Постанова

від 07.10.2024 по справі 925/51/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2024 р. Справа№ 925/51/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Корсака В.А.

Євсікова О.О.

секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровські мрії"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.05.2024

у справі № 925/51/24 (суддя Васянович А.В.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровські мрії"

до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі структурного підрозділу Черкаська міська філія

про визнання укладеною додаткової угоди

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулось Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровські мрії» (далі - позивач; ОСББ «Дніпровські мрії»; ОСББ; апелянт) до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі структурного підрозділу Черкаська міська філія (надалі - відповідач; ПАТ «Черкасиобленерго») про визнання укладеною додаткової угоди та додатків № 2 та № 3 від 04 квітня 2023 року до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 7284 від 25 січня 2023 року, у запропонованій позивачем редакції.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач всупереч чинному законодавству використовує дані загальнобудинкових лічильників, які обліковують всю спожиту електричну енергію багатоквартирним будинком для розрахунку спожитої електричної енергії місцями загального користування.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.05.2024 у справі № 925/51/24 в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для внесення в судовому порядку змін до чинного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 7284 від 25 січня 2023 року.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСББ "Дніпровські мрії" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу ОСББ "Дніпровські мрії" на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.05.2024 у справі № 925/51/24 задовольнити повністю. Скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 24.05.2024 у справі № 925/51/24 за ОСББ "Дніпровські мрії" до ПАТ "Черкасиобленерго" в особі структурного підрозділу Черкаська міська філія про визнання укладеною додаткової угоди та додатків № 2 та № 3 від 04.04.2023 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 7284 від 25.01.2023 у запропонованій позивачем редакції. Визнати укладеними додаткову угоду та додатків № 2 та № 3 від 04 квітня 2023 року до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 7284 від 25 січня 2023 року у запропонованій позивачем редакції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення є: безпідставним та необґрунтованим; прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права; без урахування висновків зроблених у подібних правовідносинах Верховним Судом.

Апелянт зазначає, що у момент укладення договору ОСББ при підписанні актів технічної перевірки та актів пломбування лічильників, вказаних у договорі, вказувало, що заперечує проти використання загальнобудинкових лічильників як розрахункових. У момент укладення договору ОСББ розраховувало, що ці лічильники не будуть використовуватися як розрахункові, оскільки крім цих лічильників у договорі зазначаються лічильники, які фактично здійснюють облік електричної енергії об`єктів ОСББ. При цьому, ОСББ не могло не підписувати договір наданий відповідачем, тому що споживання електричної енергії без договірних відносин забороняється, тому, не підписавши договір, ОСББ було б відключене від електропостачання. Крім того, підписуючи договір, ОСББ не мало знати, що відповідач буде вважати ОСББ колективним споживачем, оскільки жодних тристоронніх договорів згідно додатку № 12 Правил роздрібного ринку електричної енергії (в подальшому - ПРРЕЕ) ОСББ не укладало, а укладений договір між сторонами є додатком № 3 ПРРЕЕ, який є типовим договором.

Окрім того, позивач звертає увагу, що у тексті договору не вказано, що ОСББ є колективним споживачем, а зі змісту самих додатків до договору та тексту договору неможливо було встановити, що розрахунки будуть проводитися за загальнобудинковими лічильниками, оскілки у договорі наведено посилання й на лічильники, які безпосередньо встановлені на об`єкті ОСББ та здійснюють облік спожитої електроенергії безпосередньо об`єктами ОСББ. Тому, підписуючи договір не було зрозуміло, що облік електроенергії буде розраховуватися загальнобудинковими лічильниками.

Апелянт акцентує, що фактичне нарахування спожитої електричної енергії ОСББ загальнобудинковими лічильниками порушує майнові права ОСББ, оскільки останнє фактично сплачує кошти за електроенергію, що не споживається його об`єктами.

На думку позивача, відповідач істотно порушує умови договору, оскільки розраховує електроенергію спожиту ОСББ на підставі показів загальнобудинкового лічильника, чим фактично змушує ОСББ сплачувати за електроенергію, яка ним не споживається та перевищує обсяги розподіленої електроенергії на об`єкти ОСББ по договору, згідно якого об`єктами ОСББ є МЗК, насосна та ГТП, однак відповідач застосовує дані загальнобудинкових лічильників, покази яких не відповідають показам лічильників встановлених на об`єкті відповідача. Поряд з цим, порушення відповідачем умов договору вбачається також із самого договору, оскільки потужність приєднана за об`єктами позивача не відповідає тій потужності на межі балансової належності якої встановлені загальнобудинкові лічильники. Тому, вказані порушення суперечать вищенаведеним пунктам ПРРЕЕ, Кодексу систем розподілу (скорочено - КСР) та Закону України «Про ринок електричної енергії». Таким чином, за переконанням апелянта законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Позивач наголошує, що в даному випадку додатки до договору суперечать підзаконним актам зокрема ПРРЕЕ, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку електричної енергії (нижче - ККОЕЕ), їх суперечність закону є самодостатньою підставою для внесення змін до договору. А тому, єдиним правильним способом захисту права позивача є внесення змін до договору.

