Рішення

від 24.05.2024 по справі 925/51/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2024 року Справа № 925/51/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від позивача Тараненко М.О. - адвокат,

від відповідача ОСОБА_1 представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку

Дніпровські мрії, м. Черкаси

до публічного акціонерного товариства Черкасиобленерго в особі

структурного підрозділу Черкаська міська філія, м. Черкаси

про визнання укладеною додаткової угоди,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулось Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Дніпровські мрії до публічного акціонерного товариства Черкасиобленерго в особі структурного підрозділу Черкаська міська філія про визнання укладеною додаткової угоди та додатків №2 та №3 від 04 квітня 2023 року до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №7284 від 25 січня 2023 року у запропонованій позивачем редакції.

Позовну заяву в паперовій формі, в якій наведено зміст позовних вимог надано позивачем суду додатково (т.1 а.с. 103-113), оскільки документ, що сформований в системі Електронний суд 11 січня 2024 року (додаток №2 та додаток №3 від 04 квітня 2023 року до договору, в запропонованій позивачем редакції), з технічних причин роздрукувати в повній мірі не вдалося за можливе.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання призначено на 10 год. 00 хв. 13 лютого 2024 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 13 лютого 2024 року суд відклав розгляд справи в підготовчому засіданні на 11 год. 30 хв. 12 березня 2024 року.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 12 березня 2024 року суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 30 хв. 11 квітня 2024 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 11 квітня 2024 року суд оголосив перерву до 10 год. 30 хв. 24 квітня 2024 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 24 квітня 2024 року суд оголосив перерву до 10 год. 30 хв. 24 травня 2024 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідач всупереч чинному законодавству використовує дані загальнобудинкових лічильників, які обліковують всю спожиту електричну енергію багатоквартирним будинком для розрахунку спожитої електричної енергії місцями загального користування.

В зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про внесення змін у діючий договір про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом укладання додаткової угоди та відповідних додатків.

Суть змін у договір стосується питання виключення з додатків №2 та №3 загальнобудинкових лічильників, як лічильників призначених для комерційних розрахунків.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві та, зокрема, зазначав, що умовами договору №7284 Додаток №6 Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін ОСББ Дніпровські Мрії як споживач несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію електромереж і електроустановок: ВРП - 0,38 кВ житлового будинку по АДРЕСА_1 з засобами комерційного обліку електроенергії та все внутрішнє електрогосподарство після межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.

Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності, точка розподілу встановлюється на кабельних наконечниках 6КЛ-0,38 кВ електропостачання ОСББ Дніпровські Мрії у ВРП-0.38 кВ житлового будинку по АДРЕСА_1

Цей додаток узгоджений ОСББ Дніпровські Мрії як споживачем шляхом його підписання.

Також позивачем узгоджена однолінійна схема (Додаток №7 до договору) та Порядок розрахунку втрат електроенергії в мережах споживача (Додаток №8 до договору)

У відповідності до п. п. 3.1 Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики 25 липня 2006 року №258 (далі - ПТЕЕС) для забезпечення належного обслуговування та експлуатації електроустановок у споживача повинна бути технічна документація, зокрема, затверджена проектна документація (креслення, пояснювальні записки тощо) з усіма змінами.

За таких обставин відповідач стверджує, що внесенням змін до договору шляхом укладення в судовому порядку додаткової угоди та лише внесення змін до додатків №2 та №3 до договору не призведе до зміни порядку розрахунків ОСББ Дніпровські Мрії по вищезазначеному договору.

Власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками спільного майна у ньому.

Факт створення у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСББ Дніпровські Мрії є підтвердженням надання співвласниками повноважень ОСББ щодо управління, утримання і використання спільного майна цього багатоквартирного будинку.

Згідно із ст. 12 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна.

Додатком №2 Паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії об`єкта (об`єктів) споживача ОСББ Дніпровські Мрії, який є невід`ємною частиною договору №7284 визначено, що площадкою комерційного обліку споживача ОСББ Дніпровські Мрії є житловий будинок (МЗК), Насосна та ІТП.

