Рішення

від 30.05.2024 по справі 910/588/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.05.2024Справа № 910/588/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божка Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Киниці Ігоря Дмитровича

до Комунального підприємства "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ОБОЛОНСЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємство "СІРІУС-М"

про стягнення 300323,00 грн.

представники сторін:

від позивача: Киниця І.Д.

від відповідача: Гусєва М.В.

від третьої особи: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Фізична особа-підприємець Киниця Ігор Дмитрович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ОБОЛОНСЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА" про стягнення 300323,00 грн, з яких 230323,00 грн упущена вигода та 70 000,00 грн - моральна шкода.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неодноразового залиття належного позивачу приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , що встановлено рішенням Оболонського районного суду міста Києва у справі № 756/8514/23, останньому завдані збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 230323,00 грн від здачі в оренду нежитлових приміщень, що підтверджується звітом про оцінку упущеної вигоди. Систематичні затоплення приміщення завдали позивачеві моральної шкоди.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 дану позовну заяву залишено без руху.

30.01.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 01.02.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/588/24, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

19.02.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2024 призначено судове засідання у справі №910/588/24 на 07.03.2024.

Протокольною ухвалою від 07.03.2024 оголошено перерву в судовому засіданні по суті на 28.03.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Турчина С.О. у відпустці, судове засідання, призначене до розгляду Господарським судом міста Києва на 28.03.2024, не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2024 призначено у справі № 910/588/24 судове засідання по суті на 11.04.2024.

У судове засідання 11.04.2024 з`явились представники сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2024 постановлено перейти до розгляду справи №910/588/24 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 25.04.2024; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємство "СІРІУС-М".

23.04.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про вступ у справу як представника.

24.04.2024 на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про перенесення судового засідання.

25.04.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

25.04.2024 на електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання аналогічного змісту про відкладення розгляду справи.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 25.04.2024 повернув без розгляду клопотання представника позивача адвоката Чорного І.І. про перенесення судового засідання, задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, відклав підготовче засідання у справі № 910/588/24 на 16.05.2024.

У підготовчому засіданні 16.05.2024 позивач та третя особа подали письмові пояснення по справі, які долучені судом до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 16.05.2024 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 30.05.2024.

28.05.2024 від відповідача надійшли заперечення на письмові пояснення позивача та третьої особи.

Представник третьої особи в судове засідання 30.05.2024 не прибув.

Представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідач проти позовних вимог заперечив.

У судовому засіданні 30.05.2024 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що є власником нежилих приміщень адресою: АДРЕСА_1 .

07.11.2023 Оболонським районним судом міста Києва прийнято рішення у справі 756/8514/23, про стягнення з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" на користь Киниці Ігоря Дмитровича матеріальну шкоду у розмірі 119 649,00 грн, моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн, витрати на проведення незалежної оцінки майна за Договором № 00404/23 від 22.03.2023 у розмірі 15390,00 грн, витрати на проведення мікологічного дослідження у розмірі 1000,00 грн. В частині позовних вимог про стягнення упущеної винили внаслідок залиття - провадження у справі було закрито.

Позивач зазначає, що нежитлові приміщення, пошкоджені внаслідок залиття, здавались позивачем в оренду.

Відповідно до звіту про оцінку упущеної вигоди від не отриманої орендної плати, ринкова вартість упущеної вигоди від не отриманої орендної плати за період з 11.01.2023 - 30.04.2023, 07.05.2023 - 30.06.2023 складає 230323,00 грн.

З урахуванням викладеного позивач просить стягнути 230323,00 грн упущеної вигоди, а також 70 000,00 грн моральної шкоди.

У письмових поясненнях, поданих в судовому засіданні 16.05.2024, позивач зазначає, що ним неотримано дохід (упущена вигода) від здачі в оренду нежитлових приміщень, у зв`язку з неможливістю їх використання через затоплення, які здійснив відповідач. Факт затоплення та отримання матеріальних збитків було доведено в Оболонському районному суді міста Києва.

