Ухвала

від 29.05.2024 по справі 916/379/23

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 травня 2024 року

м. Київ

справа № 916/379/23

провадження № 12-22гс24

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Ткача І. В.,

суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,

перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 916/379/23

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дехаб»

на рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2023 (суддя Нікітенко С. В.)

та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 (колегія суддів: Філінюк І. Г. - головуючий, Аленін О. Ю., Разюк Г. П.)

за позовом ОСОБА_1

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомаркет»,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Дехаб»,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Шерстюк Володимири Дмитрівни,

2) ОСОБА_2

про визнання недійсними рішень,

УСТАНОВИЛА:

1. У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомаркет» (далі - відповідач-1 / ТОВ «Автомаркет») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дехаб» (далі - скаржник / відповідач-2 / ТОВ «Дехаб») у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:

? визнати недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна, укладений між ТОВ «Автомаркет» та ТОВ «Дехаб» 12.12.2022, зареєстрований у реєстрі за № 3382, 3383;

? визнати недійсним рішення установчих зборів ТОВ «Дехаб», оформлене протоколом установчих зборів ТОВ «Дехаб» № 1/28-11 від 28.11.2022, у частині внесення ТОВ «Автомаркет» до статутного капіталу ТОВ «Дехаб» нежитлових будівель (автомобільного торговельного комплексу) загальною площею 1571,1 кв.м, розташованих за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Ізмаїл, просп. Незалежності, буд. 221;

? визнати недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Автомаркет», що оформлене протоколом № 1/28-11 ТОВ «Автомаркет» від 28.11.2022, яким ТОВ «Автомаркет» вирішило внести до статутного капіталу ТОВ «Дехаб» нежитлові будівлі (автомобільний торговельний комплекс) загальною площею 1571,1 кв.м, розташовані за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Ізмаїл, просп. Незалежності, буд. 221;

? застосувати наслідки недійсності правочину ? акта приймання-передачі нерухомого майна, укладеного між ТОВ «Автомаркет» і ТОВ «Дехаб» 12.12.2022, зареєстрованого в реєстрі за № 3382, 3383, а саме: скасувати рішення державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Шерстюк Володимири Дмитрівни (індексний номер 65805291 від 16.12.2022) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) щодо нерухомого майна ? нежитлових будівель (автомобільного торговельного комплексу) загальною площею 1571,1 кв.м, за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Ізмаїл, просп. Незалежності, буд. 221 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2670752551080).

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внесення нежитлових будівель (автомобільного торговельного комплексу) загальною площею 1571,1 кв.м, розташованих за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Ізмаїл, просп. Незалежності, буд. 221, до статутного капіталу ТОВ «Дехаб» було протиправно здійснене ТОВ «Автомаркет» з метою ухилення від виконання зобов`язань щодо виплати позивачці як колишній учасниці вказаного товариства вартості її частки.

3. Господарський суд Одеської області рішенням від 19.07.2023, залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2024, позов задовольнив повністю:

? визнав недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Автомаркет», що оформлене протоколом № 1/28-11 ТОВ «Автомаркет» від 28.11.2022, яким ТОВ «Автомаркет» вирішило внести до статутного капіталу ТОВ «Дехаб» нежитлові будівлі (автомобільний торговельний комплекс) загальною площею 1571,1 кв.м, розташовані за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Ізмаїл, просп. Незалежності, буд. 221;

? визнав недійсним рішення установчих зборів ТОВ «Дехаб», оформлене протоколом установчих зборів ТОВ «Дехаб» № 1/28-11 від 28.11.2022, у частині внесення ТОВ «Автомаркет» до статутного капіталу ТОВ «Дехаб» нежитлових будівель (автомобільного торговельного комплексу) загальною площею 1571,1 кв.м, розташованих за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Ізмаїл, просп. Незалежності, буд. 221;

? визнав недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна, укладений між ТОВ «Автомаркет» і ТОВ «Дехаб» 12.12.2022, зареєстрований у реєстрі за № 3382, 3383;