Мешканці житлового будинку споживають електричну енергію, виходячи із показів окремих приладів обліку, встановлених окремо для кожної квартири.

Тобто, ОСББ оплачує спожиту електричну енергію за освітлення сходових клітин для забезпечення потреб мешканців будинку без урахування кількості електроенергії, спожитої безпосередньо мешканцями будинку.

Згідно із п. 10.2.16 глави 10.2 ПРРЕЕ колективний побутовий споживач розраховується з постачальником електричної енергії за обсяги електричної енергії, спожитої для побутових потреб колективного побутового споживача, за відповідним тарифом для населення, яке розраховується за загальним розрахунковим засобом обліку та об`єднане шляхом створення юридичної особи. Розрахунки за електричну енергію, спожиту на технічні цілі, здійснюються за відповідними тарифами.

Позивач, як юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, розраховується за показами окремого загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, а тому у цих правовідносинах позивач є колективним побутовим споживачем.

У зв`язку з чим відповідач просив суд у задоволені позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач не погоджується з доводами викладеними відповідачем у відзиві та вказує, що відповідач помилково стверджує ту обставину, що позивач є колективним побутовим споживачем.

30 січня 2022 року зборами співвласників багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 прийнято рішення з 01 травня 2022 року здійснювати самостійно утримання, експлуатацію та прибирання території шляхом самозабезпечення.

Рішень виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг ОСББ не приймалося.

Позивач є індивідуальним споживачем, що підтверджується також тією обставиною, що між відповідачем та власниками квартир і нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, де створено ОСББ, укладено індивідуальні договори споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Додатком 12 до ПРРЕЕ затверджено форму типового договору про постачання та розподіл електричної енергії на території колективного побутового споживача.

Однак такий договір між ОСББ та відповідачем не укладено, що спростовує доводи відповідача, що позивач є колективним побутовим споживачем.

Між ОСР та ОСББ укладено договір, що відповідає типовому договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії згідно додатку 3 ПРРЕЕ.

Таким чином, ПРРЕЕ передбачено окремі форми договорів для колективного споживача та індивідуального споживача, водночас між ОСР та ОСББ укладено договір індивідуальний згідно додатку 3 ПРРЕЕ.

Враховуючи паралельне підключення електроустановок побутових споживачів мешканців будинку та електроустановок позивача для потреб утримання будинку, до кожної з яких відповідач здійснює розподіл електричної енергії, мешканці будинку не є субспоживачами відповідача у розумінні, визначення терміну субспоживач, наведеного в п.1.1.2. ПРРЕЕ.

Водночас, відповідач за будь-яких обставин немає права використовувати загальнобудинкові лічильники як розрахункові.

Відповідач помилково вважає, що позивач має здійснювати розрахунки за спожиту електричну енергію на підставі даних обліку загальнобудинкових лічильників, які обліковують всю спожиту електричну енергію багатоквартирним будинком, у тому числі нежитловими приміщеннями та квартирами.

Така позиція відповідача не відповідає актам чинного законодавства.

З однолінійної схеми, що є додатком до договору та листів відповідача від 25.09.2023, від 16.10.2023, від 14.11.2023 чітко вбачається, які з лічильників є загальнобудинковими, а які обліковують реально спожиту електричну енергію індивідуального теплового пункту, місць загального користування та насосної.

За кожною площадкою вимірювання у багатоквартирному будинку, тим же проектом на який посилається відповідач, передбачено встановлення окремого лічильника, які і здійснюють облік електричної енергії, однак відповідач при виставленні рахунків використовує дані лише загальнобудинкових лічильників, що є неправильним.

Розрахунки між позивачем та відповідачем за спожиту електричну енергію повинні здійснюватись на підставі показань лічильників, які безпосередньо приєднані до електрообладнання, яке знаходиться у власності позивача. До такого електрообладнання відносяться пристрої забезпечення освітлення місць загального користування, роботи ліфтів, тощо.

