Рішення

від 23.05.2024 по справі 120/18580/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 травня 2024 р. Справа № 120/18580/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Дончика В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Чабан Я.С.,

представника позивача: Зайцева Д.В.,

представника відповідача: Хомеренчук Ю.О.,

представника третьої особи: Бляхарського Я.С.,

свідка: Болюха С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної військової адміністрації, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомиравтогазсервіс" про скасування висновку з оцінки впливу на довкілля

в с т а н о в и в:

12.12.2023 року перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної військової адміністрації, у якому просить:

- скасувати висновок з оцінки впливу на довкілля "Нове будівництво автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів за адресою: Вінницька область, Вінницький район на території Писарівської сільської ради (Вінницька об`єднана територіальна громада)" від 13.10.2023 року № 01-15-01/202352410707/1, який видано Управлінням розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної військової адміністрації Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомиравтогазсервіс".

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що висновок з оцінки впливу на довкілля "Нове будівництво автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів за адресою: Вінницька область, Вінницький район на території Писарівської сільської ради (Вінницька об`єднана територіальна громада)" від 13.10.2023 року № 01-15-01/202352410707/1 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки останній містить ряд недостовірних відомостей та висновків у розділах впливу на водне середовище, на об`єкти природно-заповідного фонду, про поводження з відходами, впливу шуму та вібрації на довкілля, а також екологічні умови провадження планової діяльності, які суперечать вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища та про оцінку впливу на довкілля.

Вважаючи висновок з оцінки впливу на довкілля протиправним, прокурор звернувся із цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 18.12.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Цією ж ухвалою суду залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ТОВ "Житомиравтогазсервіс".

05.01.2024 року Управлінням розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної військової адміністрації подано відзив на адміністративний позов, у якому заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зокрема вважає доводи прокурора щодо порушення процедури формування звіту з оцінки впливу на довкілля планової діяльності "Нове будівництво автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів за адресою: Вінницька область, Вінницький район на території Писарівської сільської ради (Вінницька об`єднана територіальна громада)" безпідставними, оскільки формування звіту відбулось у чіткій відповідності до вимог Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

Щодо недостовірних, на думку прокурора, відомостей у розділі "Вплив шуму та вібрацій", відповідач зазначає, що в процесі розгляду Звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності "Нове будівництво автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів за адресою: Вінницька область, Вінницький район на території Писарівської сільської ради (Вінницька об`єднана територіальна громада)" уповноваженим територіальним органом виявлено, що рівень звукового тиску у розрахунковій точці не перевищує допустимі рівні звукового тиску для житлових та соціальних будівель і їх територій, а тому рівень шуму не впливатиме на здоров`я людей.

Стосовно доводів прокурора щодо впливу запланованого до будівництва об`єкта на рослинний і тваринний світ, території та об`єкти природно-заповідного фонду то відповідач зазначає, що запланований об`єкт знаходиться у безпосередній близькості до об`єкту природно-заповідного фонду "Алея вікових лип", який є ботанічною пам`яткою природи місцевого значення, однак територія планованої діяльності не входить в межі зазначеного вище природоохоронного об`єкту та в межі його охоронної зони.

Безпідставними є також твердження прокурора про вплив запланованого об`єкту на водне середовище, оскільки розміщення та експлуатація АЗК не буде порушувати правовий режим водоохоронних зон та прибережних захисних смуг поверхневих водних об`єкті, так як не входить та не межує із прибережною захисною смугою водного об`єкту - ставу.

Додатково представник відповідача зазначила, що якщо після початку реалізації планової діяльності за наслідками післяпроектного моніторингу будуть встановлені відхилення від прогнозованого рівня впливу на довкілля, уповноважений орган має право ініціювати питання вжиття додаткових заходів щодо обмеження впливу, а вразі спричинення значного негативного впливу у останнього є можливість у судовому порядку зупинити діяльність, а рішення про діяльність скасувати.

На думку представника відповідача, жодних належних та допустимих доказів того, що оскаржуваний висновок складений з порушенням законодавчо встановленого порядку або не відповідає вимогам законодавства України, яким регулюються спірні правовідносини, прокурором не надано, а тому просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

10.01.2024 року на адресу суду надійшли заперечення на відзив, у яких прокурор вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про те, що висновок з оцінки впливу на довкілля стосується планування, а не здійснення господарської діяльності, оскільки, як зазначено у позовній заяві, положеннями ст. 11 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" визначено, що звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності. Оскаржуваний висновок встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.

Крім того, прокурор наголошує, що відповідачем не спростовано необхідності врахування об`єкта природно-заповідного фонду у безпосередній близькості до місця здійснення планової діяльності, як уповноваженим органом державної влади у висновку з оцінки впливу на довкілля, так і суб`єктом господарської діяльності у ході здійснення планової діяльності.

3 огляду на викладене, прокурор вважає, що наведені у відзиві на позовну заяву доводи є необґрунтованими, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 11.01.2024 року подальший розгляд справи №120/18580/23 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено справу до судового розгляду на 25.01.2024 року.

Ухвалою суду від 25.01.2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, клопотання представника Державної екологічної інспекції у Вінницькій області задоволено та відкладено розгляд справи на 08.02.2024 року.

