Постанова

від 07.11.2024 по справі 924/90/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 924/90/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Студенець В. І.,

за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д. А.

та представників:

позивача - Шустер Я. В.

відповідача 1 - Івчук Ю. В.

відповідача 2 - не з`явився

третьої особи - Ткач Я. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 (головуючий - Мельник О. В., судді Олексюк Г. Є., Гудак А. В.)

та рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2024 (суддя - Заверуха С. В.)

у справі № 924/90/24

за позовом ОСОБА_1

до 1) Житлово-будівельного кооперативу "Подільський край, 2) Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача 2 - ОСОБА_2

про визнання недійсними рішень, оформлених протоколом чергових загальних зборів членів ЖБК "Подільський край" від 01.03.2019; скасування запису, внесеного державним реєстратором Управління з питань державної реєстрації Хмельницької міської ради Гриньчук Т. В. за реєстраційною дією № 6731070011008102 від 18.06.2019

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (позивач), звернулась до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Подільський край" (відповідач 1), Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради (відповідач 2) про визнання недійсними рішень, оформлених протоколом чергових загальних зборів членів ЖБК "Подільський край" від 01.03.2019 та скасування запису, внесеного державним реєстратором Управління з питань державної реєстрації Хмельницької міської ради Гриньчук Т. В., стосовно змін до відомостей про ЖБК "Подільський край", щодо зміни керівника юридичної особи або відомостей про керівника юридичної особи, реєстраційна дія № 6731070011008102 від 18.06.2019.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що станом на 01.03.2019 позивач була членом та головою правління ЖБК "Подільський край". 01 березня 2019 року відбулося зібрання, рішення якого оформлені протоколом чергових загальних зборів членів житлово-будівельного кооперативу "Подільський край". До порядку денного зборів включалось 18 питань різного змісту, серед іншого, було прийняте рішення обрати головою ЖБК "Подільський край" ОСОБА_2 . Також були прийняті інші рішення, що стосуються здійснення діяльності кооперативу. Всі вказані рішення є протиправними та порушують права позивача.

3. Як вказує позивач, збори проведені неуповноваженими на те особами з порушенням вимог ч.1 ст.12, частин 4, 9, 11 ст.15 Закону України "Про кооперацію", пунктів 7.1, 7.5, 7.6, 7.9, 7.14 Статуту ЖБК "Подільський край", а тому ухвалені на них рішення підлягають визнанню недійсними. Чергові загальні збори членів ЖБК "Подільський край", що відбулися 01.03.2019, уповноваженим на те органом у порядку, встановленому законом та Статутом кооперативу, не скликались та не проводились. Жодні рішення, які мають правове значення для кооперативу, у цей день не ухвалювались.

4. Також позивач зазначає, що станом на 01.03.2019 зареєстрованим головою правління ЖБК "Подільський край" була ОСОБА_1 , яка загальних зборів кооперативу на вказану дату не скликала. Єдиним законним способом скликання позачергових загальних зборів ЖБК "Подільський край" є звернення з такою вимогою до голови правління ЖБК "Подільський край" ОСОБА_1, проте до правління кооперативу жодних вимог про скликання позачергових загальних зборів членів кооперативу не надходило, а тому правлінням кооперативу проведення позачергових загальних зборів членів кооперативу не призначалося.

5. Таким чином, позивач вважає, що за змістом статті 15 Закону України "Про кооперацію" і статуту кооперативу для проведення загальних зборів членів кооперативу і прийняття цими зборами правомочних рішень необхідно дотриматися процедури і строків скликання загальних зборів, забезпечити особисту присутність на зборах більшості від загальної кількості членів кооперативу та особисте голосування більшості (простої чи кваліфікованої) присутніх на зборах членів кооперативу при прийнятті рішення. При дослідженні протоколу загальних зборів ЖБК "Подільський край" вбачається, що до нього не доданий поіменний список присутніх із зазначенням даних, передбачених пунктом 7.14 Статуту. Наведене свідчить про відсутність на зазначених зборах кворуму, необхідного для ухвалення оскаржуваних рішень, а також про пряме порушення вимог ст. 15 Закону України "Про кооперацію", пункту 7.14 Статуту ЖБК "Подільський край".