Апелянтом вказується, що з додатку № 2 до договору вбачається, що приєднана потужність за площадкою комерційного обліку будинку становить 205,36 кВт, у той час як дозволена ОСББ до використання потужність становить на МЗК 16,8 кВт, насосна 9 кВт, ГТП 10,24 кВт.

В наведеному позивач зазначає, що з визначення у ПРРЕЕ дозволеної (договірної) потужності у розрізі додатку № 2 до договору вбачається, що ОСББ має інші об`єкти на які відповідач здійснює розподіл, що відмінні від об`єктів власників квартир та нежитлових приміщень. Однак, якби ОСББ було колективним споживачем реально, а не на думку відповідача, то, по-перше, вся б потужність приєднана у розмірі 205,36 кВт була б дозволена до використання ОСББ. По-друге, відповідач уклав би з позивачем договір на один об`єкт і не укладав би індивідуальних договорів з іншими споживачами на їх об`єкти - квартири та нежитлові приміщення. По-третє, квартири та нежитлові приміщення не можуть вважатися об`єктами ОСББ, так як з визначення об`єкта наведеного у ПРРЕЕ вбачається, що такий об`єкт належить на праві власності споживачу, однак квартири та нежитлові приміщення не належать ОСББ. При цьому, за умовами укладеного між позивачем та відповідачем договору ОСББ має право користуватися електричною енергією потужністю не більше 36,04 кВт (16,8 кВт + насосна 9 кВт, + ГТП 10,24). Тому, незрозуміло як ОСББ, яке на думку відповідача є колективним споживачем, до якого входять власники квартир та нежитлових приміщень, могло б користуватися електричною енергією для всіх власників приміщень та квартир з дозволеною потужністю 36,04 кВт (16,8 кВт + насосна 9 кВт, + ГТП 10,24). При тому, що як мінімум кожна квартира має потужність 10 кВт, а їх в будинку 105. З чого слідує, що квартири та нежитлові приміщення мають свою дозволену потужність до використання, що підтверджує те, що ОСББ не може бути колективним споживачем оскільки воно навіть не має відношення до потужності, що дозволена до використання власникам квартир та нежитлових приміщень.

Також позивач акцентує, що ні укладеним між сторонами договором, ні ПРРЕЕ чи іншим нормативно-правовим актом не передбачено такої форми розрахунків за електричну енергію, яка б передбачала віднімання від загальнобудинкового лічильника показів лічильників індивідуальних споживачів, що підтверджує безпідставність включення загальнобудинкових лічильників відповідачем у додатки № 2 та № 3 до Договору.

Крім того, між ОСББ, власниками приміщень та електропостачальником і оператором системи розподілу трьохсторонніх договорів не укладалося, що свідчить про те, що ОСББ не є колективним побутовим споживачем.

Окремо позивачем наголошується, що з однолінійної схеми, що є додатком № 7 до договору чітко вбачається, що 4 загальнобудинкові лічильники здійснюють загальний облік електричної енергії, що обліковується лічильниками встановленими у квартирах та 8 лічильниками, що встановлені для обліку електричної енергії у МЗК, ІТП насосній та ліфтах. А межа обліку електричної енергії загальнобудинкових лічильників фактично є все електрообладнання, у тому числі квартири, власниками яких ОСББ не є, що суперечить вказаним вище актам законодавства. Отже, точка розподілу електричної енергії для споживачів - мешканців квартир знаходиться на межі розташування електроустановок мешканців квартир, а точка розподілу електричної енергії для споживача - ОСББ розташована на межі знаходження електроустановок ОСББ.

