Ухвала

від 04.06.2024 по справі 953/708/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/708/24

н/п 1-кс/953/3992/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2024 р. м. Харків

Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регону ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000000065 від 10.01.2024,

у с т а н о в и в:

1. Процедура.

1.1.До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, яким прокурор з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 22024220000000065 просить накласти арешт.

2. Зміст поданого клопотання та його обґрунтування.

2.1.Вимоги клопотання прокурор обґрунтовує тим, що ТОВ "СКЕН ГРУПЗ" (попередня назва ТОВ «Сі Ейч Трейд) у вказаний період часу відвантажило на адресу МО України та його підрозділів матеріальні ресурси (спальні мішки) на загальну суму 234 млн. грн. Господарські взаємовідносини між вказаними суб`єктами мають ознаки правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом. Зокрема, аналіз податкових даних свідчить, що ТОВ "СКЕН ГРУПЗ" у період воєнного часу уклало низку безтоварних операцій на загальну суму понад 30 млн. грн. за рахунок отриманих бюджетних коштів з суб`єктами господарювання, що мають ознаки фіктивної діяльності (ПП "АЛЛІН-ТРЕЙД" (п.н. НОМЕР_1 ), ТОВ "РІША ГОЛД" (п.н. НОМЕР_2 ) (попередня назва ТОВ "ІНТЕГРІТА"), ТОВ "ВЕРЛІСТ" (п.н. 43964747). Висновком спеціаліста-бухгалтера 08.02.2024 року встановлена нереальність господарських відносин по ланцюгах придбання товарів, що свідчить про проведення безтоварних операцій орієнтовно на суму 16 395 120,07 грн. з ПДВ. Крім цього, за наявними даними, спальні мішки, які були передані МО України не відповідають технічним умовам (технічному опису), затвердженого Головним управлінням розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗС України.

30.05.2024в періодчасу з08год.32хв.по 11год.58хв напідставі ухвалислідчого суддіКиївського районногосуду м.Харкова продозвіл наобшук від09.05.2024(справа953/708/24,н/п1-кс/953/3423/24)проведено обшукза місцемфактичного мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого вилучено належне вказаному громадянину майно.

на час досудового розслідування та судового провадження на вказані речі та документи необхідно накласти арешт з метою збереження речових доказів та недопущення їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі.

Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі, предметів та документів які є речовими доказами, тобто зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

3. Узагальнені позиції сторін кримінального провадження.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, надав суду заяву з проханням розглядати клопотання за його відсутністю.

За змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.

Отже, слідчий суддя, приймаючі рішення про розгляд справи за відсутності заявника, приймає до уваги положення частини 6 статті 9 КПК України, згідно з якою, у разі якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 7 КПК України до таких засад, зокрема, відносяться доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, а доступ до правосуддя іншим шляхом, окрім ухвалення відповідних судових рішень неможливий.

Таким чином, з метою недопущення обмеження доступу до правосуддя, на думку слідчого судді, клопотання можливо розглянути по суті і у відсутності сторони кримінального провадження, яка подала клопотання.

Власник майна в судове засідання, будучи повідомленим про день та час слухання справи, не з`явився.

4. Нормативне регулювання арешту майна, як заходу забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені статтями 131 та 132 КПК України.

Так, згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора, а також, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 цієї статті визначено, що арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення:(1) збереження речових доказів.

У випадку, передбаченомупунктом 1частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу, згідно якої, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його слідиабо містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені вчастині першійцієї статті.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони, зокрема, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюти готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 цього Кодексу слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати:(1) правову підставу для арешту майна;(2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);(5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;(6) наслідки арешту майна для третіх осіб.

5. Мотиви та оцінка слідчого судді.

5.1. Правова підстава для арешту майна.

З клопотання та долучених до нього матеріалів вбачається, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №22024220000000065 від 10.01.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.1 ст.114-1, ч.5 ст.191 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється прокурорами першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.

30.05.2024 в період часу з 08 год. 32 хв. по 11 год. 58 хв на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова про дозвіл на обшук від 09.05.2024 (справа 953/708/24, н/п 1-кс/953/3423/24) проведено обшук за місцем фактичного мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого вилучено належне вказаному громадянину майно: R9` - ноутбук маркиAsus vivoBook 15/laptop R9SQ7KEV X512DA-X512DA, сірого кольору; мобільний телефон Mivi Global 13.03.3IIRKQ1. НОМЕР_3 , ІМЕІ НОМЕР_4 , серійний номер НОМЕР_5 , з номером мобільного телефону НОМЕР_6 ; мобільний телефон Mivi Global 13.0.16, ІМЕІ НОМЕР_7 , серійний номер 455B1/ НОМЕР_8 , з номером мобільного телефону НОМЕР_9 ; прапори з логотипом "Военная разведка", "ВДВ" у кількості 32 штук; дерев`яні предмети з написом "Военная разведка" у кількості 9 штук; резинові шеврони прямокутної форми з зображенням червоної зірки по центру у кількості 233 штуки;

Речі та документи, вилучені за вище вказаними адресами являють собою матеріальні об`єкти, які зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто вони відповідають критеріям ст.98 КПК України та можуть свідчити про причетність ряду осіб до вчинення кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.1 ст.114-1, ч.5 ст.191 КК України, в зв`язку з чим 30.05.2024 вилучене майно слідчим визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Слід зазначити, що кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів. При цьому, важливо, що остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Слідчий суддя також враховує, що на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості, тобто слідчий суддя не вправі встановлювати наявність складу злочину, винуватість осіб чи ступінь їх вини.

5.2. Розумність та співрозмірність.

Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).

Слідчим суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, який в цьому випадку є найбільш дієвим та виправдовує ступінь втручання у право власності.

У той же час, не застосування обмежень на розпорядження та користування цим майном може призвести до вжиття власником майна заходів до перетворення чи знищення відомостей, які у них містяться.

Разом із цим, слідчий суддя звертає увагу, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

6. Висновки.

З урахуванням встановлених вище обставин, слідчий суддя вважає доведеним, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки сприятимуть досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів, таке втручання у право на власності є пропорційним, оскільки, завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173 КПК України,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регону ОСОБА_3 , - задовольнити.

Накласти шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та користування майном арешт, з метою збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні, на тимчасово вилучене в ході проведення обшуку за місцем фактичного мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 майно, належне останньому, а саме:

- R9` - ноутбук маркиAsus vivoBook 15/laptop R9SQ7KEV X512DA-X512DA, сірого кольору;

- мобільний телефон Mivi Global 13.03.3IIRKQ1. НОМЕР_3 , ІМЕІ НОМЕР_4 , серійний номер НОМЕР_5 , з номером мобільного телефону НОМЕР_6 ;

- мобільний телефон Mivi Global 13.0.16, ІМЕІ НОМЕР_7 , серійний номер 455B1/ НОМЕР_8 , з номером мобільного телефону НОМЕР_9 ;

- прапори з логотипом "Военная разведка", "ВДВ" у кількості 32 штук;

- дерев`яні предмети з написом "Военная разведка" у кількості 9 штук;

- резинові шеврони прямокутної форми з зображенням червоної зірки по центру у кількості 233 штуки;

Місцем зберігання арештованого майна визначити слідчий відділ Управління СБ України в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 2

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, у той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя - ОСОБА_1