6. Враховуючи вказане, позивач вважає, що зібрання членів ЖБК "Подільський край" не може вважатися правочинним, у зв`язку із чим ухвалені на ньому рішення, оформлені протоколом від 01.03.2019, підлягають визнанню недійсними.

7. Крім того, посилаючись на вищевказані обставини та правові положення, а також на окремі положення Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань", на думку позивача, зібрання, яке відбулось 01.03.2019, не можна вважати загальними черговими зборами ЖБК "Подільський край", оскільки порушено порядок скликання загальних зборів. Відтак, здійснення державної реєстрації результатів зібрання щодо рішення обрати головою ЖБК "Подільський край" ОСОБА_2 призвело до наявної неможливості ОСОБА_1 виконувати свої обов`язки як голови правління, передбачені Розділом 9 Статуту кооперативу. Порушеним правом позивача є встановлене статтею 12 Закону України "Про кооперацію" право на участь в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

8. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 у задоволенні позову відмовлено.

9. В обґрунтування прийнятих у справі судових рішень, суди першої і апеляційної інстанції дійшли висновку про недоведеність порушення прав позивача, зокрема права на участь в управлінні кооперативом, право обирати і бути обраним в органи управління.

10. Так, місцевий господарський суд зазначив, що зі змісту протоколу чергових загальних зборів членів ЖБК "Подільський край" від 01.03.2019 вбачається, що позивач (яка зазначає, що такі збори не скликались та не проводились) була присутня на цих зборах, а також виступала на цих зборах (зокрема, з питання 4 порядку денного). При цьому, суду не надано жодних доказів, які би засвідчували інше, або ж свідчили про підроблення протоколу чергових загальних зборів членів ЖБК "Подільський край" від 01.03.2019.

11. Окрім цього, місцевий господарський суд зауважив, що позивач вказує, що станом на 01.03.2019 зареєстрованим головою правління ЖБК "Подільський край" була ОСОБА_1 , обрана 26.04.2018, яка загальних зборів кооперативу на вказану дату не скликала. Однак, позивачем не спростовано жодними доказами твердження третьої особи про те, що до проведення зборів 01.03.2019 рішенням позачергових загальних зборів членів ЖБК "Подільський край", оформленим протоколом від 09.07.2018 (копія якого наявна у матеріалах справи), ОСОБА_2 було обрано головою правління кооперативу.

12. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення її прав, зокрема, права на участь в управлінні кооперативом, права обирати і бути обраним в органи управління.

13. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду зазначив, що ОСОБА_1 з 27.04.2018 була повноважною головою правління ЖБК "Подільський край" і з 03.05.2018 була керівником ЖБК "Подільський край", відомості про яку занесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

14. Разом з цим, в матеріалах справи наявний протокол позачергових загальних зборів членів ЖБК "Подільський край" від 09.07.2018, на яких була присутня ОСОБА_1 , та згідно п.3 якого, остання повідомила усім присутнім, що вона не бажає бути головою правління кооперативу. Рішенням позачергових зборів членів ЖБК "Подільський край" від 09.07.2018, головою правління кооперативу було обрано ОСОБА_2 та уповноважено його на подання документів до реєстратора для внесення змін до відомостей про керівника кооперативу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

15. При цьому, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, станом на 12.11.2018 та на 03.03.2019 керівником ЖБК "Подільський край" зазначається ОСОБА_1 . Наведене свідчить, що після обрання 09.07.2018 головою правління ОСОБА_2 зміни про керівника кооперативу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені не були.

16. Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначив, що законодавець не пов`язує момент набуття повноважень посадової особи із внесенням інформації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та не передбачає прямого обов`язку внесення відомостей про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, а тому відсутність таких даних не позбавляла ОСОБА_2 повноважень бути головою правління і скликати загальні збори ЖБК "Подільський край" 01.03.2019.

17. У зв`язку із зазначеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність доводів позивача стосовно того, що ОСОБА_2 станом на 01.03.2019 не був головою правління ЖБК "Подільський край".