Ухвалою суду від 08.02.2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у справі до 22.02.2024 року.

22.02.2024 року представником третьої особи подано додаткові докази.

Ухвалою суду від 22.02.2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, приєднано до матеріалів справи подані представником третьої особи додаткові докази, а саме: Концепції розвитку малих річок Вінниці 2035, Сертифікат № ІУ123240202436 та Викопіювання з плану зонування села Вінницькі Хутори з нанесеними обмеженнями на використання територій.

Ухвалою суду від 22.02.2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у справі до 21.03.2024 року та надано час підготовки письмових пояснень Державній екологічній інспекції у Вінницькій області, а також надано час представнику першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури для підготовки відповідних додаткових доказів для суду.

Ухвалою суду від 18.03.2024 року допущено участь представника третьої особи у судовому засіданні, призначеному на 21.03.2024 року в режимі відеоконференції.

20.03.2024 року представник Державної екологічної інспекції у Вінницькій області подала додаткові пояснення, у яких зазначила, що висновки з оцінки впливу на довкілля є документами дозвільного характеру, тобто актами індивідуальної дії органів влади, а отже, вони підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства. Відповідачами в таких справах є уповноважені органи, які видали оскаржувані висновки з оцінки впливу на довкілля.

Враховуючи наведене, правопорушення у сфері оцінки впливу на довкілля, визначені статтею 15 Закону, зокрема, надання завідомо неправдивих чи неповних відомостей про вплив на довкілля планованої діяльності, став підставою для звернення до суду з відповідним позовом в інтересах Інспекції.

21.03.2024 року адміністративна справа знята з розгляду. Наступне судове засідання призначено на 28.03.2024 року.

У судовому засіданні 28.03.2024 року представники позивача та відповідача подали додаткові докази.

Ухвалою суду від 28.03.2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, за клопотанням третьої особи, у судовому засіданні оголошено перерву до 09.04.2024 року.

09.04.2024 року представник третьої особи, подав письмові пояснення, у яких вказав, що прокурор фактично безпідставно подав позовну заяву до Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної військової адміністрації про скасування висновку з оцінки впливу на довкілля, оскільки ним не наведено належних доказів наявності порушення природоохоронного законодавства, які б засвідчували факт наявності такого правопорушення. Як і не зазначено пряму вказівку закону (п. 5 ч. 1 ст. 19 КАС України), яка визначає право Державної Вінницької екологічної інспекції у Вінницькій області звернутись з позовом про скасування висновку з оцінки впливу на довкілля.

Крім того, представник третьої особи вважає, що позовна заява не містить аргументованих позицій щодо того, що оскаржуваний висновок складений з порушенням встановленого законом порядку або не відповідає вимогам законодавства України, яким регулюються спірні правовідносини.

Додатково вказав, що на даний час ТОВ "Житомиравтогазсервіс" завершило будівництво автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів та здійснює свою господарську діяльність.

Враховуючи вищезазначене, представник третьої особи просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Ухвалою суду від 09.04.2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, у зв`язку з необхідністю з`ясування додаткових обставин у справі та викликом в судове засідання, як свідка, фахівця Служби автомобільних доріг, у судовому засіданні оголошено перерву до 25.04.2024 року.

25.04.2024 року представник третьої особи подав клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, а саме: копії адвокатського запиту за №3/04 від 16.04.2024 року, адресований ОСОБА_1 , який є виконавцем звіту впливу на довкілля планованої діяльності "Нове будівництво автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів за адресою: Вінницька область, Вінницький район на території Писарівської сільської ради (Вінницька об`єднана територіальна громада)" та відповіді на вказаний запит.

Ухвалою суду від 25.04.2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, у зв`язку із відсутністю представника першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури та з метою забезпечення явки фахівця служби автомобільних доріг в якості свідка у судовому засіданні, розгляд справи відкладено на 16.05.2024 року,

08.05.2024 року представником Державної екологічної інспекції у Вінницькій області подано клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

16.05.2024 року адміністративна справа знята з розгляду у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відрядженні, розгляд справи відкладено на 23.05.2024 року.

23.05.2024 року в судовому засіданні допитано в якості свідка ОСОБА_2 , який є провідним інженером відділу ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг, штучних споруд та безпеки автомобільних доріг Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.

Представники відповідача та третьої особи заперечували щодо задоволення позовних вимог та просила відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Представник Державної екологічної інспекції у Вінницькій області у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду повідомлялась завчасно та належним чином. Разом з тим, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за її відсутності.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд встановив, що 26.05.2023 року ТОВ "Житомиравтогазсервіс" розпочато процедуру оцінки впливу на довкілля шляхом оприлюднення повідомлення про плановану діяльність "Автозаправний комплекс (АЗК) з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів та автомобільним газозаправним пунктом (АГЗП)" на території Писарівської сільської ради (Вінницька об`єднана територіальна громада", яка підлягає оцінці впливу на довкілля (реєстраційний номер справи в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля - 202352410707, https://eia.menr.gov.ua/uk/case/id-10707).

