Постанова

від 04.09.2024 по справі 346/65/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 346/65/24

Провадження № 22-ц/4808/1080/24

Головуючий у 1 інстанції Третьякова І. В.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Пнівчук О.В.

суддів: Бойчука І.В., Томин О.О.

з участю секретаря Кузнєцова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу в.о. директора Комунального закладу фахової передвищої освіти «Коломийський медичний фаховий коледж ім. Франка» Івано-Франківської обласної ради Васкула Василя Петровича на рішення Коломийського міськрайонного суду від 29 травня 2024 року, у складі судді Третьякової І.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до «Коломийського медичного фахового коледжу імені І.Франка» в особі директора Васкула В.П., треті особи, які не заявляють самостійних вимог Департамент охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Івано-Франківська обласна рада про визнання незаконними та скасування наказів про відсторонення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Коломийського медичного фахового коледжу імені І.Франка в особі директора ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог Департамент охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Івано-Франківська обласна рада про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Свої вимоги мотивував тим, що рішенням Коломийського міськрайонного суду від 10 січня 2023 року задоволено його позов, визнано незаконним та скасовано наказ директора Коломийського медичного фахового коледжу ім. І.Франка від 25.08.2022 року №14-к про звільнення ОСОБА_1 з посади викладача дисципліни «Медсестринство в хірургії» в Коломийському медичному фаховому коледжі ім. І.Франка та поновлено його на посаді викладача дисципліни «Медсестринство в хірургії» в Коломийському медичному фаховому коледжі ім. І.Франка з 31.08.2022 року. Стягнуто з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 31.08.2022 по 10.01.2023 в сумі 41758,20 грн з утриманням з цієї суми податків й інших обов`язкових платежів в порядку, визначеному Податковим кодексом України. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Незважаючи на неодноразові звернення, позивача не було поновлено на роботі, що стало підставою для повторного звернення до суду з позовом про визнання незаконними наказів та стягнення з Коломийського медичного фахового коледжу ім. І.Франка середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 12.06.2023 (справа №346/1775/23) скасовано накази директора Коломийського медичного фахового коледжу ім. І.Франка №6-к від 09.02.2023 «Про поновлення ОСОБА_1 на роботі», №11-к від 24.03.2023 «Про оголошення догани ОСОБА_1 », № 13-к від 31.03.2023 «Про звільнення ОСОБА_1 »; стягнуто з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 11.01.2023 по 12.06.2023 в сумі 47912,04 грн. з обов`язковим відрахуванням всіх обов`язкових податків та зборів, стягнуто з відповідача моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Оскільки рішення суду від 10.01.2023 року про поновлення на роботі ОСОБА_1 так і не було виконано, він повторно звернувся в суд з позовом про стягнення з Коломийського медичного фахового коледжу ім. І.Франка середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 28.12.2023 (справа №346/5868/23) стягнуто з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 13.06.2023 по 25.10.2023 в сумі 44395,56 грн з обов`язковим відрахуванням всіх обов`язкових податків та зборів, стягнуто з відповідача моральну шкоду в сумі 6000 грн та 6000 грн витрат на правову допомогу.

На підставі наказу директора коледжу №45-к від 25.10.2023 ОСОБА_1 було поновлено на посаді викладача дисципліни «Медсестринство у хірургії» з 31.08.2022 року. Крім того, директором коледжу видано Наказ №46-К від 25.10.2023 про надання та затвердження ОСОБА_1 555/27 годин педагогічного навантаження, затверджено розклад занять на І семестр 2023-2024 навчального року.

26.10.2023 року позивача фізично не було допущено до роботи, заробітна плата не нараховувалася та не виплачувалася, відтак наказ про його поновлення носив формальний характер.

ОСОБА_1 , посилаючись на положення ст.ст.235, 236 КЗпП, просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 26.10.2023 по день ухвалення рішення.

