Ухвала

від 28.05.2024 по справі 166/59/24

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 166/59/24 Провадження №11-сс/802/237/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участюсекретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритомусудовому засіданнів режимівідеоконференції справу заапеляційною скаргоюзахисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області від 20 травня 2024 року про відмову у задоволенні скарги захисника ОСОБА_7 про скасування повідомлення про підозру,

В С Т А Н О В И В:

Захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 звернулася до слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області зі скаргою на повідомлення про підозру від 26.02.2024 у кримінальному провадженні №42024032110000001, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України щодо ОСОБА_8 ..

Ухвалою слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області від 20 травня 2024 року, в задоволенні вказаної скарги захисника ОСОБА_7 відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою Посилається на те, що між ТОВ «Волинь Інструмент Центр» та Смідинською сільською радою в особі ОСОБА_8 мають місце цивільно-правові відносини. Зазначає, що в своїй ухвалі слідчий суддя перебрав на себе права, які належать суду під час розгляду справи по суті, та фактично встановив причетність підозрюваної до вчинення кримінальних правопорушень. Просить ухвалу слідчого судді скасувати і призначити новий розгляд скарги судом першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та основні доводи апеляційної скарги, захисника ОСОБА_7 , яка підтримувала подану апеляційну скаргу і просила скасувати ухвалу слідчого судді, прокурора, який заперечував доводи апеляційної скарги і просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Необґрунтованими є посилання в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_7 на те, що слідчим суддею безпідставно скаргу розглянуто без її участі.

Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Тобто зазначена норма процесуального закону не передбачає постановлення слідчим суддею рішення про залишення скарг на досудовому розслідуванні без розгляду.

Як вбачається з поданої апеляційної скарги, а також з пояснень наданих захисником ОСОБА_7 під час розгляду справи апеляційним судом, вона була повідомлена про час та місце розгляду її скарги місцевим судом.

Крім того, ОСОБА_7 зверталась до місцевого суду із заявою про розгляд скарги без її участі.

Відтак, твердження апеляційної скарги про те, що розгляд слідчим суддею скарги сторони захисту про скасування повідомлення про підозру за відсутності сторони є підставою для залишення скарги без розгляду є необґрунтованими, оскільки таке рішення, не передбачене чинним кримінальним процесуальним законом.

Так, частиною 2 статті 307 КПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування ухвала слідчого судді може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Таким чином, рішення слідчого судді про залишення скарги без розгляду, у зв`язку із подачею стороною захисту заяви про розгляд скарги без участі сторони, не передбачено чинним КПК України.

За таких обставин, у даній правовій ситуації, врахувавши заяву захисника ОСОБА_7 про розгляд скарги за відсутності ОСОБА_8 та її захисника (а.п.142-143), слідчий суддя правильно розглянув подану скаргу за відсутності сторони захисту (а.п.154-158).

Також на думку апеляційного суду, розгляд слідчим суддею скарги про скасування повідомлення про підозру за відсутності сторони захисту та наявності їх заяви про розгляд скарги за відсутності сторони не може бути єдиною та безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, оскільки не свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Виходячи із вимог ст.404 КПК України, апеляційний суд перевіряє судове рішення в межах поданої апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Розглядаючи скаргу захисника ОСОБА_7 на повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 26.02.2024, слідчий суддя вказаних вимог кримінального процесуального закону дотримався.

Так, на підставу скасування повідомлення про підозру, захисник ОСОБА_7 в поданій апеляційній скарзі, крім іншого, зазначає, що вказане повідомлення про підозру є необґрунтованим, не підтверджується доказами ні на момент повідомлення про підозру, ні на момент звернення до суду із даною скаргою, не підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Також вказує на те, що здійснені органом досудового розслідування висновки, що викладені у повідомленні про підозру є необґрунтованим припущенням, а обставини, які описані свідчать виключно про наявність цивільно-правових відносин, а не про наявність складу інкримінованих кримінальних правопорушень, слідство проводиться упереджено, із використанням недопустимих та неналежних доказів.

Однак такі доводи суперечать матеріалам кримінального провадження.

Так, згідно повідомлення про підозру від 26.02.2024, ОСОБА_8 підозрюється у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах та в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, а також в умисних діях, які виразились у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

Приписами ч.1 ст.277 КПК України визначено вичерпний перелік, які саме відомості мають міститись в повідомленні про підозру, серед яких зазначення доказів на підтвердження підозри немає.