У період з 16.08.2023 року по 19.09.2023 року ТОВ "Житомиравтогазсервіс" проведено громадське обговорення Звіту з оцінки впливу на довкілля тривалістю 25 робочих днів.

За результатами громадських обговорень звіту з оцінки впливу на довкілля складено звіт про громадські обговорення планованої діяльності, який оприлюднений 13.10.2023 року у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля.

Після завершення процедури громадського обговорення Звіту з оцінки впливу на довкілля, Управлінням розвитку територій та інфраструктури Вінницької ОВА видано Висновок з оцінки впливу на довкілля "Нове будівництво автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів за адресою: Вінницька область, Вінницький район на території Писарівської сільської ради (Вінницька об`єднана територіальна громада)" від 13.10.2023 року № 01-15-01/202352410707/1 та Звіт про громадське обговорення від 13.10.2023 року №01.15.01/202352410707/2.

Вважаючи вказаний висновок таким, що підлягає скасуванню, оскільки містить ряд недостовірних відомостей та висновків, перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, на підставі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", звернувся з цим позовом до суду.

Разом з тим, представники відповідача та третьої особи вказують на відсутність повноважень у прокурора на звернення до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області.

Надаючи правову оцінку таким доводам сторін, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини 3 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з частиною 5 статті 53 КАС України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Поняття інтереси держави відповідно до Рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Така правова позиція висвітлена у постановах Верховного Суду у справах №911/620/17, №910/2989/18.

В основі інтересів держави згідно рішення Конституційного Суду України завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання.

У пункті 3 зазначеного судового рішення Суд вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

У резолютивній частині рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 зазначено, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям органу, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, необхідно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності в статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їхній діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Ураховуючи, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 3 ст. 23 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Отже, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Таким чином, представництво прокурором інтересів держави у суді: по-перше, може бути реалізовано у виключних випадках, зокрема у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; по-друге, прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає орган, уповноважений державною здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах; по-третє, прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтересів держави (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається), приміром, повідомити такий державний орган про виявлені порушення, а у разі не вчинення цим органом дій спрямованих на захист інтересів держави, представляти інтереси держави в суді відповідно до статті 23 Закону №1697-VІІ, навівши відповідне обґрунтування цього.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 по справі № 805/4074/17-а, від 27.02.2020 по справі № 240/2400/19, від 19.08.2021 по справі № 807/2245/16, від 06.12.2021 у справі № 823/1833/16, від 11.08.2023 у справі №560/10015/22 та Велика Палата Верховного Суду в судових рішеннях від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Як вбачається з адміністративного позову, перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області з предметом позову щодо захисту інтересів держави у сфері дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища та оцінки впливу на довкілля.

При цьому, слід вказати, що здійснення захисту інтересів держави у цій сфері покладено на Державну екологічну інспекцію, яка у визначений законом спосіб реалізує свої повноваження у цій сфері суспільних відносин.

Державна екологічна інспекція України у відповідності до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з пп.3, 5 п.4 Положення № 275 Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань:

3) проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування);

5) звертається до суду із позовом щодо визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до п.7 Положення №275 Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Наказом Державної екологічної інспекції України від 02.02.2021 № 46 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області (нова редакція).

Право звернення до суду Державної екологічної інспекції у Вінницькій області передбачено пунктом 6 Розділу ІІ Положення № 46.

Таким чином, Держекоінспекція є самостійним органом державної влади, що може здійснювати захист інтересів держави через утворений територіальний орган - Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області.

Підставою такого звернення прокурор зазначає ту обставину, що Державна екологічна інспекція у Вінницькій області повідомила першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури про відсутність наміру звертатись до суду з вимогою про скасування оскаржуваного в даній справі висновку з підстав обмеженого фінансування.

Тобто, начальником Державної екологічної інспекції у Вінницькій області чітко повідомлено про відсутність наміру самостійно звернутись за захистом ймовірно порушених інтересів держави до суду.

Така бездіяльність уповноваженого органу державної влади оцінена прокурором як неналежне виконання функцій по захисту інтересів держави, що відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", є достатньою підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення позову.

Визначаючись щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлено Законом України від 23.05.2017 року №2059 "Про оцінку впливу на довкілля" (із змінами і доповненнями) (далі - Закон № 2059).

Згідно з пунктами 1, 3 частини 1 статті 1 Закону № 2059-VIII, у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні

вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів;

планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2059-VIII оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:

1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;

2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону;

3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;

4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;

5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

У відповідності до абзацу 1 частини 1 статті 3 Закону № 2059-VIII, здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Частиною 3 статті 3 Закону № 2059-VIII передбачено, що друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає, в тому числі: зберігання та переробка вуглеводневої сировини (газу природного, газу сланцевих товщ, газу, розчиненого у нафті, газу центрально-басейнового типу, газу (метану) вугільних родовищ, конденсату, нафти, бітуму нафтового, скрапленого газу); поверхневе та підземне зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше.

Відповідно до частин 1 - 5 статті 9 Закону, уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.

При підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.

В описовій частині висновку з оцінки впливу на довкілля наводиться інформація про:

1) здійснену процедуру оцінки впливу на довкілля;

2) врахування звіту з оцінки впливу на довкілля;

3) враховані та відхилені зауваження та пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення.

