім того, директором коледжу видано Наказ №46-К від 25.10.2023 про надання та затвердження ОСОБА_1 555/27 годин педагогічного навантаження, затверджено розклад занять на І семестр 2023-2024 навчального року.

26.10.2023 року позивач прийшов на заняття в групу 4-М1 з «Медсестринства в хірургії», але директор ОСОБА_2 з групою студентів влаштували ОСОБА_1 коридор ганьби та фізично його не було допущено до роботи. Заробітна плата не нараховувалася та не виплачувалася, наказ про його поновлення носить формальний характер, що стало причиною для звернення до суду з даним позовом, в якому ОСОБА_1 , з посиланням на вимоги ст.ст.235, 236 КЗпП, просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 26.10.2023 по день ухвалення рішення.

Крім того, внаслідок звільнення з роботи, якій він віддав 37 років свого життя, позивач пережив стрес, оскільки такі дії відповідача призвели до душевних переживань, страждань та погіршення самопочуття, зниження авторитету в очах колег, погіршення стану здоров`я, змін у житті після незаконного звільнення та зусиль вжитих, та які надалі вживаються для відновлення трудових прав. Незважаючи на рішення суду від 10.01.2023 року позивача на роботі фактично так і не було поновлено, останній був змушений і надалі звертатися у органи виконавчої служби, поліцію, суди, Івано-Франківську ОДА, Департамент охорони здоров`я та Міністерство охорони здоров`я України, Управління держпраці тощо. З посиланням на ст.23 ЦК України та ст.237-1 КЗпП, просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 50000 грн.

Позиція відповідача

31.01.2024 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками (а.с.68-75), в якому він просить відмовити в задоволені позову. Свою позицію мотивував тим, що Наказом директора №45-к від 25.10.2023 ОСОБА_1 було поновлено на посаді викладача дисципліни «Медсестринство в хірургії» в Коломийському медичному фаховому коледжі ім.І.Франка з 31.08.2022 року на підставі рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.01.2023. ОСОБА_1 було ознайомлено з наказом , також доведено розклад занять на І семестр 2023-2024 р., при цьому йому також доведено про необхідність надати перед початком роботи відомості про проходження медичного огляду та наявність навчально-методичного забезпечення дисциплін, про що він обізнаний як викладач коледжу. ОСОБА_1 був допущений до роботи, оскільки отримав наказ № 45-к, але поставити підпис про ознайомлення з даним документом 25.10.2023 року він відмовився, про що складено відповідний акт. Оскільки день поновлення на роботі 25.10.2023 р. вважається робочим днем після поновлення працівника, цей день був протабельований окремим табелем та оплачений позивачу, згідно платіжного доручення від 26.01.2024 року. 26.10.2023 року ОСОБА_1 прибув до коледжу, але не проводив заняття, оскільки вимагав ключі від будь-якої аудиторії для проведення занять, в грубій формі в присутності інших студентів спілкувався зі старостою групи, розмахував руками, зірвав заняття у іншого викладача коледжу. Всі ці обставини були відображені в доповідних записках та зверненнях на службу «102». При цьому ОСОБА_1 не надав необхідні документи про проходження медичного огляду та необхідного навчально-методичного забезпечення дисципліни, що було його зобов`язанням як викладача. 26.10.2023 Наказом директора №47-к ОСОБА_1 був відсторонений від роботи до проходження медичного огляду, оскільки відмовився від проходження медичного огляду. Наказ доведений до відома позивача, однак отримати копію наказу останній відмовився, про що складено відповідний акт від 26.10.2023. 02.11.2023 ОСОБА_1 надав медичній сестрі коледжу медичні документи та медичну книжку про проходження медичного огляду, про що медична сестра повідомила директора, надала доповідну записку. При цьому, необхідних документів про навчально-методичне забезпечення ОСОБА_1 не надав. Тому, 02.11.2023 Наказом директора №49-к була припинена дія наказу №47-к та одночасно увільнено ОСОБА_1 від виконання роботи, оскільки він не надав необхідного навчально-методичного забезпечення дисципліни, що встановлено Положенням про освітній процес в Коломийському медичному фаховому коледжі ім.І.Франка в нові редакції, затвердженим Рішенням педагогічної ради від 31.10.2023 та положенням про навчально-методичне забезпечення в Коломийському медичному фаховому коледжі ім.І.Франка, затвердженим Рішенням педагогічної ради від 31.08.2022 року. Зазначений наказ було доведено до відома ОСОБА_1 , однак отримати його копію останній відмовився, про що було складено відповідний акт від 02.11.2023. 09.11.2023 на засіданні акушерсько-хірургічної циклової комісії коледжу ОСОБА_1 намагався надати стару робочу програму, яка не була прийнята для затвердження. Отже, ОСОБА_1 був відсторонений та увільнений від роботи без збереження заробітної плати на підставі та у спосіб передбачений такими положеннями законодавства, як ст.159 КЗпП, ст.30 ЗУ «Про фахову передвищу освіту», Положення про організацію освітнього процесу у Коломийському медичному фаховому коледжі ім.І.Франка, Положення про навчально-методичне забезпечення в Коломийському медичному фаховому коледжі ім.І.Франка. Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди відповідач також заперечує. Оскільки позивачем не надано доказів щодо наявності у нього моральної шкоди, відсутня інформація в чому ця шкода виразилася, за який період часу тощо. Позивач не вказує якими діями відповідача заподіяна йому моральна шкода та не обґрунтовує визначений ним розмір у 50000 грн. Також відповідач заперечив проти стягнення з нього витрат на правову допомогу, оскільки жодним доказом не підтверджено понесення ним таких витрат.

Заява позивача про збільшення позовних вимог.

