Постанова

від 28.05.2024 по справі 924/90/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року Справа № 924/90/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Мельник О.В.,

суддя Олексюк Г.Є.,

суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Стафійчук К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2024 (суддя Заверуха С.В., повний текст рішення складено 12.03.2024)

за позовом ОСОБА_1

до 1) Житлово-будівельного кооперативу "Подільський край

2) Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача 2 - ОСОБА_2

про - визнання недійсними рішень, оформлених протоколом чергових загальних зборів членів ЖБК "Подільський край" від 01.03.2019;

- скасування запису, внесеного державним реєстратором Управління з питань державної реєстрації Хмельницької міської ради Гриньчук Т.В. за реєстраційною дією №6731070011008102 від 18.06.2019.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_3 , Романенко Л.О.

відповідача 1 - Івчук Ю.В.

відповідача 2 - не з`явився;

третьої особи - ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2024 у позові відмовлено.

В обґрунтування прийнятого рішення, суд першої інстанції зазначив, що згідно протоколу чергових загальних зборів членів ЖБК "Подільський край" від 01.03.2019, позивач була присутня і здійснювала виступ на них (з питання 4 порядку денного), що суперечить її твердженню про не скликання і не проведення таких зборів. Жодних доказів на спростування цього та доказів, які свідчили б про підроблення протоколу чергових загальних зборів членів ЖБК "Подільський край" від 01.03.2019 остання не подала.

Суд дійшов висновку про не доведеність порушення прав позивача, зокрема права на участь в управлінні кооперативом, право обирати і бути обраним в органи управління.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалите нове, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Апелянт, зокрема, вказує, що членство ОСОБА_1 в ЖБК "Подільський край" підтверджується: рішенням позачергових загальних зборів та засновників ЖБК "Подільський край", оформлених протоколом №1/26/04-18 від 26.04.2018; витягом від 06.12.2023; протоколом загальних зборів від 07.09.2023, де затверджено список членів кооперативу вцілому, до якого включено ОСОБА_1 та усним підтвердженням представника ЖБК "Подільський край" під час розгляду справи її членство.

Зазначає, що рішенням позачергових загальних зборів ЖБК "Подільський край", оформлених протоколом №1/26/04-18 від 26.04.2018 ОСОБА_1 з 27.04.2018 є головою правління ЖБК "Подільський край", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.03.2019.

Вказує, що судом першої інстанції не враховано та не надано оцінку тому, що збори 01.03.2019 проведені неуповноваженими на те особами з порушенням вимог Закону України "Про кооперацію" та Статуту ЖБК "Подільський край".

Крім того, зауважує, що позивач була позбавлена права на участь в управлінні кооперативом, права голосу на його загальних зборах, права обирати і бути обраною в органи управління, так як вона, як голова правління повідомлень про скликання чергових загальних зборів не направляла; їй, як члену кооперативу, повідомлення про проведення оскаржуваних чергових загальних зборів 01.03.2019 не направлялось, про їх порядок денний не повідомлялось. Окрім того, вказує, що організатори оскаржуваних чергових зборів не включили її до переліку присутніх членів ЖБК "Подільський край". Дане свідчить про порушення скликання загальних зборів, де всі питання, які розглядались є незаконними та підлягають скасуванню.

Зазначає про відсутність кворуму на зборах, оскільки до останніх не додано поіменний список присутніх, як передбачає п.7.14 Статуту, з підписами членів кооперативу присутніх на даному зібранні, що в сукупності порушує ст. 15 Закону України "Про кооперацію".

Враховуючи викладене, вказує, що оскільки для ОСОБА_1 , як голови правління, не було проведення процедури ухвалення рішення про припинення її головування, то звернення позивача з даним позовом для відновлення порушеного права у вигляді реєстрації зміни до відомостей про ЖБК "Подільський край" про зміну керівника юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань за №16731070011008102 від 18.06.2019 є її скасування.

Щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, апелянт вказує, що суд за наявності клопотання про відкладення розгляду справи не відклав підготовче засідання та не надав можливості надати відповідь на пояснення третьої особи щодо зазначених в них доводах.

Відповідачі 1 та 2 своїм правом подачу відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст.263 ГПК України не скористались.