У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган:

1) зазначає тип, основні характеристики та місце провадження планованої діяльності;

2) визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності;

3) встановлює умови використання території та природних ресурсів під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;

4) встановлює умови щодо охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;

5) встановлює умови щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків;

6) встановлює умови щодо зменшення транскордонного впливу планованої діяльності, щодо якої здійснювалася процедура оцінки транскордонного впливу;

7) якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність: здійснення компенсаційних заходів - покладає обов`язок із здійснення таких заходів; запобігання, уникнення, зменшення (пом`якшення), усунення, обмеження, а також моніторингу впливу планованої діяльності на довкілля - покладає обов`язок із здійснення відповідних дій;

здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування - визначає строки та обґрунтовує вимоги щодо її здійснення;

додаткова оцінка впливу на довкілля здійснюється за процедурою, передбаченою цим Законом;

здійснення післяпроектного моніторингу - визначає порядок, строки та вимоги до його здійснення.

Якщо з оцінки впливу на довкілля з розглянутих виправданих альтернативних варіантів виявляється екологічно обґрунтованим варіант, відмінний від запропонованого суб`єктом господарювання, за письмовою згодою із суб`єктом господарювання у висновку з оцінки впливу на довкілля зазначається погоджений варіант здійснення планованої діяльності.

Відповідно до частин 3-5, 10 статті 4 Закону №2059 повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля оприлюднюються суб`єктом господарювання не пізніше трьох робочих днів з дня їх подання уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації (не менше двох), визначених суб`єктом господарювання, територія розповсюдження яких охоплює адміністративно-територіальні одиниці, які можуть зазнати впливу планованої діяльності, а також розміщуються на дошках оголошень органів місцевого самоврядування або в інших громадських місцях на території, де планується провадити плановану діяльність, або оприлюднюються в інший спосіб, що гарантує доведення інформації до відома мешканціввідповідної адміністративно-територіальної одиниці, на території якої планується розміщення об`єкта, чи до відповідної територіальної громади, яка може зазнати впливу планованої діяльності, та інших зацікавлених осіб.

Інформація про висновок з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності (із зазначенням органу, номера та дати їх прийняття) оприлюднюється суб`єктом господарювання протягом трьох робочих днів з дня їх отримання суб`єктом господарювання шляхом розміщення в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті.

Звіт з оцінки впливу на довкілля та надана суб`єктом господарювання інша документація, необхідна для оцінки впливу на довкілля, є відкритими (з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті) і надаються уповноваженим органом, органом місцевого самоврядування та суб`єктом господарювання для ознайомлення. Доступ до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої наданої суб`єктом господарювання документації щодо планованої діяльності забезпечується шляхом їх розміщення у місцях, доступних для громадськості у приміщеннях уповноваженого органу, органу місцевого самоврядування відповідної адміністративно-територіальної одиниці, яка може зазнати впливу планованої діяльності, у приміщенні суб`єкта господарювання та, додатково, може розміщуватися в інших загальнодоступних місцях, визначених суб`єктом господарювання. Громадськості надається можливість робити копії (фотокопії) та виписки із зазначеної документації, а також можливість ознайомлення з інформацією за місцем розміщення.

Згідно з ч. 5, 6, 7 ст. 5 Закону №2059, повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оприлюднюється уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженим центральним органом у порядку та спосіб, визначені статтею 4 цього Закону, протягом трьох робочих днів з дня надходження.

Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, вноситься уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженим центральним органом до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля протягом трьох робочих днів з дня надходження.

Протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, громадськість може надати уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженому центральному органу зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. У разі отримання зауважень і пропозицій громадськості відповідний уповноважений орган повідомляє про них суб`єкту господарювання та надає йому копії зауважень і пропозицій протягом трьох робочих днів з дня їх отримання.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 6 Закону України, суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.

Звіт з оцінки впливу на довкілля включає:

1) опис планованої діяльності, зокрема:

опис місця провадження планованої діяльності; цілі планованої діяльності;

опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності, у тому числі (за потреби) роботи з демонтажу, та потреби (обмеження) у використанні земельних ділянок під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;

опис основних характеристик планованої діяльності (зокрема виробничих процесів), наприклад, виду і кількості матеріалів та природних ресурсів (води, земель, ґрунтів, біорізноманіття), які планується використовувати;

оцінку за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів), забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення, які виникають у результаті виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;

2) опис виправданих альтернатив (наприклад, географічного та/або технологічного характеру) планованої діяльності, основних причин обрання запропонованого варіанта з урахуванням екологічних наслідків;

3) опис поточного стану довкілля (базовий сценарій) та опис його ймовірної зміни без здійснення планованої діяльності в межах того, наскільки природні зміни від базового сценарію можуть бути оцінені на основі доступної екологічної інформації та наукових знань;

4) опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності та її альтернативних варіантів, у тому числі здоров`я населення, стан фауни, флори, біорізноманіття, землі (у тому числі вилучення земельних ділянок), ґрунтів, води, повітря, кліматичні фактори (у тому числі зміна клімату та викиди парникових газів), матеріальні об`єкти, включаючи архітектурну, археологічну та культурну спадщину, ландшафт, соціально-економічні умови та взаємозв`язки між цими факторами;