Для складання звіту щодо упущеної вигоди була надана вся необхідна документація, яка є належними та допустимими доказами.

Додатково на підтвердження позовних вимог позивач надає довідку про фінансову та податкову звітність ФОП Киниці І.Д. за 2023 рік, відомість про розрахунки згідно з договором № 12/12/1 від 17.12.20219.

Також, крім іншого, позивач зазначає, що:

- директором третьої особи в січні 2023 на картковий рахунок Киниці І.Д. були перераховані власні кошти в розмірі 15000,00 грн, що відповідає розміру орендної плати за 11 днів до залиття;

- в листі ФОП Киниці І.Д. від 30.04.2023 № 27 допущена помилка щодо реквізитів договору;

- кошти в розмірі 10000,00 грн моральної шкоди, стягнуті рішенням Оболонського районного суду міста Києва, не покривають в повному обсязі завдану позивачу моральну шкоду та погіршення стану здоров`я.

Позиція відповідача

Відповідач проти позовних вимог заперечив, зокрема, посилаючись на таке:

- наданий позивачем звіт та матеріали його розрахунку не можуть бути взяті судом до уваги, у зв`язку з тим, що суми, зазначені у звіті не підтверджені належними та допустимими доказами, як то фінансовою звітністю за попередні періоди, податковою звітністю та іншими доказами, котрі б підтверджували обіг коштів, отриманий дохід та прибуток, у зв`язку з чим, вимоги про стягнення упущеної вигоди не можуть бути задоволені;

- умовами укладеного між позивачем та третьою особою договору оренди передбачено сплату орендної плати попередньо, щомісячно до 5-го числа поточного місяця, водночас, листи від орендаря датовані 11.01.2023, 23.02.2023, 06.05.2023, 27.05.2023 містять прохання про не нарахування орендної плати по договору починаючи з дат складання листів, однак такі листи не містять дат їх надсилання та отримання;

- позивачем не надана інша додаткова угода до договору оренди про розмір орендної плати після 01.06.2023;

- третя особа в зазначених вище листах не вказує того, що вже сплатила орендну плату до 5 числа поточного місяця;

- оренда плата у розмірі 42000,00 грн була погоджена лише до 01.06.2023, а тому нарахування орендної плати за весь червень 2023 у розмірі 42000,00 грн не відповідає додатковій угоді до договору оренди;

- відповідач ставить під сумнів добросовісність намірів позивача про стягнення упущеної вигоди, оскільки неприпустимим є збагачення позивача за рахунок відповідача;

- під час листування позивача з третьою особою виявлено ряд недоліків та помилок, зокрема, дати договорів, дати підписання листів;

- умови договору оренди не містять підстав для припинення нарахування орендної плати;

- розмір моральної шкоди, зазначений у позовній заяві, не відповідає вимогам розумності та справедливості.

Позиція третьої особи.

Третя особа у письмових поясненнях, поданих в судовому засіданні 16.05.2024 зазначає, що внаслідок залиття приміщень 10.01.2023, 23.02.2023, 06.05.2023, 27.05.2023 експлуатація орендованих приміщень стала неможлива, вони потребували ремонту та санізації. На звернення третьої особи позивач звільнив від сплати орендної плати в період з 11.01.2023 по 30.06.2023, а третя особа не сплачувала орендну плату у вказаний період, що підтверджується даними з банківської виписки третьої особи за період з 01.01.2023 по 20.06.2023.

Після завершення ремонтних робіт, яке відбулось 30.06.2023, третя особа відновила виробничу діяльність та надання послуг.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Киниця І.Д. є власником нежилих приміщень, загальною площею 116,3 м.кв., за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявною у матеріалах справи копією Свідоцтва про право власності на нежиле приміщення серії НП № 010002713, видане Головним управлінням майна м. Києва від 12 листопада 1999 року.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 07.11.2023 (яке набрало законної сили) у справі 756/8514/23 стягнуто Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" на користь Киниці Ігоря Дмитровича матеріальну шкоду у розмірі 119 649 (сто дев`ятнадцять тисяч шістсот сорок дев`ять) гривень 00 копійок, моральну шкоду у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок, витрати на проведення незалежної оцінки майна за Договором № 00404/23 від 22.03.2023 у розмірі 15 390 (п`ятнадцять тисяч триста дев`яносто) гривень 00 копійок, витрати на проведення мікологічного дослідження у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок та судовий збір у розмірі 1 460 (одна тисяча чотириста шістдесят) гривень 39 копійок.

