Рішення

від 03.06.2024 по справі 380/11422/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2024 рокусправа № 380/11422/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства СОФІЯБУДІНВЕСТ до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

товариство з обмеженою відповідальністю СОФІЯБУДІНВЕСТ (далі позивач, ТОВ СОФІЯБУДІНВЕСТ) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Львівській області, а саме:

-податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Львівській області від 4 квітня 2023 року № 5939/13-01-07-04, яким встановлено порушення п. 188.1 ст. 188; п. 189.1 ст.189; п.198.5 б ст. 198; п. 200.1, п. 200.4 ст. 200; абзацу 11 п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу та зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2022 року в розмірі 560 624 грн;

-податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 4 квітня 2023 року № 5940/13-01-07-04, яким встановлено порушення п. 188.1 ст. 188; п. 189.1 ст. 189; п. 198.5 б ст. 198; п. 200.1, п. 200.4 ст. 200; абзацу 11 п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу, в результаті чого підприємством завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, всього у сумі 677 245 грн, в т.ч. за серпень 2020 року - у сумі 677 245 грн, та застосовано штрафну санкцію у розмірі 169 311,25 грн;

-податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Львівській області від 4 квітня 2023 року № 5943/13-01-07-04, яким попереджено про необхідність скласти та/або зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування у строк, визначений пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України застосовано штраф в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3 400 грн за кожен період, в якому в якому вчинено порушення, у сумі тридцять тисяч шістсот гривень 00 коп;

-податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 10 січня 2023 року №423/13-01-07-04, яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п. 201.10 статті 201 та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України застосовано штраф у розмірі 10 % у сумі 79 018,56 грн;

-податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 10 січня 2023 року № 420/13-01-24-10, яким встановлено порушення пп. "е" 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст.164, п. 167.1 ст.167, пп. 168.1.1 п. 168.1, ст. 168 Податкового кодексу України - з отриманих фізичними особами доходів у формі додаткового блага не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 9 212,02 грн;

-податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 10 січня 2023 року №422/13-01-24-10, яким встановлено порушення 1.6 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX, п.п. е 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу - з отриманих фізичними особами доходів у формі додаткового блага не утримано військовий збір в сумі 767,67 грн;

-податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 10 січня 2023 року № 424/13-01-24-10, яким встановлено порушення п. 51.1 ст. 51 та ч. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України - не відображено суму доходів у вигляді додаткового блага в поданому податковому розрахунку за формою № 1-ДФ за III кв. 2022 року, у зв`язку з чим застосовано штрафну санкцію в сумі 1 020 грн.

Ухвалою судді від 29.05.2023 позовну заяву приватного підприємства СОФІЯБУДІНВЕСТ залишено без руху.

