Постанова

від 10.09.2024 по справі 120/18580/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/18580/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дончик Віталій Володимирович

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

10 вересня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Мокрак С.А.,

прокурора: Зайцева Д.В,

представника відповідача: Хомеренчук Ю.О.,

представника третьої особи: Бляхарського Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної військової адміністрації, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомиравтогазсервіс" про скасування висновку з оцінки впливу на довкілля,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2023 року позивач, перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної військової адміністрації, у якому просив скасувати висновок з оцінки впливу на довкілля "Нове будівництво автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів за адресою: Вінницька область, Вінницький район на території Писарівської сільської ради (Вінницька об`єднана територіальна громада)" від 13.10.2023 року № 01-15-01/202352410707/1, який видано Управлінням розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної військової адміністрації Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомиравтогазсервіс".

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 23.05.2024 в задоволенні позову відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що під час розгляду справи судом встановлено, що в ході оцінки впливу на довкілля планованої діяльності відповідачем було дотримано процедури її здійснення та вимоги законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля, а також враховано результати участі громадськості в процедурі такої оцінки, а тому правові підстави для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля відсутні.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що висновок з оцінки впливу на довкілля "Нове будівництво автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів за адресою: Вінницька область, Вінницький район на території Писарівської сільської ради (Вінницька об`єднана територіальна громада)" від 13.10.2023 року № 01-15-01/202352410707/1 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки останній містить ряд недостовірних відомостей та висновків у розділах впливу на водне середовище, на об`єкти природно-заповідного фонду, про поводження з відходами, впливу шуму та вібрації на довкілля, а також екологічні умови провадження планової діяльності, які суперечать вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища та про оцінку впливу на довкілля.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає, що процедура оцінки впливу на довкілля була розпочата 26 травня 2023 року шляхом оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля (реєстраційний номер справи в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (далі Реєстр) 202352410707)

Оголошення про початок громадського обговорення звіту з ОВД опубліковано суб`єктом господарювання у газетах «Вінничина» від 09 серпня 2023 року №32 (23629) та «Подільська Зоря» від 10 серпня 2023 року №32 (8975) , а також розміщено на дошках оголошень в громадських місцях, фактом підтвердження чого є фотофіксація. Також звіт з ОВД розміщено за адресами : - вул. Соборна, 59, м.Вінниця, (у приміщенні Вінницької міської ради); - вул. Василя Порика, 29, м.Вінниця, кімната 212 (у приміщені Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької ОВА).

Громадське обговорення звіту з ОВД тривало 25 робочих днів - з 16 серпня 2023 року по 19 вересня 2023 року. Пропозицій та зауважень від громадськості не надходило. За результатами громадських обговорень звіту з ОВД складено звіт про громадські обговорення планованої діяльності оприлюднений 13 жовтня 2023 року, зауваження та пропозиції громадськості до планованої діяльності оприлюднено у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля 26 червня 2023 року, а не 03 листопада 2023 року, як зазначив прокурор у позовній заяві.

Після завершення процедури громадського обговорення Звіту з ОВД, Управлінням розвитку територій та інфраструктури Вінницької ОВА видано Висновок з оцінки впливу на довкілля від 13 жовтня 2023 року №01-15-01/202352410707/1 та Звіт про громадське обговорення від 13 жовтня 2023 року №01.15.01/202352410707/2.

Порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку. Жодна з перерахованих підстав не була порушена відповідачем згідно ст. 12 Закону №2059.

Щодо доводів прокурора про недостовірність, на його думку, відомостей у розділі «Вплив шуму та вібрацій» зазначає, що судом першої інстанції було проаналізовано та враховано при прийнятті рішення всі подані докази та пояснення сторін. Таким чином, зроблено висновок про безпідставні доводи прокурора щодо негативного впливу шуму та вібрації на здоров`я людей.

Звертає увагу, що територія планованої діяльності не входить в межі об`єкту природно-заповідного фонду «Алея вікових лип» та в межі його охоронної зони яка становить 10 м.

Також зазначає, що відповідно до містобудівної документації та Детального плану території обмеженого автошляхом категорійного значення М30, ставком та вулицею Миру в с.Щітки, затвердженого Рішенням Вінницької міської ради від 25.08.2023 року №1838 прибережна захисна смуга для ставка площею 13,1 га біля с.Щітки на річці Вінничанка встановлена 25 м.