Згідно ч.3 ст.263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Разом з тим, до апеляційного суду надійшов відзив третьої особи, в якому останній вказує, що станом на 01.03.2019 головою правління ЖБК "Подільський край" був ОСОБА_2 , згідно рішення позачергових загальних зборів членів ЖБК "Подільський край" від 09.07.2018, відтак останньому, згідно статуту, належало право скликати загальні збори членів кооперативу.

Повідомляє, що ним, зважаючи на заборону вчинення будь-яких реєстраційних дій, внести відомості до реєстру на підставі протоколу від 09.07.2018 було неможливо. Відтак, хоч відомості щодо ОСОБА_1 і були внесені до реєстру, але законним головою правління кооперативу був ОСОБА_2 , відомості про якого були внесені до реєстру після зняття заборони, накладеної судом.

Третя особа вказує, що ОСОБА_1 жодним чином не доведено її членство у ЖБК "Подільський край", а відтак і наявність будь-якого порушеного її права.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2024 та призначено її до розгляду на 21.05.2024.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 28.05.2024.

В судове засідання 28.05.2024 з`явився позивач та його представник, які підтримали свою апеляційну скаргу з викладеними у ній доводами.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні підтвердив визнання позову і просив рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з`явився та явку свого повноважного представника не забезпечив, хоча був повідомлений про розгляд справи належним чином.

Представник третьої особи заперечила доводи апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Окрім того, 28.05.2024 представник третьої особи до апеляційного суду подала клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів, у якому просила поновити строк для їх подання, так як останні спростовують доказову базу позивача та підтверджують їх фіктивність у справі.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Виходячи з принципу змагальності господарського процесу сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції до суду першої інстанції.

У відповідності до ч.8 ст.80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч.3 ст.269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до висновків викладених Верховним Судом у постановах від 06.02.2019 у справі №916/3130/17 та від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 26.02.2019 у справі №913/632/17 єдиним винятковим випадком, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи.

Проте колегією суддів встановлено, що представник третьої особи у клопотанні про долучення письмових доказів на виконання вимог ч.4 ст.80, ч.3 ст. 269 ГПК України не обґрунтовувала наявності виняткового випадку неподання зазначених доказів у встановлений процесуальним законодавством строк, як і не довела неможливості їх вчасного подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від неї.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання про долучення додаткових письмових доказів до матеріалів справи доказів на стадії апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ч. 1, 4 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в них, відзив на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 04.08.2017 рішенням інвесторів недобудованого будинку, що розташований по АДРЕСА_1 було створено ЖБК "Подільський край", відповідно до п.2.2 статуту якого метою створення та діяльності кооперативу є організація робіт по закінченню будівництва незавершеного будівельного об`єкту - багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 та подальше його обслуговування.

01.03.2019 відбулися чергові загальні збори членів ЖБК "Подільський край", на яких були присутні 68 з 128 членів кооперативу. Присутньою на зборах була також і ОСОБА_1 .. До питань порядку денного було включено наступні питання :

1. Обрання голови та секретаря зборів

2. Звіт Голови правління ОСОБА_2 .

3. Вирішення питання щодо головування в ЖБК "Подільський край". Вирішення питання щодо протоколу №1/26/04-18 позачергових загальних зборів членів та засновників ЖБК "Подільський край" від 26.04.2018.

4. Вирішення питань, пов`язаних з втручанням у роботу кооперативу, шляхи виходу.

5. Вирішення питання вкрадених площ за період з 26.04.2018 по 01.03.2019 ОСОБА_1 при сприянні ініціативної групи та площ, на які головою правління ОСОБА_2 не виписувались документи для реєстрації права власності. Шляхи виходу з цієї ситуації.

7. Вирішення питання вкрадених площ за період з 26.04.2018 по 01.03.2019 ОСОБА_1 при сприянні ініціативної групи та площ, на які було зареєстровано право власності особами до 26.04.2018. Шляхи виходу з цієї ситуації.

10. Звернення до керівництва Міністра внутрішніх справ з приводу бездіяльності та покривання злочинних дій ОСОБА_1 та ініціативної групи.

