Ухвала

від 04.06.2024 по справі 453/473/20

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/473/20

№ провадження 2-п/453/3/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2024 року Сколівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Брони А.Л.

секретаря судових засідань Бендеш А.І.,

з участю представника заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе Львівської області заяву представника АТ КБ «Приват Банк» О. Коцюби про перегляд заочного рішення у цивільній справі №453/473/20 за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» про стягнення пені, -

в с т а н о в и в:

17.04.2020 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Сколівського районного суду Львівської області із позовною заявою до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», в якій просить суд стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» на його користь заборгованість за договором банківського вкладу в іноземній валюті №SAMDNWFD0070055659900 від 10.01.2014 року у розмірі 2313432,44 доларів США, у тому числі заборгованості по процентах за період з 19.03.2015 року по 10.04.2020 року у розмірі 13553,98 доларів США; пеню на підставі ч.5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 2 297 300,28 доларів США та 3% річних на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України у розмірі 2578,18 доларів США.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Брони А.Л. від 17.04.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами позовного (загального) провадження з визначенням дати підготовчого засідання.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 16.06.2020 року провадження у вказаній справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача фінансових послуг та стягнення банківського вкладу.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 11.03.2021 року провадження у справі поновлено та визначено дату підготовчого засідання.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 12.04.2021 року провадження у справі було зупинено до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у цивільній справі №320/5115/17 за позовом «кримського» вкладника до АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення процентів, 3% річних та неустойки (пені) за договором банківського вкладу у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 23.02.2022 року провадження у справі поновлено та визначено дату підготовчого засідання.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 14.07.2022 року провадження у справі зупинено до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у цивільній справі №199/3152/20 за позовом «кримського» вкладника до АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення процентів, 3% річних та неустойки (пені) за договором банківського вкладу у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 15.05.2023 року провадження у справі поновлено та визначено дату підготовчого засідання.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 13.06.2023 року закрито підготовче провадження та призначення справи до судового розгляду.

Заочним рішеннямСколівського районногосуду Львівськоїобласті від21.09.2023 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» про стягнення пені було задоволено частково, стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, 1д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 3% річних на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України у розмірі 358,21 доларів США; стягнуто з ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 10133 (десять тисяч сто тридцять три) грн. 48 коп.; стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, 1д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570 на користь держави судовий збір в розмірі 1 (одна) грн. 52 коп.

В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

21.05.2024 року представник позивача Акціонерного товариствакомерційний банк«Приват Банк» Коцюба О.В. звернувся до суду з заявою, в якій просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення з поважних причин, скасувати заочне рішення Сколівського районного суду Львівської області від 21.09.2023 року у справі №453/473/20 та призначити справу до судового розгляду.

Заяву мотивує тим, що 21.09.2023 року Сколівським районним судом Львівської області у справі № 453/473/20 було ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до АТ КБ «Приват Банк» було задоволено частково.

У розумінні Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Отже, врученим належним чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо такої адреси в учасника справи немає в день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення. АТ КБ «Приватбанк» повідомляє про те, що станом на травень 2024 року не отримувало копію судового рішення через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Таким чином, заочне судове рішення від 21.09.2023 у справі № 453/473/20 повинно було бути направлено судом відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Зазначає, що під час здійснення у період з 13 травня 2024 перевірки АТ КБ «Приват Банк» в Єдиному державному реєстрі судових рішень стану та результату розгляду судових справ, що перебувають на розгляді судів України, у тому числі, і в провадженні Сколівського районного суду Львівської області 21.09.2023 у справі №453/473/20, що стало обставиною для з`ясування факту ухвалення судового рішення без наявності надходження до Банку будь-яких повідомлень від суду щодо розгляду даної справи та відповідно, проведення судових засідань у даній справі.

Щодо суті заявлених вимог та фактично встановлених судом обставин, представник відповідача зазначає наступне.