Позивач також посилався на заподіяння йому моральної шкоди, оскільки внаслідок звільнення з роботи, пережив стрес, неправомірні дії відповідача призвели до душевних переживань, погіршення самопочуття, зниження його авторитету в очах колег, погіршення стану здоров`я, змін у житті після незаконного звільнення.

На відшкодування заподіяної моральної шкоди просив стягнути з Коломийського медичного фахового коледжу імені І.Франкана його користь 50000 грн.

Збільшуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 , просив визнати незаконними та скасувати наказ директора Коломийського медичного фахового коледжу імені І.Франка від 26.10.2023 р. №47-к про відсторонення його від виконання роботи та заміну тимчасово відсутнього викладача, а також наказ директора Коломийського медичного фахового коледжу імені І.Франка від 02.11.2023 р. №49-к про увільнення його від виконання роботи та заміну тимчасово відсутнього викладача.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 27 травня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ директора Коломийського медичного фахового коледжу ім. І.Франка від 26.10.2023 р. №47-к про відсторонення від виконання роботи ОСОБА_1 та заміну тимчасово відсутнього викладача.

Визнано незаконним та скасовано наказ директора Коломийського медичного фахового коледжу ім. І.Франка від 02.11.2023 р. №49-к про увільнення від виконання роботи ОСОБА_1 та заміну тимчасово відсутнього викладача.

Стягнуто з Коломийського медичного фахового коледжу ім. І.Франка на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.10.2023 по 22.02.2024 включно в сумі 37802,16 грн з утриманням з цієї суми податків й інших обов`язкових платежів в порядку, визначеномуПодатковим кодексом України, моральну шкоду в сумі 10000 грн, витрати на правничу допомогу в сумі 12000 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Коломийського медичного фахового коледжу ім. І.Франка на користь держави судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Не погоджуючисьз рішеннямсуду,в.о.директора Комунальногозакладу фаховоїпередвищої освіти«Коломийський медичнийфаховий коледжім.І.Франка»Івано-Франківськоїобласної радиВаскул В.П.подав апеляційну скаргу.

Вважає, що рішення прийнято при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, порушенні норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.

Зазначає, суд першої інстанції не взяв до уваги додані до матеріалів справи заперечення на позов, а саме відзив з додатками та заперечення на відповідь на відзив.

Суд врішенні безпідставнозазначив,що діючезаконодавство непередбачає підставпро відсторонення та увільнення та таке дозволено виключно законами України, а не підзаконними актами, до яких належать постанови КМУ, накази МОН та положення.

Вважає, що підзаконні акти є частиною законодавства та визначають саме механізм виконання конкретних Законів України.

Зазначив, що законодавство України про фахову передвищу освіту базується на Конституції України і складається із Закону України «Про освіту», цього Закону та інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів України.

Права закладу фахової передвищої освіти, що визначають його автономію, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені іншими законами чи нормативно-правовими актами.

Заклад фахової передвищої освіти має право самостійно ухвалювати рішення з будь-яких питань у межах своєї автономії, визначеної законодавством та установчими документами, зокрема з питань, не врегульованих законодавством.

Посилання позивача в позовній заяві про те, що йому не було відомо про існування наказу щодо поновлення його на роботі від 25.10.2023 року, а також про необхідність проходження медичного огляду, спростовується показами свідків - викладачів коледжу.

В рішенні суду не зазначені письмові матеріали, які надані коледжем до відзиву та заперечень, оцінка надана тільки вибірковим документам та таке дослідження доказів проведено у відсутність представників коледжу.

Таким чином судом в порушення положень ст.235 ЦПК України, не надано представникам коледжу можливість надати свої пояснення з приводу письмових доказів, наданих до відзиву та заперечення,

В матеріалах справи відсутні докази того, щодо представниками коледжу здійснювались перешкоди до доступу позивача на роботу 26.10.2023 року, така інформація міститься тільки в поданому позові.

Суд недостовірно зазначив про те, що позивачу не було здійснено жодних виплат після поновлення його на роботі 25.10.2023 року, оскільки відповідачем у відзиві зазначено, що день поновлення позивача на роботі 25.10.2023 був протабельований окремим табелем та оплачений ОСОБА_1 , згідно платіжного доручення від 26.01.2024 року.