У своєму запереченні відповідач зазначав, що мешканці житлового будинку (109 квартир із 112 квартир) споживають електричну енергію, виходячи із показів окремих приладів обліку, встановлених окремо для кожної квартири.

ОСББ оплачує спожиту електричну енергію за освітлення сходових клітин для забезпечення потреб мешканців будинку без урахування кількості електроенергії, спожитої безпосередньо мешканцями будинку.

Позивач, як юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, розраховується за показами окремого загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, а тому в даних правовідносинах позивач є колективним побутовим споживачем.

В судовому засіданні, яке відбулося 24 травня 2024 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/51/24.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід відпостити повністю, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 25 січня 2023 року між публічним акціонерним товариством Черкасиобленерго в особі Черкаської міської філії (оператор системи розподілу) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Дніпровські Мрії (споживач) було укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №7284.

У відповідності до п.2.1 договору оператор системи розподілу зобов`язався надати споживачу послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №309, та Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №310, за об`єктом (об`єктами), технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки (точок) розподілу електричної енергії об`єкта (об`єктів) споживача, який є додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи розподілу.

Згідно п. 2.2 договору відомості про засіб (засоби) вимірювання обсягу електричної енергії, що використовується на об`єкті (об`єктах) споживача, зазначаються разом із енергетичними ідентифікаційними кодами (ЕІС кодами) в додатку 3 Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії до цього договору.

Відповідно до додатку 3 Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії до цього договору у багатоквартирному будинку встановлені такі лічильники обліку електричної енергії:

№12616817 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11;

№12616512 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11;

№12616511 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11;

№12616818 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11,

№12616817 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11;

№12616512 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11;

№12616511 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11;

№12616818 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11.

Позивач зазначав, що на момент укладення договору останній висловлював свої зауваження в акті технічної перевірки про неможливість використання загальнобудинкових лічильників для розрахунку електричної енергії. При цьому позивач розраховував на те, що зауваження будуть враховані при підписанні договору.

При цьому позивачу достеменно не було відомо, що 4 з 12 лічильників будучи загальнобудинковими лічильниками, зокрема: лічильник №12616817 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; лічильник №12616512 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; лічильник №12616511 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; лічильник №12616818 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 будуть використовуватися як розрахункові та здійснюватимуть облік спожитої електричної енергії, яку ОСББ та власниками квартир і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 споживають разом взяті.

Водночас, отримавши акти про фактичне надання послуг з розподілу електричної енергії за січень 2023 листопад 2023 року позивачем було встановлено невідповідність фактичної кількості розподіленої електричної енергії даним вказаним відповідачем в актах.

Відповідна розбіжність пояснюється тим, що позивачем показники про обсяги

розподіленої електричної енергії у багатоквартирному будинку були передані згідно

лічильників: №12615884 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; №12615888 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; №12615886 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; №12615885 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; №12615889 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; №12616513 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; №12990472 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; №12999602 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11.

Однак, відповідачем при обліку кількості розподіленої електричної енергії використовувалися не лічильники, які безпосередньо обліковують спожиту ОСББ електричну енергію місць загального користування, насосної та ІТП, а загальнобудинкові лічильники, зокрема: №12616817 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; №12616512 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; №12616511 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; №12616818 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11, які здійснюють облік спожитої електричної енергії як ОСББ, так і власниками квартир багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 .

Зокрема, відповідач своїм листом від 08 грудня 2023 року №62/24/2023 (а.с.97-98, т. 1) повідомив, що у відповідності до умов договору №7284 розрахунковими засобами комерційного обліку активної та реактивної електричної енергії споживачу по вказаному договору є:

лічильник №12616817 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11;

лічильник №12616512 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11;

лічильник №12616511 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11;

лічильник №12616818 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11.