05.02.2024 на адресу суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог з додатками (а.с.120-123), в якій позивач зазначає, що 25.10.2023 року, в день винесення наказу про його поновлення на роботі, він не був присутній в коледжі, оскільки перебував в м.Івано-Франківськ в Департаменті охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації, що може підтвердити довідкою. В цей день, о 13:50 йому зателефонував заступник директора ОСОБА_3 та повідомив про те, що його поновлено на роботі, а о 14:14 на його електронну адресу надійшов лист від коледжу з Наказом № 45-к від 25.10.2023 про його поновлення на роботі. ОСОБА_3 він повідомив, що прибуде до коледжу 26.10.2023. Тому вважає, що складений акт від 25.10.2023, в якому зазначено, що начебто він о 15:00 перебував у коледжі та відмовився від ознайомлення з наказом про поновлення на роботі, розкладом занять, а також про те, що йому доведено до відома про необхідність надати документи про проходження медичного огляду та робочу програму з навчальних дисциплін - не відповідає дійсності. 26.10.2023, прибувши до коледжу, він ознайомився з наказом №45-к від 25.10.2023 про його поновлення на роботі та з розкладом занять, про що власноручно розписався на наказі. Заступник директора ОСОБА_3 запитав, чи має він робочу програму навчальної дисципліни, на що позивач надав таку робочу програму. Проте заступник директора повідомив, що коледж з 2023 року навчається за новою програмою. Оскільки позивач був звільненим з 31.08.2022 року, не працював з вини відповідача, а тому не знав і не міг знати про зміни в програмі, але вже 14.11.2023 розробив нову робочу програму та надав на підпис голові циклової комісії, який не затверджував її, посилаючись на заборону заступника директора. 31.10.2023 заступник директора ОСОБА_3 запитав щодо довідки про проходження медичного огляду. 01.11.2023 він пройшов медичний огляд та 02.11.2023 надав медсестрі відповідну довідку. При цьому, ані наказ від 26.10.2023 №47-к про відсторонення його від роботи, ані наказ від 02.11.2023 № 49-к про увільнення його від роботи йому не надавалися для ознайомлення. Позивач вважає, що ці накази, а також акти про відмову від підпису про ознайомлення з цими наказами сфальсифіковані відповідачем, винесені «заднім числом», на ознайомлення йому не надавалися, про їх існування позивачу було не відомо, а тому є незаконними та підлягають скасуванню.

Відповідь на відзив

05.02.2024 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив з додатками (а.с.108-112), в якій він наполягає на задоволені позову, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог з підстав зазначених у позові та заяві про збільшення позовних вимог.

Заперечення

11.03.2024 року на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив з додатками (а.с.195-202), в яких відповідач наполягав на відмові в позові з підстав, що зазначеним ним у відзиві на позовну заяву.

ІІ. Процесуальні дії та рішення у справі.

09.01.2024 року ухвалоюсудді відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні на 07.02.2024 року. (а.с.55).

11.03.2024 року ухвалоюсуду прийнято заяву про збільшення позовних вимог від 05.02.2024 року з додатками (а.с.228-229)

В судовому засіданні позивач та його представник адвокатШунтов О.М.позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог підтримали повністю та просили задовільнити з підстав зазначених в позові, заяві про збільшення позовних вимог та відповіді на відзив. Позивач додав, що про наказ директора коледжу №45-к від 25.10.2023 року про поновлення його на роботі дізнався від заступника директора ОСОБА_3 по телефону, а пізніше отримав його на електронну пошту. В коледж прибув 26.10.2023, де ознайомився під підпис з даним наказом, та розкладом занять на І семестр 2023-2024 р. При ознайомленні з наказом про поновлення його на роботі 26.10.2023, йому не було повідомлено про необхідність надати медичні документи про проходження медичного огляду та навчально-методичного забезпечення навчальної дисципліни, або робочої програми, не було встановлено час, за який він мав би надати ці документи. Він не ухилявся від проходження медичного огляду, а пройшов його 01.11.2023, одразу, як у нього попросили надати медичну довідку, та 02.11.2023 надав відповідну довідку. Щодо робочої програми пояснив, що мав робочу програму, яку надав 26.10.2023, але її не прийняли, пояснивши, що коледж навчається за новою програмою. При цьому йому не було відомо про це, оскільки він був звільнений з посади викладача коледжу з 31.08.2022 і на момент поновлення його на роботі 25.10.2023 його не ознайомили з новою освітньою програмою. Вважає, що роботодавець мав би спочатку ознайомити його з новою освітньою програмою, встановити час для підготовки навчально-методичного забезпечення навчальної дисципліни, і тільки після невиконання цих вимог, вживати відповідні заходи. Про накази директора №47-к від 26.10.2023 про відсторонення його від роботи та №49-к від 02.11.2023 про його увільнення від роботи дізнався з відзиву на позовну заяву. Вважає їх незаконними та такими, що підлягають скасуванню. За один робочий день 25.10.2023 йому було перераховано заробітна плата тільки 26.01.2024 року, після звернення його до суду з позовом. За період з 26.10.2023 по теперішній час заробітна плата йому не виплачується. До роботи він фактично не допущений, отже наказ про поновлення носить формальний характер. 22.02.2024 року наказом заступника директора з навчальної роботи Коломийського медичного фахового коледжу ім.І.Франка № 5-к його звільнено з роботи. Даний наказ вважає незаконним та оскаржує в суді. У зв`язку з цим просить стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26.10.2023 по 22.02.2023 року, тобто по дату його звільнення. Діями відповідача, а саме незаконним його звільненням, тривалим невиконанням рішення суду про поновлення на роботі, поновлення на роботі через примус, недопуск до роботи після поновлення, ненадання ключів від аудиторії, приниження перед колегами та студентами йому завдано моральну шкоду, яку він оцінює в 50000 грн. та просить стягнути з відповідача. Крім того, просить стягнути з відповідача понесені ним витрат на правничу допомогу.

Представники відповідача директор ОСОБА_2 та адвокат Архипенко А.В. позов не визнали та просили відмовити в позові з підстав зазначених у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив. Представник відповідача ОСОБА_4 додатково пояснила, що позивач 25.10.2023 року був поновлений на посаді викладача, а з 26.10.2023 року обґрунтовано недопущений до роботи, оскільки не надав документи про проходження медичного огляду, а також навчально-методичного забезпечення навчальної дисципліни, хоча був обізнаний про необхідність надання цих документів, у зв`язку з чим були винесені накази про відсторонення та увільнення позивача без збереження заробітної плати. Тому, вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, скасування наказів про відсторонення та увільнення необгрунтовані.

Представник відповідача директор ОСОБА_2 додатково пояснив, що дійсно 25.10.2023 року наказ про поновлення на роботі ОСОБА_1 за його розпорядженням було направлено позивачу на його електронну пошту, вказану ним під час переходу роботи коледжу на дистанційну форму. Але накази про відсторонення позивача від роботи від 26.10.20233 та наказ про увільнення позивача від роботи від 02.11.2023 не надсилалися йому на електронну пошту, хоча він відмовився від їх отримання та підпису про ознайомлення з цими наказами.

В судове засідання призначене на 29.05.2024 року представники відповідача не з`явилися, суд ухвалив розгляд справи завершувати у їх відсутності. Відповідно до вимог ст.223 ЦПК України.

Представники третіх осіб, а саме Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Івано-Франківської обласної ради в судове засідання не з`явилися, були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду цивільної справи, будь яких заяв та клопотань на адресу суду не надсилали.