Ухвалою від 12.06.2023 суддя відкрила провадження у справі та призначила справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 29.11.2023 суд відмовив у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду; задовольнив клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду; визнав причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновив товариству з обмеженою відповідальністю СОФІЯБУДІНВЕСТ строк звернення до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 29.11.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Головне управління ДПС у Львівській області в період із 28.10.22 по 07.11.22 року провело документальну позапланову перевірку ТОВ «Софіябудінвест» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 27.10.2022, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 27.10.2022. За результатами даної перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у Львівській області складено акт від 14.11.2022 № 14808/13-01-07-04/39413302. На підставі акта перевірки винесені податкові повідомлення-рішення від 10.01.2023 року №420/13-01-24-10, №422/13-01-24-10, №423/13-01-24-10, №424/13-01-24-10 та від 04.04.2023 р. № 5939/13-01-07-04, № 5940/13-01-07-04, № 5943/13-01-07-04. Позивач вважає, що прийняті відповідачем податкові повідомлення - рішення є незаконними, необґрунтованими, суперечать чинному законодавству України, а тому підлягають скасуванню.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 20.09.2023 (вх. № 71692), у якому зазначає, що перевіркою ТОВ «Софіябудінвест» встановлено порушення п.189.1 ст.189, п.198.5«б» ст.198 ПК України (внаслідок не включення до бази оподаткування з ПДВ вартості квартир, операції з продажу яких, звільнено від оподаткування відповідно до статті 197 ТОВ «Софіябудінвест») занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 237 869 грн. Актом перевірки також встановлено, що ТОВ «Софіябудінвест» порушено термін реєстрації податкових накладних: № 25 від 14.01.2022 та № 24 від 26.01.2022, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (06.06.2022, з порушенням терміну реєстрації в ЄРПН, визначеного п. 201.10 ст. 201 ПК України, на загальну суму ПДВ 790 185,60 грн. Також ТОВ «Софіябудінвест» на порушення п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу реалізовано готову продукцію (квартири, нежитлові підвальні приміщення, приміщення, офіси) за цінами, нижчими від звичайної ціни та не нараховані податкові зобов`язання з ПДВ відповідно до абзацу 11 п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу виходячи з бази оподаткування, визначеної до статей 188 і 189 Податкового кодексу, розрахованих виходячи з перевищення звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання, на загальну суму ПДВ 398 741 грн, в тому числі за січень 2019 в сумі 2 786 грн, за лютий 2019 в сумі 4 921 грн, за березень 2019 в сумі 190 952 грн, за жовтень 2021 в сумі 173 113 грн, за січень 2022 в сумі 15 293 грн, за серпень 2022 в сумі 11 676 грн.

У судовому засіданні 17.04.2024 суд заслухав вступну промову представника позивача, представника відповідача, дослідив письмові докази та перейшов до письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

ТОВ СОФІЯБУДІНВЕСТ зареєстроване як юридична особа, основний вид економічної діяльності 41.10 Організація будівництва будівель.

Головне управління ДПС у Львівській області провело позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ СОФІЯБУДІНВЕСТ податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 27.10.2022, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 27.10.2022, за результатами перевірки складений акт від 14.11.2022 № 1480/13-01-07-04.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

-П(С)БО 15; п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134; п.135.1 ст.135; п.137.1 ст. 137; пп.140.4.2 п. 140.4 ст.140 Податкового кодексу, в результаті чого підприємством за період з 01.01.2017 по 31.12.2021 завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за 2021 рік у сумі 2 125 340 грн;

-п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189; п.198.5 „б ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст.200, абзацу 11 п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу, в результаті чого підприємством за період з 01.01.2017 по 30.09.2022 завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) за вересень 2022 року у сумі 760 706 грн та завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, всього у сумі 875 904 грн, в т.ч. за серпень 2020 року - у сумі 875 904 грн;

-п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу - підприємством несвоєчасно зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму ПДВ 790 185.60 грн;

-п.201.10 ст.201 Податкового кодексу - підприємством не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму ПДВ 1 636 610 грн.;

-пп. "е" 164.2.17 п. 164.2, п.164.5 ст.164, п. 167.1 ст. 167, пп.168.1.1 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу - підприємством не утримано та не перераховано податок на доходи фізичних осіб з виплати доходів у формі додаткового блага за період з 01.01.2017 по 27.10.2022 в сумі 9 212.02 грн;

-пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX пп. "е" 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу - підприємством не утримано та не перераховано до бюджету військовий збір з виплат доходів у формі додаткового благ а за період з 01.01.2017 по 27.10.2022 в сумі 767.67 грн;

-п. 51.1 ст. 51 та ч. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу - підприємство не відобразило, в поданому податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за ІІІ квартал 2022 року доходів у вигляді додаткового блага.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідач прийняв:

- податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Львівській області від 04.04.2023 № 5939/13-01-07-04, яким встановлено порушення п. 188.1 ст. 188; п. 189.1 ст.189; п.198.5 б ст.198; п. 200.1, п. 200.4 ст. 200; абзацу 11 п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу та зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2022 року в розмірі 560 624 грн;

-податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 04.04.2023 № 5940/13-01-07-04, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 169 311,25 грн;

-податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Львівській області від 04.04.2023 № 5943/13-01-07-04, яким попереджено про необхідність скласти та/або зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування у строк, визначений пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України, застосовано штраф в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3 400 грн за кожен період, в якому вчинено порушення, у сумі тридцять тисяч шістсот гривень 00 коп;

-податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 10 січня 2023 року №423/13-01-07-04, яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п. 201.10 статті 201 та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України застосовано штраф у розмірі 10 % у сумі 79 018,56 грн;

-податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 10 січня 2023 року № 420/13-01-24-10, яким встановлено порушення пп. "е" 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст.164, п. 167.1 ст.167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України - з отриманих фізичними особами доходів у формі додаткового блага не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 9 212,02 грн;

-податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 10 січня 2023 року №422/13-01-24-10, яким встановлено порушення 1.6 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX, пп. е 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу - з отриманих фізичними особами доходів у формі додаткового блага не утримано військовий збір в сумі 767,67 грн;

-податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 10 січня 2023 року № 424/13-01-24-10, яким встановлено порушення п. 51.1 ст. 51 та ч. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України - не відображено суму доходів у вигляді додаткового блага в поданому податковому розрахунку за формою № 1-ДФ за III кв. 2022 року, у зв`язку з чим застосовано штрафну санкцію в сумі 1 020 грн.

Не погодившись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Щодо податкових повідомлень - рішень від 04.04.2023 № 5939/13-01-07-04, від 04.04.2023 № 5940/13-01-07-04, від 04.04.2023 № 5943/13-01-07-04, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Статтею 197 ПК України визначені операції, які звільняються від оподаткування.

Порядок оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання житла визначений пп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПК України відповідно до якого звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання житла (об`єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом.

У цьому підпункті перше постачання житла (об`єкта житлової нерухомості) означає:

а) першу передачу готового новозбудованого житла (об`єкта житлової нерухомості) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об`єкта житлової нерухомості) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об`єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв`язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.

У цьому підпункті перше постачання неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості означає першу передачу спеціального майнового права на відповідний об`єкт покупцю за договором купівлі-продажу неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості (перший продаж) від замовника будівництва/девелопера будівництва, за яким зареєстровано спеціальне майнове право на відповідний об`єкт.

Норми цього підпункту поширюються також на перший продаж дачних або садових будинків, а також будь-яких інших об`єктів власності, зареєстрованих згідно із законодавством як житло (об`єкт житлової нерухомості).

Операції з першого постачання доступного житла та житла, що будується із залученням державних коштів, звільняються від оподаткування.

За змістом статті 14 ПК України:

постачання товарів - це будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191);

постачання послуг - це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп.14.1.185).

Отже, пп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПК України встановлено спеціальні положення щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання житла (об`єктів житлового фонду).

Так, здійснюючи системний аналіз пп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПК України Верховний Суд у постанові від 28.04.2020 у справі № 814/4831/13-а, від 23.05.2022 у справі № 810/3116/18, від 22.06.2022 у справі № 826/19396/16, від 21.07.2022 у справі № 826/14391/16 дійшов висновку, що майнові права на нерухомість окремо від об`єкта власності (нерухомості) не існують і переходять покупцю в момент державної реєстрації права власності на нерухомість, а тому такі права можуть бути окремим об`єктом оподаткування лише при першому постачанні новозбудованого житла.

У вказаних рішеннях Верховний Суд висновував, що операцією з першого постачання житла слід вважати операцію з передачі права власності (оформлення правовстановлюючих документів) до першого власника такого житла, незалежно від джерел фінансування будівництва: чи за рахунок власних коштів підприємства забудовника, чи за рахунок учасників фонду фінансування будівництва, чи за кошти держателів облігацій. Така операція з першого постачання житла підлягає оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах.