11. Підтвердження членства тих членів ЖБК, яких незаконно хоче виключити з кооперативу ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

12. Підвердження виключення з кооперативу наступних осіб, зокрема ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які своїми діями наносять матеріальної шкоди та блокують роботу кооперативу.

16. Затвердження списку членів ЖБК вцілому.

Предметом позову у цій справі є вимога позивача про визнання недійсними рішень зборів членів ЖБК "Подільський край" та скасування внесених на їх виконання змін до відповідного реєстру, а підставою - порушенння корпоративного права позивача на участь в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління.

Відтак, вважаючи, що вищевказаним протоколом порушуються права ОСОБА_1 , визначені ст. 12 Закону України "Про кооперацію", остання звернулась до суду для їх захисту.

Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду колегія суддів враховує наступне.

Згідно із ст.15, 16 ЦК України, особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.167 ГПК України, корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначаєтьсяя Законом України "Про кооперацію".

За змістом положень ст.2,6 Закону України "Про кооперацію", кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути, зокрема, житлово-будівельними.

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку.

Отже, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

Частина 1 статті 12 Закону України "Про кооперацію" до основних прав члена кооперативу, зокрема, відносить право на участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління.

За змістом наведених норм корпоративні права члена кооперативу характеризуються тим, що особа, яка є членом кооперативу, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.

Таким чином, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Право учасника (члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах є його самостійним корпоративним правом, яке може бути визнане порушеним, у разі недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, в тому числі через незабезпечення члену кооперативу можливості належним чином підготуватись до питань порядку денного.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: 1) прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; 2) прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; 3) прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах; 4) відсутність протоколу загальних зборів, підписаного головою і секретарем зборів.

Водночас, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів його учасника (члена). Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №916/1253/19).

Як визначено п. 7.1 статуту ЖБК "Подільський край", затвердженого рішенням загальних зборів від 04.08.2017, органами управління кооперативу є загальні збори його членів, правління та ревізійна комісія (ревізор). Якщо до складу кооперативу входить 100 і більше членів, то можуть скликатися збори уповноважених, що мають такі ж повноваження, що і загальні збори. Уповноважені збираються по одному з 5 членів кооперативу на 3 роки на загальних зборах членів кооперативу.

Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу (п.7.2 Статуту).

Правління очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. (п. 8.2 Статуту)

Згідно п.7.5, 7.6 Статуту, чергові загальні збори членів кооперативу скликаються головою правління кооперативу у разі потреби, але не раніше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. (п. 7.9 Статуту)

Пунктом 7.11 статуту встановлено, що рішенням загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75% членів кооперативу, присутніх на загальних зборах членів кооперативу З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосі членів (уповноважених ) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Рішення загальних зборів членів (уповноважених ) кооперативу оформляється протоколом, який підписують головуючий та секретар зборів. У протоколі зазначається кількість наявних на день скликання зборів членів кооперативу з правом голосу та кількість присутніх на зборах. До протоколу зборів додається список присутніх із зазначенням даних: для фізичної особи - прізвище, імя, по батькові та номер квартири; для юридичної особи - назва юридичної особи та номер квартири. Дані про фізичну особу засвідчуються її особистим підписом, а про юридичну особу - підписом її уповноваженого представника. (п. 7.14. Статуту.)

В обґрунтування своїх позовних вимог апелянт вказує, що будучи головою правління ЖБК "Подільський край", чергові загальні збори 01.03.2019 не скликала і не проводила, відтак жодні рішення, які мають правове значення для кооперативу у цей день не ухвалювались.

Оцінюючи наявність статусу голови правління у ОСОБА_1 станом на 01.03.2019, колегія суддів зазначає наступне.