В судовому засіданні за клопотанням позивача допитані свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_5 показала, що працює старшим інспектором з кадрів Коломийського медичного фахового коледжу ім.І.Франка. В її обов`язки входить, окрім іншого підготовка проектів наказів. Так, 25.10.2023 року за вказівкою директора коледжу вона підготувала наказ №45-к про поновлення ОСОБА_1 на роботі, підписала його у директора та близько обіду телефонувала ОСОБА_6 , щоб повідоми йому про цей наказ. Він відповів, що перебуває в м.Івано-Франківськ і цього дня не зможе прибути до коледжу. Секретар ОСОБА_7 цього ж дня направила наказ про поновлення на роботі та розклад занять на електронну адресу ОСОБА_6 . 26.10.2023 року ОСОБА_6 прибув до коледжу і вона ознайомила його з наказом про поновлення на роботі та розкладом занять, про що він розписався на наказі та розкладі занять. Обставини складання акту про відмову від ознайомлення ОСОБА_6 з наказом про поновлення на роботі від 25.10.2023 року вона не пам`ятає. Необхідність складання такого акту пояснити не може. Оскільки ОСОБА_6 не надав документи про проходження медичного огляду, його відсторонили від роботи. Наказ про відсторонення від 26.10.2023 готував заступник директора на підставі його ж службової записки, вона наказ тільки надрукувала, зачитала ОСОБА_6 , але він відмовився від підпису про ознайомлення. Після чого вона надрукувала акт про відмову від підпису, який підписали директор коледжу, заступник директора, юрисконсульт та вона. Після надання ОСОБА_6 документів про проходження медичного огляду його увільнили від роботи, оскільки ОСОБА_6 не надав методичну документацію. Від ознайомлення з цим наказом ОСОБА_6 також відмовився, про що вона склала аналогічний акт. Зараз вона не пам`ятає, коли, де та при яких обставинах ОСОБА_6 ознайомили з наказами про відсторонення та увільнення, а також коли, де та при яких обставинах він відмовлявся від підпису про ознайомлення з цими наказами. Чи був допущений ОСОБА_6 до роботи після усунення обставин, що стали причиною для його увільнення, їй невідомо, чи готувався відповідний наказ їй не відомо. 22.02.2023 року ОСОБА_6 звільнено з роботи, наказ про його звільнення готувала вона.

Свідок ОСОБА_3 показав, що працює заступником директора з навчальної роботи Коломийського медичного фахового коледжу ім.І.Франка. 25.10.2023 року наказом директора коледжу ОСОБА_1 було поновлено на роботі. Цього дня він зателефонував ОСОБА_6 та повідомив його про це, а також про те, що він має прийти в коледж. На що ОСОБА_6 повідомив, що перебуває в м.Івано-Франківськ в Департаменті охорони здоров`я. Але після 15-00 ОСОБА_6 прибув до коледжу, де свідок спілкувався з ним, говорив про необхідність надання робочої програми та медичної довідки. ОСОБА_6 відмовився від ознайомлення з наказом про поновлення його на роботі, про що був складений акт і підписаний свідком, директором, інспектором по кадрам, при цьому були присутні також ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . 26.10.2023 року ОСОБА_6 прибув до коледжу та зранку ознайомився під підпис з наказом про його поновлення на роботі. Щодо необхідності надати робочу програму ОСОБА_6 було відомо як викладачу зі стажем, крім того, йому було відомо про те, що коледж навчається за новою освітньою програмою з 2021-2022 навчального року. ОСОБА_10 , яку викладав ОСОБА_6 , викладається за ново програмою навчання з 1 вересня 2022 року. Надана після поновлення на роботі ОСОБА_6 робоча програма була застаріла, нову він не надавав до лютого 2024 р. Наказами від 26.10.2023 та від 02.11.2023 ОСОБА_6 було відсторонено, а потім увільнено від роботи без збереження заробітної плати. Також були складені акти про відмову ОСОБА_1 від підпису про ознайомлення з цими наказами, які свідок підписав. Проте, обставини складання цих актів, а також коли, де та за яких обставин ОСОБА_6 відмовився від підпису про ознайомлення з наказами він не пам`ятає.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.01.2023 в справі №346/3900/22 визнано незаконним та скасовано наказ директора Коломийського медичного фахового коледжу ім.І.Франка від 25.08.2022 року №14-к про звільнення ОСОБА_1 з посади викладача дисципліни «Медсестринство в хірургії» в Коломийському медичному фаховому коледжі ім.І.Франка та поновлено ОСОБА_1 на посаді викладача дисципліни «Медсестринство в хірургії» в Коломийському медичному фаховому коледжі ім.І.Франка з 31.08.2022 року. Стягнуто з Коломийського медичного фахового коледжу імені І.Франка середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 31.08.2022 по 10.01.2023 в сумі 41758,20 грн. з утриманням з цієї суми податків й інших обов`язкових платежів в порядку, визначеному Податковим кодексом України. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі. (а.с.10-16)

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12.06.2023 в справі №346/1775/23 скасовано накази директора коледжу №6-к від 09.02.2023 про поновлення ОСОБА_1 на роботі, №11-к від 24.03.2023 про оголошення ОСОБА_1 догани та № 13-к від 31.03.2023 про звільнення ОСОБА_1 з роботи, стягнуто з Коломийського медичного фахового коледжу імені І.Франка середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 11.01.2023 по 12.06.2023 в сумі 47912,04 грн. з обов`язковим відрахуванням всіх обов`язкових податків та зборів, стягнуто з відповідача моральну шкоду в сумі 5000 грн. (а.с.17-23). Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 30.08.2023 дане рішення було залишено без змін (а.с.24-30)

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28.12.2023 в справі №346/5868/23 стягнуто з Коломийського медичного фахового коледжу імені І.Франка середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 13.06.2023 по 25.10.2023 в сумі 44395,56 грн. з обов`язковим відрахуванням всіх обов`язкових податків та зборів, стягнуто з відповідача моральну шкоду в сумі 6000 грн. та витрати на правову допомогу. (а.с.34-37)

Відповідно до вимог ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішеннями судів встановлено, що ОСОБА_1 обіймав посаду викладача дисципліни «Медсестринство в хірургії» в Коломийському медичному фаховому коледжі ім.І.Франка, тобто перебував у трудових відносинах з відповідачем. 25.08.2022 позивача було незаконно звільнено з вказаної посади та рішенням суду від 10.01.2023 поновлено на посаді викладача. Фактично позивача було поновлено тільки 25.10.2023 року.

Так, згідно наказу директора коледжу №45-к від 25.10.2023 скасовано п.7 наказу від 25.08.2022 №14-к про звільнення ОСОБА_1 , поновлено ОСОБА_1 на посаді викладача дисципліни «Медсестринство в хірургії» з 31.08.2022 на підставі рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.01.2023 в справі №346/3900/22 (а.с.38,83).

Згідно наказу директора коледжу №46-к від 25.10.2023 затверджено викладачу ОСОБА_1 555/27 годин педагогічного навантаження.(а.с.39)

Директором коледжу затверджено розклад занять ОСОБА_1 на І семестр 2023-2024 навчальний рік (а.с.40, 82).

