Ухвала

від 07.10.2024 по справі 453/473/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №453/473/20 Головуючий у 1 інстанції:Брона А. Л.

Провадження №22-ц/811/2031/24 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

07 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Сколівського районного суду Львівської області від 21 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» про стягнення пені,-

в с т а н о в и л а :

заочним рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 21 вересня 2023 року позов задоволено частково.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 04 червня 2024 року заяву представника АТКБ «ПриватБанк» О.Коцюби проперегляд заочногорішення уцивільній справі№453/473/20за позовом ОСОБА_1 доАкціонерного товаристваКомерційний Банк«Приватбанк» простягнення пенізалишенобез задоволення.

Вказане заочнерішення взагальному порядку оскаржило Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», подавши апеляційну скаргу на нього 27 червня 2024 року.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року апеляційну скаргу Акціонерного товаристваКомерційний банк«Приватбанк» назаочне рішенняСколівського районногосуду Львівськоїобласті від21вересня 2023рокузалишено без руху для надання апелянту можливості подати апеляційному суду заяву (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням обґрунтованих доводів поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження, сплати судового збору за подання скарги у відповідності до вимог закону або подання суду доказів звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою було надано особі, що подала скаргу строк на для усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії ухвали.

На виконання вимог ухвали АТ КБ«Приватбанк»подано квитанцію про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В клопотанні зазначають, що ухвала Сколівського районного суду Львівської області від 04.06.2024 про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення оприлюднено у Державному реєстрі судових рішень 06.06.2024. Станом на момент подання клопотання, заочне рішення Сколівського районного суду Львівської області від 21.09.2024 на адресу АТ КБ «Приватбанк» не надходило. АТ КБ «Приватбанк» дізналось про судові рішення з сайту «Судова влада».

Однак, заявлене апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження слід вважати безпідставним, необґрунтованими та не підтвердженим жодними доказами.

Так, оскільки,оскаржуване рішення було проголошено 21 вересня 2023 року, а апеляційна скарга подана 27 червня 2024 року, тобто через дев`ять місяців після його проголошення, слід вважати, що така подана із значним з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Жодних обґрунтованих доводів з приводу поважності причин пропуску такого значного строку на апеляційне оскарження ні апелянтом, ані його представником наведено не було.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України, (в редакції чинній на момент постановлення оскаржуваного рішення), заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Статтею 284 ЦПК України (в редакції чинній на момент постановлення оскаржуваного рішення) врегульовано порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, зокрема, частина 3 та 4 вказаної статті визначає, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Також, із чинних на даний час норм ЦПК України вбачається таке.

Так, за ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.

Крім цього, відповідно до ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо:

1) апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню;

2) є ухвала про закриття провадження у зв`язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї самої особи на це саме судове рішення;

3) є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення;

4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи в порядку, визначеномустаттею 272цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Так, відповідно до ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановленіКонституцієюта законами України. Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечитьКонституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили. У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України. Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Крім цього, слід вказати, що практика Європейського суду з прав людини з вказаного питання є однозначною зокрема, п.п. 46, 47 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13) від 29 жовтня 2015 року, яке набуло статусу остаточного 29 січня 2016 року, за якими Суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним зосновоположних аспектівверховенства праває принципправової визначеності,яка передбачаєдотримання принципуresjudicata,тобто принципуостаточності рішення,згідно зяким жодназі сторінне маєправа домагатисяперегляду остаточногоі обов`язковогорішення лишез метоюповторного слуханнясправи іпостановлення новогорішення.Відхід відцього принципуможливий лишетоді,коли вінзумовлений особливимиі непереборнимиобставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-Х). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року).

Також, в п. 41 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України» зазначено, що сторони врозумні інтерваличасу маютьвживати заходів,щоб дізнатисьпро станвідомого їмсудового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Тому, незважаючи на ухвалу про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення і норму ч.4 ст. 287 ЦПК України, за якою строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, оскарження рішення суду через надмірно тривалі строки після ухвалення рішення, без будь-яких причин пропуску таких надмірних строків, знаючи про розгляд справи, слід вважати втручанням у принцип правової визначеності.

При цьому слід врахувати і те, що інша сторона позбавлена можливості оскаржити ухвалу про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення з підстав вирішення такої заяви по суті та не вирішення питання залишення такої без розгляду та судом питання пропуску строку на звернення з такою заявою не вирішувалось та судом апеляційної інстанції вирішено бути не може.

Вказане відповідає, також, правовій позиції Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 20 січня 2020 року у справі № 2-567/10 (провадження № 61-483 ск 20).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач був обізнаний про розгляд справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, представник АТ КБ «Приватбанк» подав відзив на позовну заяву (а.с.40-54), неодноразово подавав клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.34-36, 109-113, 197-201, 216-218), клопотання про участь представника АТ КБ «Приватбанк» в розгляді справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.56-59, 177-179, 202), клопотання про зупинення провадження у справі (а.с.60-61, 127-168), клопотання про долучення доказів (а.с.180-184), а також представник АТ КБ «Приватбанк» Жарський І.Р. брав участь в судовому засіданні в суді першої інстанції 16.06.2020 року (а.с.62).

Також, АТ КБ «Приватбанк» неодноразово отримувало рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.32, 55, 69), а також отримало судову повістку-повідомолення про судове засідання в справі призначене на 21.09.2023 року (а.с.224).

Окрім цього, слід вказати і про те, що АТ КБ «Приватбанк» отримало рішення Сколівського районного суду Львівської області від 21 вересня 2023 року рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу 04.10.2023 року (а.с.236).

З наведеного вбачається те, що АТ КБ «Приватбанк» було обізнане про існування справи в суді та про оскаржуване рішення, проте, не скористалося своїми процесуальними правами на подання заяви про перегляд заочного рішення в строк, визначений чинним законодавством, хоча мало об`єктивну можливість це зробити, у суду є підстави вважати, що відповідач недобросовісно здійснював свої процесуальні обов`язки.

АТ КБ «Приватбанк» не доведено наявність у нього об`єктивних непереборних обставин, які б могли бути визнані судом як поважні причини для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Вказане свідчить про те, щоАТ КБ «Приватбанк» будучи обізнаним про розгляд справи в суді не виявило належної зацікавленості у розгляді справи.

При цьомуслід такожвважати,що безпідставнепоновлення строкуна оскарженнясудового рішенняє порушеннямстатті 6Конвенції прозахист праві основоположнихсвобод людинищодо справедливогосудового розглядув такомуйого елементіяк правовавизначеність (рішенняЄвропейського судуз правлюдини усправі «Нешевпроти Болгарії»від 28жовтня 2004року).

Окрім цього, слід вказати на те, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 червня 2024 року в справі №756/11081/20 відступила від висновків викладених Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 09 листопада 2021 року в справі №214/5505/16, зазначивши, що наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.

Відповідно до ч.4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товаристваКомерційний банк«Приватбанк» назаочне рішенняСколівського районногосуду Львівськоїобласті від21вересня 2023рокуслід відмовити.

Керуючисьч.4 ст. 357, п.4 ч.1 ст. 358 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

в задоволенні клопотання Акціонерного товаристваКомерційний банк«Приватбанк»про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Сколівськогорайонного судуЛьвівської областівід 21вересня 2023року відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товаристваКомерційний банк«Приватбанк» назаочне рішенняСколівського районногосуду Львівськоїобласті від21вересня 2023року відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцять днів з дня її складення.

Судове рішення складено 07 жовтня 2024 року.

Судді:Я.А. Левик

Н.П.Крайник

М.М. Шандра