Натомість, у випадку, коли після завершення будівництва правовстановлюючі документи на новозбудоване житло оформлюються на замовника, а пізніше згідно з договорами купівлі-продажу квартир з фізичними особами переоформлюються на таких фізичних осіб, операцією з першого постачання житла буде вважатись операція оформлення правовстановлюючих документів на замовника. Подальше переоформлення права власності на фізичних осіб у розумінні норм ПК України не буде вважатися операцією з першого постачання житла, а тому дана операція звільняється від оподаткування податком на додану вартість відповідно до статті 197 ПК України.

У судовому засіданні представники сторін не заперечували ту обставину, що ТОВ СОФІЯБУДІНВЕСТ на дату оформлення права власності на готове новозбудоване житло (об`єкт житлового фонду), як перший власник такого житла, нарахувало податок на додану вартість на загальних підставах за ставкою 20% як за операцію з першого постачання житла.

Водночас, згідно з актом перевірки на порушення п. 189.1 ст. 189 п. 198.5, «б» ст. 198 Податкового кодексу ТОВ «Софіябедінвест» (внаслідок невключення до бази оподаткування з ПДВ вартості квартир, операції з продажу яких, звільнено від оподаткування відповідно до статті 197 Податкового кодексу в сумі 6 189 346 грн) занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1237 869 грн, в тому числі за березень 2019 в сумі 46 581 грн, за квітень 2019 в сумі 221 381 грн, за травень 2019 в сумі 128 462 грн, за червень 2019 в сумі 230 237 грн, за вересень 2019 в сумі 50 584 грн, за листопад 2020 в сумі 81 187 грн, за квітень 2021 в сумі 61 376 грн, за липень 2022 в сумі 205 930 грн, за серпень 2022 в сумі 212 131 гривень.

Відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

За приписами пп. "б" п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).

Так, в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Софіябудінвест» є забудовником - замовником житлового комплексу за адресами: вул. Куліша, 36 у м. Львові, вул. Під Голоском, буд.19 Г у м. Львові та вул. Бучми А, 22 у м. Львові.

Після завершення будівництва правовстановлюючі документи на новозбудоване житло частково оформлялися на ТОВ «Софіябудінвест», у майбутньому згідно з договорами купівлі - продажу квартир з фізичними особами переоформлюються на таких фізичних осіб, та дана операція відображалася в Декларації з ПДВ, як звільнена від оподаткування податком на додану вартість відповідно до пп. 197.1.14, п. 197.1, ст. 197 ПК України.

Суд встановив, що ТОВ «Софіябудінвест» за період, що перевірявся здійснювало діяльність у сфері організації будівництва нерухомості (житлових та нежитлових приміщень) по вул. Куліша, 36, АДРЕСА_1 , по вул. Бучми,22 у м. Львові .

Позивач стверджує, що у ТОВ «Софіябудінвест» відсутні виробничі потужності для будівництва нерухомості власними силами. Для будівництва об`єктів житлового комплексу Товариство залучало підрядні організації, які надавали послуги (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження житла. Сплачуючи підрядним організаціям кошти за роботи та послуги зі спорудження житла. Товариством сплачено ПДВ, яке закладено у вартість робіт та матеріалів. При передачі результатів робіт від Підрядника до забудовника, що оформлюється відповідними актами прийому-передачі, відбулась подія постачання житла.

Суд звертає увагу, що в силу приписів пп. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПК України у разі, якщо забудовник самостійно не здійснював будівництво житла, а залучав до такого будівництва підрядника, тобто виступав замовником будівництва, то для цілей оподаткування ПДВ операція підрядника з постачання послуг із спорудження житла забудовнику є першим постачанням житла, яка оподатковується ПДВ за ставкою 20%.

Суд зауважує, що акт перевірки не містить інформації які послуги із спорудження житлового комплексу отримував позивач від своїх контрагентів та на які суми, а також які супутні послуги (облаштування водопостачання та водовідведення, монтаж електромережі та ліфтових систем, облаштування благосустрою та інші) та від яких контрагентів отримувало підприємство і на які суми.

Також відсутня будь-яка інформація про придбання позивачем товарів/матеріалів, використаних під час спорудження житла.