Зазначає, що в преамбулах Закону України «Про відходи», який втратив чинність та в Законі України «Про управління відходами» визначаються правові, організаційні, економічні засади діяльності щодо запобігання утворенню, зменшення обсягів утворення відходів, зниження негативних наслідків від діяльності з управління відходами, сприяння підготовці відходів до повторного використання, рециклінгу і відновленню з метою запобігання їх негативному впливу на здоров`я людей та навколишнє природне середовище. Тобто, засади діяльності залишаються тими ж, а обов`язки суб`єкта господарювання суттєво не змінюються від зміни назви закону.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Представник відповідача та третьої особи заперечували проти задоволення апеляційної скарги позивача та просили суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 26.05.2023 року ТОВ "Житомиравтогазсервіс" розпочато процедуру оцінки впливу на довкілля шляхом оприлюднення повідомлення про плановану діяльність "Автозаправний комплекс (АЗК) з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів та автомобільним газозаправним пунктом (АГЗП)" на території Писарівської сільської ради (Вінницька об`єднана територіальна громада", яка підлягає оцінці впливу на довкілля (реєстраційний номер справи в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля - 202352410707, https://eia.menr.gov.ua/uk/case/id-10707).

У період з 16.08.2023 року по 19.09.2023 року ТОВ "Житомиравтогазсервіс" проведено громадське обговорення Звіту з оцінки впливу на довкілля тривалістю 25 робочих днів.

За результатами громадських обговорень звіту з оцінки впливу на довкілля складено звіт про громадські обговорення планованої діяльності, який оприлюднений 13.10.2023 року у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля.

Після завершення процедури громадського обговорення Звіту з оцінки впливу на довкілля, Управлінням розвитку територій та інфраструктури Вінницької ОВА видано Висновок з оцінки впливу на довкілля "Нове будівництво автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів за адресою: Вінницька область, Вінницький район на території Писарівської сільської ради (Вінницька об`єднана територіальна громада)" від 13.10.2023 року № 01-15-01/202352410707/1 та Звіт про громадське обговорення від 13.10.2023 року №01.15.01/202352410707/2.

Вважаючи вказаний висновок таким, що підлягає скасуванню, оскільки містить ряд недостовірних відомостей та висновків, перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, на підставі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлено Законом України від 23.05.2017 року №2059 "Про оцінку впливу на довкілля" (із змінами і доповненнями) (далі - Закон № 2059).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2059-VIII оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає комплекс заходів з оцінки впливу на довкілля .

У відповідності до абзацу 1 частини 1 статті 3 Закону № 2059-VIII, здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Приписами частини 3 статті 3 Закону № 2059-VIII передбачено, що друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає, в тому числі: зберігання та переробка вуглеводневої сировини (газу природного, газу сланцевих товщ, газу, розчиненого у нафті, газу центрально-басейнового типу, газу (метану) вугільних родовищ, конденсату, нафти, бітуму нафтового, скрапленого газу); поверхневе та підземне зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше.

Відповідно до частин 1 - 5 статті 9 Закону, уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.

Звіт з оцінки впливу на довкілля та надана суб`єктом господарювання інша документація, необхідна для оцінки впливу на довкілля, є відкритими (з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті) і надаються уповноваженим органом, органом місцевого самоврядування та суб`єктом господарювання для ознайомлення. Доступ до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої наданої суб`єктом господарювання документації щодо планованої діяльності забезпечується шляхом їх розміщення у місцях, доступних для громадськості у приміщеннях уповноваженого органу, органу місцевого самоврядування відповідної адміністративно-територіальної одиниці, яка може зазнати впливу планованої діяльності, у приміщенні суб`єкта господарювання та, додатково, може розміщуватися в інших загальнодоступних місцях, визначених суб`єктом господарювання. Громадськості надається можливість робити копії (фотокопії) та виписки із зазначеної документації, а також можливість ознайомлення з інформацією за місцем розміщення.

Згідно з ч. 5, 6, 7 ст. 5 Закону №2059, повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оприлюднюється уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженим центральним органом у порядку та спосіб, визначені статтею 4 цього Закону, протягом трьох робочих днів з дня надходження.

