Рішення

від 04.06.2024 по справі 910/2613/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.06.2024Справа № 910/2613/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІЧНИЙ СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР "ІНЖЕНЕРІНГ"

про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІЧНИЙ СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР "ІНЖЕНЕРІНГ" (08132, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 8, ідентифікаційний код 32609246)

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 ідентифікаційний код 24584661)

про стягнення 359 492, 41 грн,

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІЧНИЙ СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР "ІНЖЕНЕРІНГ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - відповідач) про стягнення 359 492,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки №53-122-01-23-13095 від 21.03.2023 (далі - договір) позивач здійснив поставку продукції відповідачу згідно з видатковими накладними: № 299 від 26.04.2023 (вогнегасники, кріплення та кронштейни для вогнегасників, шланг) на суму 484 675, 20 грн та № 398 від 11.05.2023 (мотузка пожежна рятувальна) на суму 2781, 60 грн. Однак, відповідачем, в порушення взятих на себе договірних зобов`язань, здійснено оплату продукції не вчасно та не у повному обсязі, у зв`язку з чим в останнього утворилась заборгованість перед позивачем на загальну суму 359 492, 41 грн, з яких: 349 011, 20 грн - основна сума заборгованості, 1 396,04 грн - інфляційне збільшення, 9 085,17 грн - 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2613/24, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників учасників справи.

15.03.2024 через загальний відділ діловодства суду від Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач визнав позов в частині стягнення основного боргу, у зв`язку з чим просив суд застосувати норми ч. 1. ст. 130 Господарського процесуального кодексу України та вирішити питання щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору в частині визнання позовних вимог. Також відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, оскільки позивачем включено до суми богу дні, в які здійснено оплату, та обґрунтованої вимоги про стягнення зазначених сум позивач не заявляв.

21.03.2024 через підсистему "Електронний суд" представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІЧНИЙ СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР "ІНЖЕНЕРІНГ" подано відповідь на відзив, у якій позивачем зазначено, що обов`язок боржника, передбачений ч. 2 ст. 625 ЦК України виникає виходячи з наявності самого факту прострочення, при цьому окрім заперечень щодо правильності розрахунку відповідач не навів іншого розрахунку 3% річних та інфляційних втрат.

28.03.2024 до відділу діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив з доданим клопотанням про закриття провадження у справі, у якому відповідач просив суд закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 132 813, 20 грн.

29.03.2024 відповідачем через підсистему "Електронний суд" подано заяву, в якій останній повідомив про повну оплату основного боргу в сумі 349 011, 20 грн, в зв`язку з чим просив суд закрити провадження у справі в цій частині, а також вирішити питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 позов задоволено частково, провадження в частині позовних вимог про стягнення 349 011, 20 грн основного боргу закрито, присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІЧНИЙ СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР "ІНЖЕНЕРІНГ" 3% річних у розмірі 9 074 грн 03 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 396 грн 04 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 2 774 грн 64 коп., в іншій частині позовних вимог відмовлено.

25.05.2024 через підсистему "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІЧНИЙ СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР "ІНЖЕНЕРІНГ" подано заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000, 00 грн.

30.05.2024 через підсистему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, у якому відповідач зазначає про неспівмірність та невідповідність критеріям реальності заявлених витрат, посилаючись на ті обставини, що частина наведених в акті №1 послуг охоплюються послугою "складання позовної заяви, підготовка додатків до позовної заяви"; доводи, наведені у відповіді на відзив, дублюють доводи позовної заяви; справа не є складною та розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; основна сума боргу визнана відповідачем, спір в цій частині відсутній, а провадження у справі закрито; розрахунки відсотків річних та інфляційних втрат здійснені не представником позивача - адвокатом, а самим позивачем. У зв`язку з викладеним відповідач просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 1 000, 00 грн.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІЧНИЙ СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР "ІНЖЕНЕРІНГ" про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на наступне.

Так, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Як встановлено судом, правова допомога надавалася позивачу на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги №22-02/24 від 22.02.2024 (далі - договір), укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІЧНИЙ СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР "ІНЖЕНЕРІНГ" (далі - клієнт) та Адвокатським бюро "БЕЗЗУБЧЕНКО ТА ПАРТНЕРИ" (далі - бюро), за умовами пункту 1.1. якого клієнт в порядку та на умовах, визначених цим договором доручає, а бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу (правову) допомогу та представляти інтереси клієнта у Господарському суді м. Києва у справі за позовною заявою клієнта до AT "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості за договором поставки № 53-122-01-23-13095 від 21.03.2023.