Вищезазначеним рішенням суду встановлені такі обставини:

- 20.03.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою вх. № 502/К-31 щодо необхідності направлення комісії по факту залиття його нежитлового приміщення 10 січня 2023 року, а також 21 та 22 лютого 2023 року;

- 24.03.2023 року комісією у складі: позивача (власника нежитлового приміщення/ орендодавця) Киниці І.Д., орендаря (ПП "Сиріус"), представників підрядної організації ТОВ "Темік ЛТД" було проведено обстеження нежитлових приміщень та технічного поверху, та складено Акт № 1 про наслідки залиття;

- комісія встановила, що причиною затоплення приміщень стало грубе порушення Аварійною службою Обслуговуючої дільниці № 502, що є структурним підрозділом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва", Правил та норм технічної експлуатації житлових будинків та споруд;

- 31.03.2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою вх. № 502/К-39 щодо того, що в більш, ніж місячний термін, відповідачем не виконуються обов`язки по утриманню будинку, в зв`язку з чим, позивач несе збитки і вимушений за власні кошти розпочати роботи по усуненню пошкоджень, завданих залиттям;

- 29.05.2023 року позивач звернувся до відповідача листом вх. № 502/К-74 з проханням направити уповноваженого представника для участі в комісії, яка відбудеться 30.05.2023 об 11-00 год. 30 травня 2023 року комісією у складі: власника нежитлового приміщення (орендодавця) Киниці І.Д. , орендаря (ПП "Сиріус") представників підрядної організації ТОВ "Темік ЛТД" було складено Акт № 2 про наслідки залиття нежитлового приміщення. Комісія встановила, що чергове залиття приміщень позивача 06.05.2023 та 27.05.2023 призвело до короткого замикання електропроводки, що вивело з ладу прибори освітлення, опалення, пожежної, охоронної, сигналізації, системи відео спостереження, приладів стоматологічного обладнання кабінетів, яке знаходиться в даних приміщеннях, а також пошкодження внутрішнього оздоблення стелі та стін;

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, беручи до уваги встановлені обставини та те, що позивач зазнав матеріальної шкоди саме внаслідок неправомірних дій відповідача КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва", як відповідальної особи за утримання та ремонт будинку, враховуючи, що вказана матеріальна шкода підтверджена висновком експерта та становить 119 649,00 грн, не спростована відповідачем належними та допустимими доказами, Оболонський районний суду міста Києва стягнув з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 119 649,00 грн.

Спір у цій справі виник у зв`язку з тим, що за твердженнями позивача, ним неотримано дохід (упущена вигода) від здачі в оренду нежитлових приміщень, у зв`язку з неможливістю їх використання через затоплення, які здійснив відповідач у розмірі 230323,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 17.12.2019 між Фізичною особою-підприємцем Киницею Ігорем Дмитровичем, як орендодавцем та Приватним підприємством "Сіріус" (назву якого змінено на Приватне підприємство "СІРІУС-М"), як орендарем, укладено договір оренди нежитлового приміщення № 12/12/1 (далі - договір оренди), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у довгострокове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 116,30 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Передача нежитлового приміщення в оренду підтверджується Актом приймання-передачі об`єкту оренду.

30.12.2022 сторони договору оренди уклали додаткову угоду, відповідно до якої погодили розмір орендної сумі 42000,00 грн до 01.06.2023.

Листом від 11.01.2023 орендар звернувся до позивача з проханням не нараховувати орендну плату з 11.01.2023. у зв`язку із затопленням, яке відбулось 10.01.2023 до моменту закінчення проведення ремонтних робіт та відновлення приміщень.

