Рішення

від 03.06.2024 по справі 917/507/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2024 Справа № 917/507/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., секретар судового засідання Михатило А.В., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплект", вул. Решетилівська, 47 Б, м. Полтава, 36007

до відповідача Комунального підприємства "Житлово - експлуатаційна організація №2" Полтавської міської ради, вул. І. Мазепи, 30, м. Полтава, 36040

про стягнення 897 643,20 грн заборгованості

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

26.03.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплект" до відповідача Комунального підприємства "Житлово - експлуатаційна організація №2" Полтавської міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 897 643,20 грн за договором №1159-ТД про закупівлю від 26.12.2022 року (вх. № 540/24).

В обґрунтування позову позивач вказував, що відповідач не виконав свої зобов`язання з оплати за надані послуги за договором №1159-ТД про закупівлю.

Відповідно до акту Господарського суду Полтавської області від 26.03.2024 року була встановлена відсутність частини додатку № 9 до позовної заяви, а саме: фіскального чеку, як доказу направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками (а. с. 58а).

Ухвалою від 01.04.2024 року суд залишив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплект" без руху та надав позивачу строк 3 дні з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви.

01.04.2024 року до суду від позивача на виконання ухвали суду від 01.04.2024 року надійшла уточнена позовна заява про стягнення коштів з додатками (вх. № 4396). В поданій уточненій позовній заяві позивач зазначив, що заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви не здійснювалися, а також надав документи, які підтверджують направлення відповідачеві копії первісної позовної заяви і доданих до неї документів та уточненої позовної заяви.

Ухвалою суду від 03.04.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено відповідачу строки: для подання відзиву на позов, оформленого з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України - протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.ст. 167,184 ГПК України. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

01.04.2024 року на адресу позивача суд направив акт від 26.03.2024 року, який повернувся на адресу суду з поштовою відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

20.09.2023 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 5416, а. с. 77-81), відповідно до якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтуванні своїх заперечень відповідач посилався на те, що:

- 20.02.2024 року ліфти, обслуговування яких по договору здійснювало ТОВ "Будкомплект", масово зупинилися;

- 22.02.2024 року відбулося засідання місцевої комісії з питань ТЕБ та НС від 22.02.2024 №4/2024 на якій встановлено, що в м. Полтаві зупинено (не працює) 600 ліфтів. В протоколі місцевої комісії з питань ТЕБ та НС від 22.02.2024 №4/2024 зазначено, що з метою недопущення на території небезпечних подій та надзвичайних ситуацій, у тому числі соціального характеру, обумовлених порушенням належного функціонування ліфтового господарства, яке забезпечує своєчасне надання екстреної медичної допомоги та соціальних послуг мешканцям, особливо людям похилого віку, що потребують догляду, доручено КП «ЖЕО №2»: негайно вжити заходів щодо відновлення роботи ліфтів; розірвати договір з ТОВ "Будкомплект" від 26.12.2022 №1159-ТД;

- 22.02.2024 року КП «ЖЕО №2» на виконання протоколу місцевої комісії з питань ТЕБ та НС від 22.02.2024 №4/2024, надіслано на адресу ТОВ «Будкомплект» повідомлення про розірвання договору;

- КП «ЖЕО №2» 22.02.2024 року та 01.03.2024 року повідомлено ТОВ «Будкомплект» про необхідність повернення ключів від запірних дверей машинних приміщень та передати паспорти на ліфти на будинки, чого позивачем здійснено не було;

- 01.03.2024 на адресу КП «ЖЕО №2» надійшов від ТОВ "Будкомплект" рахунок №98 від 01.03.2024 та акт №1159/ТД/14 приймання виконаних підрядних робіт за лютий (01.02. - 19.02.) 2024 року на суму 720 590,15 грн, тобто за період до зупинення ліфтів (20.02.2024 року);

- 12.03.2024 на адресу КП «ЖЕО №2» надійшов від ТОВ "Будкомплект" рахунок №99 від 06.03.2024 та акт №1159/ТД/14 приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2024 року на суму 897 643,20 грн. Тобто позивачем додатково нараховано суму 177 053,08 грн по договору за період фактичної зупинки ліфтів (простою) з 20.04.2024 по 29.02.2024 року.