18. Суд апеляційної інстанції зазначив, що надані позивачем докази на підтвердження позовних вимог не доводять факт порушення її корпоративних прав спірним рішенням загальних зборів членів кооперативу від 01.03.2019, а саме щодо позбавлення її права на участь у зборах як члена кооперативу, права голосу на них та права на участь в управлінні ЖБК "Подільський край".

19. Відтак, встановивши недоведеність обставин порушення спірними рішеннями загальних зборів прав позивача та обставин порушення закону і статуту при скликанні і проведенні зборів, суди першої і апеляційної інстанції дійшли висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог і відсутність підстав для визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів членів ЖБК "Подільський край", оформлених протоколом від 01.03.2019.

20. При цьому суди також зазначили, що похідна позовна вимога про скасування реєстраційної дії № 16731070011008102 від 18.06.2019, яка обґрунтована незаконністю відповідних рішень загальних зборів, що не підтвердилося в ході розгляду справи, також не підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

21. ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 і рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2024 та ухвалити нове рішення у справі, яким позов задовольнити.

22. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суд суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 24.04.2019 у справі № 509/577/18, від 28.01.2020 у справі № 924/641/17 та постановах Верховного Суду від 01.09.2023 у справі № 909/1154/21, (від 22.05.2019 у справі № 911/1798/18, від 06.03.2019 у справі №910/16715/17, від 22.01.2020 у справі № 915/99/19, від 16.10.2019 у справі № 912/430/19, від 31.07.2019 у справі № 910/7633/18, від 16.07.2019 у справі № 914/484/18, від 21.12.2021 у справі № 902/1256/20, від 17.11.2022 у справі № 917/1523/21), від 27.11.2018 у справі № 912/2837/17, від 06.10.2022 у справі № 918/722/20, (від 21.03.2018 у справі № 927/524/17, від 18.04.2018 у справі № 917/1375/16, від 02.05.2018 у справі № 918/373/17), від 04.05.2023 у справі № 911/3656/20, від 05.11.2029 у справі № 922/80/18, від 02.05.2018 у справі № 912/3133/16, від 06.02.2020 у справі № 906/307/19, від 06.08.2020 у справі № 918/636/19, від 21.04.2021 у справі № 902/1051/19, від 11.11.2021 у справі № 904/2354/20, від 27.11.2019 у справі № 917/171/19.

23. Також в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що суди першої і апеляційної інстанцій належним чином не дослідили зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).

Позиція інших учасників справи

24. Учасники не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

25. 04.08.2017 рішенням інвесторів недобудованого будинку, що розташований по АДРЕСА_1 було створено ЖБК "Подільський край", відповідно до п.2.2 Статуту якого метою створення та діяльності кооперативу є організація робіт по закінченню будівництва незавершеного будівельного об`єкту - багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 та подальше його обслуговування.

26. Згідно з п.3.1 Статуту ЖБК "Подільський край", участь у діяльності кооперативу здійснюється на засадах членства.

27. Членами кооперативу та одночасно його засновниками є фізичні особи, які уклали договори про дольову (пайову) участь у будівництві житлового будинку або іншим чином отримали майнові права на нерухомість, що розміщена в житловому будинку по АДРЕСА_1 із закритим акціонерним товариством "Октант" згідно списку, затвердженого зборами членів кооперативу. (п.3.2 Статуту)

28. Членами кооперативу можуть бути особи, які внесли вступний внесок та додержуються вимог статуту, а саме: а) громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які досягли 16-річного віку і виявили бажання брати участь в його діяльності; б) юридичні особи України, які зареєстровані в державних органах у відповідності до чинного законодавства; в) юридичні особи іноземних держав, що діють через своїх представників..

29. Вступ до кооперативу на засадах членства здійснюється на підставі заяви про членство з подальшим затвердженням загальними зборами членів кооперативу звернення кандидата. Повний обсяг прав та обов`язків визначається на підставі угоди про членство, яка укладається в обов`язковому порядку. Рішення голови кооперативу про прийняття до кооперативу затверджується загальними зборами членів кооперативу. Особа вважається прийнятою в члени кооперативу, якщо за неї проголосувало не менше двох третин присутніх на зборах членів кооперативу (або двох третин присутніх на зборах уповноважених членів кооперативу). Набуття членства в кооперативі відбувається за умов укладення угоди про членство в кооперативі та сплати вступного внеску, членського внеску, а за умов реалізації цільових програм, також цільового внеску. (п.3.5 Статуту).