Податковий орган у ході проведення перевірки не досліджував питання ведення підприємством окремого обліку товарів/послуг, придбаних з ПДВ для використання, зокрема, в неоподатковуваних ПДВ операціях, та обставин того, чи придбані з ПДВ товари/послуги позивач використовував в оподатковуваних ПДВ операціях частково чи повністю, оскільки акт перевірки не містить такої інформації.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" архітектурна діяльність - діяльність по створенню об`єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування, забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері.

Тобто, процес спорудження (будівництва) будь-якого об`єкту, у тому числі житлового, включає усі етапи його зведення, починаючи від проектування та закінчуючи благоустроїм території, на якій зведений такий об`єкт. Отже, послугами зі спорудження житла є послуги, які надаються замовнику на всіх етапах його будівництва та забезпечують створення нового об`єкту.

Наданими позивачем первинними документами - довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, актами приймання виконаних робіт, банківськими виписками, платіжними дорученнями та договорами на виконання робіт і надання послуг підтверджується, що при будівництві житлового комплексу за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 були надані послуги зі спорудження житла іншими суб`єктами підприємницької діяльності.

Суд зазначає, що при здійсненні документальної позапланової виїзної перевірки, обставини щодо отримання позивачем від інших суб`єктів послуг зі спорудження житла при будівництві житлового комплексу та первинні документи, що їх підтверджують, відповідачем не встановлювались та не досліджувались, про що свідчить зміст акту перевірки від 14.11.2022 № 1480/13-01-07-04.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що податковим органом не доведено правомірності прийняття податкових повідомлень - рішень від 04.04.2023 № 5939/13-01-07-04, від 04.04.2023 № 5940/13-01-07-04, від 04.04.2023 № 5943/13-01-07-04.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 10.01.2023 №423/13-01-07-04, суд зазначає таке.

Положеннями п. 201.1 ст. 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що в період існування спірних правовідносин ПК України передбачений обов`язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Положеннями п.120-1.1 ст.120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1ПК України.

Разом із тим, згідно з п. 52-1підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Таким чином, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Суд зазначає, що у контексті застосування п. 52-1підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України правове значення має саме факт вчинення відповідного порушення, складом, якого, в даному випадку, є порушення строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день, а останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

Водночас, п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містить чітку вказівку на темпоральний критерій застосування - з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 10.12.2021 у справі №420/10367/20.

Однак, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», від 12.05.2022 №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пп. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості справляння податків і зборів.

Так, відповідно до пп. 69.1 п 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПК України, який застосовується з 27.05.2022, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Згідно пп. 69.11 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (в редакції на дату проведення перевірки) визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Тобто, Законом № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПК України, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до 27.05.2022 (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану»), за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.

Так, в ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що ТОВ «Софіябудінвест» порушені терміни реєстрації податкових накладних:

-податкова накладна від 14.01.2022 № 25, період січень 2022 року, зареєстрована 06.06.2022, 10 днів прострочення;

-податкова накладна від 26.01.2022 №24, період січень2022 року, зареєстрована 06.06.2022, 10 днів прострочення.

Суд наголошує, що податкові накладні були складені до 27.05.2022, тобто, у період дії вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Однак, реєстрація таких накладних була здійснена вже у період дії Закону №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, яким поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, у тому числі щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, за виключенням тих випадків, коли граничний термін їх реєстрації припадає на період з 24.02.2022 по 27.05.2022 (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану») за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування (за період з 24.02.2022 по 27.05.2022) в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.

Тобто судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач податкові накладні направив для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних після спливу граничних строків на реєстрацію таких.

У свою чергу, граничні терміни реєстрації жодної із зазначених у акті перевірки податкових накладних не підпадають під період звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію, що передбачений пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України у редакції Закону №2260-ІХ.

Суд зазначає, що особливістю операцій із реєстрації податкових накладних є їх тривалість у часі, а тому у даному випадку необхідно враховувати плинність та змінюваність законодавства, адже відправною точкою для притягнення до відповідальність платників податків за порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України є саме дата здійснення реєстрації податкових накладних, а не дата їх складання.