Підсумовуючи викладені доводи апелянт вказує, що розрахунки між позивачем та відповідачем за спожиту електричну енергію повинні здійснюватись на підставі показань лічильників, які безпосередньо приєднані до електрообладнання, яке знаходиться у власності позивача. До такого електрообладнання відносяться пристрої забезпечення освітлення місць загального користування, роботи ліфтів, тощо. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є формою управління будинком, отже, мешканці будинку, де створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, не є субспоживачами у розумінні пункту 1.1.2 ПРРЕЕ, останні є побутовими споживачами, які використовують електричну енергію для задоволення власних побутових потреб на підставі окремих договорів про користування електричною енергією з електропостачальником.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2024, апеляційна скарга позивача у справі № 925/51/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСББ "Дніпровські мрії" на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.05.2024 у справі № 925/51/24. Розгляд апеляційної скарги ОСББ "Дніпровські мрії" на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.05.2024 у справі № 925/51/24 призначено на 11.09.2024.

20.08.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Свої заперечення ПАТ «Черкасиобленерго» мотивує тим, що межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності, точки розподілу встановлюється на: кабельних наконечниках 6КЛ-0,38кВ електропостачання ОСББ «Дніпровські мрії» у ВРП-0,38кВ житлового будинку по вул. Гагаріна 41/2 в м. Черкаси, і додаток № 6 узгоджений апелянтом шляхом його підписання. Також позивачем узгоджена й однолінійна схема (додаток № 7 до договору № 7284 та Порядок розрахунків втрат електроенергії в мережах споживача додаток № 8. Тому внесенням змін тільки в додатки № 2 та № 3 до договору № 7284 від 25.01.2023 ОСББ «Дніпровські мрії» не змінить порядок розрахунків по ньому. Зазначає, що ОСББ «Дніпровські мрії», як юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, розраховується за показами окремого загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, а тому в даних правовідносинах позивач є колективним побутовим споживачем.

В судовому засіданні 11.09.2024 судом по справі оголошено перерву до 07.10.2024.

Представник апелянта в судовому засіданні 07.10.2024 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 24.05.2024 у справі № 925/51/24. Визнати укладеною додаткову угоду та додатків № 2 та № 3 від 04 квітня 2023 року до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 7284 від 25 січня 2023 року, у запропонованій позивачем редакції.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.10.2024 проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених апелянтом доводів та вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 25 січня 2023 року між Публічним акціонерним товариством «Черкасиобленерго» в особі Черкаської міської філії (оператор системи розподілу) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровські мрії» (споживач) укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 7284 (по тексту - Договір; Договір про надання послуг).

У відповідності до п. 2.1 Договору оператор системи розподілу зобов`язався надати споживачу послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, та Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, за об`єктом (об`єктами), технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки (точок) розподілу електричної енергії об`єкта (об`єктів) споживача, який є додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи розподілу.

Згідно п. 2.2 Договору про надання послуг відомості про засіб (засоби) вимірювання обсягу електричної енергії, що використовується на об`єкті (об`єктах) споживача, зазначаються разом із енергетичними ідентифікаційними кодами (ЕІС кодами) в додатку 3 «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії» до цього договору.

Відповідно до додатку 3 до Договору «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії» до цього договору у багатоквартирному будинку встановлені такі лічильники обліку електричної енергії:

№ 12616817 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11;

№ 12616512 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11;

№ 12616511 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11;

№ 12616818 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11;

№ 12615884 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11;

№ 12615888 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11;

№ 12615886 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11;

№ 12615885 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11;

№ 12615889 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11;

№ 12616513 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11;

№ 12990472 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11;

№ 12999602 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11.

Позивач отримав від відповідача акти про фактичне надання послуг з розподілу електричної енергії за січень 2023 року - листопад 2023 року, у зв`язку із чим позивачем було встановлено невідповідність фактичної кількості розподіленої електричної енергії даним, вказаним відповідачем в актах.

Як зазначає позивач, відповідна розбіжність пояснюється тим, що позивачем показники про обсяги розподіленої електричної енергії у багатоквартирному будинку були передані згідно лічильників: № 12615884 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; № 12615888 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; № 12615886 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; № 12615885 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; № 12615889 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; № 12616513 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; № 12990472 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; № 12999602 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11.

Позивач вказував, що на момент укладення Договору останній висловлював свої зауваження в акті технічної перевірки про неможливість використання загальнобудинкових лічильників для розрахунку електричної енергії. При цьому ж розраховував на те, що зауваження будуть враховані при підписанні Договору про надання послуг.

Водночас, ОСББ достеменно не було відомо, що 4 з 12 лічильників будучи загальнобудинковими лічильниками, зокрема: лічильник № 12616817 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; лічильник № 12616512 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; лічильник № 12616511 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; лічильник № 12616818 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 будуть використовуватися як розрахункові та здійснюватимуть облік спожитої електричної енергії, яку ОСББ та власники квартир і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку по вул. Гагаріна, 41/2, м. Черкаси споживають разом взяті.