Положеннями п.10 ч.1 ст.303 КПК України регламентовано, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Вимогами п.2 ст.277 КПК України передбачено, що повідомлення про підозру має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Письмове повідомлення про підозру, відповідно до ч.1 ст.278 КПК України, вручається особі в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, за формою і змістом відповідає вимогам ст.277 КПК України та містить у собі відомості, передбачені вказаними статтями, у тому числі зміст підозри та стислий виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 ..

Як вбачається з тексту оскаржуваної підозри, в ній, відповідно до вимог ст.277 КПК України, належним чином викладено зміст підозри та правова кваліфікація кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , із зазначенням частин статті закону України про кримінальну відповідальність.

Отже, в даному випадку органом досудового розслідування належним чином дотримано вимоги, які ставляться КПК України щодо змісту письмового повідомлення про підозру.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що повідомлення про підзору ОСОБА_8 було здійснено у передбачений законом спосіб.

Аналіз положень п.10 ч.1 ст.303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з`ясуванню дотримання в ході повідомлення про підозру глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст.277 КПК України.

Перевірка повідомленняпро підозруз точкизору обґрунтованостіпідозри зврахуванням положеньст.17КПК Українине входитьдо предметусудового розгляду,який здійснюєтьсяслідчим суддеювідповідно доположень ч.1ст.303КПК Українина стадіїдосудового розслідування,а можебути лишепредметом безпосередньогосудового розглядукримінального провадження судом по суті, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх належності та допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

Таким чином, доказування обґрунтованості підозри вважається досягнутою, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідно особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість підозри може встановлюватись тільки щодо діяння, яке підпадає під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність. Обґрунтованість підозри не може ґрунтуватись на суб`єктивних припущеннях, а має підкріплюватись конкретними доказами в кримінальному провадженні. Обґрунтованість підозри не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою для повідомлення особі про підозру.

Отже, на стадії досудового розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду.

Слідчий суддя перевіряє обґрунтованість підозри, а саме: стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчинені якого підозрюється особа, в тому числі, зазначення часу і місця його вчинення, але не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.

Відповідно, і вимога щодо достатності доказів до моменту притягнення особи до кримінальної відповідальності означає, що в розпорядженні слідчого, прокурора повинна бути така сукупність доказів, яка, будучи ще неповною, призводить тим не менше до обґрунтованого висновку про причетність особи до інкримінованого їй злочину та виключає протилежний висновок на даний момент розслідування.

Не вдаючись до оцінки доказів з точки зору їх достатності та допустимості, а також доведеності поза розумним сумнівом вини особи у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, що належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду, при вирішенні питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих доказів здійснюється слідчим суддею виключно з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав вважати особу причетною до вчинення кримінального правопорушення, а також стверджувати, що підозра є настільки обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Визначаючи стандарт «достатня підстава», що застосовується при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження на стадії досудового розслідування, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.01.2022 зазначила, що … стандарт доказування «достатня підстава» є значно нижчим порівняно з такими стандартами як «поза розумним сумнівом» (що застосовується під час розгляду кримінального провадження по суті), так і «обґрунтована підозра» (за яким доводиться наявність підстав піддавати конкретну особу заходам забезпечення кримінального провадження) (справа № 11 - 132сап21).

Оцінюючи в сукупності обставини даного кримінального провадження та враховуючи достатню наявність доказів про причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, у вчиненні яких вона підозрюється, апеляційний суд вважає, що підозра ОСОБА_8 є обґрунтованою.

Доводи скарги захисника про відсутність в діях ОСОБА_8 складу кримінальних правопорушень, а також щодо оцінки доказів, які містяться в матеріалах кримінального провадження, на переконання апеляційного суду, не можуть бути предметом перевірки під час розгляду скарги на повідомлення про підозру, а мають бути оцінені судом під час розгляду справи по суті.

А відтак, підстави для скасування повідомлення про підозру від 26.02.204 з мотивів, викладених в скарзі сторони захисту, відсутні.

Отже, перевіривши наведені апелянтом доводи, суд апеляційної інстанції не вбачає істотних порушень вимог КПК України, які можуть слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки повідомлення ОСОБА_8 про підозру, відповідає вимогам ст.277 КПК України, та у відповідності до вимог ст.278 КПК України з урахуванням положень ст.135 КПК України здійснилося у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України.

Як вбачається зі скарги захисника, вона не містить належних доводів стосовно порушення органом досудового розслідування вимог ст.ст.277, 278 КПК під час складення та вручення повідомлення про підозру ОСОБА_8 ..

Підстав для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді та призначення нового розгляду в суді першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересахпідозрюваної ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчогосудді Ратнівськогорайонного судуВолинської областівід 20травня 2024року щодо ОСОБА_8 без зміни.

Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді: