Постанова

від 27.05.2024 по справі 547/6/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 547/6/24 Номер провадження 22-ц/814/2125/24Головуючий у 1-й інстанції Миркушіна Н.С. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючої судді Прядкіної О.В.,

суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,

розглянувши в м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» про стягнення неустойки за договором позики

за апеляційною скаргою адвоката Олійник Лілії Михайлівни в інтересах ОСОБА_1

на ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 18 березня 2024 року, прийнятої під головуванням судді Миркушіної Н.С. в м.Хоролі, зі складанням повного тексту судового рішення 18.03.2024 року,-

в с т а н о в и в :

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до районного суду з позовом до ОСОБА_2 , приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» про стягнення неустойки за договором позики.

Зазначав, що між ним та відповідачем 30.03.2019 року укладено договір позики, за яким ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_2 безвідсоткову позику (грошові кошти) у розмірі 300000 доларів США.

На забезпечення виконання зобов`язання за договором позики між ОСОБА_1 та приватним сільськогосподарським підприємством «Дружба» укладено договір поруки.

Посилаючись на неналежне виконання позичальником своїх обов`язків, просив стягнути солідарно з відповідачів 15000 доларів США штраф за прострочення виконання зобов`язання та пеню в розмірі 2276427 грн. за період з 02.11.2019 року по 13.10.2021 року.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 18 березня 2024 року задоволено клопотання представника відповідача приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» - адвоката Христич О.С. про зупинення провадження по цій справі.

Зупинено провадження по цивільній справі №547/6/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» про стягнення неустойки за договором позикидо набрання законної сили рішенням у цивільній справі №537/2060/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба" про солідарне стягнення заборгованості за договором позики та солідарне стягнення 3 % річних від простроченої суми боргу.

Ухвалу обґрунтовано обов`язком суду зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

Ухвалу оскаржила адвокат Олійник Л.М. в інтересах ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати, а справу направити до Хорольського районного суду Полтавської області.

Вважає, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів, на підставі яких дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до розгляду справи про солідарне стягнення заборгованості за договором позики та стягнення 3% річних, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Вказує, що сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням у цивільній справі №537/2060/22.

Зазначає, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.3 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені, зокрема, в п.14 ч.1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

З матеріалів справи вбачається, що у січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до районного суду з позовом до ОСОБА_2 , приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» про стягнення неустойки за договором позики.

Позовні вимоги обґрунтував, тим що між ним та відповідачем 30.03.2019 року укладено договір позики, за яким ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_2 безвідсоткову позику (грошові кошти) у розмірі 300 000 доларів США.

На забезпечення виконання зобов`язання за договором позики між ОСОБА_1 та приватним сільськогосподарським підприємством «Дружба» укладено договір поруки.

Посилаючись на неналежне виконання позичальником своїх обов`язків, просив стягнути солідарно з відповідачів 15000 доларів США штраф за прострочення виконання зобов`язання та пеню в розмірі 2 276 427 грн. за період з 02.11.2019 року по 13.10.2021 року.

У судовому засіданні представник відповідача приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» - адвокат Христич О.С. заявила клопотання про зупинення провадження по цій цивільній справі, мотивуючи його тим, що в провадженні Полтавського апеляційного суду перебуває цивільна справа №537/2060/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба" про солідарне стягнення заборгованості за договором позики та солідарне стягнення 3 % річних від простроченої суми боргу.

На момент ухвалення оскарженого судового рішення суду першої інстанції справа № 537/2060/22 перебувала на розгляді Полтавського апеляційного суду.

Районний суд, зупиняючи провадження у справі, вважав, що дана справа не може бути розглянута до набрання законної сили рішенням у цивільній справі №537/2060/22, так як це судове рішення має безпосереднє відношення до предмету та підстав розгляду даної цивільної справи №547/6/24 та може вплинути на результат її розгляду.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

За частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Розумність строків розгляду справи судом є одним із принципів цивільного судочинства.

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

У постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 761/33089/20 (провадження № 61-18470св21) вказано, що тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України свідчить, що обов`язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов:

1) об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі;

2) пов`язаність справ - пов`язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) зазначено, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у конкретній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Разом із тим необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Отже, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо ухвалити рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Зупиняючи провадження у справі, яка переглядається, суд першої інстанції вірно зазначив, що існує необхідність зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням у справі № 537/2060/22, адже предметом її розгляду є встановлення права позивача на стягнення заборгованості за договором позики, за яким відповідно у справі №547/6/24, заявлена позовна вимога про стягнення неустойки за невиконання умов цього договору.

Помилковими є посилання в апеляційній скарзі на те, що в оскаржуваній ухвалі районного суду не наведені мотиви зупинення провадження у справі, адже із суті предметів позовів обох справ вбачається їх взаємозв`язок та неможливість вирішення питання стягнення неустойки за невиконання договору, без набрання законної сили рішення про стягнення заборгованості за даним договором.

Доводи апеляційної скарги в їх сукупності зводяться до незгоди із судовим рішенням районного суду щодо зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням у справі № 537/2060/22 і такі доводи не дають передбачених законом підстав для скасування оскарженого рішення, яке відповідає вимогам щодо його законності та обґрунтованості.

Зазначені скаржником доводи, у взаємозв`язку із дослідженими судом обставинами щодо необхідності зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням у справі № 537/2060/22, не дають апеляційному суду підстав вважати, що оспорений висновок суду першої інстанції є непропорційним втручанням у право сторони спору на доступ до правосуддя або призводить до затягування строків розгляду справи і перебування у стані невизначеності її учасників.

Враховуючи викладене, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.

Таким чином, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала Хорольського районного суду Полтавської області від 18 березня 2024 року підлягає залишенню без змін.

Разом з тим, апеляційний суд, зауважує, що учасники судового процесу у разі усунення підстав зупинення провадження у справі (в даному випадку набрання законної сили рішення у справі) мають право звернутися до суду, що ухвалив рішення про зупинення провадження, із клопотанням про поновлення провадження у справі у відповідності до вимог ст. 254 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Олійник Лілії Михайлівни в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 18 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 30.05.2024 року.

Головуюча суддя О.В. Прядкіна

Судді: С.Б. Бутенко

О.І. Обідіна