26.04.2018 відбулись позачергові загальні збори членів та засновників ЖБК "Подільський край", на якому взяли участь 63 члени із загальної чисельності членів 103 осіб, що становить 61 відсотки від загальної кількості членів кооперативу. За результатами проведення позачергових загальних зборів прийнято, зокрема, рішення:

- про прийняття в члени кооперативу Романенко Л.О., яка діяла згідно довіреності від члена кооперативу ЖБК "Подільський край" Романенко О.О. для участі в позачергових загальних зборах ЖБК "Подільський край" та уповноважено від зборів ОСОБА_5 підписати договір уступки майнових прав згідно угоди №14/ЖК-79 від 08.11.2016 про членство в кооперативі з ОСОБА_6 на ОСОБА_1 ;

-про звільнення голови правління ЖБК "Подільський край" ОСОБА_2 з 26.04.2018;

- про обрання на посаду голови правління ЖБК "Подільський край" ОСОБА_1 з 27.04.2018;

- про обрання нового складу правління ЖБК "Подільський край" у складі: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Прийняті рішення оформлені протоколом від 26.04.2018 №1/26/04-18 позачергових загальних зборів членів та засновників ЖБК "Подільський край".

03.05.2018 державним реєстратором виконавчого комітету Хмельницької міської ради Самчук О.А. проведено реєстраційні дії щодо зміни керівника та складу підписантів коопе-ративу. Керівником кооперативу вказано ОСОБА_1 ,

Факт законності рішення №1/26/04-18 від 26.04.2018, підтверджується постановою Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №822/1736/18.

Отже, враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 з 27.04.2018 була повноважною головою правління ЖБК "Подільський край" і з 03.05.2018 була керівником ЖБК "Подільський край", відомості про яку занесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, в матеріалах справи наявний протокол позачергових загальних зборів членів ЖБК "Подільський край" від 09.07.2018, на яких була присутня ОСОБА_1 , та згідно п.3 якого, остання повідомила усім присутнім, що вона не бажає бути головою правління кооперативу.

Рішенням протоколу позачергових зборів членів ЖБК "Подільський край" від 09.07.2018, головою правління кооперативу було обрано ОСОБА_2 та уповноважено його на подання документів до реєстратора для внесення змін до відомостей про керівника кооперативу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, станом на 12.11.2018 та на 03.03.2019 керівником ЖБК "Подільський край" зазначається ОСОБА_1 (т.1 а.с. 41-42)

Відтак, вбачається, що після обрання 09.07.2018 головою правління ОСОБА_2 зміни про керівника кооперативу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені не були.

Згідно ч. 1, 4, 5 ст. 89 ЦК України юридична особа підлягає державній реєстрації у по-рядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного держав-ного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вно-сяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місце-знаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відо-мості, встановлені законом. Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосують-ся відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилати-ся на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відтак, даною статтею установлено спростовну презумпцію відомостей, унесених до ЄДР. (постанова Великої Палати Верховного суду від 01.09.2020 у справі №907/291/19)

Аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку, що державна реєстрація юридичних осіб шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру щодо уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах із третіми особами, або вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, є лише засвідченням цього факту і самостійного значення для виникнення такого права у відповідної посадової особи не має.

Реєстрація визначає лише момент, з якого держава засвідчує таке право у відповідного посадовця юридичної особи, яке виникло з підстав, передбачених законом та статутними документами цієї особи, а не у зв`язку із вчиненням чи невчиненням реєстраційної дії, як помилково вважає позивач. (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.02.2024 у справі № 758/10170/20)

Згідно ч.5 ст.89 ЦК України, зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до Єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації.

Тобто, вищевказані норми пов`язують факт внесення чи невнесення відомостей до реєстру щодо повноважень посадових осіб виключно із правами третіх осіб у спорі з цією юридичною особою, проте ніяким чином не вказують на відсутність відповідних повноважень у посадової особи чи недійсність вчинених цією особою правочинів.

Законодавець не пов`язує момент набуття повноважень посадової особи із внесенням інформації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та не передбачає прямого обов`язку внесення відомостей про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, а тому відсутність таких даних не позбавляла ОСОБА_2 повноважень бути головою правління і скликати загальні збори ЖБК "Подільський край" 01.03.2019.

У зв`язку із зазначеним, аргументи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 станом на 01.03.2019 не був головою правління ЖБК "Подільський край" є безпідставними.

Аналізуючи твердження апелянта щодо порушення рішенням чергових зборів ЖБК "Подільський край" 01.03.2019 її права на участь в управлінні, як члена кооперативу та права голосу на них, колегія суддів вказує наступне.