30. Як визначено п.7.1 Статуту, органами управління кооперативу є загальні збори його членів, правління та ревізійна комісія (ревізор). Якщо до складу кооперативу входить 100 і більше членів, то можуть скликатися збори уповноважених, що мають такі ж повноваження, що і загальні збори. Уповноважені збираються по одному з 5 членів кооперативу на 3 роки на загальних зборах членів кооперативу.

31. Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу (п.7.2 Статуту).

32. Правління очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу (п. 8.2 Статуту).

33. Згідно п.7.5, 7.6 Статуту, чергові загальні збори членів кооперативу скликаються головою правління кооперативу у разі потреби, але не раніше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

34. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. (п.7.9 Статуту)

35. Пунктом 7.11 Статуту встановлено, що рішенням загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75% членів кооперативу, присутніх на загальних зборах членів кооперативу З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосі членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

36. Рішення загальних зборів членів (уповноважених) кооперативу оформляється протоколом, який підписують головуючий та секретар зборів. У протоколі зазначається кількість наявних на день скликання зборів членів кооперативу з правом голосу та кількість присутніх на зборах. До протоколу зборів додається список присутніх із зазначенням даних: для фізичної особи - прізвище, ім`я, по батькові та номер квартири; для юридичної особи - назва юридичної особи та номер квартири. Дані про фізичну особу засвідчуються її особистим підписом, а про юридичну особу - підписом її уповноваженого представника (п.7.14. Статуту).

37. 26.04.2018 відбулись позачергові загальні збори членів та засновників ЖБК "Подільський край", на якому взяли участь 63 члени із загальної чисельності членів 103 осіб, що становить 61 відсотки від загальної кількості членів кооперативу. За результатами проведення позачергових загальних зборів прийнято, зокрема, рішення:

- про прийняття в члени кооперативу ОСОБА_1, яка діяла згідно довіреності від члена кооперативу ЖБК "Подільський край" ОСОБА_4 для участі в позачергових загальних зборах ЖБК "Подільський край" та уповноважено від зборів ОСОБА_3 підписати договір уступки майнових прав згідно угоди № 14/ЖК-79 від 08.11.2016 про членство в кооперативі з ОСОБА_4 на ОСОБА_1 ;

- про звільнення голови правління ЖБК "Подільський край" ОСОБА_2 з 26.04.2018;

- про обрання на посаду голови правління ЖБК "Подільський край" ОСОБА_1 з 27.04.2018;

- про обрання нового складу правління ЖБК "Подільський край" у складі: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

38. Прийняті рішення оформлені протоколом від 26.04.2018 № 1/26/04-18 позачергових загальних зборів членів та засновників ЖБК "Подільський край".

39. 03.05.2018 державним реєстратором виконавчого комітету Хмельницької міської ради Самчук О. А. проведено реєстраційні дії щодо зміни керівника та складу підписантів кооперативу. Керівником кооперативу вказано ОСОБА_1 .

40. Факт законності рішення № 1/26/04-18 від 26.04.2018, підтверджується постановою Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 822/1736/18.

41. Отже, ОСОБА_1 з 27.04.2018 була повноважною головою правління ЖБК "Подільський край" і з 03.05.2018 була керівником ЖБК "Подільський край", відомості про яку занесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

42. Водночас, в матеріалах справи наявний протокол позачергових загальних зборів членів ЖБК "Подільський край" від 09.07.2018, на яких була присутня ОСОБА_1 , та згідно п.3 якого, остання повідомила усім присутнім, що вона не бажає бути головою правління кооперативу.

43. Рішенням протоколу позачергових зборів членів ЖБК "Подільський край" від 09.07.2018, головою правління кооперативу було обрано ОСОБА_2 та уповноважено його на подання документів до реєстратора для внесення змін до відомостей про керівника кооперативу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

44. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, станом на 12.11.2018 та на 03.03.2019 керівником ЖБК "Подільський край" зазначається ОСОБА_1 .