Однак, відповідачем при обліку кількості розподіленої електричної енергії використовувались не лічильники, які безпосередньо обліковують спожиту ОСББ електричну енергію місць загального користування, насосної та ІТП, а загальнобудинкові лічильники, зокрема: № 12616817 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; № 12616512 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; № 12616511 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; № 12616818 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11, які здійснюють облік спожитої електричної енергії як ОСББ, так і власниками квартир багатоквартирного будинку по вул. Гагаріна, 41/2, м. Черкаси.

Відповідач своїм листом від 08 грудня 2023 року № 62/24/2023 повідомив позивача, що у відповідності до умов Договору розрахунковими засобами комерційного обліку активної та реактивної електричної енергії споживачу по вказаному договору є:

лічильник № 12616817 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11;

лічильник № 12616512 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11;

лічильник № 12616511 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11;

лічильник № 12616818 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11.

Тим самим, відповідач вважає, що позивач має здійснювати розрахунок за спожиту електричну енергію на підставі даних обліку загальнобудинкових лічильників.

З відповідними доводами відповідача позивач не погоджується, що і стало причиною виникнення цього спору.

З матеріалів справи вбачається, що:

лічильник № 12615884 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної енергії місць загального користування;

лічильник № 12615888 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної енергії місць загального користування;

лічильник № 12615886 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної енергії місць загального користування;

лічильник № 12615885 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної енергії місць загального користування;

лічильник № 12615889 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної енергії місць загального користування;

лічильник № 12616513 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної енергії місць загального користування;

лічильник № 12990472 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної енергії насосної;

лічильник № 12999602 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної енергії індивідуального теплового пункту;

лічильник № 12616817 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної енергії будинку в цілому, тобто є загальнобудинковим;

лічильник № 12616512 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної енергії будинку в цілому, тобто є загальнобудинковим;

лічильник № 12616511 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної енергії будинку в цілому, тобто є загальнобудинковим;

лічильник № 12616818 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11 здійснює облік електричної енергії будинку в цілому, тобто є загальнобудинковим.

04 квітня 2023 року супровідним листом позивачем направлено відповідачу додаткову угоду від 04 квітня 2023 року до Договору.

У додатковій угоді до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 7284 позивачем запропоновано виключити з додатків № 2 та № 3 до договору дані про розрахункові лічильники, зокрема: лічильник № 12616817 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; лічильник № 12616512 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; лічильник № 12616511 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; лічильник № 12616818 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11, які є загальнобудинковими, шляхом укладення цієї додаткової угоди до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії про наступне:

« 1. № з/п 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 з усіма його строками пункту 1 додатку 2 (Паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії об`єкта (об`єктів) споживача) до договору виключити. № з/п 1.5, 1.6, 1.7, 1.8, 1.9, 1.10, 1.11, 1.12 пункту 1 додатку 2 (Паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії об`єкта (об`єктів) споживача) до договору вважати відповідно №з/п 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6, 1.7, 1.8. У зв`язку з чим додаток 2 (Паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії об`єкта (об`єктів) споживача) до договору викласти у новій редакції, що додається.

2. № з/п 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 з усіма його строками додатку 3 (Відомості про розрахункові засоби комерційного обліку активної та реактивної електричної енергії) до договору виключити. №з/п 1.5, 1.6, 1.7, 1.8, 1.9, 1.10, 1.11, 1.12 пункту 1 додатку 3 (Відомості про розрахункові засоби комерційного обліку активної та реактивної електричної енергії) до договору вважати відповідно № з/п 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6, 1.7, 1.8. У зв`язку з чим додаток 3 (Відомості про розрахункові засоби комерційного обліку активної та реактивної електричної енергії) до договору викласти у новій редакції, що додається.

3. Ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами.

4. Додаткова угода укладена у двох оригінальних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін та є невід`ємною частиною договору.

5. Додатками до цієї додаткової угоди є: додаток 2 (Паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії об`єкта (об`єктів) споживача) та додаток 3 (Відомості про розрахункові засоби комерційного обліку активної та реактивної електричної енергії)».

Внесення змін саме у додаток № 2 та додаток № 3 до Договору позивач пояснює тим, що у додатку № 3 міститься інформація про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії з їх ЕІС-кодами, які також відображається і в Додатку № 2 до договору.

Відповідач відмовився вносити змін до Договоу, про що зазначено позивачу у листі-відповіді від 28.04.2022 № 2465.