5) опис і оцінку можливого впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (за наявності - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний вплив), зумовленого:

виконанням підготовчих і будівельних робіт та провадженням планованої діяльності, включаючи (за потреби) роботи з демонтажу після завершення такої діяльності;

використанням у процесі провадження планованої діяльності природних ресурсів, зокрема земель, ґрунтів, води та біорізноманіття;

викидами та скидами забруднюючих речовин, шумовим, вібраційним, світловим, тепловим та радіаційним забрудненням, випроміненням та іншими факторами впливу, а також здійсненням операцій у сфері поводження з відходами;

ризиками для здоров`я людей, об`єктів культурної спадщини та довкілля, у тому числі через можливість виникнення надзвичайних ситуацій;

кумулятивним впливом інших наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності, з урахуванням усіх існуючих екологічних проблем, пов`язаних з територіями, які мають особливе природоохоронне значення, на які може поширитися вплив або на яких може здійснюватися використання природних ресурсів;

впливом планованої діяльності на клімат, у тому числі характер і масштаби викидів парникових газів, та чутливістю діяльності до зміни клімату;

технологією і речовинами, що використовуються;

6) опис методів прогнозування, що використовувалися для оцінки впливів на довкілля, зазначених у пункті 5 цієї частини, та припущень, покладених в основу такого прогнозування, а також використовувані дані про стан довкілля;

7) опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля, у тому числі (за можливості) компенсаційних заходів;

8) опис очікуваного значного негативного впливу діяльності на довкілля, зумовленого вразливістю проекту до ризиків надзвичайних ситуацій, заходів запобігання чи пом`якшення впливу надзвичайних ситуацій на довкілля та заходів реагування на надзвичайні ситуації;

9) визначення усіх труднощів (технічних недоліків, відсутності достатніх технічних засобів або знань), виявлених у процесі підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля;

10) усі зауваження і пропозиції, що надійшли до уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - до уповноваженого центрального органу після оприлюднення ними повідомлення про плановану діяльність, а також таблицю із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтування відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій, що надійшли в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 5 цього Закону;

11) стислий зміст програм моніторингу та контролю щодо впливу на довкілля під час провадження планованої діяльності, а також (за потреби) планів післяпроектного моніторингу;

12) резюме нетехнічного характеру інформації, зазначеної у пунктах 1-11 цієї частини, розраховане на широку аудиторію;

13) список посилань із зазначенням джерел, що використовуються для описів та оцінок, що містяться у звіті з оцінки впливу на довкілля.

Суб`єкт господарювання подає звіт з оцінки впливу на довкілля та оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля в письмовій формі на паперових носіях та в електронному вигляді, а також визначену суб`єктом господарювання іншу додаткову інформацію, необхідну для розгляду звіту, за місцем провадження планованої діяльності уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу.

Доступ громадськості до звіту з оцінки впливу на довкілля забезпечується в порядку, передбаченому статтею 4 цього Закону.

Таким чином, Законом №2059 визначено такі основні етапи, що передують Висновку з оцінки впливу на довкілля:

громадські обговорення планової діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля;

формування за наслідками громадських слухань зауважень та пропозицій, які мають бути відображені у Звіті з оцінки впливу на довкілля;

громадські слухання Звіту з оцінки впливу на довкілля.

Як вже встановлено судом, 26.05.2023 року ТОВ "Житомиравтогазсервіс" розпочато процедуру оцінки впливу на довкілля шляхом оприлюднення повідомлення про плановану діяльність "Автозаправний комплекс (АЗК) з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів та автомобільним газозаправним пунктом (АГЗП)" на території Писарівської сільської ради (Вінницька об`єднана територіальна громада", яка підлягає оцінці впливу на довкілля (реєстраційний номер справи в Реєстрі 202352410707).

13.10.2023 року в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля оприлюднено Висновок з оцінки впливу на довкілля "Нове будівництво автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів за адресою: Вінницька область, Вінницький район на території Писарівської сільської ради (Вінницька об?єднана територіальна громада)" від 13.10.2023 року №01-15-01/202352410707/1 та Звіт про громадське обговорення від 13.10.2023 року №01.15.01/202352410707/2.

Висновок з оцінки впливу на довкілля від 13.10.2023 року №01-15-01/202352410707/1 містить інформацію про :

- вплив на атмосферне повітря;

- вплив шуму та вібрації на довкілля;

- вплив світлового, теплового, радіаційного та електромагнітного забруднення;

- вплив на водне середовище;

- вплив на ґрунти та надра;

- поводження з відходами;

- вплив на рослинний і тваринний світ, території та об`єкти природно-заповідного фонду;

- вплив на клімат і мікроклімат;

- вплив на соціальне та техногенне середовище;

- кумулятивний вплив;

- екологічні умови провадження планової діяльності.

Щодо доводів прокурора про недостовірність відомостей у висновку з оцінки впливу на довкілля, а саме - у розділі "Вплив шуму та вібрації на довкілля", суд зазначає наступне.

