Постанова

від 29.05.2024 по справі 300/1209/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/1209/24 пров. № А/857/6064/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіОбрізко І.М.,

суддівІщук Л.П., Сеника Р.П.,

за участю секретаря судового засіданняДемчик Л.Р.,

за участю представника відповідачаФалько М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у місті Львові апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року про забезпечення позову, прийняту суддею Панікар І.В. у м. Івано - Франківську, у справі за позовом обслуговуючого кооперативу «ЖБК» «Спілка Забудівників 9» до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправним та скасування індивідуального акта органу державної влади,-

встановив:

обслуговуючий кооператив «ЖБК» «Спілка Забудовників 9» (надалі ОК ЖБК, позивач) звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд винести ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду Державної інспекції архітектури та містобудування ОСОБА_1 від 15.01.2024 про зупинення дозволу на виконання будівельних робіт «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення (ІІ черга будівництва) на вул. Височана, 18, в м. Івано-Франківську, корпус 32» (реєстраційний номер ЄДЕССБ ІФ012210817427).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 заяву задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення від 15.01.2024 про зупинення дозволу на виконання будівельних робіт «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення (ІІ черга будівництва) на вул. Височана, 18, в м. Івано-Франківську, корпус 32» (реєстраційний номер ЄДЕССБ ІФ012210817427), що видане Департаментом державного архітектурно-будівельного нагляду Державної інспекції архітектури та містобудування України, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 300/1209/24.

Суд першої інстанції виходив з того, що у разі продовження дії вказаного рішенняпро зупинення дозволу на виконання будівельних робіт, обслуговуючий кооператив «ЖБК» «Спілка Забудовників 9» не зможе належним чином здійснювати основний вид своєї господарської діяльності щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку на орендованій земельній ділянці, що у свою чергу, очевидно призведе до зупинення робіт, виникнення матеріальних збитків, пов`язаних із простоєм будівництва, оскільки за таких обставин позивач не звільняється від взятих на себе зобов`язань, а також у майбутньому потягне за собою штрафні санкції для замовника у зв`язку з протермінуванням заявлених строків для введення об`єкту будівництва в експлуатацію та репутаційні втрати.

Суд врахував аргументи позивача в поданій заяві про забезпечення позову, як обґрунтовані, оскільки вказані позивачем обставини потребують повного та всебічного дослідження в ході судового розгляду справи.

Суд взяв до уваги той факт, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, буде ускладненим.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Державна інспекція архітектури та містобудування України (надалі ДІАМ) подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що прийняте рішення від 15.01.2024 про зупинення дії дозволу на виконання будівельних робіт покликане зупинити порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Покликання суду першої інстанції на те, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного позивачем рішення зумовить настання негативних та незворотних наслідків для заявника жодним чином не підтверджені. Так само суд не зазначив, на підставі яких саме доказів визнано підтвердженими доводи позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективність захисту і унеможливити поновлення порушених прав позивача.

Всі ці обставини підлягають доведенню і встановленню саме під час судового розгляду справи по суті вимог, тому встановлені судом першої інстанції неповно і неправильно, а висновок, якого дійшов суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі є передчасним та не може вважатися підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб фактично є вирішенням спору по суті, що суперечить меті застосування статті 150 КАС України.

Щодо ймовірності понесення позивачем певних штрафних санкцій, то Верховний Суд в питанні вжиття заходів забезпечення позову, зокрема, в постановах від 20.03.2019 у справі №826/14951/18 та від 30.09.2021 у справі №160/7358/21 дійшов таких висновків: щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів, суд звертає увагу, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.

Апелянт вважає, що оскаржена ухвала фактично призведе до реалізації запланованого проекту будівництва, що в свою чергу повністю знівелює можливість захисту прав і інтересів держави у випадку прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову.

Просить скасувати ухвалу та винести судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що згідно із договорами про цільовий внесок у діяльність у випадку затримки виконавцем строку введення в експлуатацію житлового будинку, виконавець сплачує пеню, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф.

У випадку затримки виконавцем строку завершення об`єкта будівництва на понад шість місяців, інша сторона вправі вимагати розірвання договору та повернення сплаченого цільового внеску.

Звертає увагу на те, що два з половиною роки замовник будівництва мав об`єктивні сподівання на компетентність органу Держархбудконтролю у видачі дозволу, але раптом після того як багатоквартирний житловий будинок майже зведений, незважаючи на війну, економічні труднощі для будь-якого бізнесу, держава у обличчі Державної інспекції архітектури та містобудування раптом вирішує дослідити питання видачі дозвільного документу трьохрічної давності.

Покликається на постанову Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303, якою введено мораторій на проведення перевірок на період воєнного стану.