При цьому суд звертає увагу, що при здійсненні правозастосування, суд має комплексно та системно застосовувати законодавства, враховуючи при цьому мету (ціль) та завдання того чи іншого нормативно-правового акту.

Прийнявши Законом №2260-ІХ зміни до підп. 69.2 п 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, законодавець переслідує мету унормування саме особливостей операцій із реєстрації податкових накладних, що є тривалими у часі, а надто за умови попередньої дії вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину.

Отже, підсумовуючи наведене вище, слід прийти до висновку, що позивачем порушено терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за що, починаючи з 27.05.2022, підлягало притягненню до фінансової відповідальності відповідно до положень п. 120-1.1 ст. 120-1ПК України.

Перевіривши розрахунок штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, суд вважає, що кількість днів прострочення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН розрахована відповідачем правильно.

Наказом Міністерства фінансів України № 225 від 29.07.2022 з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Відповідно до п.1 розділу ІІ цього Порядку підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є:

1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації;

2) неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації;

3) використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;

4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов`язків);

5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов`язана з такими обставинами:

посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;

юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.

6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями російської федерації;

7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

Згідно з п. 3 розділу ІІ вказаного Порядку у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Заява має містити: повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); податкову адресу платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається заява; дату подання заяви; чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов`язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів; вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ); які саме податкові обов`язки не мав / не має можливості виконати платник податків; інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов`язки, або інформацію щодо обставин, пов`язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією Російської Федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями Російської Федерації; підписи платника податку - фізичної особи або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За наявності інших документів, інформації, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок, платники податків - юридичні особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, надають такі документи (копії документів).

Наказом Міністерства фінансів України № 225 від 29.07.2022 затверджено також Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента.

Аналіз вказаних положень свідчить про те, що для звільнення платника від виконання податкових обов`язків, обставини неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку повинні бути реальними та об`єктивними, а не формальними. При цьому, неможливість своєчасно виконати податкові обов`язки має бути безпосередньо пов`язана із обставинами, спричиненими дією воєнного або надзвичайного стану та виключно у зв`язку з настанням підстав, визначених п.1 розділу ІІ зазначеного Порядку.

Сам лише факт введення воєнного стану на території України, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме військова агресія проти України, яка стала підставою для його введення, вплинула на спроможність суб`єкта господарювання своєчасно виконати податковий обов`язок, не може слугувати безумовною підставою для визнання неможливості платником податків виконувати податковий обов`язок.

Заява щодо неможливості виконання свого податкового обов`язку згідно з наведеним Порядком від ТОВ «Софіябудінвест» відсутня.

Тому суд дійшов висновку, що оскаржене податкове повідомлення-рішення від 10.01.2023 № 423/13-01-07-04 прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, є правомірним.

Щодо податкових повідомлень - рішень від 10.01.2023 № 420/13-01-24-10, від 10.01.2023 №422/13-01-24-10, від 10.01.2023 № 424/13-01-24-10, суд зазначає таке.

Розділом IV Податкового кодексу України регламентовано порядок оподаткування податком з доходів фізичних осіб, визначено хто є платниками такого податку, що є об`єктами оподаткування.

Згідно з п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Об`єктами оподаткування резидента, згідно з ст. 163 Податкового кодексу України, є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Пунктом 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з пп. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу. Не є додатковим благом сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті.