Так, під час аналізу Звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності "Нове будівництво автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів за адресою: Вінницька область, Вінницький район на території Писарівської сільської ради (Вінницька об`єднана територіальна громада)" уповноваженим територіальним органом виявлено, що найближча житлова забудова розташована на відстані 392 м в південно-західному напрямку. В той же час, розрахунок еквівалентного рівня шуму здійснено на відстані 470 м в південно-східному напрямку.

З цього приводу слід зазначити, що питання захисту територій, будинків та споруд від шуму регулюється відповідними гігієнічними нормативами, зокрема ДБН В.1.1-31:2013 "Захист територій, будинків і споруд від шуму", затвердженими Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.12.2013 року №630, додатком 16 ДСП 173.96 "Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів", затвердженими Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 року №173, а також Державними санітарними нормами допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови, затвердженими Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 22.02.2019 року №463.

Санітарні норми допустимого рівня звуку на території прилеглої житлової забудови приведені в ДСП 173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів» (додаток №16 ДСП 173-96) та затверджені наказом № 463 від 22.02.2019 року Міністерства охорони здоров`я "Про затвердження Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови" для інтервалів часу "день" з 8.00 до 22.00 і "ніч" з 22.00 до 8.00.

Джерелами шуму на будівельному майданчику є робота будівельної спецтехніки та вантажного автотранспорту, що будуть задіяні на будівництві. Характеристикою джерел з непостійними акустичними характеристиками є еквівалентні та максимальні рівні звуку (LAekв, LAмакс) промислових джерел з постійними акустичними характеристиками.

Відповідно до діючих санітарних норм і правил рівень виробничого шуму нормується для приміщень житлових та громадських будинків і на території житлової забудови. На підставі даних ситуаційної карти-схеми, публічної кадастрової карти, натурного візуального обстеження встановлено, що найменша відстань від межі земельної ділянки під розміщення планованого об`єкту до найближчої житлової забудови складає 392 м в південно-західному напрямку.

Згідно звіту з оцінки впливу на довкілля планової діяльності, розрахунок шумового забруднення проведено згідно ДБН В.1.1-31:2013 "Захист території, будинків і споруд від шуму". Відповідно до розрахунків сумарний еквівалентний рівень шуму, з урахуванням роботи будівельної спецтехніки та вантажного автотранспорту, дорівнює 91 дБА.

В результаті розрахунків обчислені значення рівнів шуму у контрольній точці на межі житлової забудови, значення становлять: на межі житлового будинку на відстані 392 м рівень шуму становитиме - 46.53 дБА. при допустимому значені для денного часу доби - 55 дБА.

При цьому, виконання робіт передбачене виключно у денний час доби та у відповідності до ДБНА.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва".

Таким чином, виконання будівельних робіт не призведе до понаднормативного шумового навантаження та не впливатиме на здоров`я людей.

Крім того, суд зазначає, що допустимим рівнем звукового тиску для житлових і соціальних забудівель і їх територій під час функціонування автозаправного комплексу є 45дБА, що підтверджує, що рівень шуму та вібрацій не створюватиме шкоди й небезпеки для здоров`я населення та відповідає встановленим нормам.

Враховуючи зазначене, доводи прокурора про негативний впливу шуму та вібрацій на здоров`я людей є безпідставними.

При цьому, суд вважає, що розрахунок еквівалентного рівня шуму до найближчої житлової забудови на відстані 470 м. в південно-східному напрямку замість 392 м в південно-західному напрямку, за умови дотримання допустимих рівнів шуму та вібрацій, не свідчить про недостовірність відомостей викладених у висновку з оцінки впливу на довкілля.

Доводи прокурора, що нормативна ширина прибережної захисної смуги водного об`єкту, який знаходиться в безпосередній близькості до запланованого до будівництва об`єкту, згідно зі ст. 88 Водного кодексу України, становить 50 м. суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 88 Водного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм. Для цього в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів;

для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів;

для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Судом встановлено, що до категорії "Малі річки України" віднесено річки (водотоки) з площею басейнів водозбору не більше 2000 км2, або довжина яких не перевищує 100 км. Класифікація річок України залежно від водозбірної площі басейну на великі, середні та малі здійснюється згідно зі ст. 79 Водного кодексу України.

Річка Вінничка (охоронна зона захисної смуги якої межує з земельними ділянками для будівництва АЗК) є лівою притокою Південного Бугу. Площа водозбору річки становить 48,2 км2. Її довжина у межах Вінниці складає 4,3 км. На території міста річка приймає по дві правих та лівих притоки. Довжина однієї з правих приток (р. Скакунка) - 2,3 км, іншої - 1,2 км. Довжина однієї із лівих приток Віннички - 1,7 км, у межах Вінниці - 1,5 км. Найдовша притока Віннички - це одна з її лівих приток, довжиною 4,5 км (у межах міста - 3,4 км). Вона приймає 3 притоки-струмки довжиною 800, 400 та 800 м.

При цьому, згідно Концепції розвитку малих річок Вінниці 2035, яку розроблено КП "Інститут розвитку міст", р. Вінничка є малою річкою.

Тобто, річка Вінничка є малою річкою, а отже її захисна смуга, згідно положень ст. 88 Водного кодексу України, становить 25 м., а тому доводи прокурора в цій частині є необґрунтованими.