45. Відтак, вбачається, що після обрання 09.07.2018 головою правління ОСОБА_2 зміни про керівника кооперативу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені не були.

46. Рішенням позачергових загальних зборів членів ЖБК "Подільський край", оформлених протоколом від 04.09.2018 заборонено ОСОБА_1 здійснювати будь-яке представництво від імені ЖБК "Подільський край" та заборонено представляти його інтереси в усіх органах влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях та в судах України та наділено такими правами ОСОБА_2 , як голову кооперативу, ОСОБА_8 , адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і припинено членство у кооперативі, зокрема, ОСОБА_4 .

47. Дане, як зазначив суд апеляційної інстанції, вбачається з постанов Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 686/15586/18, від 05.02.2020 у справі № 686/19110/17, в яких було досліджено вищевказаний протокол загальних зборів та встановлено наведені вище обставини.

48. 01.03.2019 відбулися чергові загальні збори членів ЖБК "Подільський край", на яких були присутні 68 з 128 членів кооперативу. Присутньою на зборах була також і ОСОБА_1 .

49. До питань порядку денного було включено наступні питання:

1. Обрання голови та секретаря зборів.

2. Звіт Голови правління ОСОБА_2

3. Вирішення питання щодо головування в ЖБК "Подільський край". Вирішення питання щодо протоколу № 1/26/04-18 позачергових загальних зборів членів та засновників ЖБК "Подільський край" від 26.04.2018.

4. Вирішення питань, пов`язаних з втручанням у роботу кооперативу, шляхи виходу.

5. Вирішення питання вкрадених площ за період з 26.04.2018 по 01.03.2019 ОСОБА_1 при сприянні ініціативної групи та площ, на які головою правління ОСОБА_2 не виписувались документи для реєстрації права власності. Шляхи виходу з цієї ситуації.

7. Вирішення питання вкрадених площ за період з 26.04.2018 по 01.03.2019 ОСОБА_1 при сприянні ініціативної групи та площ, на які було зареєстровано право власності особами до 26.04.2018. Шляхи виходу з цієї ситуації.

10. Звернення до керівництва Міністра внутрішніх справ з приводу бездіяльності та покривання злочинних дій ОСОБА_1 та ініціативної групи.

11. Підтвердження членства тих членів ЖБК, яких незаконно хоче виключити з кооперативу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

12. Підтвердження виключення з кооперативу наступних осіб, зокрема ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які своїми діями наносять матеріальної шкоди та блокують роботу кооперативу.

16. Затвердження списку членів ЖБК в цілому.

Позиція Верховного Суду

50. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині підстав, передбачених у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, необхідно закрити, а в частині підстави передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, залишити без задоволення, виходячи з наступного.

51. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

52. Так, посилаючись на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України скаржник, зазначає про застосування судами попередніх інстанцій норм права без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, наведених у пункті 22 цієї постанови.

53. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

54. Відповідно до положень вказаної норми, касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

55. Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

56. Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

57. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 визначила наступні критерії подібності правовідносин у розумінні норм процесуального законодавства.

Для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 389 (пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України; пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України) та пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України (пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України; пункту 5 частини першої статті 339 КАС України) таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями, з-поміж яких змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

58. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи (див. постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)). Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

59. Задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин) Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 конкретизувала:

- висновок про те, що така подібність означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу правовідносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин);

- висновок про те, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, за змістом яких тотожними, аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

60. Здійснена Великою Палатою Верховного Суду конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

61. При цьому, слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

62. Відповідно, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.

63. Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду, як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.

64. Проаналізувавши висновки, що викладені у постановах Верховного Суду у справах, на які посилався скаржник, колегія суддів звертає увагу, що правовідносини у наведених скаржником справах не є подібними зі справою, що переглядається, з огляду на підстави заявлених позовних вимог, характер спірних правовідносин, фактичні встановлені судами обставини. Так, у цій справі та у справах, на які посилається скаржник, суди дійшли відповідних висновків не у зв`язку з неоднаковим застосуванням норми права, а у зв`язку з наявністю різних обставин у вказаних справах, що формують зміст правовідносин, та їх різної оцінки судами у кожному конкретному випадку.

