Ухвала

від 28.10.2024 по справі 380/11422/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 380/11422/23

адміністративне провадження № К/990/39146/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі №380/11422/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФІЯБУДІНВЕСТ» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СОФІЯБУДІНВЕСТ» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Львівській області:

-від 04.04.2023 №5939/13-01-07-04, яким встановлено порушення п. 188.1 ст. 188; п. 189.1 ст.189; п.198.5 б ст. 198; п. 200.1, п. 200.4 ст. 200; абзацу 11 п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу та зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2022 року в розмірі 560624,00грн;

-від 04.04.2023 №5940/13-01-07-04, яким встановлено порушення п. 188.1 ст. 188; п. 189.1 ст. 189; п. 198.5 б ст. 198; п. 200.1, п. 200.4 ст. 200; абзацу 11 п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу, в результаті чого підприємством завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, всього у сумі 677245,00грн, в т.ч. за серпень 2020 року - у сумі 677245,00грн, та застосовано штрафну санкцію у розмірі 169311,25грн;

-від 04.04.2023 № 5943/13-01-07-04, яким попереджено про необхідність скласти та/або зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування у строк, визначений пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України застосовано штраф в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400,00грн за кожен період, в якому вчинено порушення, у сумі тридцять тисяч шістсот гривень 00 коп;

-від 10.01.2023 №423/13-01-07-04, яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п. 201.10 статті 201 та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України застосовано штраф у розмірі 10 % у сумі 79018,56грн;

-від 10.01.2023 №420/13-01-24-10, яким встановлено порушення пп. "е" 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст.164, п. 167.1 ст.167, пп. 168.1.1 п. 168.1, ст. 168 Податкового кодексу України - з отриманих фізичними особами доходів у формі додаткового блага не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 9212,02грн;

-від 10.01.2023 №422/13-01-24-10, яким встановлено порушення 1.6 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX, п.п. е 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу - з отриманих фізичними особами доходів у формі додаткового блага не утримано військовий збір в сумі 767,67грн;

-від 10.01.2023 №424/13-01-24-10, яким встановлено порушення п. 51.1 ст. 51 та ч. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України - не відображено суму доходів у вигляді додаткового блага в поданому податковому розрахунку за формою № 1-ДФ за III кв. 2022 року, у зв`язку з чим застосовано штрафну санкцію в сумі 1020,00грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03.06.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 04.04.2023 року №5939/13-01-07-04; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 04.04.2023 року №5940/13-01-07-04; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 04.04.2023 року №5943/13-01-07-04; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 10.01.2023 року №420/13-01-24-10; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області ,від 10.01.2023 року №422/13-01-24-10; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 10.01.2023 року №424/13-01-24-10; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Львівській області 14.10.2024, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися.

Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

З аналізу вищевказаних положень суд дійшов висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 цього Кодексу, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі відповідач визначає підставою касаційного оскарження відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Варто зазначити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен вказати: 1) норми матеріального права, які неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права.

При цьому норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування мало ставитися перед судами попередніх інстанцій в межах правових підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що фактично скарга відповідача в частині наведеного обґрунтування вимог до суду касаційної інстанції, містить лише посилання на фактичні обставини у справі без зазначення у чому полягає порушення судами попередніх інстанцій при застосуванні вказаних норм права у взаємозв`язку з тими висновками, що стали підставою для задоволення позову.

В цілому доводи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, а також незгоди із наданою судом правовою оцінкою встановленим обставинам і дослідженим доказам.

Таким чином касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Враховуючи те, що скаржником при поданні касаційної скарги не зазначено передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку, суд дійшов висновку, що така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

Керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі №380/11422/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФІЯБУДІНВЕСТ» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяВ.В. Хохуляк