Тобто відповідач вважає, що позивач має здійснювати розрахунок за спожиту електричну енергію на підставі даних обліку загальнобудинкових лічильників.

З такими доводами відповідача позивач не погоджується, що і стало причиною виникнення даного спору.

Судом встановлено, що:

лічильник №12615884 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної енергії місць загального користування;

лічильник №12615888 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної енергії місць загального користування;

лічильник №12615886 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної енергії місць загального користування;

лічильник №12615885 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної енергії місць загального користування;

лічильник №12615889 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної енергії місць загального користування;

лічильник №12616513 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної енергії місць загального користування;

лічильник №12990472 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної енергії насосної;

лічильник №12999602 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної енергії індивідуального теплового пункту;

лічильник №12616817 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної будинку в цілому, тобто є загальнобудинковим;

лічильник №12616512 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної будинку в цілому, тобто є загальнобудинковим;

лічильник №12616511 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної будинку в цілому, тобто є загальнобудинковим;

лічильник №12616818 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної енергії будинку в цілому, тобто є загальнобудинковим.

Даний факт сторони не заперечують.

Позивачем 04 квітня 2023 року супровідним листом було направлено відповідачу додаткову угоду від 04 квітня 2023 року до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №7284 (а.с. 50-53, т. 1).

У додатковій угоді до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №7284 позивачем запропоновано виключити з додатків №2 та №3 до договору дані про розрахункові лічильники, зокрема лічильник №12616817 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; лічильник №12616512 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; лічильник №12616511 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; лічильник №12616818 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11, які є загальнобудинковими, шляхом укладення цієї додаткової угоди до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії про наступне:

1. №з/п 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 з усіма його строками пункту 1 додатку 2 (Паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії об`єкта (об`єктів) споживача) до договору виключити. №з/п 1.5, 1.6, 1.7, 1.8, 1.9, 1.10, 1.11, 1.12 пункту 1 додатку 2 (Паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії об`єкта (об`єктів) споживача) до договору вважати відповідно №з/п 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6, 1.7, 1.8. У зв`язку з чим додаток 2 (Паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії об`єкта (об`єктів) споживача) до договору викласти у новій редакції, що додається.

2. №з/п 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 з усіма його строками додатку 3 (Відомості про розрахункові засоби комерційного обліку активної та реактивної електричної енергії) до договору виключити. №з/п 1.5, 1.6, 1.7, 1.8, 1.9, 1.10, 1.11, 1.12 пункту 1 додатку 3 (Відомості про розрахункові засоби комерційного обліку активної та реактивної електричної енергії) до договору вважати відповідно №з/п 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6, 1.7, 1.8. У зв`язку з чим додаток 3 (Відомості про розрахункові засоби комерційного обліку активної та реактивної електричної енергії) до договору викласти у новій редакції, що додається.

3. Ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами.

4. Додаткова угода укладена у двох оригінальних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін та є невід`ємною частиною договору.

5. Додатками до цієї додаткової угоди є: додаток 2 (Паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії об`єкта (об`єктів) споживача) та додаток 3 (Відомості про розрахункові засоби комерційного обліку активної та реактивної електричної енергії).

Внесення змін саме у додаток №2 та додаток №3 до договору позивач пояснює тим, що саме у Додатку №3 міститься інформація про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії з їх ЕІС-кодами, які також відображається і в Додатку №2 до договору.

Відповідач відмовився вносити зміни у договір.

Відмова в укладенні додаткової угоди про зміни була оформлена листом від 28 квітня 2023 року (а.с. 55, т. 1).

Позивач зазначає, що з однолінійної схеми та робочої документації вбачається, що на вводі в будинок розташовані 4 загальнобудинкових лічильника, від яких прокладені мережі як до квартир, так і до електротехнічного обладнання ОСББ (засоби освітлення, ліфти, насосна станція, тепловий пункт). Зазначена схема включає 12 лічильників електроенергії, які обліковують постачання електроенергії на технічні цілі будинку.