Згідно ст.10 Закону України "Про кооперацію" членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу (ст. 11 Закону України "Про кооперацію").

Згідно з п. 3.1. Статуту, участь у діяльності кооперативу здійснюється на засадах членства.

Членами кооперативу та одночасно його засновниками є фізичні особи, які уклали договори про дольову (пайову) участь у будівництві житлового будинку або іншим чином отримали майнові права на нерухомість, що розміщена в житловому будинку по АДРЕСА_1 із закритим акціонерним товариством "Октант" згідно списку, затвердженого зборами членів кооперативу. (п.3.2 Статуту)

Членами кооперативу можуть бути особи, які внесли вступний внесок та додержуються вимог статуту, а саме: а) громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які досягли 16-річного віку і виявили бажання брати участь в його діяльності; б) юридичні особи України, які зареєстровані в державних органах у відповідності до чинного законодавства; в) юридичні особи іноземних держав, що діють через своїх представників..

Вступ до кооперативу на засадах членства здійснюється на підставі заяви про членство з подальшим затвердженням загальними зборами членів кооперативу звернення кандидата. Повний обсяг прав та обов`язків визначається на підставі угоди про членство, яка укладається в обов`язковому порядку. Рішення голови кооперативу про прийняття до кооперативу затверджується загальними зборами членів кооперативу. Особа вважається прийнятою в члени кооперативу, якщо за неї проголосувало не менше двох третин присутніх на зборах членів кооперативу (або двох третин присутніх на зборах уповноважених членів кооперативу). Набуття членства в кооперативі відбувається за умов укладення угоди про членство в кооперативі та сплати вступного внеску, членського внеску, а за умов реалізації цільових програм, також цільового внеску. (п. 3.5 Статуту).

Як зазначалось вище, 26.04.2018 позачерговими загальними зборами членів та засновників ЖБК "Подільський край" прийнято в члени кооперативу Романенко Л.О., яка діяла згідно довіреності від члена кооперативу ЖБК "Подільський край" Романенко О.О. для участі в позачергових загальних зборах ЖБК "Подільський край" та уповноважено від зборів ОСОБА_5 підписати договір уступки майнових прав згідно угоди №14/ЖК-79 від 08.11.2016 про членство в кооперативі з ОСОБА_6 на ОСОБА_1 .

Рішенням позачергових загальних зборів членів ЖБК "Подільський край", оформлених протоколом від 04.09.2018 заборонено ОСОБА_1 здійснювати будь-яке представництво від імені ЖБК "Подільський край" та заборонено представляти його інтереси в усіх органах влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях та в судах України та наділено такими правами ОСОБА_2 , як голову кооперативу, ОСОБА_10 , адвокатів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і припинено членство у кооперативі, зокрема, ОСОБА_6 .

Дане вбачається з постанов Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №686/15586/18, від 05.02.2020 у справі №686/19110/17, в яких було досліджено вищевказаний протокол загальних зборів та встановлено наведені вище обставини.

Рішенням позачергових зборів членів ЖБК "Подільський край", оформлених протоколом від 29.07.2020, припинено діяльність ЖБК "Подільський край" та за результатом 2 питання порядку денного включено до членів ЖБК "Подільський край", зокрема ОСОБА_6 , яка була виключена із нього протоколом зборів від 04.09.2018.

Разом з тим, колегія суддів вказує, що питання недійсності рішення позачергових зборів від 29.07.2020 було предметом розгляду у справі №924/790/22.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.2023 у справі №924/790/22 рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.04.2023 залишено без змін, яким визнано недійсними рішення, оформлені протоколом позачергових загальних зборів членів ЖБК "Подільський край" від 29.07.2020 року.

Згідно ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи викладене, позивач з 04.09.2018 була виключена з членів ЖБК "Подільський край", і станом на 01.03.2019 її статус не поновлювався.

Колегія суддів зазначає, що апелянт в своїй апеляційній скарзі також посилається на протокол №1/04-19 загальних зборів ЖБК "Подільський край" від 02.04.2019, за результатами третього питання порядку денного якого, прийнято рішення про нелегітимність зібрання, які були проведення ОСОБА_2 під час головування ОСОБА_1 09.07.2018, 04.09.2018 та 01.03.2019.