Крім того,суд,стягуючи середнійзаробіток зачас вимушеногопрогулу невитребував відомостіпро отриманузаробітну платупозивача увідповідності ізпорядком,визначеним постановою КМУ№ 100«Про затвердженняПорядку обчисленнясередньої заробітноїплати», оскільки помилково прийшов до висновку, що коледж фактично не поновив позивача на роботі.

Саме цей нормативно-правовий документ є підставою для обрахунку середньомісячної заробітної плати позивачу в спірній ситуації яка склалась між коледжем та позивачем, оскільки оплата праці викладачів здійснюється саме за тарифікацією (за спеціальною інструкцією 102), що не було застосовано судом та призвело до неправильного судового рішення.

Заявляючи вимоги про стягнення моральної шкоди, позивач не надав жодних підтверджень про наявність такої шкоди. Позивачем не зазначено якими діями відповідача така шкода спричинена, не підтверджено наявність в будь-яких діях відповідача неправомірності або протиправності.

Просить рішення суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Позивач ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги його законності не спростовують. Зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і правовідносини між сторонами.

Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без зміни. Стягнути з Коломийського медичного фахового коледжу ім. Франка» на його користь 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Представник Комунального закладу фахової передвищої освіти «Коломийський медичний фаховий коледж ім. І.Франка» Івано-Франківської обласної ради Васкул В.П. в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги з наведених у ній мотивів.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Шунтов О.М. заперечили доводи апеляційної скарги, посилаючись на обґрунтованість висновків суду обставинам справи, просили рішення суду залишити без зміни та стягнути судові витрати на правничу допомогу.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Департамент охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації, на адресу апеляційного суду надійшла заява у якій підтримуючи доводи апеляційної скарги представник третьої особи просив розгляд справи здійснювати без їх участі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Івано-Франківська обласна рада, у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що відповідно до положень ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини 1статті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно достатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судове рішення ухвалене судом першої інстанції вищезазначеним вимогам відповідає.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що позивач належними доказами довів незаконність виданих наказів про відсторонення від виконання роботи та про увільнення від виконання роботи із заміною тимчасово відсутнього викладача, тому підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають вимогам визначених КЗпП. Відповідно, підлягають задоволенню вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і про відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Коломийського міськрайонного суду від 10.01.2023 (справа №346/3900/22) визнано незаконним та скасовано наказ директора Коломийського медичного фахового коледжу ім. І.Франка від 25.08.2022 року №14-к про звільнення ОСОБА_1 з посади викладача дисципліни «Медсестринство в хірургії» в Коломийському медичному фаховому коледжі ім. І.Франка та поновлено ОСОБА_1 на посаді викладача дисципліни «Медсестринство в хірургії» в Коломийському медичному фаховому коледжі ім. І.Франка з 31.08.2022. Стягнуто з Коломийського медичного фахового коледжу імені І.Франка середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 31.08.2022 по 10.01.2023 в сумі 41758,20 грн з утриманням з цієї суми податків й інших обов`язкових платежів в порядку, визначеному Податковим кодексом України. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 12.06.2023 (справа №346/1775/23) скасовано накази директора коледжу №6-к від 09.02.2023 про поновлення ОСОБА_1 на роботі, №11-к від 24.03.2023 про оголошення ОСОБА_1 догани та № 13-к від 31.03.2023 про звільнення ОСОБА_1 з роботи, стягнуто з Коломийського медичного фахового коледжу імені І.Франка середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 11.01.2023 по 12.06.2023 в сумі 47912,04 грн з обов`язковим відрахуванням всіх обов`язкових податків та зборів, стягнуто з відповідача моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 28.12.2023 (справа№346/5868/23) стягнуто з Коломийського медичного фахового коледжу імені І.Франка середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 13.06.2023 по 25.10.2023 в сумі 44395,56 грн з обов`язковим відрахуванням всіх обов`язкових податків та зборів, стягнуто з відповідача моральну шкоду в сумі 6000 грн та 6000 грн витрат на правову допомогу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обіймав посаду викладача дисципліни «Медсестринство в хірургії» в Коломийському медичному фаховому коледжі ім. І.Франка. 25.08.2022 позивача було незаконно звільнено з вказаної посади та рішенням суду від 10.01.2023 поновлено на посаді викладача. Однак фактично позивача було поновлено на роботі тільки 25.10.2023 року.