Листом від 23.02.2023 орендар повідомив, що 21-22 лютого відбулось повторне затоплення орендованого приміщення та просив продовжити період не нарахування орендної плати.

30.04.2023 позивач повідомив орендаря, що ремонтні роботи по відновленню технічного стану нежитлового приміщення завершено 30.04.2023 та з 01.05.2-23 нарахування орендної плати буде продовжено. При цьому, як зазначив позивач, у вказаному листі допущено помилку в зазначенні реквізитів договору.

В подальшому листом від 06.05.2023 орендар повідомив позивача, що у зв`язку з затопленням орендованого приміщення, яке відбулось 06.05.2023, відбулось коротке замикання проводки, яке унеможливлює проведення діяльності в приміщенні, у зв`язку з чим просив з 07.05.2023 не нараховувати орендну плату до моменту відновлення приміщень.

27.05.2023 орендар повідомив позивача, що у зв`язку з черговим (четвертим з початку 2023) затопленням, яке відбулось 27.05.2023, неможливим є здійснення діяльності у приміщення, а тому просив не нараховувати орендну плату до моменту відновлення приміщень.

Листом від 30.06.2023 позивач повідомив третю особу, що ремонтні роботи по відновленню технічного стану нежитлового приміщення завершено 30.06.2023, у зв`язку з чим з 01.07.2023 нарахування орендної плати буде продовжене. При цьому, як зазначив позивач, у вказаному листі допущено помилку в зазначенні реквізитів договору.

Відповідно до Звіту про оцінку упущеної вигоди від не отриманої орендної плати, нежитлового приміщення в частині - аптека, офіс, загальною площею 116,3 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , ринкова вартість упущеної вигоди від не отриманої орендної плати за період з 11.01.2023 - 30.04.2023, 07.05.2023 - 30.06.2023 складає 230323,00 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Крім того, позивач вказує, що йому було спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в 70000,00 грн, що полягає в такому: систематичні затоплення приміщення позивача, небажання вчасно прибувати для виявлення аварії та її усунення, небажання відшкодовувати збитки, які були завдані нежитловому приміщенню, збитки від упущеної вигоди від здачі в оренду нежитлових приміщень та нанесенню шкоду здоров`ю позивача через постійні хвилювання та стреси, на підтвердження чого позивачем надано відомість медичних консультаційних висновків та придбання медичних препаратів разом на суму 61892,00 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способами захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Аналогічні норми містяться також в статті 20 Господарського кодексу України, якою встановлено, що кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Застосування цього способу захисту визначається положенням ст. 22 ЦК і проводиться як у договірних зобов`язаннях (ст. 611 ЦК), так і в позадоговірних зобов`язаннях (гл. 82 ЦК), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду, призведено до збитків.

Стаття 224 Господарського кодексу України зобов`язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов`язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

Відповідно до частини 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов`язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини.

Як зазначено судом вище, рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 07.11.2023 (яке набрало законної сили) у справі 756/8514/23 встановлено неправомірність дій відповідача - КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва", як відповідальної особи за утримання та ремонт будинку, внаслідок чого стягнуто на користь позивача матеріальну шкоду, завдану залиттями, що відбулись 10.01.2023, 21-22.02.2023, 06.05.2023 та 27.05.2023.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені

При цьому суд зазначає, що преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України" та від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Суду у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008).

Таким чином, рішення Оболонського районного суду міста Києва від 07.11.2023 (яке набрало законної сили) у справі №756/8514/23, яким встановлені факти залиття приміщень позивача та факти неправомірності дій відповідача як відповідальної особи за утримання та ремонт будинку - не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі й у даній справі, не можуть йому суперечити.

Неправомірні дії відповідача з утримання та ремонту будинку призвели до залиття приміщення відповідача загальною площею 116,30 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та неможливістю користуватись вказаним приміщенням, яке позивач здавав в оренду відповідно до договору оренди нежитлового приміщення № 12/12/1 від 17.12.2019.

В результаті дослідження поданих позивачем документів, судом встановлено, що використання приміщення у зв`язку залиттям було неможливим у період 11.01.2023 - 30.04.2023, 07.05.2023 - 30.06.2023.