Облік споживання електроенергії в будинку є розділеним.

Отже, на думку позивача, в багатоквартирному будинку передбачено установлення як загальнобудинкових лічильників, так і лічильників на технічні цілі ОСББ та поквартирних лічильників, однак використання загальнобудинквих лічильників як розрахункових не передбачено.

Постачання/розподіл електричної енергії споживачам-мешканцям будинку, в якому створено ОСББ, здійснюється на підставі окремих/самостійних договорів з кожним зі споживачів. Облік такої електричної енергії здійснюється за показами поквартирних приладів обліку, що узгоджується з приписами ч. 4 ст. 22 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

У листі Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 25 жовтня 2016 року №11325/203/7-16 зазначено, що якщо між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та мешканцями багатоквартирного будинку укладені договори про користування електричною енергією та розрахунки за спожиту ними електричну енергію здійснюються на підставі показів поквартирних засобів обліку, то використання для розрахунків за електричну енергію загальнобудинкового засобу обліку електричної енергії цього багатоповерхового будинку можливе лише за умови складання балансу електричної енергії, використаної споживачами в цьому будинку, для чого необхідно забезпечити одночасне зняття показів всіх розрахункових засобів обліку електричної енергії, встановлених у багатоповерховому будинку, що можливе лише за умови, якщо електропередавальна організація, як організація, яка відповідає за облік електричної енергії, використаної населенням, забезпечить створення та організацію автоматичної системи комерційного обліку електричної енергії в багатоквартирному будинку (АСКОЕ) шляхом забезпечення точок розрахункового обліку на об`єкті локальним устаткуванням збору та обробки даних.

Аналогічна позиція викладена в розпорядженні Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 28.11.2011 № 215-р Про врегулювання взаємовідносин енергопостачальних компаній та ОСББ (ЖБК).

Проте, автоматизована система комерційного обліку електричної енергії та системи локального устаткування збору та обробки даних у багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1 не встановлена.

Відтак, позиція відповідача, на думку позивача, неправомірно передбачає сплату об`єднанням всієї електричної енергії, яка обліковується загальнобудинковим лічильником, незважаючи на те, що в будинку є два споживача - об`єднання та побутові споживачі, а, отже, є два способи нарахування та сплати (пільги, субсидії побутових споживачів).

Судом враховано, що правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначаються Законом України Про ринок електричної енергії та ПРРЕЕ.

Додатком 3 до ПРРЕЕ є Типовий договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, пунктами 1.1 та 1.2 якого визначено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам, як послуги оператора системи та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК, шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно із заявою - приєднання. Умови договору розроблені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та ПРРЕЕ, та є однаковими для всіх споживачів.

Згідно з п. 2.1.12 ПРРЕЕ невід`ємними частинами договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є: 1) паспорти точок розподілу, акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; 2) заява-приєднання у разі її надання споживачем; 3) інші додатки, оформлені сторонами за взаємною згодою.

Відповідно до п. 5.1.10 Кодексу комерційного обліку електричної енергії для комерційних розрахунків мають використовуватися дані з вузла обліку власника електроустановки (об`єкта) за умови відповідності вузла обліку вимогам нормативних документів. Дані з вузлів обліку інших власників можуть бути використані для здійснення технічного (контрольного) обліку та перевірки достовірності даних комерційного обліку.

Верховний Суд у постанові від 14.12.2021 у справі №922/3767/20 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Квартальна 3 до АТ Харківобленерго про визнання недійсним додатку 3.1 Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії ОСББ Квартальна 3 до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 №747/19216, укладеного між сторонами, зазначив, що розрахунки за спожиту електричну енергію (комерційні розрахунки) повинні здійснюватися на підставі показань лічильника, приєднаного до електрообладнання, що знаходиться на території власника або користувача об`єкта нерухомості. Тобто розрахунки між ОСББ та товариством за спожиту електричну енергію повинні здійснюватися на підставі показань лічильників, які безпосередньо приєднані до електрообладнання, яке знаходиться у власності ОСББ. До такого електрообладнання відносяться пристрої забезпечення освітлення місць загального користування, роботи ліфтів, тощо.