Так, згідно наказу директора коледжу №45-к від 25.10.2023 скасовано п.7 наказу від 25.08.2022 №14-к про звільнення ОСОБА_1 , поновлено ОСОБА_1 на посаді викладача дисципліни «Медсестринство в хірургії» з 31.08.2022 на підставі рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.01.2023.

Згідно наказу директора коледжу №46-к від 25.10.2023 затверджено викладачу ОСОБА_1 555/27 годин педагогічного навантаження.

Директором коледжу затверджено розклад занять ОСОБА_1 на І семестр 2023-2024 навчальний рік.

З даними наказами позивач ознайомлений 26.10.2023 .

З довідки ст.ДОП Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області за результатами проведення перевірки по матеріалах ЄО №11538, 11555, 11588 від 26.10.2023 та №11587 від 27.10.2023 за письмовими зверненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 встановлено, що 26.10.2023 ОСОБА_1 прийшов до свого робочого місця після поновлення на роботі як викладач в Коломийському медичному фаховому коледжі ім. І.Франка для проведення лекцій, та дізнався що студенти звернулися до адміністрації коледжу про заміну викладача ОСОБА_1 , що стало причиною суперечки між ОСОБА_1 , директором коледжу ОСОБА_2 , викладачами коледжу та студентами. Перевірка по даному факту припинена, оскільки вбачаються ознаки цивільно- правових відносин.

Відповідно до службової записки від 26.10.2023 року заступник директора з навчальної роботи ОСОБА_5 доводить до відома директора коледжу про те, що ОСОБА_1 будучи обізнаним про необхідність до початку проведення теоретичних і практичних занять надати медичні документи про проходження медичного огляду та робочу програму навчальної дисципліни та комплекс методичного забезпечення, прибувши 26.10.2023 до коледжу наполягав на проведенні занять в групі за розкладом та намагався надати робочу програму з дисципліни «Медсестринство в хірургії для освітньо-кваліфікаційного ступеня «Молодший спеціаліст», підготовка з якого в 2023-2024 навчальних роках не здійснюється. Отже ОСОБА_1 не може почати роботу без проходження медичного огляду та надання навчально-методичного забезпечення освітньої діяльності, діюче законодавство передбачає відсторонення від роботи працівника в цих випадках.

26.10.2023 директором коледжу видано наказ №47-к від про відсторонення від виконання роботи ОСОБА_1 та заміну тимчасово відсутнього викладача. Даним наказом відсторонено ОСОБА_1 , викладача хірургії від виконання обов`язків викладача дисципліни «Медсестринство в хірургії» в групах 3М1, 4М1 та дисципліни «Оториноларингологія» в групі 4Ф1 без збереження заробітної плати до усунення обставин, які стали підставою для відсторонення. Наказом визначено викладачів, на яких покладено обов`язки викладача з вказаних дисциплін у даних групах.

З копії особистої медичної книжки на ім`я ОСОБА_1 вбачається, що 01.11.2023 року він пройшов медичний огляд в КНП «Коломийська ЦРЛ» КМР СП «Поліклініка».

Згідно довідки №301 від 01.11.2023, виданої КНП «Коломийська ЦРЛ» КМР СП «Поліклініка» вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не перебуває на диспансерному обліку в кабінеті психіатра.

Відповідно до доповідної записки від 02.11.2023 медична сестра ОСОБА_6 доводить до відома директора коледжу, що викладач ОСОБА_1 надав довідку №301 від 01.11.2023 та особову медичну книжку.