Відповідно до ст. 6 Закону України, суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.

Суб`єкт господарювання подає звіт з оцінки впливу на довкілля та оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля в письмовій формі на паперових носіях та в електронному вигляді, а також визначену суб`єктом господарювання іншу додаткову інформацію, необхідну для розгляду звіту, за місцем провадження планованої діяльності уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу.

Доступ громадськості до звіту з оцінки впливу на довкілля забезпечується в порядку, передбаченому статтею 4 цього Закону.

Отже, Законом №2059 визначено такі основні етапи, що передують Висновку з оцінки впливу на довкілля: громадські обговорення планової діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля; формування за наслідками громадських слухань зауважень та пропозицій, які мають бути відображені у Звіті з оцінки впливу на довкілля; громадські слухання Звіту з оцінки впливу на довкілля.

Як встановлено судом першої інстанції, 26.05.2023 року ТОВ "Житомиравтогазсервіс" розпочато процедуру оцінки впливу на довкілля шляхом оприлюднення повідомлення про плановану діяльність "Автозаправний комплекс (АЗК) з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів та автомобільним газозаправним пунктом (АГЗП)" на території Писарівської сільської ради (Вінницька об`єднана територіальна громада", яка підлягає оцінці впливу на довкілля (реєстраційний номер справи в Реєстрі 202352410707).

13.10.2023 в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля оприлюднено Висновок з оцінки впливу на довкілля "Нове будівництво автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів за адресою: Вінницька область, Вінницький район на території Писарівської сільської ради (Вінницька об?єднана територіальна громада)" від 13.10.2023 №01-15-01/202352410707/1 та Звіт про громадське обговорення від 13.10.2023 №01.15.01/202352410707/2.

Висновок з оцінки впливу на довкілля від 13.10.2023у №01-15-01/202352410707/1 містить інформацію про : вплив на атмосферне повітря; вплив шуму та вібрації на довкілля; вплив світлового, теплового, радіаційного та електромагнітного забруднення; вплив на водне середовище; вплив на ґрунти та надра; поводження з відходами; вплив на рослинний і тваринний світ, території та об`єкти природно-заповідного фонду; вплив на клімат і мікроклімат; вплив на соціальне та техногенне середовище; кумулятивний вплив; екологічні умови провадження планової діяльності.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо доводів прокурора про недостовірність відомостей у висновку з оцінки впливу на довкілля, а саме - у розділі "Вплив шуму та вібрації на довкілля", колегія суддів враховує наступне.

Так, під час аналізу Звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності "Нове будівництво автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів за адресою: Вінницька область, Вінницький район на території Писарівської сільської ради (Вінницька об`єднана територіальна громада)" уповноваженим територіальним органом виявлено, що найближча житлова забудова розташована на відстані 392 м в південно-західному напрямку. В той же час, розрахунок еквівалентного рівня шуму здійснено на відстані 470 м в південно-східному напрямку.

При цьому, питання захисту територій, будинків та споруд від шуму регулюється відповідними гігієнічними нормативами, зокрема ДБН В.1.1-31:2013 "Захист територій, будинків і споруд від шуму", затвердженими Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.12.2013 року №630, додатком 16 ДСП 173.96 "Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів", затвердженими Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 року №173, а також Державними санітарними нормами допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови, затвердженими Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 22.02.2019 року №463.

Санітарні норми допустимого рівня звуку на території прилеглої житлової забудови приведені в ДСП 173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів» (додаток №16 ДСП 173-96) та затверджені наказом № 463 від 22.02.2019 року Міністерства охорони здоров`я "Про затвердження Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови" для інтервалів часу "день" з 8.00 до 22.00 і "ніч" з 22.00 до 8.00.

Джерелами шуму на будівельному майданчику є робота будівельної спецтехніки та вантажного автотранспорту, що будуть задіяні на будівництві. Характеристикою джерел з непостійними акустичними характеристиками є еквівалентні та максимальні рівні звуку (LAekв, LAмакс) промислових джерел з постійними акустичними характеристиками.