Одночасно, не знайшли свого доказового підтвердження твердження прокурора, що рівень крутизни схилу річки Вінничка перевищує 3 градуси, а відтак підлягає врахуванню коефіцієнт подвійності ширини прибережено захисної смуги.

Більше того, відповідно до п. 7 Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 року №1026, суб`єкт господарювання наділений правом подати уповноваженому центральному органу або уповноваженому територіальному органу будь-яку іншу додаткову інформацію, необхідну для розгляду звіту з оцінки впливу на довкілля.

18.09.2023 року у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля суб`єктом господарювання оприлюднено додаткову інформацію, а саме рішення Вінницької міської ради 36-ї сесії 8 скликання від 25.08.2023 року №1838 "Про затвердження Детального плану території, обмеженої автошляхом категорійного значення М30, ставком та вулицею Миру в с. Щітки".

Затверджені вказаним рішенням містобудівна документація та Детальний план території вказують, що для ставка, площа 13,1 га, біля с. Щітки на річці Вінничка, встановлено прибережну захисну смугу в 25 м. Визначення прибережної захисної смуги входить до переліку питань, які визначаються детальним планом території відповідно до п. 11 ст. 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Разом з тим, згідно генерального плану забудови та викопіювання з плану зонування села Вінницькі Хутори, автозаправний комплекс не входить до прибережної смуги водного об`єкту та не межує з цією смугою, а тому розміщення автозаправного комплексу та його функціонування у майбутньому не порушуватиме правовий режим водоохоронних зон та прибережних захисних смуг поверхневих водних об`єктів.

Щодо доводів прокурора, що у розділі "Вплив на рослинний і тваринний світ, території та об`єкти природно-заповідного фонду" не зазначено про безпосередньо близьке розташування об`єкта природно-заповідного фонду "Алея вікових лип" до запланованого до будівництва об`єкта, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно із ч. 4 ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Судом встановлено, що об`єкт природно-заповідного фонду "Алея вікових лип" є ботанічною пам`яткою природи місцевого значення, яка створена рішення Вінницького обласного виконавчого комітету від 29.08.1984 року № 371. Її загальна площа становить 140 га, а сам об`єкт простягається на 140 км від с. Дяківці Літинського району через м. Вінниця до м. Тульчин. Вказана пам`ятка знаходиться в користуванні та обслуговуванні Служби автомобільних доріг України у Вінницькій області (нині - Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області).

З метою забезпечення режиму охорони та збереження пам`ятки, Міністерством екології та природних ресурсів України оформлено охоронне зобов`язання на ботанічну пам`ятку природи місцевого значення "Алея вікових лип", яке зареєстроване в Державному управлінні екології та природних ресурсів у Вінницькій області № 197/555 БПМ від 20.05.2003 року.

Згідно змісту охоронного зобов`язання № 197/555 БПМ від 20.05.2003 року, на заповітній території забороняється, зокрема, будь-яке будівництво і прокладання підземних комунікацій ближче за 2.5 м. від окремих дерев та межах визначених ділянок.

Також, судом встановлено, що Постановою Вінницької обласної ради від 29.04.1999 року "Про зміни мережі територій та об`єктів природно-заповідного фонду області" визначено, що для територій та об`єктів, що не увійшли до переліку заповідних територій та об`єктів загальнодержавного значення, навколо яких встановлюється охоронна зона, але знаходяться в реєстрі природно-заповідного фонду, встановлено 10 метрову охоронну зону за рахунок прилеглої території.

Оскільки, природно-заповідний фонд "Алея вікових лип" не увійшов до переліку заповідних територій та об`єктів загальнодержавного значення навколо яких встановлено охоронну зону, охорона зона природно-заповідного фонду "Алея вікових лип" складає 10 метрів за рахунок прилеглої території якщо сукупність дерев та 2,5 м від окремо стоячого дерева.

Такий висновок підтвердив в судовому засіданні допитаний в якості свідка ОСОБА_2 , провідний інженер відділу ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг, штучних споруд та безпеки автомобільних доріг Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області.

Також, свідок у судовому засіданні повідомив, що територія майданчика автозаправного комплексу не відноситься до об`єктів природно-заповідного фонду. Пам`ятка "Алея вікових лип" та її охорона зона не перетинаються із земельними ділянками, на якій розміщений АЗК.

Оскільки, територія планової діяльності автозаправного комплексу не відноситься до об`єктів природно-заповідного фонду, відповідно до кадастрових номерів земельних ділянок, планована діяльність здійснюватиметься без порушення меж об`єкту природно-заповідного фонду "Алея вікових лип" та меж охоронної зони цього об`єкту, доводи прокурора в цій частині також є безпідставними.

При цьому, суд вважає, що відсутність у звіті з оцінки впливу на довкілля планової діяльності "Нове будівництво автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів за адресою: Вінницька область, Вінницький район на території Писарівської сільської ради (Вінницька об`єднана територіальна громада)" інформації про дослідження об`єкту природно-заповідного фонду "Алея вікових лип", за умови додержання меж об`єкту природно-заповідного фонду та меж охоронної зони цього об`єкту, не свідчить про недостовірність відомостей викладених у висновку з оцінки впливу на довкілля.