Позивач зазначає, що у зв`язку з неможливістю використання приміщення, враховуючи листи орендаря, не отримував орендну плату у вказаний період, що є його упущеною вигодою.

Враховуючи, що на момент залиттів договір оренди нежитлового приміщення № 12/12/1 від 17.12.2019 був чинний, то відповідно позивач міг би отримувати оренду плату від здачі спірного нежитлового приміщення в оренду.

Відповідачем жодними доказами не спростовано, що у період 11.01.2023 - 30.04.2023, 07.05.2023 - 30.06.2023 використання приміщення, в тому числі для орендного користування, було можливим.

Отже, неотримання позивачем у період 11.01.2023 - 30.04.2023, 07.05.2023 - 30.06.2023 орендної плати є його упущеною вигодою, оскільки за відсутності фактів залиття та за наявності можливості використання нежитлового приміщення у спірний період, позивач би отримував або мав право вимагати сплати орендної плати від орендаря приміщення у розмірі, встановленому договором оренди (з урахуванням змін).

Тобто за звичайних обставин позивач мав реальні підстави розраховувати на одержання доходу від здачі нежитлових приміщень в оренду.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та третьою особою реально виконувався договір оренди нежитлового приміщення № 12/12/1 від 17.12.2019, позивач до залиття та після виконання ремонтних робіт з усунення наслідків залиття отримував кошти від здачі нежитлового приміщення в оренду щомісячно у розмірі 42000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками по рахунку фізичної особи-підприємця, податковими деклараціями, а отже мав можливість одержати дохід від здачі приміщення в оренду за наявності можливості орендарю користуватись таким приміщенням.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це розрахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

Суд зазначає, що доходи від здачі майна в оренду могли бути реально отримані позивачем за звичайних обставин (мають реальний, передбачуваний та очікуваний характер).

Щодо розрахованого позивачем розміру упущеної вигоди, то суд зазначає таке.

Відповідно до Звіту про оцінку упущеної вигоди від не отриманої орендної плати, ринкова вартість упущеної вигоди від не отриманої орендної плати за період з 11.01.2023 - 30.04.2023, 07.05.2023 - 30.06.2023 складає 230323,00 грн.

Так, розмір орендної плати, відповідно до додаткової угоди від 30.12.2022 до договору оренди, становить 42000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається неможливість використання приміщень в період з 11.01.2023 - 30.04.2023, 07.05.2023 - 30.06.2023.

Доказів на спростування можливості користування приміщенням у вказаний період матеріали справи не містять.

В той же час, як вбачається з письмових пояснень позивача, поданих у судовому засіданні 16.05.2023, директором третьої особи у січні 2023 на картковий рахунок Киниці І.Д. були перераховані грошові кошти в розмірі 15000,00 грн , що відповідає розміру орендної плати за 11 днів.

Отже, за січень 2023 позивач отримав орендну плату у розмірі 15000,00 грн, а тому розмір упущеної вигоди у січні 2023 становить 27000,00 грн (42000 грн -15000 грн). Розмір упущеної вигоди у лютому 2023 становить 42000 грн, у січні 2023 - 42000,00 грн, у квітні 2023 - 42000 грн, у травні 2023 - 33870,97 грн (25*42000/31), у червні 2023 - 42000,00 грн.

При виконанні Звіту про оцінку упущеної вигоди від не отриманої орендної плати не врахований повідомлений позивачем факт про отримання орендної плати за січень 2023 у розмірі 15000,00 грн.

Суд враховує, що розмір упущеної вигоди у даному випадку підтверджується не лише Звітом, з наданих позивачем доказів можливо перевірити та встановити розмір упущеної вигоди.

Таким чином, за перерахунком суду, розмір неотриманого доходу (упущеної вигоди) позивача від здачі в оренду нежитлових приміщень, у зв`язку з неможливістю їх використання через затоплення становить 228 870,97 грн.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З урахуванням встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що розмір не отриманих доходів (упущеної вигоди) позивача становить 228 870,97 грн, а тому суд задовольняє частково позовні вимоги про стягнення упущеної вигоди.

Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, то суд зазначає таке.

Так, відповідач зазначає, що позивачем не надана інша додаткова угода до договору оренди про розмір орендної плати після 01.06.2023, однак, суд відхиляє вказані доводи, оскільки за відсутності іншої додаткової угоди сторони продовжували свої правовідносини на погоджених умовах, що також підтверджується наданими позивачем банківськими виписками.

Також відповідач вказує, що відповідно до умов договору оренди сплата орендної плати здійснюється щомісячно до 5-го числа поточного місяця, а третя особа в зазначених вище листах не вказує того, що вже сплатила орендну плату до 5 числа поточного місяця. Суд критично ставиться до вказаних доводів, оскільки в письмових поясненнях третя особа зазначила, що не сплачувала орендної плати у спірний період, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Помилки щодо реквізитів договору в листах позивача не спростовує інформацію зазначену в таких листах, відповідачем не надано доказів, що ремонтні роботи в спірних нежитлових приміщеннях закінчились в інші дати, ніж ті, які зазначені в листах.

Заявлення позивачем у даному випадку вимог про відшкодування упущеної вигоди, завданої чотирьохразовим залиттям приміщення, з наданням відповідних доказів, на переконання суду, не свідчить про намір позивача збагатитись за рахунок відповідача.

Щодо доводів відповідача про те, що умови договору оренди не містять підстав для припинення нарахування орендної плати, то суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідачем не надано доказів на спростування того, що у період 11.01.2023 - 30.04.2023, 07.05.2023 - 30.06.2023 використання приміщення для цілей, зазначених в договорі оренди, було неможливим.

Заперечення відповідача проти наданих позивачем доказів та викладених обставин ґрунтуються на припущеннях.

При цьому відповідач, як особа, винна у неодноразовому залитті приміщень позивача, що встановлено рішенням у справі №756/8514/23, не надає доказів того, що намагався вчасно та якісно усувати порушення, не надає доказів вчинення ним дій, спрямованих на зацікавленість у усуненні наслідків залиття приміщень позивача, у відновлені можливості їх використання за призначенням у якнайшвидший термін.

Таким чином, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, подані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заперечення відповідача не спростовують висновків суду про наявність достатніх правових підстав для часткового задоволення позовних вимог про стягнення упущеної вигоди у розмірі 228 870,97 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 70 000,00 грн, то суд зазначає таке.

Обґрунтовуючи вимоги про стягнення моральної шкоди позивач зазначає, що відповідачем було спричинено моральну шкоду, яка полягає в наступному: систематичні затоплення приміщення позивача, небажання вчасно прибувати для виявлення аварії та її усунення, небажання відшкодовувати збитки, які були завдані нежитловому приміщенню, збитки від упущеної вигоди від здачі в оренду нежитлових приміщень та нанесенню шкоду здоров`ю позивача через постійні хвилювання та стреси.

На підтвердження завдання моральної шкоди позивачем надано відомість медичних консультаційних висновків та придбання медичних препаратів разом на суму 61892,00 грн.

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Позивач обґрунтовує моральну шкоду завдану не як фізичній особі-підприємцю, а як фізичній особі.

При цьому, законом визначено, що моральна шкода відшкодовується фізичній або юридичній особі.

Так, за приписами ст. 23 ЦК України, моральна шкода фізичної особи полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, її ділової репутації фізичної.

Моральна шкода юридичної особи полягає тільки у приниженні її ділової репутації.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Як встановлено судом,у даній справі позивачем заявлені вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 70000,00 грн.

В той же час судом встановлено, що в межах справи №756/8514/23 Киницею І.Д. заявлялись позовні вимоги про стягнення 80000,00 грн моральної шкоди.

