Рішення

від 24.05.2024 по справі 528/112/24

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гребінківський районний суд Полтавської області

Справа №: 528/112/24

Провадження № 2/528/179/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 травня 2024 року м. Гребінка

24 травня 2024 року Гребінківськи0й районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Татіщевої Я.В., секретаря Трохименка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гребінка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гребінківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Головного Управління Державної податкової служби Полтавської області, про зняття арешту з майна,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до Гребінківського районного суду Полтавської області з вказаним позовом, яким просить зняти арешт нерухомого майна, що належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який було накладено Постановою державного виконавця Гребінківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Кокозій Інною Володимирівною про арешт майна боржника ВП № 59502190 від 22.07.2019 року; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис від 22.07.2019 року о 18:48:11 за № 32495543, тип обтяження: арешт нерухомого майна, об`єкт обтяження: невизначене майно, особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 , обтяжувач: Гребінківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

В обґрунтування позовної заяви зазначила, що вона та її брат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дітьми померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Після смерті матері залишилася спадщина: квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказує, що вона та її брат прийняли спадщину після смерті матері, проте їм відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину до зняття обмеження з майна (арешту). За таких обставин позивач не має змоги володіти, користуватися, розпоряджатися майном на власний розсуд.

Крім того вказує, що постановою державного виконавця Гребінківського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 10.08.2019 року виконавче провадження було закінчене.

Отже, на підставі викладеного позивач просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги.

13.03.2024 року від представника відповідача Головного Управління Державної податкової служби Полтавської області надійшов на адресу суду відзив на позовну заяву, у якому вказано, що відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки позивач та її брат прийняли спадщину після смерті померлої ОСОБА_2 , а станом на ІНФОРМАЦІЯ_4 в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_2 заборгованість по єдиному внеску становить 10905,18 грн. Порядок виконання грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи у разі її смерті передбачений ст. 99 ПКУ.

Позивач у судове засідання не з`явилася, надавши до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій позовні вимоги просила задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Гребінківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву, в якій просить суд справу розглянути за його відсутності.

Представник відповідача Головного Управління Державної податкової служби Полтавської області в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву, в якій просить суд справу розглянути за його відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 05.06.2018 року Гребінківським районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 127 (а.с.14).

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 12.01.1999 року, виданого Гребінківським відділом РАГС, актовий запис № 2, та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 15.06.2021 року, виданого повторно Гребінківським відділом ДРАЦС у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 92, ОСОБА_2 є матір`ю ( ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 15, 17).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , виданого 22.10.2019 року Гребінківським районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 81, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_6 (а.с. 16).

Відповідно до витягу № 73314281 від 24.07.2023 року, спадкова справа на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 заведена за № 165/2018 (а.с. 8).

З довідки (про коло спадкоємців) від 09.11.2023 року, виданої Лубенською державною нотаріальною конторою, вбачається, що спадкоємцями на спадкове майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є її дочка ОСОБА_1 та син ОСОБА_3 . Чоловік ОСОБА_7 відмовився від прийняття спадщини на користь дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 13).

Згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.11.2023 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадкове майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 до зняття обтяження, оскільки Гребінківським відділом державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Полтавської області на підставі постанови про накладення арешту на майно ОСОБА_2 був накладений арешт, що підтверджено інформацією з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, запис від 22.07.2019 року за № 32495543, відповідно до якої тип обтяження: арешт нерухомого майна, об`єкт обтяження: невизначене майно, особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 , обтяжувач: Гребінківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (а.с. 08, 09).

З відповідей державного виконавця Гребінківського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Криворучко Ю. від 27.12.2023 року на звернення позивача вбачається, що на виконанні перебувало ВП № 59502190 з виконання вимоги № Ф-34050-17-У від 06.02.2019 року, виданої ГУ ДФС у Полтавській області про стягнення з ОСОБА_2 боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 18276,72 грн. 18.08.2019 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с. 10-12).

З матеріалів виконавчого провадження № 59502190, наданих на виконання ухвали суду по справі від 21.03.2024 року, вбачається, що на підставі вимоги № Ф-34050-17-У від 06.02.2019 року, виданої ГУ ДФС у Полтавській області, 11.07.2019 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59502190.

22.07.2019 року державним виконавцем винесено постанову про арешт рухомого та нерухомого майна боржника згідно зі ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» ВП № 59502190.

10.08.2019 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки встановлено, що боржник ОСОБА_2 померла (а.с. 48-53).

Крім того, на виконання ухвали суду по справі від 30.04.2024 року представником відповідача Головного Управління Державної податкової служби Полтавської області надано розрахунок заборгованості ОСОБА_2 , НОМЕР_6 зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені, у якому вказано, що датами операцій з нарахування єдиного внеску є: 19.04.2019 року, 19.07.2019 року, 21.10.2019 року, 20.01.2020 року. Тобто вже після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У ст. 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За ст. 1261 ЦК у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У ч. 5 ст. 1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Ст. 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно Закону України «Про виконавче провадження» (чинного на час прийнятті постанови про арешт майна боржника) арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постанова про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна.

Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною першою статті 48 Закону встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

У межах даного виконавчого провадження виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» постановою від 22.07.2019 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_2 . Після закінчення провадження арешт не був знятий.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 не була стороною у виконавчому провадженні, наявність арешту на майно спадкодавця є порушенням права власності особи на річ, а заборгованість, за якою пред`явлено вимогу до примусового виконання була нарахованою вже після смерті ОСОБА_2 , тому позовні вимоги про зняття арешту з майна підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 13, 15, 16, 321, 328, 353, 392, 1217, 1218, 1258, 1259, 1261, 1268 ЦК України, 3, 18, 26, 48 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. ст. 1-7, 12, 13, 77, 81, 89, 247, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Гребінківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полавській області, Головного Управління Державної податкової служби Полтавської області про зняття арешту з майна - задовольнити повністю.

Зняти арешт нерухомого майна, що належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який було накладено Постановою державного виконавця Гребінківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Кокозій Інною Володимирівною про арешт майна боржника ВП № 59502190 від 22.07.2019 року.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис від 22.07.2019 року о 18:48:11 за № 32495543, тип обтяження: арешт нерухомого майна, об`єкт обтяження: невизначене майно, особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 , обтяжувач: Гребінківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 03.06.2024 року.

Суддя Я. В. Татіщева