З даними документами позивач ознайомлений 26.10.2023 р., про що на кожному з документів міститься власноруч написаний позивачам напис «З наказом/розкладом ознайомлений 26.10.2023 та підпис».

Суд звертає увагу, що жоден із вказаних документів не містить застереження про необхідність позивачу до початку проведення теоретичних і практичних занять надати будь-які документи, зокрема медичні документи про проходження медичного огляду та робочу програму навчальної дисципліни та комплекс методичного забезпечення.

З довідки ст.ДОП Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області за результатами проведення перевірки по матеріалах ЄО №11538, 11555, 11588 від 26.10.2023 та №11587 від 27.10.2023 за письмовими зверненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 встановлено, що 26.10.2023 ОСОБА_1 прийшов до свого робочого місця після поновлення на роботі як викладач в Коломийському медичному фаховому коледжі ім.І.Франка для проведення лекцій, та дізнався що студенти звернулися до адміністрації коледжу про заміну викладача ОСОБА_1 , що стало причиною суперечки між ОСОБА_1 , директором коледжу ОСОБА_2 , викладачами коледжу та студентами. Перевірка по даному факту припинена, оскільки вбачається ознаки цивільно- правових відносин. (а.с.93-104)

Відповідно до службової записки від 26.10.2023 року заступник директора з навчальної роботи ОСОБА_3 доводить до відома директора коледжу про те, що ОСОБА_1 будучи обізнаним про необхідність до початку проведення теоретичних і практичних занять надати медичні документи про проходження медичного огляду та робочу програму навчальної дисципліни та комплекс методичного забезпечення, прибувши 26.10.2023 до коледжу наполягав на проведенні занять в групі за розкладом та намагався надати робочу програму з дисципліни «Медсестринство в хірургії для освітньо-кваліфікаційного ступеня «Молодший спеціаліст», підготовка з якого в 2023-2024 навчальних роках не здійснюється. Отже ОСОБА_1 не може почати роботу без проходження медичного огляду та надання навчально-методичного забезпечення освітньої діяльності, діюче законодавство передбачає відсторонення від роботи працівника в цих випадках. (а.с.84)

На підставі даної службової записки директором коледжу винесено наказ №47-к від 26.10.2023 про відсторонення від виконання роботи ОСОБА_1 та заміну тимчасово відсутнього викладача. Даним наказом відсторонено ОСОБА_1 , викладача хірургії від виконання обов`язків викладача дисципліни «Медсестринство в хірургії» в групах 3М1, 4М1 та дисципліни «Оториноларингологія» в групі 4Ф1 без збереження заробітної плати до усунення обставин, які стали підставою для відсторонення. Наказом визначено викладачів, на яких покладено обов`язки викладача з вказаних дисциплін у даних групах. (а.с.85)

Суд звертає увагу, що наказ №47-к від 26.10.2023 не містить даних про те, які саме обставини стали підставою для відсторонення ОСОБА_1 , в який спосіб він їх має усунути, відсутні відмітки про ознайомлення ОСОБА_1 з даним наказом та відсутні будь-які дані про доведення цього наказу до відома позивача.

З копії особистої медичної книжки на ім`я ОСОБА_1 вбачається, що 01.11.2023 року він пройшов медичний огляд в КНП «Коломийська ЦРЛ» КМР СП «Поліклініка» (а.с.124).

З копії довідки №301 від 01.11.2023, виданої КНП «Коломийська ЦРЛ» КМР СП «Поліклініка» вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не перебуває на диспансерному обліку в кабінеті психіатра. (а.с.124)

Відповідно до доповідної записки від 02.11.2023 р. медична сестра ОСОБА_13 доводить до відома директора коледжу, що викладач ОСОБА_1 надав довідку №301 від 01.11.2023 та особову медичну книжку (а.с.88)

Відповідно до службової записки від 02.11.2023 року заступник директора з навчальної роботи ОСОБА_3 доводить до відома директора коледжу про те, що ОСОБА_1 не надав на розгляд та обговорення на цикловій комісії з наступним затвердженням робочої програми з дисципліни «Медсестринство в хірургії» та відповідного комплексу навчально-методичного забезпечення про що був попереджений про поновленні на роботу. (а.с.89)

На підставі даної службової записки директором коледжу винесено наказ №49-к від 02.11.2023 про увільнення від виконання роботи ОСОБА_1 та заміну тимчасово відсутнього викладача. Даним наказом припинено дію Наказу №47-к від 26.10.2023 про відсторонення ОСОБА_1 від роботи у зв`язку із проходженням медичного огляду та наданням медичних документів медичній сестрі 02.11.2023. Увільнено ОСОБА_1 , викладача хірургії від виконання обов`язків викладача дисципліни «Медсестринство в хірургії» в групах 3М1, 4М1 та дисципліни «Оториноларингологія» в групі 4Ф1 без збереження заробітної плати до усунення обставин, які стали підставою для увільнення до надання навчально-методичного забезпечення освітньої діяльності на рівні фахової передвищої освіти з навчальних дисциплін «Медсестринство в хірургії» та «Оториноларингологія» згідно вимог та порядку визначеному законодавством. Наказом визначено викладачів, на яких покладено обов`язки викладача з вказаних дисциплін у даних групах. (а.с.90)

Суд звертає увагу, що наказ №49-к від 02.11.2023 не містить даних про ознайомлення ОСОБА_1 з даним наказом, відсутні будь-які дані про доведення цього наказу до відома позивача.

Відповідно до протоколу засідання №2 акушерсько-хірургічної циклової комісії від 09.11.2023 року, голова комісії ОСОБА_14 доповіла, що ОСОБА_1 після поновлення на роботі не надано на обговорення та затвердження необхідного навчально-методичного забезпечення з навчальних дисциплін «Медсестринство в хірургії» та «Оториноларингологія». На питання голови ОСОБА_1 показав документ, оформлений як робоча програма яка не відповідає діючій освітньо-професійній програмі «Сестринська справа» освітньо-професійного ступеня «Фаховий молодший бакалавр». Комісія вирішила: довести інформацію про відсутність у ОСОБА_1 , необхідної документації до навчальної частини та зобов`язати ОСОБА_1 привести документацію у відповідність вимогам законодавства. (а.с.92)

Позивачем надано суду копію Робочої програми навчальної дисципліни «Медсестринство в хірургії», для студентів Коломийського медичного фахового коледжу ім.І.Франка, розроблену ОСОБА_1 , яка не містить відповідних відміток про її розгляд циклічною комісією та затвердження заступником директора з навчальної роботи (а.с.125-126)

Відповідно до довідок про доходи ОСОБА_1 , викладача вищої категорії Коломийського медичного фахового коледжу ім.І.Франка від 08.11.2023, 01.12.2023, 02.01.2023, останньому у жовтні, листопаді та грудні 2023 року не нараховувалася заробітна плата (а.с.43, 44, 45).