Відповідно до діючих санітарних норм і правил рівень виробничого шуму нормується для приміщень житлових та громадських будинків і на території житлової забудови. На підставі даних ситуаційної карти-схеми, публічної кадастрової карти, натурного візуального обстеження встановлено, що найменша відстань від межі земельної ділянки під розміщення планованого об`єкту до найближчої житлової забудови складає 392 м в південно-західному напрямку.

Згідно звіту з оцінки впливу на довкілля планової діяльності, розрахунок шумового забруднення проведено згідно ДБН В.1.1-31:2013 "Захист території, будинків і споруд від шуму". Відповідно до розрахунків сумарний еквівалентний рівень шуму, з урахуванням роботи будівельної спецтехніки та вантажного автотранспорту, дорівнює 91 дБА.

В результаті розрахунків обчислені значення рівнів шуму у контрольній точці на межі житлової забудови, значення становлять: на межі житлового будинку на відстані 392 м рівень шуму становитиме - 46.53 дБА. при допустимому значені для денного часу доби - 55 дБА. При цьому, виконання робіт передбачене виключно у денний час доби та у відповідності до ДБНА.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва".

Таким чином, виконання будівельних робіт не призведе до понаднормативного шумового навантаження та не впливатиме на здоров`я людей.

Крім того, суд першої інстанції зазначає, що допустимим рівнем звукового тиску для житлових і соціальних забудівель і їх територій під час функціонування автозаправного комплексу є 45 дБА, та підтверджує, що рівень шуму та вібрацій не створюватиме шкоди й небезпеки для здоров`я населення та відповідає встановленим нормам.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що доводи прокурора про негативний впливу шуму та вібрацій на здоров`я людей є безпідставними. При цьому, розрахунок еквівалентного рівня шуму до найближчої житлової забудови на відстані 470 м. в південно-східному напрямку замість 392 м в південно-західному напрямку, за умови дотримання допустимих рівнів шуму та вібрацій, не свідчить про недостовірність відомостей викладених у висновку з оцінки впливу на довкілля.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо доводів прокурора, що нормативна ширина прибережної захисної смуги водного об`єкту, який знаходиться в безпосередній близькості до запланованого до будівництва об`єкту, згідно зі ст. 88 Водного кодексу України, становить 50 м., колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до ст. 88 Водного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм. Для цього в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період), зокрема, шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів.

Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Судом першої інстанції встановлено, що до категорії "Малі річки України" віднесено річки (водотоки) з площею басейнів водозбору не більше 2000 км2, або довжина яких не перевищує 100 км. Класифікація річок України залежно від водозбірної площі басейну на великі, середні та малі здійснюється згідно зі ст. 79 Водного кодексу України.

Зокрема, річка Вінничка (охоронна зона захисної смуги якої межує з земельними ділянками для будівництва АЗК) є лівою притокою Південного Бугу. Площа водозбору річки становить 48,2 км2. Її довжина у межах Вінниці складає 4,3 км. На території міста річка приймає по дві правих та лівих притоки. Довжина однієї з правих приток (р. Скакунка) - 2,3 км, іншої - 1,2 км. Довжина однієї із лівих приток Віннички - 1,7 км, у межах Вінниці - 1,5 км. Найдовша притока Віннички - це одна з її лівих приток, довжиною 4,5 км (у межах міста - 3,4 км). Вона приймає 3 притоки-струмки довжиною 800, 400 та 800 м.

При цьому, згідно Концепції розвитку малих річок Вінниці 2035, яку розроблено КП "Інститут розвитку міст", р. Вінничка є малою річкою.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, річка Вінничка є малою річкою, а отже її захисна смуга, згідно положень ст. 88 Водного кодексу України, становить 25 м., а тому доводи прокурора в цій частині є необґрунтованими. Одночасно, не знайшли свого доказового підтвердження твердження прокурора, що рівень крутизни схилу річки Вінничка перевищує 3 градуси, а відтак підлягає врахуванню коефіцієнт подвійності ширини прибережено захисної смуги.

Крім того, відповідно до п. 7 Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 №1026, суб`єкт господарювання наділений правом подати уповноваженому центральному органу або уповноваженому територіальному органу будь-яку іншу додаткову інформацію, необхідну для розгляду звіту з оцінки впливу на довкілля.