? застосував наслідки недійсності правочину ? акта приймання-передачі нерухомого майна, укладеного між ТОВ «Автомаркет» і ТОВ «Дехаб» 12.12.2022, зареєстрованого в реєстрі за № 3382, 3383, а саме: скасував рішення державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Шерстюк В. Д. (індексний номер 65805291 від 16.12.2022) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) щодо нерухомого майна ? нежитлових будівель (автомобільного торговельного комплексу) загальною площею 1571,1 кв.м, за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Ізмаїл, просп. Незалежності, буд. 221 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2670752551080).

4. Рішення судів мотивовані тим, що станом на час прийняття оскаржуваних рішень та акта приймання-передачі нерухомого майна ТОВ «Автомаркет» було обізнано про наявність у нього визнаного обов`язку виплатити ОСОБА_1 вартість частки майна в розмірі 616 428,80 грн як учасниці, яка вибула.

5. Отже, передача TOB «Автомаркет» майна до статутного капіталу ТОВ «Дехаб» була здійснена після виникнення у ТОВ «Автомаркет» обов`язку зі сплати ОСОБА_1 вартості частки майна як учасниці, яка вибула, про що ТОВ «Автомаркет» достовірно було відомо.

6. Суди зазначили, що такі дії ТОВ «Автомаркет» свідчать про його намір позбутися власних майнових активів, завдяки яким товариство може виконати грошові зобов`язання з виплати ОСОБА_1 вартості частки як учасниці, яка вибула.

7. Внесення ТОВ «Автомаркет» майна до статутного капіталу ТОВ «Дехаб» не мало економічного обґрунтування, оскільки внаслідок таких дій ТОВ «Автомаркет» втратило єдиний ліквідний актив, який приносив йому фінансові прибутки та міг би задовольнити вимоги ОСОБА_1 щодо виплати вартості частки.

8. У зв`язку із цим суди дійшли висновку, що визнання недійсними двох рішень загальних зборів товариств від 28.11.2022 та акта приймання-передачі нерухомого майна від 12.12.2022 завдяки яким відбулось відчуження належного TOB «Автомаркет» нерухомого майна на користь ТОВ «Дехаб», як фраудаторних правочинів, а також застосування наслідків визнання цих рішень та акта недійсними приведе до повернення у власність ТОВ «Автомаркет»» належного йому майна, за рахунок якого ТОВ «Автомаркет» матиме можливість задовольнити грошові вимоги ОСОБА_1 відповідно до статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

9. ТОВ «Дехаб» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2023 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 у справі № 916/379/23, у якій просило їх скасувати. Провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення, оформленого протоколом установчих зборів ТОВ «Дехаб» № 1/28-11 від 28.11.2022 в частині внесення до його статутного капіталу нежитлових будівель, закрити. В іншій частині ухвалити рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

10. Касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

11. На обґрунтування касаційної скарги відповідач-2 вказує на неправильне застосування судами статей 16, 96-1, 203, 215, 216, 234 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 4 ГПК України у їхньому правовому взаємозв`язку, а також про порушення судами статей 20, 21 ГПК України та статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у їхньому правовому взаємозв`язку за відсутності висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування наведених норм у подібних правовідносинах.

12. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 11.03.2024 відкрив касаційне провадження у справі № 916/379/23 за касаційною скаргою ТОВ «Дехаб» на рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2023 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2024.