Обґрунтування вимог про стягнення моральної школи у розмірі 80000,00 грн у справі №756/8514/23 аналогічне тому, яке за зазначено в цій справі, що підтверджується наданою відповідачем копією позовної заяви.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 07.11.2023 (яке набрало законної сили) у справі №756/8514/23 стягнуто з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" на користь Киниці Ігоря Дмитровича моральну шкоду у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

Тобто, судом розглянуті позовні вимоги Киниці І.Д. про стягнення 80000,00 грн моральної шкоди завданої внаслідок залиття належного йому нежитлового приміщення та задоволено їх частково у розмірі 10000,00 грн.

При цьому, надаючи письмові пояснення щодо вимог про стягнення моральної шкоди у цій справі № 910/588/24, позивач зазначає, що кошти в розмірі 10000,00 грн стягнуті рішенням Оболонського районного суду міста Києва не покривають в повному обсязі завдану йому моральну шкоду.

Тобто заявлений у даній справі розмір моральної шкоди є різницею між сумою моральної шкоди, заявленою у справі у справі №756/8514/23 та сумую задоволеної моральної шкоди у справі №756/8514/23 (80000-10000=70000).

Жодних інших обставин чи обґрунтувань моральної шкоди у цій справі, аніж ті обставини, на які позивач посилався у справі №756/8514/23 останнім не наведено.

Таким чином, зважаючи на наявність судового рішення (рішення суду у справі №756/8514/23), яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд дійшов висновку закрити провадження у справі № 910/588/24 в частині стягнення 70000,00 грн моральної шкоди.

При цьому, у випадку, якщо позивач не погоджувався з розміром задоволених вимог про стягнення моральної шкоди у справі №756/8514/23, останній не був позбавлений права та можливості подати апеляційну скаргу на відповідне судове рішення.

Таким чином, суд закриває провадження у справі №910/588/24 в частині позовних вимог про стягнення 70000,00 грн моральної шкоди.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З огляду на викладене суд зазначає, що ним надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникли під час вирішення даного спору, а інші доводи учасників справи не спростовують висновків суду про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

ВИСНОВКИ СУДУ

З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця Киниці Ігоря Дмитровича до Комунального підприємства "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ОБОЛОНСЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА", а саме в частині стягнення 228 870,97 грн упущеної вигоди та закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 70000,00 грн моральної шкоди.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також у позовній заяві позивач зазначає, що ним понесені витрати за проведення звіту про оцінку розміру упущеної вигоди, що складають 15390,00 грн.

На підтвердження понесення витрат у вказаному розмірі позивачем надано договір № 00404/23 про проведення незалежної оцінки майна від 22.03.2023, укладений між Киницею І.Д. та ТОВ "Аелєкон", Акт приймання-передачі робіт з незалежної оцінки від 12.06.2023 на суму 15390,00 грн, рахунки-фактури.

Дослідивши вказані докази суд встановив, що наданий позивачем договір № 00404/23 про проведення незалежної оцінки майна від 22.03.2023 не передбачає виконання звіту про оцінку упущеної вигоди від не отриманої орендної плати, наданий Акт приймання-передачі робіт з незалежної оцінки від 12.06.2023 стосується Звіту про оцінку розміру матеріального збитку завданого нежитловому приміщення, а не Звіту про оцінку упущеної вигоди від не отриманої орендної плати.

На переконання суду позивачем у даній справі не підтверджено понесення витрат на проведення звіту про оцінку упущеної вигоди у розмірі 15390,00 грн.

З урахування викладеного, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів понесення витрат на проведення звіту про оцінку розміру упущеної вигоди у розмірі 15390,00 грн, а також враховуючи, що у письмових поясненнях від 16.05.2024 позивач зазначив про помилковість завалення витрат у розмірі 15900,00 грн, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача витрат у розмірі 15390,00 грн.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 231, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі №910/588/24 в частині позовних вимог про стягнення 70000,00 грн моральної шкоди.

В іншій частині позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ОБОЛОНСЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА" (04214, місто Київ, вулиця Північна, будинок 22, ідентифікаційний код 39611267) на користь Фізичної особи-підприємця Киниці Ігоря Дмитровича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 228870,97 грн упущеної вигоди та 3433,06 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.06.2024.

Суддя С.О. Турчин