З огляду на фактичні обставини справи колегія суддів вказує, що суть внесення змін до Договору стосується питання виключення з додатків № 2 (Паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії об`єкта споживача ОСББ) та № 3 (Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії) загальнобудинкових лічильників, як лічильників призначених для комерційних розрахунків. Таке зумовлено тим, що після отримання від відповідача актів про фактичне надання послуг з розподілу електричної енергії за січень 2023 року - листопад 2023 року позивачем було встановлено невідповідність фактичної кількості розподіленої електричної енергії, даним вказаним відповідачем в актах.

Слід зазначити, що правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначаються Законом України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ.

Згідно ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).

Правила роздрібного ринку електричної енергії регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) (п. 1.1.2 ПРРЕЕ).

Відповідно до п.п. 10.2.1 - 10.2.6 глави 10.2 розділу X ПРРЕЕ, колективний побутовий споживач має право на вибір постачальника електричної енергії, у тому числі постачальника універсальних послуг. Точка розподілу електричної енергії колективному побутовому споживачу встановлюється на межі балансової належності електроустановок цього колективного побутового споживача. Для забезпечення розподілу електричної енергії до межі балансової належності електроустановок колективного побутового споживача між колективним побутовим споживачем та оператором системи у передбаченому цими Правилами порядку укладається договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, який розробляється оператором системи на підставі додатка 3 до цих Правил. Колективний побутовий споживач на підставі договору про постачання електричної енергії здійснює закупівлю електричної енергії у постачальника електричної енергії з метою її подальшого використання споживачами колективного побутового споживача для задоволення комунально-побутових потреб споживачів колективного побутового споживача, для технічних цілей та інших потреб колективного побутового споживача. За обсяг закупленої електричної енергії з постачальником електричної енергії розраховується колективний побутовий споживач відповідно до умов договору. Закупівля електричної енергії та розподіл здійснюються за рахунок коштів споживачів колективного побутового споживача. Умови використання електричної енергії, розрахунків за неї, умови технічного забезпечення електропостачання електроустановок споживачів колективного побутового споживача, утримання та обслуговування технологічних електричних мереж колективного побутового споживача регулюються установчими документами та/або укладеними в установленому законодавством порядку договорами між споживачами колективного побутового споживача та колективним побутовим споживачем щодо розподілу та постачання електричної енергії в межах колективного побутового споживача. У разі прийняття відповідного рішення органом управління колективного споживача споживач колективного побутового споживача або фізична особа, яка не є членом колективного побутового споживача, але електроустановки якої приєднані до технологічних електричних мереж колективного побутового споживача (далі - споживач на території колективного побутового споживача), для користування електричною енергією укладає тристоронній договір про постачання та розподіл електричної енергії на території колективного побутового споживача з електропостачальником, який здійснює постачання електричної енергії цьому колективному побутовому споживачу, та колективним побутовим споживачем на основі типового договору (додаток 12 до цих Правил).

З огляду на приписи п.п. 10.2.1 - 10.2.6 глави 10.2 розділу X ПРРЕЕ та зважаючи на ознаки, притаманні колективному побутовому споживачу згідно положень Закону України «Про ринок електричної енергії» і ПРРЕЕ, судовою колегію критично оцінюються доводи апелянта про те, що не укладення між ОСББ, власниками приміщень та електропостачальником і оператором системи розподілу трьохсторонніх договорів (на основі типового договору, додаток 12 до ПРРЕЕ), свідчить, що ОСББ не є колективним побутовим споживачем.

Додатком 3 до ПРРЕЕ є «Типовий договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії», пунктами 1.1 та 1.2 якого визначено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам, як послуги оператора системи та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно із заявою - приєднання. Умови договору розроблені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та ПРРЕЕ, та є однаковими для всіх споживачів.

Згідно з п. 2.1.13 ПРРЕЕ невід`ємними частинами договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є: 1) паспорти точок розподілу, акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; 2) заява-приєднання у разі її надання споживачем; 3) інші додатки, оформлені сторонами за взаємною згодою відповідно до пунктів 12.8 та 12.9 додатка 3 до цих Правил, а саме: 12.8. 1) № 3 «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (місце та дата встановлення, тип, покази, дані щодо повірки, відповідальний за збереження тощо)»; 2) № 4 «Порядок розрахунків»; 3) № 5 «Порядок участі споживача в графіках обмеження електроспоживання та графіках відключень»; 4) № 6 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»; 5) № 7 «Однолінійна схема (схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання)»; 6) № 8 «Порядок розрахунку втрат електроенергії в мережах споживача»; 7) № 9 «Акти екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача»; 8) № 10 «Порядок (алгоритм) розрахунку та складення балансу електричної енергії в електричних мережах споживача (технологічних електричних мережах основного споживача)». Додатки №№ 3, 5, 8, 9 та 10 можуть не укладатися за згодою сторін (за відсутності необхідності, зокрема у разі застосування простих схем комерційного обліку). 12.9. Сторони зобов`язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін та невідкладно вносити зміни в цей Договір.