Перевіркою правильності визначення бази оподаткування військовим збором встановлено окремі випадки її заниження внаслідок продажу ТОВ «Софіябудінвест» об`єктів нерухомого майна фізичним особам за ціною нижчою від визначеної в договорах купівлі-продажу балансової вартості цих об`єктів, а саме:

згідно з договором купівлі-продажу нежитлових приміщень від 30.08.2022 № 661 ТОВ «Софіябудінвест» продало гр. ОСОБА_1 приміщення 45-46, розташоване в будинку № 19-Г на вулиці Під Голоском у місті Львові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2560884946060). Балансова вартість приміщення визначена в розмірі 323942,40 грн, - продаж вчинено за ціною 295 600,00 грн. На дохід, що виник як різниця між балансовою вартістю і сумою продажу, не нараховано військовий збір. Із врахуванням коефіцієнта, встановленого у п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу, сума доходу, отриманого в негрошовій формі, складає 34 563,56 грн, а розмір неутриманого військового збору 518,46 грн 323 942.40 грн 295 600,00 грн) х 1,21951 х 1,5 % = 518,46 грн,

згідно з договором купівлі-продажу нежитлових приміщень від 21.09.2022 ТОВ «Софіябудінвест» продало громадянину США Грегу Джозефу Джексону приміщення розташоване в будинку АДРЕСА_4 . Балансова вартість зміщення визначена в розмірі 165043,64 грн, а продаж вчинено за ціною 151 420,00 грн, дохід, що виник як різниця між балансовою вартістю і сумою продажу, не нараховано військовий збір. Із врахуванням коефіцієнта, встановленого у п. 164.5 ст. 164 Податкового : тексу, сума доходу, отриманого у негрошовій формі, складає 16 614,03 грн, а розмір триманого військового збору - 249,21 гривень: 065 043.64 грн, - 151 420,00 грн.) х 1,21951 х 1,5 % = 249,21 грн.

Суд встановив, що, ПП «Софіябудінвест» (продавець) укладені попередні договори купівлі продажу 05.06.2019 № 3102 із ОСОБА_1 та 15.11.2017 № 1528, № 1529 із Ґреґом Джозефом Джексоном.

За умовами вказаних договорів їх сторони зобов`язались упродовж 2 (двох) місяців з дати введення Будинку в експлуатацію укласти Договір купівлі-продажу відповідних об`єктів нерухомості, визначили ціну цих об`єктів (32,75 кв.м за ціною 327 500,00 гривень та 22,6 кв.м за ціною 151 420 грн), порядок та строки розрахунків. За умовами договорів, остаточні розрахунки здійснюються з урахуванням технічної інвентаризації.

Відповідно до п. 2.5 Попереднього договору остаточні розрахунки покупця з продавцем за наданими продавцем даними державних органів здійснюється на наступних умовах:

-у разі, якщо фактична загальна площа приміщення офісу, вказана у п. 1.1, менша ніж загальна площа за проектом, і ця різниця становить більше 1,00 (одного) квадратного метра, продавець повертає покупцю кошти в обсязі, що відповідає вартості відповідної кількості квадратних метрів площі приміщення офісу, на яку зменшилась загальна площа приміщення офісу;

-у разі, якщо фактична загальна площа приміщення офісу, вказана у п. 1.1, більша ніж загальна площа за проектом, і ця різниця становить більше 1,00 (одного) квадратного метра, покупець вносить кошти, в сумі, що відповідає вартості відповідної кількості квадратних метрів площі приміщення офісу, на яку збільшилась загальна площа приміщення офісу.

Для проведення остаточних взаєморозрахунків Сторона 1 буде застосовувати дані, вказані у Технічному паспорті, виготовленому БТІ та Акті передачі нерухомості та здійснювати ці розрахунки за ціною, визначеною Договором.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що ціна об`єктів на дату укладення попередніх договорів відповідала звичайним цінам на той час.

Розділ 4 Попереднього договору містить взаємні зобов`язання Сторін укласти Основний договір у термін, місці та на умовах, встановлених Попереднім договором.

Основні договори купівлі-продажу укладено у 2020 та 2022 роках.

Оскільки за результатами обмірів, здійснених БТІ, площа приміщень, що становили предмет домовленостей ТОВ «Софіябудінвест» та ОСОБА_1 , зменшилась на 5 15 кв.м, відповідно вартість приміщень зменшилась на 31 900 гривень.