- до КП «ЖЕО №2» надійшло більше 90 звернень споживачів про те, що ліфти у багатоквартирних будинках не працювали у вказаний період часу;

- на дату подання даного позову, строк оплати по договору не настав, що свідчить про відсутність порушеного права позивача та передчасність заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Комунальним підприємством "Житлово - експлуатаційна організація №2" Полтавської міської ради (далі - замовник, відповідач, КП "ЖЕО №2") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будкомплект" (далі - учасник, позивач, виконавець, ТОВ "Будкомплект") 26.12.2022 року було укладено договір №1159-ТД про закупівлю (далі - договір, а. с. 7-11), відповідно до умов якого учасники зобов`язалися на свій ризик власними (власними і залученими) силами і засобами надати всі послуги по цьому договору за видами послуг і цінами за предметом закупівлі: код за ДК 021:2015 (CPV 2008) - 50750000-7- послуги з технічного обслуговування ліфтів (послуги з технічного обслуговування ліфтів, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити їх (п. 1.1 договору).

Згідно умов договору:

- учасник надає послуги відповідно до переліку послуг згідно Положення про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні КД 36.1-001-2000 (п. 1.2 договору);

- ціна договору складає 14 165 304,12 грн, в тому числі ПДВ - 2 360 884,02 грн (п. 31. договору);

- замовник здійснює оплату послуг учасника на підставі виставленого рахунку-фактури, шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше 10 числа наступного за звітним місяцем. До рахунка додається підписаний обома сторонами акт приймання - виконання послуги (п. 4.1 договору);

- розрахунки за надані послуги здійснюються протягом 30 календарних днів з дати отримання рахунку та акту приймання виконання послуги (п. 4.2 договору);

- у разі виникнення обставин, які унеможливлюють проведення оплати замовником протягом строку визначеного в п. 4.1. договору, замовником може бути застосовано право на відстрочку платежу протягом 30 банківських днів з наступного дня після завершення строку визначеного в п. 4.1. договору, без права на претензію з боку учасника щодо несвоєчасної оплати за надані послуги (п. 4.4 договору);

- замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги на умовах цього договору, приймати надані послуги згідно з актом приймання-виконання послуг 9п. 6.1 договору);

- замовник має право достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов`язань учасником, повідомивши його про це у строк за 10 (десять) календарних днів до дати розірвання договору (п. 6.2.1 договору);

- учасник зобов`язаний: забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим договором; забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, установленим розділом ІІ цього договору; забезпечувати безперебійну та безпечну роботу ліфтів відповідно до Положень "Про систему технічного обслуговування і ремонту ліфтів в Україні" КД 36.1-001-2000 і "Про технічне обслуговування, ремонт і реконструкцію системи ОДС (ДСЗ)" (п. 6.3.2 - 6.3.4 договору); до першого числа кожного місяця/кварталу надавати замовнику інформацію про дату, місце, час проведення регламентних робіт, місячного/квартального ремонту ліфтів (п. 6.3.6 договору); надати замовнику розрахунок вартості послуг у розрізі кожного житлового будинку, що зазначений у додатку №2 (п. 6.3.12);

- учасник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги;

- у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним в Україні законодавством та цим договором (п. 7.1 договору).

В додатковій угоді №1 від 22.09.2023 року до договору (а. с. 36) сторони дійшли згоди внести зміни до розділу ХІІ "Місцезнаходження та банківські реквізити сторін".