У контексті приписів Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, Закону України Про житлово-комунальні послуги та постанови Кабінету Міністрів України Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги від 01.06.2011 №869, Суд звертав увагу на те, що електрична енергія, яка витрачається на технічні (загальні) потреби освітлення місць загального використання, ліфти, насосні станції підкачки води та інше, входить до комунальної послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Саме за комунальну електроенергію сплачує об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Оплата будь-якої іншої електричної енергії, яка витрачається не на технічні цілі зазначеними законодавчими актами не передбачена.

Згідно з визначеннями термінів, наведених в пункті 1.1.2 ПРРЕЕ: - точка комерційного обліку - точка на комерційній межі розподілу електричної мережі або умовна точка, в якій відбувається зміна власника електричної енергії і до якої відносяться дані комерційного обліку електричної енергії, що використовуються для розрахунків на ринку електричної енергії. Наскільки це можливо, точка комерційного обліку повинна збігатися з точкою вимірювання; · - точка розподілу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається розподіл/передача електричної енергії між електроустановками суміжних учасників ринку.

Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 1.2.4 ПРРЕЕ точка розподілу (передачі) електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок і Оператор системи покриває всі витрати, пов`язані з транспортуванням електричної енергії в точку розподілу (передачі) електричної енергії, а також має право на відшкодування всіх витрат, пов`язаних із транспортуванням електричної енергії в точку розподілу (передачі) електричної енергії, за рахунок тарифу на розподіл (передачу) електричної енергії.

У постанові від 10.11.2022 у справі №922/2666/21 Верховний Суд зазначив, що АТ Харківобленерго безпідставно пов`язує балансову належність та експлуатаційну відповідальність мереж з точкою розподілу електричної енергії та точкою комерційного обліку електричної енергії.

Враховуючи встановлені обставини щодо наявності оформлених ЕІС-кодів на кожну квартиру, Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду про те, що електроенергія від постачальника передається до кожної квартири в точці, на який оформлено ЕІС-код на квартиру (там же розміщені і поквартирні лічильники, які розташовані на сходових клітках будинку). Так само точка розподілу електричної енергії від постачальника до ОСББ розташована в місцях розташування точок, на які оформлені відповідні ЕІС-коди точок, та які пов`язані з лічильниками електроенергії на електрозабезпечення ліфту, лампочок освітлення місць загального користування, бойлерної та насосної станції.

Верховний Суд звертав увагу на те, що АТ Харківобленерго здійснює постачання електричної енергії власникам квартир до точки вводу в кожну квартиру, тобто і після загальнобудинкових лічильників, що також узгоджується з приписами абзацу 2 пункту 2.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії.

У постанові від 10.11.2022 у справі №922/2666/21 Верховний Суд також акцентував увагу на тому, що розрахунки між АТ Харківобленерго та ОСББ Салтівське Шосе 264М за спожиту електроенергію повинні здійснюватися на підставі показань лічильників, які безпосередньо приєднані до електрообладнання, яке знаходиться у власності ОСББ Салтівське Шосе 264М. До вказаного електрообладнання відносяться пристрої забезпечення освітлення місць загального користування, роботи ліфтів, сантехнічного обладнання тощо. Загальнобудинкові засоби обліку, які не приєднані до точки обліку одного об`єкта (електрообладнання ОСББ), а, навпаки, враховують дані щодо споживання електричної енергії з багатьох точок (квартири, місця загального користування), не можуть бути розрахунковими та використовуватися для розрахунків між АТ Харківобленерго та ОСББ Салтівське Шосе 264М. Поряд з цим, зазначені загальнобудинкові лічильники можуть використовуватися як технічні для контролю обсягів споживання електроенергії на об`єкті (в будинку) в цілому.