13. Скаржник подав клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду:

? в порядку частини п`ятої статті 302 ГПК України, вказавши, що метою передачі справи № 916/379/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду є необхідність вирішити правову проблему в частині встановлення винятків із принципу «корпоративної завіси», він же no reflective loss, у випадку, коли позивачка, якій належало 47,8 % статутного капіталу товариства, є учасницею, що вийшла, відтак правовою проблемою є те, чи може такий учасник, що вийшов, оскаржувати правочин, вчинений виконавчим органом товариства. Тобто чи може учасник, який вийшов, у корпоративному спорі проникнути за «корпоративну завісу», а також чи застосовується взагалі це правило у спорі про фраудаторність оскаржуваного правочину;

? в порядку частини шостої статті 302 ГПК України з підстав порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикції. Однією із підстав касаційного оскарження є порушення судами статей 20, 21 ГПК України, 19 ЦПК України та неправильне застосування статті 96-1 ЦК України у їхньому правовому взаємозв`язку. Вимога фізичної особи ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Дехаб» не є вимогою в корпоративному спорі, адже ОСОБА_1 ніколи не була та не є учасницею (засновницею) ТОВ «Дехаб», ніколи не була та не є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Дехаб», відтак з урахуванням положень частини першої статті 19 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України у їх взаємозв`язку такий спір не віднесено законом до судів господарської юрисдикції, він має розглядатись судами загальної юрисдикції з урахуванням правил підсудності, визначених ЦПК України.

Мотиви для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

14. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 18.04.2024 передав справу № 916/379/23на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частин четвертої та п`ятої статті 302 ГПК України.

15. Обґрунтовуючи необхідність відступу від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, згідно з яким рішення загальних зборів товариства є одностороннім правочином товариства, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив таке.

16. Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України і до них не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

17. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин, а тому вважаються скасованими з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням.

18. Таке розуміння правової природи рішень загальних зборів як актів ненормативного характеру, а не правочинів, викладене в правових позиціях Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 20.03.2018 у справі № 916/375/17, від 28.03.2018 у справі № 910/22291/16, від 12.04.2018 у справі № 922/2688/17, від 21.03.2018 у справі № 927/699/17, від 01.09.2022 у справі № 922/2402/21, від 19.04.2023 року у справі № 916/4097/21 та інших, Постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» № 4 від 25.02.2016 (пункт 2.12). Відступу від такої позиції щодо правової природи рішення загальних зборів учасників не встановлено.

19. Водночас за відсутності чітко визначених критеріїв, за яких рішення загальних зборів товариства належить до односторонніх правочинів, та обставина, що у справі № 522/22473/15-ц Велика Палата Верховного Суду свій висновок зробила щодо прийнятого товариством (в особі вищого органу) рішення про виплату учасникам дивідендів у певному розмірі, яке є одностороннім правочином товариства, спрямованим на виникнення прав учасників товариства, єдності правозастосовчої практики не сприяє.

20. Так само наведена постанова не містить обґрунтування помилковості попереднього підходу судів до визначення правової природи рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів, засновників) як акту ненормативного характеру та відходу від неї.

21. Під час вирішення спорів щодо законності рішень загальних зборів товариства, а ця категорія становить значну частину серед спорів, що надходять на розгляд судів господарської юрисдикції, та є основною серед справ що надходять на розгляд судової палати для розгляду справі щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду, судді дотримуються різної точки зору щодо правової природи рішення загальних зборів та відповідно підстав, з яких їх може бути оскаржено.

22. Тобто наразі не існує єдиного розуміння критеріїв, за яких рішення загальних зборів товариства є одностороннім правочином.

23. Зважаючи на викладене Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зауважив, що невирішення проблеми щодо правової природи рішення загальних зборів та відповідно підстав, з яких його може бути оскаржено, зумовлює питання стосовно належності цього спору до спорів, що виникають з корпоративних відносин, а також належності таких спорів узагалі до юрисдикції господарського суду, у разі коли з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства саме як одностороннього правочину з підстави його фраудаторності звертається фізична особа.

24. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав, що суди попередніх інстанцій визнали оскаржені рішення загальних зборів та акт приймання-передачі майна недійсними на підставі загальних засад цивільного законодавства - пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України як такі, що вчинені всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 ЦК України, мотивуючи недопустимістю зловживання правом. Зазначили, що фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, пославшись на пункт 51 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 та постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-17511св19).