Заступник директора з навчальної роботи ОСОБА_5 у службовій записці від 02.11.2023 року доводить до відома директора коледжу про те, що ОСОБА_1 не надав на розгляд та обговорення на цикловій комісії з наступним затвердженням робочої програми з дисципліни «Медсестринство в хірургії» та відповідного комплексу навчально-методичного забезпечення про що був попереджений про поновленні на роботу.

02.11.2023 директором коледжу винесено наказ №49-к від про увільнення від виконання роботи ОСОБА_1 та заміну тимчасово відсутнього викладача. Даним наказом припинено дію Наказу №47-к від 26.10.2023 про відсторонення ОСОБА_1 від роботи у зв`язку із проходженням медичного огляду та наданням медичних документів медичній сестрі 02.11.2023. Увільнено ОСОБА_1 , викладача хірургії від виконання обов`язків викладача дисципліни «Медсестринство в хірургії» в групах 3М1, 4М1 та дисципліни «Оториноларингологія» в групі 4Ф1 без збереження заробітної плати до усунення обставин, які стали підставою для увільнення до надання навчально-методичного забезпечення освітньої діяльності на рівні фахової передвищої освіти з навчальних дисциплін «Медсестринство в хірургії» та «Оториноларингологія» згідно вимог та порядку визначеному законодавством. Наказом визначено викладачів, на яких покладено обов`язки викладача з вказаних дисциплін у даних групах.

Відповідно до протоколу засідання №2 акушерсько-хірургічної циклової комісії від 09.11.2023 року, голова комісії ОСОБА_7 доповіла, що ОСОБА_1 після поновлення на роботі не надано на обговорення та затвердження необхідного навчально-методичного забезпечення з навчальних дисциплін «Медсестринство в хірургії» та «Оториноларингологія». ОСОБА_1 показав документ, оформлений як робоча програма яка не відповідає діючій освітньо-професійній програмі «Сестринська справа» освітньо-професійного ступеня «Фаховий молодший бакалавр». Комісія вирішила: довести інформацію про відсутність у ОСОБА_1 необхідної документації до навчальної частини та зобов`язати ОСОБА_1 привести документацію у відповідність вимогам законодавства.

Позивачем надано суду копію робочої програми навчальної дисципліни «Медсестринство в хірургії», для студентів Коломийського медичного фахового коледжу ім.І.Франка, розроблену ОСОБА_1 , яка не містить відповідних відміток про її розгляд циклічною комісією та затвердження заступником директора з навчальної роботи.

Відповідно до довідок про доходи ОСОБА_1 , викладача вищої категорії Коломийського медичного фахового коледжу ім. І.Франка від 08.11.2023, 01.12.2023, 02.01.2024, виданих відповідачем, у жовтні, листопаді та грудні 2023 року заробітна плата ОСОБА_1 не нараховувалася.

Наказом заступника директора з навчальної роботи №5-к від 22.02.2024 ОСОБА_1 викладача хірургії Коломийського медичного фахового коледжу ім. І.Франка, який виконує виховні функції звільнено за вчинення аморального проступку, не сумісного з продовженням роботи викладача на підставі п.3 ст.41 КЗпП України.

Згідно частини першоїстатті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. За змістом частини другої цієї статті держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом (частина четверта вказаної статті).

Відповідно до ч.1 ст. 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно дост. 141 КЗпП України,власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Правові підстави відсторонення працівника від роботи власником або уповноваженим органом визначені статтею 46 КЗпП України.

Частиною першоюстатті 46 КЗпП Українипередбачено,що відстороненняпрацівників відроботи власникомабо уповноваженимним органомдопускається уразі: появи нароботі внетверезому стані,у станінаркотичного аботоксичного сп`яніння; відмовиабо ухиленнявід обов`язковихмедичних оглядів,навчання,інструктажу іперевірки знаньз охоронипраці тапротипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством..