Тобто вартість офісу, який був предметом продажу за Основним Договором у 2022 році, була зазначена станом на 2019 рік (момент укладення Попереднього договору) за звичайними цінами, що існували на час підписання Попереднього договору, коли об`єкт будівництва ще не був завершений і балансової вартості приміщення не існувало. Відповідно до домовленості сторін ціна зафіксована та зміні не підлягала.

21.09.2020 ТОВ «Софіябудінвест» та Ґреґ Джозеф Джексон уклали Основний Договір купівлі-продажу приміщення площею 22,6 кв.м за ціною 151 420 гривень, яка була визначена та зафіксована сторонами у 2017 році за звичайними цінами станом на 2017 рік.

Таким чином, ТОВ «Софіябудінвест» укладено Попередні Договори в 2017/2019 році з обов`язком укласти Основні договори та відчужити приміщення у майбутньому (в даному випадку у 2020/2022 роках). Ринкова вартість приміщень була зафіксована на момент укладення саме Попередніх договорів.

Тобто, вартість відчуження нерухомості встановлювалась в проміжок часу - 2017 - 2019 років на етапі їх будівництва, коли об`єкти нерухомості ще не існували (не були створені). Ціна продажу зафіксована в Попередніх договорах купівлі-продажу. Будь-які індивідуальні знижки при цьому не надавались.

Ціна об`єктів нерухомості зазначена в нотаріально посвідчених Попередніх договорах була узгоджена сторонами, та визнана ними як ринкова на момент укладення договору.

Відповідно до пункту 164.5 статті 164 Кодексу, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об`єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (підпункт 168.1.1. пункту 168.1. статті 168 Кодексу).

За приписами пунктів 172.2., 172.3., 172.7. статті 172 Кодексу, дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об`єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об`єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу (5 %).

Дохід від продажу об`єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об`єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку, або не нижче ринкової вартості такого об`єкта, визначеної суб`єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі даних звітів про оцінку.

Одночасно з дією пункту 172.4 цієї статті, якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об`єкта нерухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну).

Крім того, доходи, визначені статтею 163 Кодексу, є об`єктом оподаткування військовим збором (підпункт 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (підпункт 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу (підпункт 1.5. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу ).

Таким чином, обов`язок утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору, виникає у податкового агента, зокрема, у разі надання фізичній особі додаткових благ у вигляді, окрім іншого, безповоротної фінансової допомоги та/або вартості майна, безоплатно отриманого платником податку.

Суд звертає увагу, що в ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження висновки контролюючого органу про отримання нерухомого майна за нижчою ціною від визначеної в договорах купівлі-продажу як додаткове благо позивачем.

Натомість, виходячи зі встановлених, документально підтверджених у справі обставин у взаємозв`язку з наведеними нормами податкового законодавства, суд дійшов висновку, що між позивачем та фізичною особою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існували договірні відносини купівлі-продажу нерухомого майна, зобов`язання за якими, у тому числі Товариством по сплаті податку як податковим агентом за договорами купівлі-продажу, виконані сторонами у повному обсязі, тож помилковими є висновки податкового органу щодо не нарахування та несплати позивачем податку на доходи фізичних осіб та військового збору, які покладені відповідачем в основу прийняття спірних рішень.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 10.01.2023 № 420/13-01-24-10, від 10.01.2023 № 422/13-01-24-10, від 10.01.2023 № 424/13-01-24-10 та наявність правових підстав для їх скасування.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими частково, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. Позов приватного підприємства СОФІЯБУДІНВЕСТ (вул. Міжгірська, 8В, м. Перемилшляни, Львівська область, 81200, ЄДРПОУ 32940187) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 04.04.2023 № 5939/13-01-07-04.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 04.04.2023 № 5940/13-01-07-04.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 04.04.2023 № 5943/13-01-07-04.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 10.01.2023 № 420/13-01-24-10.

6. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області ,від 10.01.2023 № 422/13-01-24-10.

7. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 10.01.2023 № 424/13-01-24-10.

8. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

9. Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь приватного підприємства СОФІЯБУДІНВЕСТ 21 779,70,15 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 03.05.2024.

Суддя Кедик М.В.