Зокрема, 18.09.2023 у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля суб`єктом господарювання оприлюднено додаткову інформацію, а саме рішення Вінницької міської ради 36-ї сесії 8 скликання від 25.08.2023 року №1838 "Про затвердження Детального плану території, обмеженої автошляхом категорійного значення М30, ставком та вулицею Миру в с. Щітки".

Затверджені вказаним рішенням містобудівна документація та Детальний план території вказують, що для ставка, площа 13,1 га, біля с. Щітки на річці Вінничка, встановлено прибережну захисну смугу, яка становить 25 м.

При цьому, визначення прибережної захисної смуги входить до переліку питань, які визначаються детальним планом території відповідно до п. 11 ст. 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Крім того, згідно генерального плану забудови та викопіювання з плану зонування села Вінницькі Хутори, автозаправний комплекс не входить до прибережної смуги водного об`єкту та не межує з цією смугою, а тому розміщення автозаправного комплексу та його функціонування у майбутньому не порушуватиме правовий режим водоохоронних зон та прибережних захисних смуг поверхневих водних об`єктів.

Щодо доводів прокурора, що у розділі "Вплив на рослинний і тваринний світ, території та об`єкти природно-заповідного фонду" не зазначено про безпосередньо близьке розташування об`єкта природно-заповідного фонду "Алея вікових лип" до запланованого до будівництва об`єкта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно із ч. 4 ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Об`єкт природно-заповідного фонду "Алея вікових лип" є ботанічною пам`яткою природи місцевого значення, яка створена рішення Вінницького обласного виконавчого комітету від 29.08.1984 року № 371. Її загальна площа становить 140 га, а сам об`єкт простягається на 140 км від с. Дяківці Літинського району через м. Вінниця до м. Тульчин. Вказана пам`ятка знаходиться в користуванні та обслуговуванні Служби автомобільних доріг України у Вінницькій області (нині - Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області).

З метою забезпечення режиму охорони та збереження пам`ятки, Міністерством екології та природних ресурсів України оформлено охоронне зобов`язання на ботанічну пам`ятку природи місцевого значення "Алея вікових лип", яке зареєстроване в Державному управлінні екології та природних ресурсів у Вінницькій області № 197/555 БПМ від 20.05.2003 року.

Згідно змісту охоронного зобов`язання № 197/555 БПМ від 20.05.2003 року, на заповітній території забороняється, зокрема, будь-яке будівництво і прокладання підземних комунікацій ближче за 2.5 м. від окремих дерев та межах визначених ділянок.

Також встановлено, що Постановою Вінницької обласної ради від 29.04.1999 року "Про зміни мережі територій та об`єктів природно-заповідного фонду області" визначено, що для територій та об`єктів, що не увійшли до переліку заповідних територій та об`єктів загальнодержавного значення, навколо яких встановлюється охоронна зона, але знаходяться в реєстрі природно-заповідного фонду, встановлено 10 метрову охоронну зону за рахунок прилеглої території.

Таким чином, оскільки природно-заповідний фонд "Алея вікових лип" не увійшов до переліку заповідних територій та об`єктів загальнодержавного значення навколо яких встановлено охоронну зону, охорона зона природно-заповідного фонду "Алея вікових лип" складає 10 метрів за рахунок прилеглої території якщо сукупність дерев та 2,5 м від окремо стоячого дерева.

Такий висновок підтвердив в судовому засіданні суду першої інстанції допитаний в якості свідка ОСОБА_1 , провідний інженер відділу ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг, штучних споруд та безпеки автомобільних доріг Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області. Також, свідок у судовому засіданні повідомив, що територія майданчика автозаправного комплексу не відноситься до об`єктів природно-заповідного фонду. Пам`ятка "Алея вікових лип" та її охорона зона не перетинаються із земельними ділянками, на якій розміщений АЗК.

Отже, територія планової діяльності автозаправного комплексу не відноситься до об`єктів природно-заповідного фонду, відповідно до кадастрових номерів земельних ділянок, планована діяльність здійснюватиметься без порушення меж об`єкту природно-заповідного фонду "Алея вікових лип" та меж охоронної зони цього об`єкту.