25. За цих обставин касаційний суд вважає необхідним відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2020 у справі № 755/17944/18, шляхом його уточнення, та визначити умови, з наявністю яких пов`язується право зацікавленої особи звернутися з позовом про визнання недійсним правочину з підстав фраудаторності поза межами процедур банкрутства, неплатоспроможності банків та виконавчого провадження.

26. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що висновки вказаної постанови сприймаються як загальні ознаки фраудаторних правочинів, які можуть застосовуватися до будь-яких правочинів в усіх сферах та надають можливість позивачеві не доводити наявності підстав недійсності правочину, що передбачені законом, пославшись лише на загальні засади цивільного законодавства щодо добросовісності дій учасників правовідносин.

27. Касаційний суд зауважив, що з урахуванням викладеного постає необхідність також у вирішенні питання щодо належності в такому разі цих спорів до господарської юрисдикції з огляду на суб`єктний склад та суть правовідносин. Оскільки за відсутності підстав вважати, що цей спір виник з корпоративних правовідносин, позивачка, виступаючи виключно кредиторкою відповідача-1, є фізичною особою у спорі про визнання недійсними правочинів, укладених між двома юридичними особами, і в такому разі спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

28. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що в цій справі позивачка вийшла зі складу учасників ТОВ «Автомаркет», а тому постає правова проблема, чи може учасник, який вийшов, у корпоративному спорі проникнути за «корпоративну завісу» та звернутися за захистом своїх прав у справах з предметом позову подібним (аналогічним) до предмета позову в цій справі, а також чи застосовується взагалі це правило у спорі про фраудаторність оскаржуваного правочину.

29. Беручи до уваги наведене Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказує на необхідність вирішення виключної правової проблеми, а саме встановлення винятків із принципу «корпоративної завіси», зокрема у випадку, коли позивачка, якій належало 47,8 % статутного капіталу товариства, є учасницею, що вийшла, відтак правовою проблемою є те, чи може такий учасник оскаржувати правочин, вчинений виконавчим органом товариства.

30. Наявність кількісних та якісних вимірів, необхідних для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми, підтверджується тим, що питання можливості учаснику товариства оскаржити правочин, вчинений виконавчим органом товариства, у тому чи іншому вигляді неодноразово було предметом перегляду Великої Палати Верховного Суду, зокрема, в її постановах від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, від 15.10.2019 у справі № 905/2559/17, від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, що свідчить про виключність цієї проблеми.

Мотиви, на основі яких Велика Палата Верховного Суду постановляє ухвалу

31. Відповідно до частини четвертої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

Згідно із частиною п`ятою статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

32. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.04.2024 у цій справі, обґрунтованими та приймає справу до розгляду.

33. Відповідно до частини першої статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

34. Отже, справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, явка яких не є обов`язковою згідно з приписами частини другої статті 120 та частини другої статті 121 ГПК України.

35. Крім того, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне роз`яснити сторонам передбачене частиною першою статті 197 ГПК України право на участь у судовому засіданні, зокрема, у режимі відеоконференції.

Керуючись статтями 120, 121, 233-235, 301, 302 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

1. Прийняти до розгляду справу № 916/379/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомаркет», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дехаб», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Шерстюк Володимири Дмитрівни, ОСОБА_2 про визнання недійсними рішень за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дехаб» на рішення Господарського суду Одеської області від 19.07.2023 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2024.

2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 03 липня 2024 року о 10 год. 00 хв. у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.

3. Копію ухвали у справі № 916/379/23 надіслати її учасникам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. ТкачСудді:О. О. Банасько О. В. Кривенда О. Л. Булейко М. В. Мазур Ю. Л. Власов С. Ю. Мартєв І. А. Воробйова К. М. Пільков М. І. Гриців С. О. Погрібний Ж. М. Єленіна О. В. Ступак І. В. Желєзний О. С. Ткачук В. В. Король В. Ю. Уркевич С. І. Кравченко Є. А. Усенко Н. В. Шевцова