На підтвердження факту надання Адвокатським бюро Клієнту правової допомоги відповідно до умов цього договору сторонами складається акт виконаних робіт, що є достатнім доказом виконання адвокатським бюро взятих на себе зобов`язань. У разі немотивованої відмови клієнта від підписання акту виконаних робіт належним доказом виконання адвокатським бюро зобов`язань є також довідки адвокатів, копії процесуальних документів та інші докази (пункт 1.2. договору).

Відповідно до пункту 4.1. договору за послуги, що надаються адвокатським бюро за цим договором, клієнт оплачує адвокатському бюро фіксований гонорар за правову (правничу) допомогу в господарській справі, надану клієнту в суді першої інстанції, розмір якого сторони погоджують у сумі 10 000, 00 гривень (без ПДВ). Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатським бюро позитивного результату, якого бажає клієнт. До гонорару не включаються фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно умов пунктів 4.2.; 4.3. договору гонорар оплачується клієнтом у безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок бюро. Оплата гонорару Адвокатському бюро здійснюється протягом 5 банківських днів з дати відкриття Господарським судом провадження у господарській справі за позовом клієнта до АТ "НАЕК "Енергоатом".

За актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг) №1 від 23.05.2024 до договору про надання правничої допомоги №22-02/24 від 22.02.2024 адвокатське бюро надало, а клієнт прийняв юридичні послуги щодо надання правничої допомоги за представлення інтересів клієнта у Господарському суді міста Києва у справі №910/2613/24 за позовом за позовом ТОВ "ТСЦ "Інженерінг" до АТ "НАЕК "Енергоатом" про стягнення заборгованості за договором поставки №53-122-01-23-13095 від 21.03.2023: зустріч, консультація клієнта, формування правової позиції щодо захисту порушених прав клієнта (1000, 00 грн); збір та аналіз документів для підготовки позовної зави (500, 00 грн); складання позовної заяви, підготовка додатків до позовної заяви (5000, 00 грн); підготовка документів для подання до суду (отримання, роздруківка, засвідчення копій документів, сканування) (1000, 00 грн); відправка документів до суду (500, 00 грн); підготовка заперечень на відзив (2000, 00 грн). Всього витрати на професійну правничу допомогу: 10 000, 00 грн.

Платіжною інструкцією №256 від 18.03.2024 ТОВ "ТСЦ "Інженірінг" перерахувало на користь БЕЗЗУБЧЕНКО ТА ПАРТНЕРИ АБ 10 000, 00 грн в якості оплати за надання правничої допомоги за договором 22-02/24 від 22.02.2022, згідно рахунку 02/24 від 07.03.2024 без ПДВ.

Судом встановлено, що Беззубченко Олег Григорович є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю ДН №5349 від 30.01.2019 та інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

Частиною 4-5 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг (п. 2 ч. 5 ст. 129 ГПК України).

Суд вважає обґрунтованим зауваження відповідача, про те що даний спір є спором незначної складності, оскільки відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку із неналежним виконанням договорів і регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, тобто дана справа є звичайним розрахунковим спором.

При цьому, розрахунок заявлених до стягнення сум здійснений не представником позивача - адвокатом, а директором ТОВ "ТЕХНІЧНИЙ СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР "ІНЖЕНЕРІНГ".

Суд враховує, що включення до складу наданих адвокатом послуг, таких як "зустріч, консультація клієнта, формування правової позиції щодо захисту порушених прав клієнта", "збір та аналіз документів для підготовки позовної заяви", "підготовка документів для подання до суду (отримання, роздруківка, засвідчення копій документів, сканування)", "відправка документів до суду" не можуть бути виділені в окремі види послуг, позаяк є обов`язковою передумовою здійснення представництва та захисту інтересів клієнта у справі, а відтак поглинаються послугами "складання позовної заяви, підготовка додатків до позовної заяви" у даній справі.

Водночас, суд погоджується із твердженням відповідача, що у поданій позивачем відповіді на відзив не наведено додаткових обставин (аргументів), крім тих, що вже містяться у позовній заяві.

За таких обставин, виходячи з критеріїв складності справи, ціни позову, обсягу матеріалів, кількості підготовлених документів, враховуючи результати розгляду даної справи - часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для обмеження такого розміру з огляду на розумну необхідність судових витрат в даній справі та необхідність покладення на відповідача витрат позивача на правову допомогу у розмірі 3 999,69 грн.

Керуючись ст. 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІЧНИЙ СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР "ІНЖЕНЕРІНГ" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/2613/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 ідентифікаційний код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІЧНИЙ СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР "ІНЖЕНЕРІНГ" (08132, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 8, ідентифікаційний код 32609246) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 999 грн 69 коп.

3. В іншій частині відмовити.

4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 04.06.2024.

Суддя Л.Г. Пукшин