Згідно з пунктами «б», «г» статті 10 Закону України «Основи законодавстваУкраїни проохорону здоров`я» громадяни України зобов`язані у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Положеннями статей 159 та 169 КЗпП України працівник зобов`язаний проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Роботодавець зобов`язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов`язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Перелік професій, працівники яких підлягають медичному оглядові, термін і порядок його проведення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Таким чином, за змістом статті 46 КЗпП України допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативним документом. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 185/676/18 (провадження № 61-8219св19), у постанові від 04.10.2021 року у справі №336/1368/20.

Оцінюючи наказ №47-к від 26.10.2023 про відсторонення ОСОБА_1 від роботи на предмет його законності, суд першої інстанції правильно зазначив, що як на правову підставу відсторонення від роботи відповідач унаказі посилаєтьсянаряднормативно-правовихактів,асаме на ст. ст.46, 94, 159, 169 КЗпП, на Постанову КМУ «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок» №559 від 23.05.2001; Постанову КМУ «Про затвердження порядку проведення обов`язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів і переліку медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності, що можуть становити небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність або оточуючих» №577 від 10.05.2022, Постанову КМУ «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності» №1187 від 30.12.2015, Положення про навчально-методичне забезпечення освітнього процесу в Коломийському медичному фаховому коледжі ім. І.Франка та Положення про організацію освітнього процесу в Коломийському медичному фаховому коледжі ім. І.Франка; посадову інструкцію викладача коледжу та статут коледжу.

Разом з тим у наказі не зазначено, які саме обставини, стали підставою для відсторонення від роботи ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції правильно зазначив, даний наказ не конкретизований не містить даних про те, які саме обставини стали підставою для відсторонення ОСОБА_1 , в який спосіб він їх має усунути, відсутні відмітки про ознайомлення ОСОБА_1 з даним наказом та відсутні будь-які дані про доведення цього наказу до відома позивача.

Суд обгрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача про те, що підставою для відсторонення від роботи ОСОБА_1 та винесення відповідного наказу стало ненадання позивачем документів про проходження медичного огляду та робочої програми з навчальної дисципліни та комплексу методичного забезпечення, оскільки про ці обставини в наказі не вказано.

Суд першої інстанції дав належну правову оцінку наданому стороною відповідача акту від 26.10.2023 про відмову ОСОБА_1 від отримання копії наказу №47-к від 26.10.2023 про відсторонення від роботи та відмову поставити підпис про ознайомлення.

В ході перевірки доказів у справі факт відмови ОСОБА_1 від підпису про ознайомлення його з наказом про відсторонення 26.10.2023 не знайшов свого підтвердження.

Встановлено, що Акт від 26.10.2023 року підписаний директором коледжу ОСОБА_2 , заступником директора ОСОБА_5 , старшим інспектором з кадрів ОСОБА_8 , юрисконсультом ОСОБА_9 , які за клопотанням позивача були викликані для допиту в якості свідків.

Допитані в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , пояснили, що не пам`ятають дату та обставин ознайомлення позивача з наказом про його відсторонення та відмову його від підпису про ознайомлення, однак їм відомо, що такий акт був складений.

ОСОБА_2 та ОСОБА_9 , як представники відповідача не надали своєї згоди на допит їх в якості свідків щодо обставин складання та підписання даного акту.

Відтак, суд обґрунтовано зазначив, що складений акт про відмову ОСОБА_10 від підпису про ознайомлення з наказом про відсторонення, датований 26.10.2023 не відповідає дійсності.

В інший спосіб з наказом про відсторонення від роботи від 26.10.2023 року, позивача ознайомлено не було, що не заперечив представник відповідача.

Таким чином суд дійшов правильного висновку про те, що наказ №47-к від 26.10.2023 року про відсторонення від роботи ОСОБА_1 не відповідає вимогам закону, позивач з даним наказом не був ознайомлений в установленому порядку, а тому є незаконним та підлягає скасуванню.