Наказом заступника директора з навчальної роботи №5-к від 22.02.2024 року звільнено ОСОБА_1 викладача хірургії Коломийського медичного фахового коледжу ім.І.Франка, який виконує виховні функції за вчинення аморального проступку, не сумісного з продовженням роботи викладача на підставі п.3 ст.41 КЗпП України (а.с.175)

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів сторін.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на працю, закріплене устатті 43 Конституції України, включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений уст. 5-1 КЗпП Україниправовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ч.1ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Відповідно дост. 141 КЗпП України,власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу №47-к від 26.10.2023 про відсторонення позивача від роботи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.46 КЗпП відсторонення працівників від роботи роботодавцем допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Отже, відсторонення працівника від роботи це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на те органів з підстав, передбачених законодавством України, що відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати

Відсторонення працівника від роботи допускається виключно у випадках, перелічених у статті 46 КЗпП України, або в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Якна правовупідставу відстороненнявід роботипозивача,відповідач посилаєтьсяна ряднормативно-правовихактів,а саме на ст.46, 94, 159, 169 КЗпП, на Постанову КМУ «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок» №559 від 23.05.2001р. та Постанову КМУ «Про затвердження порядку проведення обов`язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів і переліку медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності, що можуть становити небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність або оточуючих» №577 від 10.05.2022, Постанову КМУ «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності» №1187 від 30.12.2015р., Положення про навчально-методичне забезпечення освітнього процесу в Коломийському медичному фаховому коледжі ім.І.Франка та Положення про організацію освітнього процесу в Коломийському медичному фаховому коледжі ім.І.Франка, посадову інструкцію викладача коледжу та статут коледжу.

Так, статтею 159 КЗпП України визначенообов`язок працівника виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці. Зокрема працівник зобов`язаний проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Статтею 169КЗпП України,визначено обов`язковімедичні оглядипрацівників певнихкатегорій. Так, роботодавець зобов`язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов`язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Перелік професій, працівники яких підлягають медичному оглядові, термін і порядок його проведення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Положення інших нормативно-правових актів, на які посилається директор в наказі не конкретьизовані (відсутнє посилання на статті. Частини. Пункти цих нормативно-правових актів).

Оцінюючи Наказ №47-к від 26.10.2023 про відсторонення ОСОБА_1 від роботи на предмет його законності, суд враховує таке. Наказ містить перелік нормативно-правових актів, на підставі яких директором коледжу прийнято рішення про відсторонення ОСОБА_1 від роботи. Наказ містить відомості, що відсторонення від роботи застосовано без збереження заробітної плати, а також застереження про строк, на який відсторонений від роботи ОСОБА_1 , а саме до усунення обставин, які стали підставою для відсторонення. Разом з цим, суд звертає увагу, що в наказі не зазначено, які ж саме обставини, стали підставою для відсторонення від роботи ОСОБА_1 , що унеможливлює повне виконання вимоги про їх усунення. За таких обставин і суд позбавлений можливості перевірити, чи відносяться такі обставини (причини відсторонення) до передбачених законодавством випадків, що дають право роботодавцю відсторонити працівника від роботи.

При цьому, суд не бере до уваги посилання представника відповідача про те, що підставою для відсторонення від роботи ОСОБА_1 та винесення відповідного наказу №47-к від 26.10.2023 стало ненадання ним документів про проходження медичного огляду та робочої програми з навчальної дисципліни та комплексу методичного забезпечення, оскільки про ці обставини в наказі не вказано.

Крім того, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів ознайомлення ОСОБА_1 з вказаним наказом про відсторонення.

Суд критично оцінює наданий стороною відповідача акт від 26.10.2023 про відмову ОСОБА_1 від отримання копії наказу №47-к від 26.10.2023 про відсторонення від роботи та відмову поставити підпис про ознайомлення та не бере його до уваги виходячи з наступного. ( а.с.87)

Відповідно до ст.11 розділу 10 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених Наказом Мінастерства юстиції України №1000/5 від 18.06.2018 з розпорядчим документом з кадрових питань (особового складу), до яких відносить наказ, обов`язково ознайомлюють згаданих у ньому осіб, які на першому примірнику документа чи на спеціальному бланку проставляють свої підписи із зазначенням дати ознайомлення.

Відповідно до ч.3 ст.29 КЗпП України ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов`язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронних комунікаційних мереж з накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися альтернативні способи ознайомлення працівника, крім інформації, визначеноїпунктом 4частини першої цієї статті, що доводиться до відома працівників у порядку, встановленому цією статтею.

Факт відмови ОСОБА_1 від підпису про ознайомлення його з наказом про відсторонення 26.10.2023 не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду справи. Акт від 26.10.2023 року підписаний директором коледжу ОСОБА_2 ,, заступником директора ОСОБА_3 , старшим інспектором з кадрів ОСОБА_5 , юрисконсультом ОСОБА_4 , які за клопотанням позивача були викликані для допиту в якості свідків.

Проте ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , будучи представниками відповідача не надали своєї згоди на допит їх в якості свідків щодо обставин складання та підписання даного акту, відповідно до ст.92 ЦПК України.

Допитані в якості свідків інші підписанти акту ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , пояснили, що не пам`ятають дату та обставин ознайомлення ОСОБА_1 з наказом про його відсторонення та відмову його від підпису про ознайомлення, але їм відомо, що такий акт був складений.

Такі покази свідків, суд оцінює як підтвердження позиції позивача, про не ознайомлення його з наказом про відсторонення від роботи саме 26.10.2023 року, а складений акт про відмову його від підпису про ознайомлення датований 26.10.2023 не відповідає дійсності, а тому не береться до уваги суду.

В інший спосіб з наказом про відсторонення від роботи позивача від 26.10.2023 року його ознайомлено не було, про що зазначив в своїх поясненнях представник відповідача директор ОСОБА_2 .

Отже, наказ №47-к від 26.10.2023 року про відсторонення від роботи ОСОБА_1 є не конкретизованим, не відповідає вимогам закону, позивач з даним наказом не був ознайомлений в установленому порядку, а тому суд вважає, що він є незаконним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу №49-к від 02.11.2023 про увільнення позивача від роботи, суд зазначає таке.