Таким чином, відсутність у звіті з оцінки впливу на довкілля планової діяльності "Нове будівництво автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів за адресою: Вінницька область, Вінницький район на території Писарівської сільської ради (Вінницька об`єднана територіальна громада)" інформації про дослідження об`єкту природно-заповідного фонду "Алея вікових лип", за умови додержання меж об`єкту природно-заповідного фонду та меж охоронної зони цього об`єкту, не свідчить про недостовірність відомостей викладених у висновку з оцінки впливу на довкілля.

Доводи прокурора про те, що комплекс обов`язкових для виконання умов Висновку щодо охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки під час виконання підготовчих і будівельних робіт, перелік яких викладено у розділі «Екологічні умови провадження планової діяльності», не відповідає вимогам чинного законодавства, що унеможливлює їх додержання та виконання суб`єктом господарювання під час провадження планової діяльності, зокрема Закону України «Про відходи», який втратив чинність у зв`язку із набуттям чинності Закону України «Про управління відходами», колегія суддів вважає необґрунтованими оскільки обов`язки суб`єкта господарювання суттєво не змінюються від зміни назви закону.

Так, в преамбулах Закону України «Про відходи», який втратив чинність та в Законі України «Про управління відходами» визначаються правові, організаційні, економічні засади діяльності щодо запобігання утворенню, зменшення обсягів утворення відходів, зниження негативних наслідків від діяльності з управління відходами, сприяння підготовці відходів до повторного використання, рециклінгу і відновленню з метою запобігання їх негативному впливу на здоров`я людей та навколишнє природне середовище.

Разом з тим, статтею 13 Закону №2059 регламентується питання здійснення післяпроектного моніторингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону №2059 якщо це передбачено висновком з оцінки впливу на довкілля, суб`єкт господарювання забезпечує здійснення післяпроектного моніторингу з метою виявлення будь-яких розбіжностей і відхилень у прогнозованих рівнях впливу та ефективності заходів із запобігання забрудненню довкілля та його зменшення. Порядок, строки і вимоги до здійснення післяпроектного моніторингу визначаються у висновку з оцінки впливу на довкілля. За результатами післяпроектного моніторингу, за потреби, суб`єкт господарювання та уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган узгоджують вжиття додаткових заходів і дій із запобігання, уникнення, зменшення (пом`якшення), усунення, обмеження впливу господарської діяльності на довкілля.

Якщо під час провадження господарської діяльності, щодо якої здійснювалася оцінка впливу на довкілля, виявлено значний негативний вплив цієї діяльності на життя і здоров`я населення чи довкілля та якщо такий вплив не був оцінений під час здійснення оцінки впливу на довкілля та/або істотно змінює результати оцінки впливу цієї діяльності на довкілля, рішення про провадження такої планованої діяльності за рішенням суду підлягає скасуванню, а діяльність - припиненню (ч. 2 ст. 13).

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, у разі звернення за новим рішенням про провадження планованої діяльності процедура оцінки впливу на довкілля здійснюється повторно, з урахуванням виявленої інформації, у порядку, визначеному статтями 1-10, 14 цього Закону (ч. 3 ст. 13).

Як вірно зауважує суд першої інстанції, розділом 6 оскаржуваного Висновку на суб`єкта господарювання покладено обов`язок проведення післяпроектного моніторингу.

Тобто, уповноважений орган має право ініціювати питання вжиття додаткових заходів щодо обмеження впливу, а в разі спричинення значного негативного впливу ініціювати судовий процес щодо зупинення діяльності та скасування рішення про таку діяльність, якщо після початку реалізації планової діяльності за наслідками післяпроектного моніторингу будуть встановлені відхилення від прогнозованого рівня впливу на довкілля. Водночас законодавство передбачає можливість внести зміни до висновку з ОВД, а не скасовувати його, якщо є розбіжності в планових заходах і розрахунках. Таке є можливим за рахунок того, що на етапі реалізації планової діяльності закон передбачає механізм контролю за параметрами впливу на довкілля та впливу на суб`єкта господарювання під час їх недотримання.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що під час розгляду справи судом встановлено, що в ході оцінки впливу на довкілля планованої діяльності відповідачем було дотримано процедури її здійснення та вимоги законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля, а також враховано результати участі громадськості в процедурі такої оцінки, а тому правові підстави для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля відсутні.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 11 вересня 2024 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.