За п.п. 5.2.1, 5.2.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, електроустановки споживачів та інших учасників ринку мають бути забезпечені повіреними, введеними в експлуатацію та прийнятими до розрахунків (введеними в облік) вузлами обліку, а також (за потреби) засобами для контролю та реєстрації параметрів якості електричної енергії, частоти та тривалості перерв в електропостачанні. Установлені у споживачів вузли обліку мають вимірювати та відображати інформацію про їхнє фактичне споживання. Вузли обліку у замовників встановлюються відповідно до технічних рекомендацій, технічних умов (у разі приєднання до електричних мереж) та проєктних рішень (проєктів).

Відповідно до п.п. 5.1.9., 5.1.10. Кодексу комерційного обліку електричної енергії, обладнання, яке встановлюється, повинно відповідати вимогам нормативних документів та не призводити до погіршення роботи складових основного вузла обліку. Питання розміщення, експлуатації та технічного обслуговування цього обладнання регулюються відповідним договором. Для комерційних розрахунків використовуються дані з основного вузла обліку власника електроустановки (об`єкта) за умови його відповідності вимогам проєктних рішень.

За стан внутрішньобудинкових електричних мереж багатоквартирного будинку (від вводу в будинок до відхідних клем вузла вимірювання побутового споживача) відповідає власник (балансоутримувач) цих мереж (п. 2.2.5 ПРРЕЕ).

Приймаючи до уваги наведені нормативні приписи, суд апеляційної інстанції враховує, що погодившись із заявою - приєднанням (акцептувавши її), ОСББ засвідчило вільне волевиявлення щодо приєднання до умов Договору в повному обсязі.

Вищенаведене вбачається зі змісту додатку № 1 до Договору.

Крім того, сторонами за взаємною згодою погоджено й інший додаток до Договору, зокрема, додаток № 3 «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії».

Також апеляційний господарський суд вказує, що за п. 2.2.1 ПРРЕЕ, межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і оператором системи (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін. Межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності, яка визначається правом власності споживача та оператора системи (основного споживача) на окремі елементи електричної мережі, або встановлюється за згодою сторін.

В аспекті вказаного колегія суддів висновується, що за умовами додатку № 6 до Договору, межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності, точка розподілу встановлюється на: кабельних наконечниках 6КЛ-0,38кВ електропостачання ОСББ будинку "Дніпровські мрії" у ВРП-0,38кВ житлового будинку по вул. Гагаріна, 41/2. Споживач несе відповідальність за технічний стан та експлуатацію електромереж і електроустановок: ВРП-0,38кВ житлового будинку по вул. Гагаріна, 41/2 з засобами комерційного обліку електроенергії та все внутрішнє електрогосподарство після межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін. Схема електропостачання об`єкта ОСББ наведена у додатку № 7 до Договору.

Позивачем підписано й додаткову угоду № 7 до Договору.

Крім того, за п. 10.2.16 ПРРЕЕ, колективний побутовий споживач розраховується з постачальником електричної енергії за обсяги електричної енергії, спожитої для побутових потреб колективного побутового споживача, за відповідним тарифом для населення, яке розраховується за загальним розрахунковим засобом обліку та об`єднане шляхом створення юридичної особи. Розрахунки за електричну енергію, спожиту на технічні цілі, здійснюються за відповідними тарифами.

Так, суд апеляційної інстанції констатує, що сторонами погоджено додаток № 4 до Договору «Порядок розрахунків».

Тобто, сторонами узгоджено умови щодо: порядку розрахунків; розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін; схем електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання.

За таких обставин, колегія суддів вважає невмотивованими аргументи апелянта стосовно істотного порушення відповідачем умов Договору внаслідок розрахунку ним електроенергії на підставі показів загальнобудинкових лічильників.

Відповідно до статті 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках затверджувати Типові договори.

Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Суб`єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв`язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб`єкти зобов`язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов`язкові умови таких договорів.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

При цьому, з аналізу ПРРЕЕ вбачається, що типовим є лише тіло договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та додатки № 1 та № 2 до договору, а не всі додатки. При цьому ні договір, що є типовим, ні додатки № 1 та № 2, які є типовими, не містять обов`язкової умови щодо використання загальнобудинкових засобів обліку електричної енергії як розрахункових.