Представник відповідача вказує на те, що суть позовних вимог ОСОБА_2 зводилася до стягнення заборгованості у вигляді пені, 3% річних та процентів по договору банківського вкладу №SAMDNWFD0070055659900 від 10.01.2014, у зв`язку з невиконанням Банком рішення Сколівського районного суду Львівської області від 14.06.2019 року у справі №453/1087/18, яке постановою Львівського апеляційного суду від 13.01.2020 року було залишено без змін та набрало законної сили 13.01.2020 року, згідно якого було присуджено до стягнення з АТ КБ «Приват Банк» на користь ОСОБА_2 40354,88 доларів США, з яких 34849,6 доларів США сума вкладу та 2910,18 доларів США відсотки за нарахування у передбаченому договором розмірі за період з 02.03.2014 по 18.03.2015.

Задовольняючи частково позовну заяву суд виходив з наступного: «Так, три проценти річних розраховуються з урахуванням боргу перед ОСОБА_2 в розмірі 40354,88 долара США, помноженого на кількість днів прострочення, з дня набрання судового рішення від 14 червня 2019 року законної сили 13 січня 2020 року до дати звернення до суду із вказаним позовом 17.04.2020, що становить 108 днів, помноженого на 3 (розмір процентів, встановлений частиною другою статті 625 ЦК України), поділеного на 100 (визначення у процентах) та поділеного на 365 (днів у році). Тобто, 40354, 88 х 3 х 108:36:100=358,21 долара США (за період з 13 січня 2020 року по 17 квітня 2020 року)».

АТ КБ «Приват Банк» не погоджується із вказаним судовим рішенням з огляду на наступне.

Ухвалою Верховного Суду від 04.02.2019 по справі №453/1087/18 за позовом ОСОБА_2 до АТ КБ «Приват Банк» про стягнення заборгованості було задоволено клопотання АТ КБ «Приват Банк» про зупинення виконання рішення Сколівського районного суду Львівської області від 14 червня 2019 року.

В подальшому Верховий Суд своєю постановою від 26.01.2021 по справі №453/1087/18 касаційну скаргу АТ КБ «Приват Банк» залишив без задоволення, рішення Сколівського районного суду Львівської області від 14 червня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 13 січня 2020 року залишив без змін та поновив виконання рішення Сколівського районного суду Львівської області від 14 червня 2019 року.

Отже, стягнення з АТ КБ «Приват Банк» 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України за період з 13.01.2020 по 17.04.2020 не могло бути задоволено судом з огляду на зупинення дії рішення на підставі ухвали Верховного Суду від 04.02.2019 по справі №453/1087/18.

По-друге, щодо висновку суду відносно того, що «Договір про переведення боргу б/н від 17.11.201, укладений між ПАТ КБ «Приват Банк» та ТОВ ФК «Фінілон» шляхом використання принципу мовчазної згоди вкладників банку, є нікчемним в силу положень ч.1 ст. 520, ч.1 ст. 654, ч.2 ст. 1059 ЦК України, адже будь-які усні чи мовчазні зміни до письмового договору банківського вкладу є нікчемними. Крім того, «Договір про переведення боргу б/н від 17.11.2014» також є нікчемним, відповідно до положень ст. 228 ЦК України, оскільки він порушує публічний порядок та спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина та на незаконне заволодіння вкладами громадян України.

Так, з огляду на неповне/не всебічне з`ясування суті правочину, дійсне волевиявлення його учасників (сторін), а також інших обставин, що мали значення для правильного вирішення спору, на думку сторони відповідача, судом помилково зазначено на нікчемність Договору про переведення боргу від 17.11.2014 з посиланням на норми матеріального права (статті 513, 520, 521, 654, 1059 ЦК України), які не містили прямої вказівки на «текстуальну» недійсність (нікчемність) правочину.

На відміну від самостійного (за власною ініціативою) врахування/визначення/ встановлення судом під час розгляду справи та надання оцінки наданим сторонам доказам, обставин та/або факту нікчемності правочину питання недійсності правочину не може вирішуватися судом самостійно (за власною ініціативою) за відсутності відповідної позовної вимоги позивача або відповідної заяви позивача про визнання недійсним повністю чи у певній частині пов`язаного із предметом спору правочину, поданої у порядку вимоги ч.3 ст. 264 ЦПК України. Інакше, судом будуть порушені принципи дизпозитивності та змагальності судочинства та здійснений вихід за межі його повноважень (ч.2 ст. 264 ЦПК України), якщо правочин буде визнаний недійсним за відсутності відповідної позовної вимоги.

