Ухвала

від 03.06.2024 по справі 147/384/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 147/384/24

Провадження №11-сс/801/446/2024

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)

заявника ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці клопотання ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 07 травня 2024 року,

якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову слідчого СВ відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_8 від 18 квітня 2024 року про закриття кримінального провадження №42023022120000229, внесеного до ЄРДР 29.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України,

в с т а н о в и в :

30.05.2024 року на адресу Вінницького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_7 в якій він ставить питання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 07 травня 2024 року.

Клопотання мотивує тим, що текст ухвали складено та оголошено о 12 годині 45 хвилин 08 травня 2024 р. Про дату та час її оголошення йому не було повідомлено. Повний текст ухвали від 07.05.2024 у справі 147/384/24 він отримав поштовим відправленням 23.05.2024 р.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_7 підтримав своє клопотання, просив його задовольнити та прийняти апеляційну скаргу до розгляду.

Прокурор ОСОБА_6 заперечив щодо поновлення прокурору строк ОСОБА_7 на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 07 травня 2024 року.

Дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши клопотання ОСОБА_7 , вислухавши думку учасників провадження, колегія суддів не може погодиться з викладеними доводами в клопотанні та вважає їх неспроможними з огляду не таке.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.399 КПК України до повноважень апеляційного суду віднесено питання про розгляд клопотань про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження апеляційний суд виходить з положень ст.24 КПК України, якою гарантується право на оскарження процесуальних рішень та перегляд постановлених рішень судом вищої інстанції. Такі положення є складовою права особи на захист та справедливий суд.

Згідно до ч.1 ст.113 КПК України, процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

За змістом ч.1 ст.117 КПК строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо його пропущено з поважних причин.

Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Зазначені обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

З цього питання Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй постанові від 27.05.2019 (справа № 461/1434/18, провадження № 51-6470 кмо 18) зробила правовий висновок про те, що у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч.2 ст.376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.

Натомість у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч.1 ст.117 КПК.

Свою правову позицію щодо тлумачення поняття поважності причин, які можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, неодноразово висловлював у своїх рішеннях Верховний Суд. Зокрема у Постанові Першої судової палати ККС ВС від 30 жовтня 2018 року (справа №299/2987/15-к провадження № 51-4594 км18) зазначено наступне.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (див.: рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року; рішення у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява №32053/13, п. 47, від 29 жовтня 2015 року).

Частиною 1 статті 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо його пропущено з поважних причин. Отже, в ініційованому учасником кримінального провадження клопотанні про поновлення процесуального строку має бути наведено причини, через які цей строк пропущено.

При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.

Згідно п.3 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржувана ухвала слідчим суддею Тростянецького районного суду Вінницької області за наслідками розгляду скарги ОСОБА_7 постановлена 07.05.2024, повний текст ухвали проголошено 08.05.2024, при цьому апеляційна скарга відповідно до поштового штемпеля на конверті заявником ОСОБА_7 до Вінницького апеляційного суду була подана лише 27.05.2024 року, тобто із пропуском встановленого строку на її оскарження.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді апелянт послався на те, що копію повного тексту ухвали від 07.05.2024 він отримав поштовим відправленням лише 23.05.2024, також звернув увагу суду, що йому не було повідомлено про дату та час її оголошення, у зв`язку з чим вважає, що його було позбавлено можливості вчасно подати апеляційну скаргу.

Виходячи із зазначених вимог закону, положеннями ст.395 КК України прямо визначено, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді рахується з дня її оголошення.

Як вбачається з ухвали слідчого судді від 07.05.2024, а також журналу судового засідання №2832589 Тростянецького районного суду Вінницької області від 07.05.2024, ОСОБА_7 був присутнім в судовому засіданні в залі суду 07.05.2024 та надавав пояснення по справі, короткий зміст тексту оскаржуваної ухвали (вступна та резолютивна частини) йому та іншим учасникам провадження, зокрема прокурору та слідчому був проголошений, а тому він знав про оскаржувану ухвалу та мав можливість вчасно подати апеляційну скаргу.

Доводи ОСОБА_7 про те, що строк апеляційного оскарження у даному випадку має рахуватися з дня отримання ним повного тексту ухвали не ґрунтується на вимогах закону, оскільки відповідно до абзацу другого ч.3 ст.395 КПК України строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді рахується з дня отримання особою копії судового рішення лише в тому випадку, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без її виклику.

Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що повний текст вказаної ухвали слідчого судді було вчасно направлено як до Єдиного державного реєстру судових рішень, так і заявнику ОСОБА_9 08.05.2024, тобто не пізніше наступного дня після її постановлення, що додатково свідчить про своєчасність виготовлення оскаржуваного судового рішення.

Із огляду на зазначене, ОСОБА_7 не був позбавлений можливості звернутися з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді від 07.05.2024 року в межах п`ятиденного строку на її апеляційне оскарження.

Будь-яких інших поважних причин, що заслуговують на увагу апеляційного суду, які позбавили апелянта можливості подати апеляційну скаргу у визначені строки матеріали справи не містять.

Апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того звертає увагу на те, що правило дотримання п`ятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядались впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності та надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

Прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод визначає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (справа «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007 року).

Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.

При цьому ч. 1 ст. 117 КПК України передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо його пропущено з поважних причин.

Отже у клопотанні про поновлення строку, ініційованому учасником кримінального провадження, має бути наведено причини, через які цей строк пропущено.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що наведені на думку заявника ОСОБА_7 поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 07.05.2024, не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, з наведенням поважних причин його пропуску та наданням в підтвердження цього відповідних доказів.

Керуючись ст.395, 399 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

В задоволені клопотання ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Тростянецького районногосуду Вінницькоїобласті від07.05.2024року відмовити.

Апеляційну скаргу з усіма доданимидо неїматеріали до повернути ОСОБА_7 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4