Як на правову підставу увільнення від виконання роботи позивача, відповідач посилається на ряд нормативно-правових актів, які не виконані викладачем ОСОБА_1 , а саме:

-наст.58ЗУ «Профахову перевищуосвіту»,якою визначено,що науково-педагогічні працівники у закладах фахової передвищої освіти провадять освітню, методичну, інноваційну, наукову (науково-технічну, інноваційну) та організаційну діяльність, пов`язану з наданням освітніх послуг у сфері вищої освіти. Посади науково-педагогічних працівників у закладах фахової передвищої освіти можуть займати працівники, які провадять наукову діяльність та не менше 60 відсотків ставки заробітної плати у закладі фахової передвищої освіти виконують із студентами, які здобувають ступені вищої освіти. Посади науково-педагогічних працівників визначаютьсяЗаконом України"Про вищу освіту". Установчими документами закладу фахової передвищої освіти можуть встановлюватися відповідно до законодавства додаткові вимоги до осіб, які можуть займати посади науково-педагогічних працівників. Прийом на роботу та звільнення з роботи науково-педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти, підвищення ними кваліфікації здійснюються у порядку, визначеному цим Законом для педагогічних працівників. Порядок оплати праці науково-педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти встановлюється Кабінетом Міністрів

-наст.60 ЗУ «Про фахову перевищу освіту», яка регламентує робочий час педагогічних та науково-педагогічних працівників,

-наст.62ЗУ «Профахову перевищуосвіту»,яка визанчаєобов`язки педагогічних, науково-педагогічних та інших працівників закладів фахової передвищої освіти:

1) постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність, забезпечувати безперервний професійний розвиток;

2) виконувати освітньо-професійну програму для досягнення здобувачами освіти передбачених нею результатів навчання;

3) сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров`я;

4) дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та дослідницькій діяльності; дотримуватися педагогічної етики;

5) поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу;

6) настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;

7)формувати у здобувачів освіти усвідомлення необхідності дотримуватисяКонституціїта законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;

8) виховувати у здобувачів фахової передвищої освіти повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України та навколишнього природного середовища;

9) формувати у здобувачів фахової передвищої освіти прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;

10) захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров`ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладу освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам;

11) розвивати в осіб, які навчаються у закладах фахової передвищої освіти, самостійність, ініціативу, творчі здібності;

12) додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу фахової передвищої освіти, виконувати свої посадові обов`язки.

2. Педагогічні та науково-педагогічні працівники мають також інші обов`язки, передбачені законодавством, колективним договором, трудовим договором та/або установчими документами закладу фахової передвищої освіти.

4. Особи, винні в порушенні вимог, передбачених цією статтею, несуть відповідальність згідно із законом.

-наст.63ЗУ «Профахову перевищуосвіту» щодо Державних гарантій педагогічним, науково-педагогічним та іншим працівникам закладів фахової передвищої освіти,

-навимоги НаказуМіністерства освітина наукиУкраїни від16.02.2022№186 Про затвердження рекомендованого переліку видів навчальної, методичної, наукової та організаційної роботи для науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників

-на Положення про навчально-методичне забезпечення освітнього процесу в Коломийському медичному фаховому коледжі ім.І.Франка, затвердженого рішенням педагогічної ради коледжу від 30.10.2023 та Положення про організацію освітнього процесу в Коломийському медичному фаховому коледжі ім.І.Франка, затвердженого рішенням педагогічної ради від 31.08.2023,

-на посадову інструкцію викладача Коломийського медичного фахового коледжу ім.І.Франка, вимоги якої порушив ОСОБА_1 .

Даним наказомувільнено ОСОБА_1 викладача хірургіївід виконанняобов`язків викладача дисциплін «Медсестринство в хірургії» в групах 3М1, 4М1 та дисципліни «Оториноларингологія» в групі 4Ф1 без збереження заробітної плати до усунення обставин, які стали підставою для увільнення до надання навчально-методичного забезпечення освітньої діяльності на рівні фахової передвищої освіти з навчальних дисциплін «Медсестринство в хірургії» та «Оториноларингологія» згідно вимог та порядку визначеному законодавством.

Оцінюючи Наказ №49-к від 02.11.2023 про відсторонення ОСОБА_1 від роботи на предмет його законності, суд приходить до такого висновку. Наказ містить перелік нормативно-правових актів, на підставі яких директором коледжу прийнято рішення про увільнення ОСОБА_1 від виконання роботи. Разом з цим, перелічені в наказі норми, які на думку відповідача порушив позивач, не вказують на обов`язок позивача, як викладача коледжу надати навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності на рівні фахової передвищої освіти з певних навчальних дисциплін, в них не міститься порядок і строк надання навчально-методичного забезпечення.

Посилання відповідача на те, що позивач, як викладач зі стажем був обізнаний про таку необхідність не беруться судом до уваги. Відповідачем не надано доказів того, що після поновлення на роботі позивача йому було доведено вимоги законодавства, що встановлюють обов`язок його як викладача, надати навчально-методичного забезпечення відповідного діючій освітній програмі, у визначений строк та встановленому порядку.

Разом з тим, з пояснень позивача та показів свідка ОСОБА_3 вбачається, що позивач після поновлення на роботі надавав робочу програму навчальної дисципліни «Медсестринство в хірургії» заступнику директора з навчальної частини ОСОБА_3 та намагався надати її на затвердження циклової комісії, але ця робоча програма не була прийнята для затвердження, оскільки була застаріла.

Дана обставина підтверджується також протоколом засідання циклової комісії від 09.11.2023.

Суд враховує, що матеріали справи не містять даних про те, що позивачу після поновлення на роботі, тобто після 25.10.2023 року було доведено про існування нових стандартів навчання, не ознайомлено з посадовою інструкцією та Положенням про організацію освітнього процесу в Коломийському медичному фаховому коледжі ім.І.Франка, затвердженого рішенням педагогічної ради від 31.08.2023 та Положенням про організацію освітнього процесу, затвердженого рішенням педагогічної ради 31.08.2022, на які посилається директор коледжу в наказі про увільнення від виконання роботи позивача.

Відповідно до показів свідка ОСОБА_3 , чого не заперечували представники відповідача, по нових стандартам навчання коледж працює з 2021-2022 навчальних років. Однак дисципліна, яку викладає позивач має викладатися за новою програмою з 2022-2023 навчального року. Оскільки позивач був звільнений наказом директора коледжу від 25.08.2022 та поновлений на роботі наказом директора коледжу тільки 25.10.2023, він об`єктивно не міг знати, про необхідність розробки, виготовлення та затвердження нової робочої програми. Тільки на засіданні циклової комісії, яке відбулося 09.11.2023, тобто після винесення наказу №49к від 02.11.2023 року про увільнення від виконання роботи ОСОБА_1 , позивача було офіційно зобов`язано привести вказану документацію у відповідність з вимогами законодавства.

На підтвердження своєї позиції, щодо обізнаності позивача про необхідність надання робочої програми, відповідачем надано акт від 25.10.2023 року, в якому зафіксовано про доведення до відома ОСОБА_1 наказ №45-к про поновлення ОСОБА_1 на роботі та розклад занять; зафіксовано відмову ОСОБА_1 від отримання копії Наказу та розкладу занять та відмову поставити підпис про ознайомлення; зафіксовано відмову ОСОБА_1 в отриманні посадової інструкції; а також зазначено, що 25.10.2023 року заступником директора з навчальної роботи ОСОБА_3 доведено про необхідність перед початком роботи надати документи про проходження медичного огляду, а також надати робочу програму з навчальної дисципліни та комплекс методичного забезпечення. ОСОБА_1 попереджено про можливе відсторонення від роботи у випадку відсутності вказаних документів (а.с.81)

Даний акт суд оцінює критично, вважає його таким, що не відповідає дійсності, оскільки досліджені в судовому засіданні докази спростовують інформацію викладену в даному акті.