Додатковою угодою №2 до договору (далі - угода, а. с. 37, 38) сторони узгодили наступне:

- внести зміни до договору та викласти п. 3.1 у наступній редакції: "Сума договору становить 16 998 364,94 грн, в тому числі ПДВ - 2 883 060,80 грн" (п. 1 угоди);

- внести зміни до розділу V договору та викласти п. 5.1 у наступній редакції: "Термін надання послуг: з 01 січня 2023 року по 10 березня 2024 року" (п. 2 угоди);

- внести зміни до розділу Х договору та викласти п. 10.1 у наступній редакції: "Цей договір набирає чинності з 01 січня 2023 року та діє до 10 березня 2024 року, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов`язань за договором" (п. 3 угоди);

Як зазначає відповідач у відзиві, 22.02.2024 року відбулося засідання місцевої комісії з питань техногенно - екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, оформлене протоколом від 22.02.2024 №4/2024, в якому зазначено про масову зупинку ліфтів у м. Полтава

Згідно із протоколом місцевої комісії від 22.02.2024 №4/2024 (а. с. 96, 97) з метою недопущення на території Полтавської міської територіальної громади, в умовах воєнного стану, виникнення небезпечних подій та надзвичайних ситуацій, у тому числі соціального характеру, обумовлених порушенням належного функціонування ліфтового господарства, яке забезпечує своєчасне надання екстреної медичної допомоги та соціальних послуг мешканцям, особливо людям похилого віку, що потребують догляду, доручено КП «ЖЕО №2»: негайно вжити заходів щодо відновлення роботи ліфтів; розірвати договір з ТОВ "Будкомплект" від 26.12.2022 №1159-ТД; у зв`язку із масовою зупинкою ліфтів у м. Полтава, що спричинило значну соціальну напругу та може викликати негативні наслідки у вигляді надзвичайних ситуацій та небезпечних подій та з огляду на відсутність довгострокового договору з обслуговуючою організацією на їх обслуговування та не належного виконання підрядником (ТОВ "Будкомплект"») діючого договору, керуючись підпунктом 4 пункту 13 визначених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, укласти договір на послуги з технічного обслуговування ліфтів з іншою підрядною організацією на підставі проведеного моніторингу ринку послуг.

22.02.2024 року відповідач, на виконання вищезазначеного протоколу місцевої комісії від 22.02.2024 №4/2024, надіслано на адресу ТОВ «Будкомплект» повідомлення про розірвання договору з додатком - проектом додаткової угоди №3 до договору від 26.12.2022 року №1159 - ТД (вих. № 415/2024 від 22.02.2024 року, а. с. 98, 99). Направлення вказаного повідомлення підтверджується копією фіскального чеку від 22.02.2024 року (а. с. 100 ).

Також, КП «ЖЕО №2» 22.02.2024 року та 01.03.2024 року повідомлено ТОВ «Будкомплект» про необхідність повернення ключів від запірних пристроїв дверей машинних приміщень та передати паспорти на ліфти (відповідно вих. № 416/2024 від 22.02.2024 року та вих. № 466/2024 від 01.03.2024 року, а. с.101, 103). Направлення вказаних повідомлень підтверджується копіями фіскальних чеків від 22.02.2024 року та 01.03.2024 року (а. с. 102, 103 зворот).

Як зазначає відповідач, 01.03.2024 на адресу КП «ЖЕО №2» надійшов від ТОВ "Будкомплект" рахунок №98 від 01.03.2024 на суму 720 590,15 грн та акт № 1159-ТД/14 приймання-виконання послуги за лютий (01.02.-19.02) 2024 року (договір №1159 - ТД від 26.12.2022 року) на суму 720 590,15 грн (а. с. 82 - 88).

Також, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач направив на адресу відповідача супровідний лист (вих. № 21 від 06.03.2024 року, поштова відмітка надіслання - 08.03.2024 року) з додатками: рахунком на оплату №99 від 06.03.2024 року на суму 897 643,20 грн та актом № 1159-ТД/14 приймання-виконання послуги за лютий 2024 року (договір №1159 - ТД від 26.12.2022 року) на суму 897 643,20 грн (а. с. 39 - 53).

Вищезазначені акти підписані лише виконавцем ТОВ "Будкомплект".

Як зазначає позивач, станом на 21.03.2024 року рахунок № 99 від 06.03.2024 року не оплачений, акт № 1159-ТД/14 приймання-виконання послуги за лютий 2024 року не підписаний. Направлення вказаного листа з додатками підтверджується копією опису вкладення від 08.03.2024 року (а. с. 40).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості з оплати наданих послуг за актом № 1159-ТД/14 приймання-виконання послуги за лютий 2024 року у розмірі 897 643,20 грн.