Однак, останній жодним чином не може свідчити про їх нелегітимність, оскільки питання недійсності прийнятих рішень може бути вирішено лише в судовому порядку.

Водночас, даним протоколом від 02.04.2019 ОСОБА_1 підтвердила те, що остання була інформована про скликання та факт проведення зборів членів ЖБК "Подільський край" 09.07.2018, 04.09.2018, 01.03.2019 (в судовому засіданні про які вказувала про їх непроведення).

Колегія суддів вказує, що інших доказів (угода про членство, квитанції про сплату вступного, членського, цільового внеску до ЖБК "Подільський край", тощо) на підтвердження поновлення свого членства станом на 01.03.2019, апелянтом до суду апеляційної інстанції не додано.

З доданого до позовної заяви витягу про членство ОСОБА_1 в ЖБК "Подільський край" вбачається її членство станом на 06.12.2023, однак, не на дату скликання оскаржуваних зборів.

Доводи апеляційної скарги щодо не повідомлення ОСОБА_1 про проведення зборів 01.03.2019 та не включення її як члена кооперативу до нього, колегія суддів до уваги не бере, так як встановлено вище, 04.09.2018 остання була виключена з членів ЖБК "Подільський край" та станом на 01.03.2019 доказів її членства матеріали справи не містять. Відтак, необхідність її повідомлення про проведення оскаржуваних зборів була відсутня.

Твердження позивачки про відсутність кворуму та заперечення факту реального проведення загальних зборів з огляду на недоведеність факту її членства в кооперативі станом на момент проведення спірних загальних зборів також не має правового значення через відсутність у неї відповідних корпоративних прав, про що судом зазначено вище.

При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. При цьому, обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з положеннями ст.2,4 ГПК України та ст.15,16 ЦК України, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частини 1,3 статті 74 ГПК України передбачають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

17.10.2019 набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема, внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст.79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" і викладено її у новій редакції, фактично, впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають учасники справи. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, 23.10.2019 у справі №917/1307/18, 18.11.2019 у справі №902/761/18, 04.12.2019 у справі №917/2101/17 та 25.06.2020 у справі №924/233/18).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Такий підхід також узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини. Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж.К. та інші проти Швеції" суд наголосив, що у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом. Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту. Скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

З урахуванням наведеного, оцінюючи надані сторонами докази, суд застосовує поряд зі ст.79 ГПК України стандарт "баланс ймовірностей", за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, а ніж не мав місце.

Апеляційний суд вказує на те, що надані позивачкою докази на підтвердження позовних вимог не доводять факт порушення її корпоративних прав спірним рішенням загальних зборів членів кооперативу від 01.03.2019, а саме щодо позбавлення її права на участь у зборах як члена кооперативу, права голосу на йому та права на участь в управлінні ЖБК "Подільський край".

У свою чергу, третьою особою підтверджено належними і допустимими засобами доказування факт правомірності скликання загальних зборів 01.03.2019, а також спростовано доводи позивачки щодо наявності інших порушень, на які остання посилається.

Отже, колегія суддів вказує, що надані ОСОБА_2 докази є більш вірогідними, ніж докази, надані позивачкою.

За вказаних обставин, встановивши недоведеність обставин порушення спірними рішеннями загальних зборів прав позивачки та обставин порушення закону і статуту при скликанні і проведенні зборів, суд першої інстанції дійшов правомірних висновків про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог і відсутність підстав для визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів членів ЖБК "Подільський край", оформлених протоколом від 01.03.2019.

При цьому, похідна позовна вимога про скасування реєстраційної дії №16731070011008102 від 18.06.2019, яка обґрунтована незаконністю відповідних рішень загальних зборів, що не підтвердилося в ході розгляду спору, також не підлягає задоволенню.

Як наслідок, колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні заявленого позову.

Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів, враховуючи ст.183 ГПК України, яка передбачає право суду, а не його обов`язок, відкладати підготовче засідання у випадку, коли питання, визначені ч.2. ст.182 ГПК України, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст. 73, 76-79, 86 ГПК України.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.

Оскільки відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2024 у справі №924/90/24 залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "04" червня 2024 р.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.