65. Так, предметом спору у справі, яка розглядається є визнання недійсними рішень, оформлених протоколом чергових загальних зборів членів ЖБК "Подільський край" від 01.03.2019 та скасування запису, внесеного державним реєстратором Управління з питань державної реєстрації Хмельницької міської ради Гриньчук Т. В., стосовно змін до відомостей про ЖБК "Подільський край", щодо зміни керівника юридичної особи або відомостей про керівника юридичної особи, реєстраційна дія № 6731070011008102 від 18.06.2019, а підставою - порушення корпоративного права позивача на участь в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління

66. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили, зокрема з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту порушення її корпоративних прав спірним рішенням загальних зборів членів кооперативу від 01.03.2019, а саме щодо позбавлення її права на участь у зборах як члена кооперативу, права голосу на них та права на участь в управлінні ЖБК "Подільський край". Відтак, встановивши недоведеність обставин порушення спірними рішеннями загальних зборів прав позивача та обставин порушення закону і статуту при скликанні і проведенні зборів, суди першої і апеляційної інстанції дійшли висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог і відсутність підстав для визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів членів ЖБК "Подільський край", оформлених протоколом від 01.03.2019.

67. У наведеній скаржником постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 міститься висновок про те, що своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного, зокрема вирішити, чи може він довірити участь у таких зборах своєму представнику з огляду на конкретні питання, які виносяться на розгляд зборів, чи визнати доцільним узяти участь у зборах особисто.

68. Наведена правова позиція врахована також в постанові Верховного Суду від 21.04.2021 № 902/1051/19, на яку також посилається скаржник.

69. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 509/577/18 та постановах Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 922/80/18 та від 04.05.2023 у справі № 911/3656/20 містяться висновки про те, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; - позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; - порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. При цьому суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) господарського товариства.

70. У постанові Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 28.01.2020 у справі № 924/641/17 наведено висновок, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання.

71. У постанові від 27.11.2018 у справі № 912/2837/17 Верховний Суд виходив з того, що встановивши, що внаслідок неналежного повідомлення позивачів, як акціонерів Товариства, про проведення загальних зборів акціонерів були порушені права позивачів на внесення пропозицій щодо питань, включених до проекту порядку денного загальних зборів акціонерного товариства та щодо нових кандидатів до складу органів товариства, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про наявність правових підстав для визнання недійсними прийнятих на зборах рішень. При цьому Верховний суд зазначив, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Права учасника товариства щодо управління ним [товариством], у розумінні частини 1 статті 167 Господарського кодексу України, можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів у разі, якщо учасник товариства не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватись до розгляду питань порядку денного, зареєструватись для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.

72. У постанові від 02.05.2018 у справі № 912/3133/16 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про порушення рішенням загальних зборів учасників товариства по пункту шостому порядку денного: "Інше" прав позивача, як учасника товариства, на належне його повідомлення про питання, яке є порядком денним; неможливість підготуватися до розгляду зазначеного питання у зв`язку з необізнаністю щодо суті такого питання. Окрім того, з урахуванням фактичних обставин справи, суди попередніх інстанцій встановили, що матеріалами справи не підтверджується фактичне проведення загальних зборів учасників товариства, що є безумовною підставою для визнання недійсними оспорюваних рішень. При цьому Верховний Суд зазначив, що права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

73. У постанові від 06.02.2020 № 906/307/19 Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій, встановивши недотримання порядку скликання зборів учасників товариства в частині повідомлення позивача про проведення зборів, прийняття зборами рішень за його відсутності про перерозподіл частки (згода позивача на відступ частки) та виключення з товариства, порушує права позивача, як учасника товариства, дійшли законного та обґрунтованого висновку про недійсність рішення загальних зборів. При цьому Верховний Суд зазначив, що права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