Вирішуючи спір суд виходив із наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 205 ЦК України визначає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст.ст. 525, 526,530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Стаття 627 ЦК України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписом ч. 1 сі. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір надання послуг.

Згідно з ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Ч.2 вказаної статті встановлює, що положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Ч.1 ст.903 ЦК України щодо оплати за договором про надання послуг зазначає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частинами 1, 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповдно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Правовий аналіз наведених положень ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що договір надання послуг є двостороннім правочином, за яким обов`язку виконавця з надання певної послуги кореспондує обов`язок замовника з її оплати.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Умовами договору передбачено, що замовник має право достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов`язань учасником, повідомивши його про це у строк за 10 (десять) календарних днів до дати розірвання договору (п. 6.2.1 договору).

Спір між сторонами полягає у факті надання послуг за лютий 2024 року, які не оплачені відповідачем.

Зважаючи на те, що повідомлення про розірвання договору було направлено відповідачем на адресу позивача 22.02.2024 року (а. с. 98), починаючи з 05.03.2024 року договір №1159-ТД про закупівлю від 26.12.2022 року вважається розірваним.

Суд звертає увагу, що відповідно до конкретних обставин справи, акт № 1159-ТД/14 приймання-виконання підрядних робіт за лютий 2024 року на суму 897 643,20 грн, підписаний однією стороною, не є достатнім та досвірним доказом для виникнення у замовника обов`язку сплатити встановлену ціну. До того ж, замовник до надіслання виконавцем акту приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2024 року вже реалізував своє право на відмову від договору (повідомлення направлено 22.02.2024 року) у зв`язку з неналежним виконанням у лютому 2024 року умов договору (не забезпечено безперебійну та безпечну роботу ліфтів відповідно до Положень "Про систему технічного обслуговування і ремонту ліфтів в Україні" КД 36.1-001-2000 і "Про технічне обслуговування, ремонт і реконструкцію системи ОДС (ДСЗ)", не усунено негайно несправності ліфтів).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема, непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2023 у справі № 914/2355/23).

У той же час, згідно з принципом змагальності саме позивач має довести факт надання ним послуг відповідачу.

Усталеним як в цивілістичній доктрині, так і судовій практиці під принципами виконання зобов`язань розуміються загальні засади згідно з якими здійснюється виконання зобов`язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість, добросовісність та розумність (частина 3 статті 509 Цивільного кодексу України).

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Жодних належних та допустимих доказів надання позивачем послуг відповідачу суду не надав.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 25.06.2020 у справі №924/233/18). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції).

Так, зокрема, у рішенні у справі "Дж. К. та інші проти Швеції" Суд наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Інших доказів, окрім акту №1159-ТД/14 приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2024 року позивач суду не надав, на наявність таких доказів не посилався.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Крім того, процес надання послуг є господарською операцією. У зв`язку з чим, на суб`єктів підприємницької діяльності поширюється обов`язок вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність до уповноважених осіб, що у свою чергу є фактичним обґрунтуванням надання виконавцем відповідних послуг замовнику.

Усі господарські операції, у тому числі і надання послуг, відображаються в бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування.

Так, за ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. До таких документів слід віднести, зокрема, акт про надання послуг, акт виконання робіт.

Первинні документи є підтвердженням вчинення певної господарської операції надання послуги.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За ст. 1 Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду.

На особу, яка хоче довести факт надання послуг, покладається обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а саме - надання послуг замовнику на виконання умов договору, чого не було зроблено позивачем.

Отже, з урахуванням вищенаведеного та принципу вірогідності суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту надання відповідачу послуг з технічного обслуговування ліфтів за договором №1159-ТД про закупівлю від 26.12.2022 року за лютий 2024 року згідно акту №1159-ТД/14 приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2024 року у розмірі 897 643,20 грн.

За таких обставин позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДКОМПЛЕКТ" задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Повне рішення складено 03.06.2024 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О. М. Тимощенко