Що загальнобудинковий лічильник, який передбачений проектним рішенням на будинок, може застосовуватися лише як технічний прилад обліку для контролю за рівнем електроспоживання та виявлення понаднормативних втрат електричної енергії у внутрішньобудинкових електричних мережах відповідного багатоквартирного житлового будинку наведено в постанові Верховного Суду від 12 січня 2022 року зі cправи №922/717/21.

Позивач просить суд визнати укладеною додаткову угоду до договору, проте, даний спір не є переддоговірним, оскільки до переддоговірних спорів належать спори про спонукання до укладення договорів і спори щодо змісту договорів, що укладаються.

В даному випадку договір між сторонами вже укладено, а позивач просить суд внести зміни у чинний договір про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом укладання в судовому порядку відповідної додаткової угоди з додатками.

Відповідно до статті 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках затверджувати Типові договори.

Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Суб`єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв`язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб`єкти зобов`язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов`язкові умови таких договорів.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

При цьому, з аналізу ПРРЕЕ вбачається, що типовим є лише тіло договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та додатки №1 та №2 до Договору, а не всі додатки. При цьому ні договір, що є типовими, ні додатки №1 та №2, які є типовими не містять обов`язкової умови щодо використання загальнобудинкових засобів обліку електричної енергії як розрахункових.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Водночас те, що сторона договору не скористалася процедурою позасудового врегулювання питання зміни чи розірвання договору, навіть коли порядок здійснення такої процедури врегульовано законодавчо, не позбавляє таку сторону можливості належним чином реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки в Законі.

Частина перша статті 652 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У відповідності до частини другої статті 652 Цивільного кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Частиною четвертою ст. 652 ЦК України передбачено, що зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Поняття істотна зміна обставин є оціночним. Критерії визначення цього поняття закріплені в абзаці 2 частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України, яка визначає, що зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

За відсутності істотної зміни обставин, тобто за незначної зміни обставин або за виникнення ускладнень у виконанні, які сторони могли розумно передбачити, договір відповідно до положень статті 652 Цивільного кодексу України не підлягає розірванню або зміні, як за згодою сторін, так і за рішенням суду.

Укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей, проте, під час виконання договору можуть виникати обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.

При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникає під час виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для пред`явлення вимоги про розірвання або зміни договору.

Отже, за загальним правилом у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, що відповідає свободі договору. При цьому, можливість розірвання або внесення змін у договір може бути обмежена, а саме у випадку, коли інше передбачено договором або випливає із суті зобов`язання.

Водночас, договір, у разі істотної зміни обставин, може бути розірваним не лише за згодою сторін, а і на підставі рішення суду, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились. У такому разі суд при вирішенні питання на предмет можливості задоволення вимоги заінтересованої сторони, має встановити факт зміни істотної обставини, за наявності одночасно чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.

При цьому зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Про зміну або розірвання договору в порядку частини першої статті 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим, за частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) для захисту права, та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.

Тож іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного його порушення, відповідно до частини другої статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і саме настання таких випадків зумовлює право сторони договору ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Пунктом 12.2 договору сторони передбачили, що цей договір може бути змінений у разі внесення змін або скасування нормативно-правових актів, що регулюють відносин між оператором системи та споживачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач не посилався в позові на жодні підстави, які дають право стороні вимагати в судовому порядку змінити чинний договір.

Позивач стверджував, що відповідач всупереч чинному законодавству використовує дані загальнобудинкових лічильників, проте позивач не звертався до суду з позовом про визнання правочину недійсним.

При цьому слід зазначити, що відповідно до ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Водночас, ОСББ не позбавлено можливості доводити в суді безпідставність використання товариством показань загальнобудинкових лічильників для розрахунків за спожиту електричну енергію під час виникнення спору про стягнення боргу (за наявності).

Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 03 червня 2024 року.

Суддя А.В.Васянович