74. У постанові від 06.08.2020 у справі №918/636/19 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що рішення, прийняті за наслідками розгляду питань, викладених у порядку денному так, що унеможливлювало усвідомлення членом суті питання, яке пропонувалося розглянути на загальних зборах (наприклад, "Інше", "Різне", "Організаційні питання" тощо), повинні визнаватися недійсними у зв`язку з порушенням в таких випадках права члена на попереднє ознайомлення з переліком питань, що виносяться на голосування. Також Верховний Суд визнав обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій, що рішення, прийняті загальними зборами за результатами розгляду питань порядку денного, не відповідають останньому, та порушують права позивача на попереднє ознайомлення з переліком питань, що виносилися на голосування, і підготовку до голосування на загальних зборах через необізнаність щодо суті таких питань, а також того, що результати голосування становлять значний інтерес для позивача та є важливими для нього, оскільки стосуються висловлення йому недовіри та звільнення з посади голови, а відтак не висвітлення їх у порядку денному не може вважатися законним. Також Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про визнання недійсними рішень інших позачергових загальних зборів з підстав прийняття рішень за відсутності кворуму для проведення загальних зборів. При цьому Верховний Суд зазначив, що права члена кооперативу можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

75. У постанові від 11.11.2021 у справі № 904/2354/20 Верховний Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, оскільки присутність позивача на території кооперативу не свідчить про присутність позивача на позачергових загальних зборах. З огляду на що, Верховний Суд вважав обґрунтованим висновок суду першої інстанції про порушення відповідачем порядку підготовки та проведення загальних зборів кооперативу, порушення прав позивача щодо реалізації права участі у засіданні загальних зборів кооперативу та прийнятті відповідних управлінських рішень щодо діяльності кооперативу, оскільки участь у зборах не обмежується лише голосуванням. Для належної участі необхідно бути заздалегідь обізнаним про питання, що будуть розглядатися на зборах, та підготуватися до їх розгляду. Неповідомлення про збори, звичайно, порушило права позивача як на участь, так і на належну підготовку до розгляду питань тощо.

76. У постанові від 27.11.2019 № 917/171/19 Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій встановили, що при проведенні загальних зборів учасників товариства було порушено вимоги статей 30, 32, 33, 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оскільки жоден з учасників товариства не отримував належного повідомлення про дату, місце та час проведення загальних зборів учасників, участі у зборах не приймали, за рішення прийняті на спірних загальних зборах учасників товариства ні особисто, ні через уповноважених представників не голосували. Таким чином, незаконні дії відповідачів позбавили учасників товариства права на участь в управлінні справами товариства, права голосу на загальних зборах, права впливу на прийняття рішення загальними зборами товариства, права одержувати інформацію про товариство, в тому числі, під час підготовки та проведення загальних зборів, право отримання частки прибутку (дивідендів), а тому Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги щодо визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

77. Верховний Суд зазначає, що у справі, яка розглядається заявлені позивачем вимоги не були обґрунтовані неналежним повідомленням останньої про скликання і проведення спірних загальних зборів, а також прийняттям рішень з питань, не включених до порядку денного.

78. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач обґрунтовувала свої позовні вимоги тим, що станом на 01.03.2019 остання була членом та головою правління ЖБК "Подільський край" однак оскаржуваних загальних зборів не скликала. За доводами позивача, загальні збори проведені неуповноваженими на те особами, а тому ухвалені на них рішення підлягають визнанню недійсними.

79. При цьому, суди попередніх інстанцій у цій справі встановили, що позивач брала участь у загальних зборах, оформлених протоколом чергових загальних зборів членів ЖБК "Подільський край" від 01.03.2019 та приймала участь у голосуванні на них та прийнятті рішень з порядку денного, а доводи позивача щодо незаконності таких рішень оскільки остання, як діючий голова правління ЖБК "Подільський край" такі збори не скликала і не проводила, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судами попередніх інстанцій, оскільки суди встановили, що на час проведення спірних загальних зборів головою правління ЖБК "Подільський край" було обрано ОСОБА_2 .

80. У постанові Верховного Суду від 01.09.2023 у справі № 909/1154/21 (у якій також міститься посилання на постанови Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 911/1798/18, від 06.03.2019 у справі № 910/16715/17, від 22.01.2020 у справі № 915/99/19, від 16.10.2019 у справі № 912/430/19, від 31.07.2019 у справі № 910/7633/18, від 16.07.2019 у справі № 914/484/18, від 21.12.2021 у справі № 902/1256/20, від 17.11.2022 у справі № 917/1523/21) міститься висновок про те, що самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; відсутність протоколу загальних зборів.