Скасовуючи наказ №49-к від 02.11.2023 року про увільнення позивача з роботи, суд першої інстанції правильно зазначив про те, що такий винесений без належних на те підстав, без попереднього ознайомлення позивача з новими стандартами навчання та посадовими обов`язками, без доведення до відома позивача Положення про навчально-методичне забезпечення процесу, затвердженого рішенням педагогічної ради 30.10.2023 та Положення про організацію освітнього процесу, затвердженого рішенням педагогічної ради 31.08.2022, що унеможливлює вчасне виконання позивачем обов`язку по наданню навчально-методичного забезпечення.

Стороною відповідача не надано доказів того, що після поновлення ОСОБА_11 на роботі, тобто після 25.10.2023 року, позивачу було доведено про існування нових стандартів навчання, що його ознайомлено з посадовою інструкцією та Положенням про організацію освітнього процесу в Коломийському медичному фаховому коледжі ім. І.Франка, затвердженого рішенням педагогічної ради від 31.08.2023 та Положенням про організацію освітнього процесу, затвердженого рішенням педагогічної ради 31.08.2022.

Встановлено, що тільки на засіданні циклової комісії, яке відбулося 09.11.2023, ОСОБА_1 було зазначено про необхідність розробки, виготовлення та затвердження нової робочої програми.

Суд обґрунтовано не взяв до уваги поданий відповідачем акт від 25.10.2023, в якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 отримати копію наказу про поновлення його на роботі; копію розкладу занять; отримати посадову інструкцію; ознайомитись із Колективним договором коледжу, а також про те, що заступником директора з навчальної роботи ОСОБА_5 доведено про необхідність перед початком роботи надати документи про проходження медичного огляду, та надати робочу програму з навчальної дисципліни та комплекс методичного забезпечення, а також ОСОБА_1 попереджено про можливе відсторонення від роботи у випадку відсутності вказаних документів.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 25.10.2023 перебував в Департаменті охорони здоров`я в м. Івано-Франківськ, вказана обставина підтверджується довідкою в.о. директора Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської ОДА від 01.02.2024 № 56/01-22/60 про те, що ОСОБА_1 дійсно 25.10.2023 перебував в Департаменту охорони здоров`я. Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні також підтвердила, що ОСОБА_1 прибув до коледжу тільки 26.10.2023.

Наказ про поновлення позивача на роботі йому було надіслано працівниками коледжу на електронну адресу позивача 25.10.2023 о 14:14:30, про ознайомлення з наказом позивач засвідчив своїм підписом уже 26.10.2023 року.

Отже акт від 25.10.2023 не відповідає дійсності, так як викладена у ньому інформація суперечить встановленим по справі обставинам.

Таким чином висновок суду в частині визнання незаконними та скасування наказів про відсторонення ОСОБА_1 та увільнення від виконання роботи є законним та обґрунтованим.

Що стосуєтьсядоводів апеляційноїскарги проте,щосуд невірно обчислив та стягнув середній заробіток та не врахував що день поновлення позивача на роботі 25.10.2023 був протабельований окремим табелем та оплачений згідно платіжного доручення від 26.01.2024 року слід зазначити наступне.

Так, відповідно до наданих відповідачем довідок про доходи ОСОБА_1 викладача вищої категорії Коломийського медичного фахового коледжу ім. І.Франка, від 08.11.2023, 01.12.2023, 02.01.2024, позивачу у жовтні, листопаді та грудні 2023 року заробітна плата не нараховувалася (а.с. 43-45 т.1)

Перераховані 26.01.2024 відповідачем кошти ОСОБА_1 в сумі 257,15 грн згідно банківської виписки у призначенні платежу відображені як середній заробіток за вимушений прогул згідно додаткового рішення № 346/3900/22 від 10.01.2023, а не як заробітна плата за 25.10.2023 року.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону «Про оплату праці» за правилами, передбаченими постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».

При обчисленні середнього заробітку позивача, суд обґрунтовано взяв до уваги довідку від 08.11.2022 за №249/10-04 про доходи ОСОБА_1 отримані ним за останні два місяці до звільнення (червень-липень 2022 року), згідно якої середньоденна заробітна плата позивача складає 439,56 грн.