Поряд із цим, за взаємною згодою сторонами можуть бути оформлені інші додатки, відповідно до пунктів 12.8 та 12.9 додатка 3 до цих Правил, зокрема, № 3 «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії» (місце та дата встановлення, тип, покази, дані щодо повірки, відповідальний за збереження тощо).

Відповідно до статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частина перша статті 652 ЦК України встановлює, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

У відповідності до частини 2 статті 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Частиною 4 статті 652 ЦК України передбачено, що зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Колегія суддів зазначає, що поняття істотна зміна обставин є оціночним. Критерії визначення цього поняття закріплені в абзаці 2 частини 1 статті 652 ЦК України, яка визначає, що зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

За відсутності істотної зміни обставин, тобто за незначної зміни обставин або за виникнення ускладнень у виконанні, які сторони могли розумно передбачити, договір відповідно до положень статті 652 ЦК України, не підлягає розірванню або зміні, як за згодою сторін, так і за рішенням суду.

Укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей, проте, під час виконання договору можуть виникати обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.

При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникає під час виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для пред`явлення вимоги про розірвання або зміни договору.

Отже, за загальним правилом у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, що відповідає свободі договору. При цьому, можливість розірвання або внесення змін у договір може бути обмежена, а саме у випадку, коли інше передбачено договором або випливає із суті зобов`язання.

Водночас, договір, у разі істотної зміни обставин, може бути розірваним не лише за згодою сторін, а і на підставі рішення суду, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились. У такому разі суд при вирішенні питання на предмет можливості задоволення вимоги заінтересованої сторони, має встановити факт зміни істотної обставини, за наявності одночасно чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

При цьому зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Про зміну або розірвання договору в порядку частини першої статті 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим, за частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) для захисту права, та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.

Тож іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного його порушення, відповідно до частини другої статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і саме настання таких випадків зумовлює право сторони договору ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

З урахуванням наведеного судовою колегією акцентується, що пунктом 12.2 Договору передбачено, що паспорт точки розподілу/передачі електричної енергії та всі зміни і доповнення до нього формуються та підписуються оператором системи і надаються споживачу у встановленому ПРРЕЕ порядку. Цей Договір може бути змінений у разі внесення змін або скасування нормативно-правових актів, що регулюють відносини між Оператором системи та Споживачем. У зв`язку з цим сторони погоджуються з тим, що Оператор системи вносить відповідні зміни та доповнення до цього Договору та оприлюднює їх на власному веб-сайті. Якщо Споживач не ініціював розірвання цього Договору протягом одного місяця з моменту оприлюднення змін та доповнень до цього Договору, вважається, що Споживач погодився зі змінами до Договору з дати його оприлюднення на веб-сайті Оператора системи.

Враховуючи все вищенаведене, зважаючи на погодження сторонами умов Договору та всіх укладених до нього додатків, передбачених п. 12.8, що, тим самим, вказує про погодження позивача з відповідними умовами Договору, з урахуванням того, що станом на момент укладення (25.01.2023) сторонами Договору, обговорення у квітні 2023 року сторонами питання укладення додаткової угоди, а також на дату (11.01.2024) звернення ОСББ з позовом до господарського суду, не вносились зміни або скасовувались нормативно-правові акти, що регулюють відносини між Оператором системи та Споживачем в частині питань, врегульованих п. 2.1.13 ПРРЕЕ, зокрема, щодо додатків № 2 (Паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії об`єкта споживача ОСББ) та № 3 (Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії), беручи до уваги недоведеність позивачем наявності, в силу приписів ст.ст. 651, 652 ЦК України, умов для зміни в судовому порядку Договору, - апеляційний господарський суд вважає вмотивованими висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

В частині посилань позивача на практику Верховного Суду у подібних спорах у справах: № 922/2699/21 (постанова від 25.10.2022), № 920/208/17 (постанова від 11.09.2018), № 920/422/17 (постанова від 18.07.2018), колегія суддів вказує наступне.

У справі № 922/2699/21 ОСББ "Салтівський 264 К" подало до суду зустрічний позов до АТ "Харківобленерго" про визнання укладеними між сторонами додатків № 2, № 3.1, № 6, № 7 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 735/0519, укладеного 26.03.2021 шляхом приєднання до умов публічного договору в редакції, викладеній у зустрічному позові.