Договір про переведення боргу від 17.11.2014 був укладений сторонами (АТ КБ «Приват Банк» та ТОВ «ФК «Фінілон») у простій письмовій формі з дотриманням всіх належних та встановлених законодавством необхідних умов для укладення такого виду правочину (наявна згода щодо всіх істотних умов договору та фактично передано зобов`язання (перераховані грошові кошти кредиторів новому боржнику). Отримання згоди від Кредиторів (клієнтів Кримської філії «Приват Банк»), грошові кошти яких були переведені на рахунки ТОВ «ФК «Фінілон», відбулося з повним дотриманням вимог чинного законодавства. Згода або незгода Кредитора на переведення боргу є одностороннім волевиявленням Кредитора, направленим до Первісного, Нового чи обох боржників. Тобто, у даному випадку мова йде не про дозвіл чи заборону на укладення договору переведення боргу, оскільки будь-яка особа вправі домовитися з іншою про виконання останньою певного зобов`язання перед своїм Кредитором.

Отже, згода Кредитора немає правовстановлювального значення при укладенні договору між божниками (Первісним та Новим), оскільки для укладення такого Договору потрібна лише домовленість двох сторін, визначення сторонами істотних умов договору та укладення договору у встановленій законом формі. Таким чином, згода Кредитора є однією з умов дійсності договору переведення боргу у відношенні лише одного з його наслідків (заміни боржника), але не є необхідним елементом самого договору про переведення боргу та не може впливати на його недійсність в цілому.

Таким чином, розміщення Банком повідомлення від 15.02.2015 на офіційному сайті Приват Банк у відповідному розділі Умов та Правил з встановленням строку для Кредиторів (клієнтів Кримської філії Приват Банк) до 15.02.2015 для подання (надсилання) письмових заперечень (висловлення незгоди) щодо переведення боргу на ТОВ «ФК «Фінілон» було цілком правомірно-юридичною дією Банку, яка кореспондувалася з вимогами законодавства, а отримання Банком у такий спосіб згоди від Кредиторів було підтвердження їх відношення до укладеного 17.11.2014 правочину та досягнення ефекту переведення боргу за ним. А відтак, Договір про переведення боргу від 17.11.2014 не є нікчемним, є дійсним, правомірним, укладеним з повним дотриманням вимог ст.ст. 520, 521 ЦК України, та зберігає свою обов`язковість для виконання обов`язків Новим бордником (ТОВ «ФК «Фінілон») перед Кредиторами (належним боржником за депозитним договором та особа, яка повинна виконувати всі договірні зобов`язання за таким договором є Фінансова компанія та всі правові наслідки, що були породжені з моменту укладення між Первісним та Новим боржником Договору про переведення боргу, зберігаються до моменту визнання недійсним правочину на підставі рішення суду).

Крім цього, з огляду на невручення судом відповідачу повного заочного рішення Сколівського районного суду Львівської області від 21.09.2023 року у справі №453/473/20, станом на 15 травня 2024 року та самостійне виявлення Банком 14.05.2024 року такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень та, відповідно, ознайомлення з його повним текстом та мотивами, які слугували підставою для задоволення позову, сторона відповідача просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення з поважних причин.

Представник заявника АТ КБ «Приват Банк» Жарський І.Р. в судовому засіданні заяву про перегляд заочного рішення просив задоволити, з підстав, викладених в такій.

Позивач у справі ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлений про дату та час проведення судового засідання, в таке не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ч.1 ст.223ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву про перегляд заочного рішення, вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи та докази, надані учасниками справи, суд дійшов такого висновку.

Глава 11 Заочний розгляд справи Розділу ІІІ Позовне провадження ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (стаття 284 ЦПК України).

Форму заяви про перегляд заочного рішення, вимоги до її змісту, підписання, додатків, кількості копій визначають частини перша - сьома статті 285 ЦПК України. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього кодексу (частина восьма статті 285 ЦПК України), яка регламентує порядок залишення позовної заяви без руху та її повернення.

Цей припис треба розуміти як такий, який стосується невиконання саме тих вимог, що передбачені у частинах першій - сьомій статті 285 ЦПК України. Якщо учасник справи оформив заяву про перегляд заочного рішення без дотримання саме вказаних вимог, тобто неналежно, до цієї заяви застосовуються положення статті 185 ЦПК України. В інших випадках її положення до заяви про перегляд заочного рішення незастосовні. Ухвалу про повернення такої заяви можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від заочного рішення (пункт 22 частини першої статті 353 ЦПК України).

Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження (стаття 286 ЦПК України).

За змістом речення першого частини першої вказаної статті суд зобов`язаний прийняти до розгляду заяву про перегляд заочного рішення, якщо вона відповідає вимогам частин першої - сьомої статті 285 ЦПК України, тобто є належно оформленною.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Отже, не у всіх випадках, коли до суду надійшли документи після спливу процесуального строку, ці документи слід залишати без розгляду. Так, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України не звільняє суд від обов`язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (частина третя статті 287 ЦПК України).

Оскільки кожну належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд зобов`язаний згідно з реченням першим частини першої статті 286 ЦПК України прийняти та невідкладно надіслати її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи, то немає ґрунтовних підстав вважати, що визначений статтею 287 ЦПК України порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення застосовний тільки до розгляду суті цієї заяви та незастосовний до розгляду на предмет дотримання строку її подання. Тому, оскільки спеціальне правове регулювання, передбачене Главою 11 Розділу ІІІ ЦПК України, охоплює порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку, то немає підстав залишати її без розгляду на підставі статті 126 ЦПК України.

Процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв`язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій статті 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).

Так, 21 травня 2024 року заявник звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Сколівського районного суду Львівської області від 21 вересня 2023 року у справі № 453/473/20, в якій вказує, що йому про існування вказаного заочного рішення стало відомо з 13 травня 2024 року, під час перевірки АТ КБ «Приват Банк» в Єдиному державному реєстрі судових рішень, стану та розгляду судових справ, що перебувають на розгляді судів України.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області від 17.04.2020 року було відкрито провадження у справі позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» про стягнення пені, з визначенням дати підготовчого засідання.

Так, судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

В судове засідання 21.09.2023 року відповідач не з`явився, процесуальним правом брати участь у розгляді справи не скористався і таким розпорядився на власний розсуд, а саме подавши заяву про відкладення розгляду справи, без вагомих на це причин.

За відсутності вагомих обставин для відкладення розгляду справи, 21.09.2023року судом було ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» про стягнення пені було задоволено частково, стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, 1д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 3% річних на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України у розмірі 358,21 доларів США; стягнуто з ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 10133 (десять тисяч сто тридцять три) грн. 48 коп.; стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, 1д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570 на користь держави судовий збір в розмірі 1 (одна) грн. 52 коп.

В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Копію заочного рішення Сколівського району Львівської області від 21.09.2023 року відповідачем було отримано 04 жовтня 2023 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином, відповідач мав право протягом 20 днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду подати заяву про перегляд заочного рішення. Відповідно цей термін сплив 23 жовтня 2023 року, однак до суду із заявою про перегляд заочного рішення сторона відповідача звернулася лише 21 травня 2024 року, тобто після спливу строку для подання такої заяви та без зазначення об`єктивних та поважних причин і непереборних обставин, які не дали йому змогу звернутись у встановлені законом терміни із заявою про перегляд заочного рішення.

Разом з тим, відповідачу було відомо про час та місце розгляду справи, оскільки в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого судову повістку про розгляд справи, призначений на 21.09.2023 року таким було отримано 25 серпня 2023 року. А відтак, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява представника АТ КБ «Приват Банк» О. Коцюби про перегляд заочного рішення у цивільній справі №453/473/20 за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» про стягнення пені до задоволення не підлягає в зв`язку з пропуском строку на подання такої заяви без поважних причин.

З огляду на наведені вище приписи, у випадку, якщо суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та з цієї причини залишив без задоволення таку, особа, тобто відповідач, який подав заяву, може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску такого строку.

Вказану позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 09 листопада 2021 року у справі №214/5505/16.

Керуючись ст.ст. 284,285,287,288 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву представникаАТ КБ«Приват Банк»О.Коцюби проперегляд заочногорішення уцивільній справі№453/473/20за позовом ОСОБА_2 доАкціонерного товаристваКомерційний Банк«Приватбанк» простягнення пені- залишити без задоволення.

Відповідно до ч.4ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 04.06.2024.

Суддя