Так, позивач пояснює, що 25.10.2023 перебував в Департаменті охорони здоров`я в м.Івано-Франківськ і його дня не був присутній в коледжі, а тому не міг в цей день відмовитися від підпису про ознайомлення з наказом про його поновлення на роботі, інформація викладена в акті від 25.10.2023 не відповідає дійсності.

Дана обставина підтверджується довідкою в.о. директора Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської ОДА від 01.02.2024 № 56/01-22/60 про те, що ОСОБА_1 дійсно 25.10.2023 перебував в Департаменту охорони здоров`я (а.с.127)

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердила, що ОСОБА_6 прибув до коледжу тільки 26.10.2023, коли і ознайомився з наказом про його поновлення на роботі, і не змогла пояснити обставини та необхідність складання акту від 25.10.2023 про відмову ОСОБА_1 від ознайомлення з наказом про поновлення на роботі тощо, в якому міститься і її підпис.

Наказ про поновлення на роботі було надіслано працівниками коледжу на електронну адресу позивача 25.10.2023 о 14:14:30, що не заперечувалося представником відповідача, підтверджується показами свідка ОСОБА_3 та скрін-шотом екрану із зображенням електронної пошти позивача (а.с.129), що пояснює наявність у позивача примірника вказаного наказу, наказу про затвердження педагогічного навантаження та розкладу занять без відмітки про ознайомлення з цими документами (а.с.38-40), а ознайомився з ними позивач тільки 26.10.2023 (а.с.82,83)

Тому суд ставить під сумнів достовірність інформації викладеної в акті від 25.10.2023, та не бере його до уваги.

Крім того, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів ознайомлення ОСОБА_1 з наказом №49-к від 02.11.2023 року про увільнення його від виконання роботи.

Суд критично оцінює наданий стороною відповідача акт від 02.11.2023 про відмову ОСОБА_1 від отримання копії наказу №49-к від 02.11.2023 про увільнення його від виконання роботи та відмову поставити підпис про ознайомлення (а.с.91) та не бере його до уваги з тих же підстав, що викладені в оцінці акту про відмову від підпису про ознайомлення з наказом про відсторонення від роботи від 26.10.2023.

Отже, наказ №49-к від 02.11.2023 про увільнення ОСОБА_1 від виконання роботи винесений без належних на те підстав, без попереднього ознайомлення позивача з новими стандартами навчання та посадовими обов`язками, без доведення до відома позивача Положення про навчально-методичне забезпечення освітнього процесу, затвердженого рішенням педагогічної ради 30.10.2023 та Положення про організацію освітнього процесу, затвердженого рішенням педагогічної ради 31.08.2022, що унеможливлює вчасне виконання позивачем обов`язку по наданню навчально-методичного забезпечення, також суд враховує, що позивач з даним наказом не був ознайомлений в установленому порядку, а тому суд вважає, що даний наказ є незаконним та підлягає скасуванню.

З викладеного вбачається, що рішення про відсторонення позивача від роботи без збереження заробітної плати та рішення про увільнення позивача від виконання роботи без збереження заробітної плати, прийняте у виді наказів №47-к та №49-к, не відповідає вимогам чинного законодавства України, зокрема ст.46 КЗпП України та Законам України «Про освіту» та «Про фахову передвищу освіту». Оскільки чинним законодавством України не передбачений обов`язок роботодавця здійснювати відсторонення та увільнення (яке по своєї суті є відстороненням) від роботи працівників, які не надали навчально-методичного забезпечення освітнього процесу, тим паче таке відсторонення (увільнення) без збереження заробітної плати не лише не передбачено трудовим законодавством, а ще й порушує гарантовані статтею 43 Конституції України права людини і громадянина на працю та право заробляти працею на життя, які належать до основних прав і свобод людини і громадянина та не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Посилання представника відповідача на Положення про навчально-методичне забезпечення освітнього процесу в Коломийському медичному фаховому коледжі ім.І.Франка, затвердженого рішенням педагогічної ради коледжу від 30.08.2022 та Положення про організацію освітнього процесу в Коломийському медичному фаховому коледжі ім.І.Франка, затвердженого рішенням педагогічної ради від 31.08.2023 не беруться до уваги суду в якості доказу на підтвердження правомірності спірних наказів про відсторонення та увільнення працівника від роботи без збереження заробітної плати, адже дані документи мають виконуватись з дотриманням чинного законодавства України та не суперечити його положенням.

Суд констатує, що відсторонення від роботи є втручання у право людини на працю та право заробляти працею на життя шляхом його обмеження, а тому в силу положень п.1 ст.92 Конституції України таке втручання дозволено виключно законами України, а не підзаконними актами, до яких належать Постанови КМУ, Накази МОН та Положення.

Таким чином, позовна вимога позивача про визнання незаконними та скасування наказів про його відсторонення та увільнення від виконання роботи підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Судом встановлено, що позивач після незаконного звільнення з роботи 31.08.2023 був поновлений на роботі на підставі рішення суду від 10.01.2023 тільки 25.10.2023 року наказом директора коледжу №45-к.

Суд враховує висновки Верховного суду, викладені в постановах від 17.042019 в справі №766/86/36-ц, від 30.05.2023 в справі №297/1013/22, від 16.11.2022 в справі №409/1465/19, які зводяться до того, що виконання рішення про поновлення вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника поновленого на роботі рішенням суду до виконання попередніх обов`язків. При цьому працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливість виконання своїх обов`язків.

Суд погоджується з позицією позивача, що дії відповідача щодо фактичного недопуску позивача до роботи, створення для цього штучних перешкод у виді ненадання лекторської аудиторії для викладання дисципліни, винесення незаконних наказів про відсторонення та увільнення від виконання роботи без збереження заробітної плати, говорить про формальний характер такого поновлення на роботі.

Трудовим законодавством України не передбачено можливість відновлення права працівника, незаконно відстороненого або увільненого від роботи, на компенсацію втраченої частини заробітної плати, проте суд вважає за необхідне застосувати в даному випадку аналогію права та вирішити питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним відстороненням та увільненням без збереження заробітної плати, застосовуючи порядок, передбачений в ст.235 КЗпП України.

Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше як за один рік.

У пункті 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Аналогічне положення міститься в абзаці 3 пункту 2 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995 року.