81. У постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 918/722/20 (у якій також міститься посилання на постанови Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 927/524/17, від 18.04.2018 у справі № 917/1375/16, постанові від 02.05.2018 у справі № 918/373/17) наведено висновок про те, що прийняття загальними зборами рішень за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення - є безумовною підставою для визнання недійсними таких рішень, вказана обставина є самостійною та достатньої для визнання рішень загальних зборів членів кооперативу недійними.

82. Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, під час розгляду справи судами попередніх інстанцій не було встановлено обставин прийняття загальними зборами кооперативу оскаржуваних рішень за відсутності кворуму.

83. Суд зазначає, що з огляду на сукупність встановлених судами першої та апеляційної інстанції обставин у цій справі та зміст правових висновків викладених у постановах Верховного Суду на неврахування яких посилається скаржник, в контексті цієї справи, фактично зводяться до намагання заявника здійснити переоцінку доказів та прохання надати нову оцінку доказам у справі, що в силу вимог статті 300 ГПК України виходить за межі повноважень Верховного Суду.

84. Окрім цього, Верховний Суд наголошує, що цитування скаржником окремих висновків, наведених у вказаних вище постановах Верховного Суду, не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України. Водночас зміст зазначених скаржниками постанов Верховного Суду не свідчить про застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновків, викладених у цих постановах.

85. Таким чином, за результатами розгляду матеріалів касаційної скарги та аналізу висновків судів попередніх інстанцій Судом встановлено, що правовідносини у справі, що розглядається, і в зазначених відповідачем справах хоча і в певній частині мають однакове правове регулювання, але істотно відмінні за змістовним критерієм (у справі, що розглядається, з одного боку, і в згаданих справах з іншого) заявленими позовними вимогами однак суттєво різняться правовим регулюванням підстав заявленого позову і фактично-доказовою базою - встановленими судами обставинами справи і зібраними та дослідженими в них доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийнято судове рішення. Наведене свідчить про неподібність правовідносин у зазначених справах та в даній справі, зокрема з урахуванням змісту правовідносин та доводів учасників справи, якими вони обґрунтовували свої позиції.

86. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду, на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

87. Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що наведена заявником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження

88. Верховний Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

89. Так самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.

90. Оскільки наведена відповідачем підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.

91. Щодо оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України Верховний Суд зазначає таке.

92. Обґрунтовуючи наведену підставу касаційного оскарження, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).

93. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

94. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

95. Таким чином, за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

96. За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про неповне дослідження судами зібраних у справі доказів за умови непідтвердження підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

97. При цьому саме тільки посилання скаржника на те, що суди не в повному обсязі дослідили докази та не з`ясували дійсні обставини справи, без належного обґрунтування не можуть ставити під сумнів судові рішення.

98. Верховний Суд зазначає, що наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки доказів і встановленні інших обставин, у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для скасування судових рішень та ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову.

99. Суд акцентує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

100. Незгода скаржника з рішеннями судів попередніх інстанцій або з правовою оцінкою та правовими висновками, які містяться в рішеннях, не свідчить про їх незаконність.

101. За таких обставин, перевіривши застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

102. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

103. Оскільки після відкриття касаційного провадження у справі виявилося, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними, касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, необхідно закрити на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.

104. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

105. Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

106. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростувала наведених висновків судів першої і апеляційної інстанцій та не довела неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі судового рішення.

107. За таких обставин, доводи касаційної скарги, не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, у зв`язку з чим касаційна скарга в цій частині підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення, додаткове рішення і постанова- без змін.

Розподіл судових витрат

108. Враховуючи викладене, судовий збір за розгляд касаційної скарги на підставі статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 і рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2024 у справі № 924/90/24 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 і рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2024 у справі № 924/90/24 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

3. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 і рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2024 у справі № 924/90/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді О. М. Баранець

В. І. Студенець