Щодо доводів прокурора про те, що комплекс обов`язкових для виконання умов Висновку щодо охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки під час виконання підготовчих і будівельних робіт, перелік яких викладено у розділі «Екологічні умови провадження планової діяльності», не відповідає вимогам чинного законодавства, що унеможливлює їх додержання та виконання суб?єктом господарювання під час провадження планової діяльності, зокрема Закону України «Про відходи», який втратив чинність у зв`язку із набуттям чинності Закону України «Про управління відходами», що унеможливлює їх додержання та виконання суб`єктом господарювання під час провадження планованої діяльності, суд зазначає наступне.

Так, статтею 13 Закону №2059 регламентується питання здійснення післяпроектного моніторингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону №2059 якщо це передбачено висновком з оцінки впливу на довкілля, суб`єкт господарювання забезпечує здійснення післяпроектного моніторингу з метою виявлення будь-яких розбіжностей і відхилень у прогнозованих рівнях впливу та ефективності заходів із запобігання забрудненню довкілля та його зменшення. Порядок, строки і вимоги до здійснення післяпроектного моніторингу визначаються у висновку з оцінки впливу на довкілля. За результатами післяпроектного моніторингу, за потреби, суб`єкт господарювання та уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган узгоджують вжиття додаткових заходів і дій із запобігання, уникнення, зменшення (пом`якшення), усунення, обмеження впливу господарської діяльності на довкілля.

Якщо під час провадження господарської діяльності, щодо якої здійснювалася оцінка впливу на довкілля, виявлено значний негативний вплив цієї діяльності на життя і здоров`я населення чи довкілля та якщо такий вплив не був оцінений під час здійснення оцінки впливу на довкілля та/або істотно змінює результати оцінки впливу цієї діяльності на довкілля, рішення про провадження такої планованої діяльності за рішенням суду підлягає скасуванню, а діяльність - припиненню (ч. 2 ст. 13).

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, у разі звернення за новим рішенням про провадження планованої діяльності процедура оцінки впливу на довкілля здійснюється повторно, з урахуванням виявленої інформації, у порядку, визначеному статтями 1-10, 14 цього Закону (ч. 3 ст. 13).

При цьому, суд зауважує, що розділом 6 оскаржуваного Висновку на суб`єкта господарювання покладено обов`язок проведення післяпроектного моніторингу.

Відтак, уповноважений орган має право ініціювати питання вжиття додаткових заходів щодо обмеження впливу, а в разі спричинення значного негативного впливу ініціювати судовий процес щодо зупинення діяльності та скасування рішення про таку діяльність, якщо після початку реалізації планової діяльності за наслідками післяпроектного моніторингу будуть встановлені відхилення від прогнозованого рівня впливу на довкілля. Водночас законодавство передбачає можливість внести зміни до висновку з ОВД, а не скасовувати його, якщо є розбіжності в планових заходах і розрахунках. Таке є можливим за рахунок того, що на етапі реалізації планової діяльності закон передбачає механізм контролю за параметрами впливу на довкілля та впливу на суб`єкта господарювання під час їх недотримання.

Також, суд наголошує, що в преамбулах Закону України «Про відходи», який втратив чинність та в Законі України «Про управління відходами» визначаються правові, організаційні, економічні засади діяльності щодо запобігання утворенню, зменшення обсягів утворення відходів, зниження негативних наслідків від діяльності з управління відходами, сприяння підготовці відходів до повторного використання, рециклінгу і відновленню з метою запобігання їх негативному впливу на здоров`я людей та навколишнє природне середовище.

Тобто, засади діяльності залишаються тими ж, а обов`язки суб`єкта господарювання суттєво не змінюються від зміни назви закону.

Відтак, вказані доводи прокурора у цій частині суд не приймає до уваги.

Також у позові прокурор зазначає, що обов?язок виконання екологічних умов планової діяльності, передбачених Висновком, встановлено за адресою Вінницька область, Вінницький район, територія Стрижавської селищної ради, тоді як планова діяльність здійснюватиметься на території Писарівської сільської ради Вінницького району, що фактично звільняє ТОВ "Житомиравтогазсервіс" від обов`язку виконання умов планової діяльності та нівелює мету оцінки впливу на довкілля щодо запобігання шкоді довкіллю, забезпеченню екологічної безпеки та охорони довкілля, то суд зазначає, що наявність інших документів що передували складанню оскаржуваного висновку, дають підстави стверджувати про наявність технічної описки в частині назви селищної ради, наявність якої не створює самостійної передумови для скасування такого Висновку.

Враховуючи наведене, під час розгляду справи судом встановлено, що в ході оцінки впливу на довкілля планованої діяльності відповідачем було дотримано процедури її здійснення та вимоги законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля, а також враховано результати участі громадськості в процедурі такої оцінки, а тому правові підстави для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля відсутні.

За приписами вимог п. 4 ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Враховуючи наведене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 02909909) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 37979894)

Відповідач: Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної військової адміністрації (вул. В. Порика, 29, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 43217456)

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомиравтогазсервіс» (вул. Толстого, 5, м. Коростень, Житомирська область, 11500, код ЄДРПОУ 32467503)

Суддя Дончик Віталій Володимирович