За приписами підпункту б пункту 4 розділу 3 вказаного Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються: одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

Пунктом 8 розділу 3 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадку, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середній заробіток. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз.2 п.8 розділу 4 Порядку).

З довідки від 08.11.2022 за №249/10-04 про доходи позивача ОСОБА_1 отримані ним за останні два місяці до звільнення (червень-липень 2022 року), вбачається, що середньоденна заробітна плата позивача складає 439,56 грн. (а.с.9).

Розмір вказаної середньоденної заробітної плати сторонами не оспорюються.

Враховуючи, що рішенням суду від 28.12.2023 року з Коломийського медичного фахового коледжу ім.І.Франка на користь позивача стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.06.2023 по дату поновлення на роботі, тобто по 25.10.2023 включно, суд, при вирішенні питання про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час відсторонення вважає, що слід провести таке стягнення за період незаконного відсторонення від роботи, а саме з дня його відсторонення від виконання роботи до дня його звільнення з роботи, тобто з 26.10.2023 року по 22.02.2024 року включно. Суд звертає увагу, що відповідачем не надано жодного доказу того, що наказ №49-к від 02.11.2023 року про увільнення позивача від виконання роботи без збереження заробітної плати в подальшому був скасований роботодавцем, або втратив чинність, або припинив свою дію в іншій спосіб. Також не надано жодного доказу на підтвердження допущення позивача до виконання роботи та нарахування і виплати йому заробітної плати за період з 26.10.2023 по 22.02.2024.

Кількість робочих днів відсторонення/увільнення від роботи позивача за період з дати відсторонення й по дату його звільнення (з 26.10.2023 по 22.02.2024) становить 86 робочих днів (жовтень 2023 року 4, листопад 2023 року 22, грудень 2023 року 21, січень 2024 року 23, лютий 2024 року 16).

Таким чином, середній заробіток за час відсторонення/увільнення від роботи позивача складає: 439,56 грн (середньоденна заробітна плата за два місяці перед звільненням) х 86 днів (робочі дні за період з 26.10.2023 по 22.02.2024) = 37802,16 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди.

Частиною 1ст.237-1КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судам необхідно врахувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП Україниза наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок з відшкодування моральної шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності чи галузевої належності. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Згідно з ч. ч. 1, 5ст. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 3, 4ст.23ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Суд визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Надаючи оцінку вимозі позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 50000 гривень, суд з урахуванням встановлених обставин справи, зокрема протиправних дій відповідача, що виразилися у фактичному недопуску позивача до роботи після поновлення його на роботі, створення для цього штучних перешкод у виді ненадання лекторської аудиторії для викладання дисципліни, винесення незаконних наказів про відсторонення та увільнення від виконання роботи без збереження заробітної плати, що тривало протягом чотирьох місяців без доведення до відома позивача про наявність оскаржуваних наказів, тобто фактично свідомо створених відповідачем перешкод у належному виконанні позивачем своїх обов`язків як викладача та позбавлення його права на отримання заробітної плати, що мало своїм наслідком необхідність оскарження завідомо незаконних наказів роботодавця про відсторонення та увільнення від виконання роботи, що у свою чергу мало наслідком порушення звичайного укладу життя, а також хвилювань, обумовлених порушенням невід`ємного права на працю, страждань, погіршення самопочуття, зниження авторитету в очах колег, наявні обґрунтовані підстави вважати, що позивачу дійсно було спричинено моральну шкоду внаслідок протиправних дій відповідача.

З урахуванням принципу виваженості ти справедливості, співмірності спричиненої шкоди, наслідкам які наступили, суд вважає достатньою суму, яка підлягає стягненню на користь позивача в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 10000 гривень.

Отже позовна вимога про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, в розмірі 10000 грн.

V.Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст.133ЦПК України судовівитрати складаютьсяз судовогозбору тавитрат,пов`язанихз розглядомсправи.До витрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать,зокрема,витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 та 2 ст.141ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог (ч. 6ст. 141 ЦПК України).

Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

Отже, загальна сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь держави становить 2422,40 гривень (за вимогу немайнового характеру в сумі 1211,20 грн. та за вимогу майнового характеру в сумі 1211,20 грн.)

Згіднозположеннями ст.137ЦПКУкраїнивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що адвокатом Шунтовим О.М. надавалася позивачу професійна правнича допомога на підставі договору про надання такої допомоги від 22.09.2022 року (а.с.6 т.2).

В акті про надання правничої допомоги від 22.04.2024 року зазначено, що адвокатом Шунтовим О.М. виконані такі роботи загальною вартістю 12 000 грн.:

-консультації, вивчення матеріалів, законодавства, складання позовної заяви з додатками, відповаіді на відзив на позовну заяву, заява про збільшення возовних вимог, клопотання про ваиклик свідків, тривалість цих робіт 9 год., вартістю 9000 грн.;

-участь в судових засіданнях - 3 год., вартістю 3000 грн. (а.с.8 т.2).

Відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №5102-22-015/С від 22.04.2024 року позивачем сплачено вказаному адвокату 12 000 грн. за надання правничої допомоги (а.с.5 т.2).

Отже, враховуючи, що розмір витрат на оплату послуг адвоката Шунтова О.М. співмірний зі складністю даної справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для позивача, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію позивача як викладача, а також відсутності клопотання відповдача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, розмір витрат за надання позивачу професійної правничої допомоги, які підлягають присудженню з відповідача на користь позивача суд визначає як 12000 грн.

Керуючись ст.43 Конституції України, ст.ст. 46, 233, 235, 237-1 КЗпП України,постановою від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»,ст.ст.12,13,81,133, 137, 141,258-265,264,296,354,350,430ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Коломийського медичного фахового коледжу імені І.Франка від 26.10.2023 р. №47-к про відсторонення від виконання роботи ОСОБА_1 та заміну тимчасово відсутнього викладача.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Коломийського медичного фахового коледжу імені І.Франка від 02.11.2023 р. №49-к про увільнення від виконання роботи ОСОБА_1 та заміну тимчасово відсутнього викладача.

Стягнути з Коломийського медичного фахового коледжу імені І.Франка (78200, Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. І.Франка, буд. 14 код ЄДРПОУ 02011338) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.10.2023р. по 22.02.2024р. включно в сумі 37802,16 грн. (тридцять сім тисяч вісімсот дві гривні 16 копійок) з утриманням з цієї суми податків й інших обов`язкових платежів в порядку, визначеномуПодатковим кодексом України, моральну шкоду в сумі 10000 грн. (десять тисяч гривень), витрати на правничу допомогу в сумі 12000 грн. (дванадцять тисяч гривень).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Коломийського медичного фахового коледжу імені І.Франка (78200, Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. І.Франка, буд. 14 код ЄДРПОУ 02011338) на користь держави, на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації: 22030106 судовий збір в розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві тисячі 40 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного судубезпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 04.06.2024 року

Суддя: Третьякова І. В.