Відтак суд стягнув на користь позивача середній заробіток за період незаконного відсторонення від роботи, до дня його звільнення з роботи, тобто з 26.10.2023 року по 22.02.2024 року включно у розмірі 37802,16 грн.

Отже судом правильно визначено правову природу стягуваних сум та проведено обґрунтований розрахунок відповідно до вказаного вище Порядку.

Стягуючи моральну шкоду в розмірі 10000 грн, суд першої інстанції на підставі поданих доказів, встановивши фактичні обставини справи, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди, через протиправні дії відповідача, що виразилися у фактичному недопуску позивача до роботи після поновлення його на роботі, винесення незаконних наказів про відсторонення та увільнення від виконання роботи без збереження заробітної плати, що тривало протягом чотирьох місяців без доведення до відома позивача про наявність оскаржуваних наказів, позбавлення його права на отримання заробітної плати, що мало своїм наслідком необхідність оскарження незаконних наказів роботодавця про відсторонення та увільнення від виконання роботи, що свою чергу призвело до хвилювань обумовлених порушенням невід`ємного права на працю, страждань, погіршення самопочуття зниження авторитету в очах колег, наявні обгрунтовані підстави вважати, що позивачу дійсно було спричинено моральну шкоду внаслідок протиправних дій відповідача.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд належним чином не дослідив подані відповідачем докази не знайшли свого підтвердження, оскільки судом надано детальний аналіз та правова оцінка зібраних письмових доказів у справі у їх сукупності.

Таким чином, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та постановив рішення з додержанням вимог норм матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Відповідно до положень ст.137ЦПКУкраїнивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілейрозподілу судовихвитрат: 1)розмір витратна правничудопомогу адвоката,в томучислі гонораруадвоката запредставництво всуді таіншу правничудопомогу,пов`язанузі справою,включаючи підготовкудо їїрозгляду,збір доказівтощо,а такожвартість послугпомічника адвокатавизначаються згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги тана підставівідповідних доказівщодо обсягунаданих послугі виконанихробіт таїх вартості,що сплаченаабо підлягаєсплаті відповідноюстороною аботретьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Адвокатом Шунтовим О.М. надавалася ОСОБА_1 професійна правнича допомога на підставі договору про надання такої допомоги від 22.09.2022 року.

Згідно акту про надання правничої допомоги від 16.07.2024 адвокатом Шунтовим О.М. виконані наступні роботи: консультації, вивчення матеріалів законодавства (судової практики), ознайомлення з апеляційною скаргою, складання відзиву на апеляційну скаргу, представництво ОСОБА_1 в Івано-Франківському апеляційному суді. Кількість витрачених годин 6, (ставка за 1 год 1000 грн), а всього надано послуг на суму 6000 грн. (а.с. 112 т.2).

Відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №5103-16-012/С від 16.07.2024 року ОСОБА_1 сплачено адвокату 6 000 грн за надання правничої допомоги.

Приймаючи до уваги складність справи (з урахуванням виконаної адвокатом роботи), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру та інші конкретні обставини справи, відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, апеляційний суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 6000 грн витрат на правничу допомогу, понесених ним під час розгляду справи в апеляційній інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу в.о. директора Комунального закладу фахової передвищої освіти «Коломийський медичний фаховий коледж ім. І. Франка» Івано-Франківської обласної ради Васкула Василя Петровича залишити без задоволення, а рішення Коломийського міськрайонного суду від 29 травня 2024 року без зміни.

Стягнути з Комунального закладу фахової передвищої освіти «Коломийський медичний фаховий коледж ім. Франка» Івано-Франківської обласної ради (78200, Івано-Франківська область м. Коломия, вул. І. Франка, 14 ЄДРПОУ 02011338) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) 6000 грн витрат на правничу допомогу.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 вересня 2024 року.

Головуюча О.В. Пнівчук

Судді: І.В. Бойчук

О.О. Томин