У справі № 920/208/17 Публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Об`єднання про врегулювання розбіжностей у договорі про постачання електричної енергії від 04.01.2017 № 1613133 з викладенням спірних пунктів договору (пункти 4.2.1, 4.2.5, абзац шостий пункту 5.1, пункт 5.2., абзац четвертий пункту 6.1.1, підпункти 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 пункту 6.1.3, пункти 6.2, 6.3, 7.3, 7.9, пункт 9 додатку № 4 до Договору, пункт 10 додатку № 4 до Договору) та додатків 1, 3.1, 3.2, 7, 12 до договору в редакції товариства.

У справі 920/422/17 у травні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго" звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Праці 9" про врегулювання розбіжностей у договорі про постачання електричної енергії № 1613196 від 16.03.2017. Сторони не врегулювали пункти 4.2.1, 4.2.5, 5.2, абзац 5 пункту 5.5, абзац 4 пункту 6.1.1, підпункти 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 пункту 6.1.3, пункти 6.2, 6.3, 7.3, 7.9 договору про постачання електричної енергії № 1613196 від 16.03.2017 та пункти 9, 10 додатку 4 до договору, а також додатки 1, 3.1, 7 до договору.

Судова колегія вказує, що спірні правовідносини у наведених вище справах зі справою № 925/51/24, з огляду на їх предмети та підстави позовів, фактичні обставини, є лише близькі за змістом.

Водночас, у справі, що розглядається, звертаючись до відповідача із листом від 04.04.2023 з пропозицією укласти додаткову угоду позивачем запропоновано виключити з додатків № 2 та № 3 до Договору дані про розрахункові лічильники, зокрема: лічильник № 12616817 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; лічильник № 12616512 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; лічильник № 12616511 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11; лічильник № 12616818 тип NIK 2303 АР6.1800.МС.11, які є загальнобудинковими. У зв`язку з чим позивач просив визнати укладеною додаткову угоду та додатки № 2 та № 3 від 04 квітня 2023 року до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 7284 від 25 січня 2023 року.

В той же час, позивачем не порушувалось перед відповідачем питання про внесення змін до інших додатків Договору, зокрема № 4, № 6 та № 7 умовами яких врегульовано: порядок розрахунків; розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін; однолінійну схему (схему електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання), а також додатків №№: 5, 8, 9, посилання на які має місце в укладених сторонами чинних додатках № 2 та № 3 та які разом зі всіма додатками до Договору є невід`ємними його частинами. Більше того, всі відповідні умови Договору та додатки №№ 1 - 15 були погоджені позивачем в повному обсязі.

Таким чином, з урахуванням визначених позивачем підстав відповідного позову, доводи останнього про необґрунтованість оскаржуваного рішення через його прийняття судом першої інстанції без урахування висновків зроблених у подібних правовідносинах Верховним Судом, колегією суддів визнаються невмотивованими.

Також зважаючи на вказане суд апеляційної інстанції зазначає, що слушними є заперечення відповідача про те, що враховуючи підписання позивачем додатків №№: 6, 7, 8 споживач ОСББ «Дніпровські мрії» внесенням змін тільки в додатки № 2 та № 3 до Договору № 7284 від 25.01.2023 не змінить порядок розрахунків по Договору.

Окремо колегія суддів вказує, що інші доводи апелянта, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті до уваги апеляційним господарським судом однак вони не спростовують вищенаведені висновки про наявність підстав для відмови у задоволенні апеляційної скарги.

Додатково апеляційний господарський суд акцентує, що позивач не обмежений правом звернення з окремим позовом щодо укладення додаткової угоди та відповідних взаємопов`язаних додатків до Договору в розрізі питань умов використання окремих загальнобудинкових лічильників та розрахунків.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За висновками колегії суддів, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення є: безпідставним та необґрунтованим; прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права; без урахування висновків зроблених у подібних правовідносинах Верховним Судом, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, суди мають належним чином зазначати підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

З огляду на викладене судова колегія зазначає, що у цій постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку. Рішення Господарського суду Черкаської області від 24.05.2024 у справі № 925/51/24 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається.

Апелянтом не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду попередньої інстанції.

При цьому, викладені у відзиві на апеляційну скаргу твердження відповідача знайшли своє підтвердження в частині спростування викладених позивачем в апеляційній скарзі доводів в цілому.

Згідно ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта (позивача у справі).

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровські мрії" - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 24.05.2024 у справі № 925/51/24 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору, понесені стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровські мрії".

4. Справу № 925/51/24 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 23.10.2024.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.А. Корсак

О.О. Євсіков