Зазначає, що через очевидно протиправне рішення про зупинення дії дозволу замовник будівництва не має можливості здійснювати законну господарську діяльність щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку на орендованій земельній ділянці, що у свою чергу, призводить до зупинення робіт, виникнення матеріальних збитків, пов`язаних із простоєм будівництва, оскільки за таких обставин позивач не звільняється від взятих на себе зобов`язань, а також у майбутньому потягне за собою штрафні санкції для замовника.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно дост. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Обслуговуючий кооператив «ЖБК» «Спілка Забудовників 9» зареєстрований як юридична особа, основний вид економічної діяльності81.10. Комплексне обслуговування об`єктів (а.с.11)

Як встановлено з матеріалів заяви про забезпеченняпозову, позивач є замовником будівництва на об`єкті «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення (ІІ черга будівництва) на вул. Височана, 18, в м. Івано-Франківську корпус 32». Вказане підтверджується дозволом на виконання будівельних робіт від 18.08.2021 за реєстраційним номером ІФ012210817427 у Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (а.с.7-10).

Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного нагляду» від 02.01.2024 № 1 зобов`язано Державну інспекцію архітектури та містобудування України забезпечити в установленому порядку проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час видачі дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення (ІІ черга будівництва) на вул. Височана, 18, в м. Івано-Франківську, корпус 32»;надати звіт про виконання цього наказу Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України протягом 5-ти днів після проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю (а.с.23).

В подальшому, на підставі вищевказаного наказу та наказу Державної інспекції архітектури та містобудування України «Про проведення позапланової перевірки» від 05.01.2024 № 3, головними інспекторами будівельного нагляду ДІАМ ОСОБА_1 у період з 09.01.2024 по 12.01.2024 у присутності начальника Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради ОСОБА_2 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 12.01.2024 за № СН01:8439-1132-2461-9922, за змістом якого констатовано не дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження об`єктом нагляду містобудівної діяльності,а саме: під час видачі дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення (ІІ черга будівництва) на вул. Височана, 18, в м. Івано-Франківську, корпус 32» з реєстраційним номером в ЄДЕССБ ІФ012210817427 (а.с.14-21).

На підставі акту від 12.01.2024 реєстраційний № СН01:8439-1132-2461-9922, Департаментом державного архітектурно-будівельного нагляду Державної інспекції архітектури та містобудування України 15.01.2024 прийнято рішення про зупинення дії Дозволу на виконання будівельних робіт «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення (ІІ черга будівництва) на вул. Височана, 18, в м. Івано Франківську, корпус 32» (а.с.22).

Частинами першою та другою статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, як підстави для забезпечення позову, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав, повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другоюстатті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.

Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має встановити наявність саме таких ознак, які свідчать про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом, а не встановлювати правомірність/протиправність оскаржуваного рішення на цій стадії.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Міністрів Ради Європи від 13 вересня 1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акту може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами. І якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акту.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08 липня 2020 в справі №826/14303/18, від 12 лютого 2020 в справі №640/17408/19, від 27 лютого 2020 в справі №640/16242/19 та ін.

Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має встановити наявність саме таких ознак, які свідчать про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом, а не встановлювати правомірність/протиправність оскаржуваного рішення на цій стадії.

При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними, навести підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Розглядаючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Наведені праві висновки щодо застосування положень КАС України є сталими та послідовними й підтверджуються, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 жовтня 2023 у справі №300/5005/22 та від 21 вересня 2023 у справі №600/1531/23-а.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у разі продовження дії рішенняпро зупинення дозволу на виконання будівельних робіт «Нове будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення (ІІ черга будівництва) на вул. Височана, 18, в м. Івано-Франківську, корпус 32» (реєстраційний номер ЄДЕССБ ІФ012210817427), обслуговуючий кооператив «ЖБК» Спілка Забудовників 9» не зможе належним чином здійснювати основний вид своєї господарської діяльності щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку на орендованій земельній ділянці, що у свою чергу, очевидно призведе до зупинення робіт, виникнення матеріальних збитків, пов`язаних із простоєм будівництва, оскільки за таких обставин позивач не звільняється від взятих на себе зобов`язань, а також у майбутньому потягне за собою штрафні санкції для замовника у зв`язку з протермінуванням заявлених строків для введення об`єкту будівництва в експлуатацію та репутаційні втрати.

Згідно із договорами про цільовий внесок у діяльність, у випадку затримки виконавцем строку введення в експлуатацію житлового будинку, виконавець сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості квартир, з яких допущено невиконання зобов`язань за кожну добу прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 5 (п`яти) відсотків від суми невиконаних зобов`язань. У випадку затримки виконавцем строку завершення об`єкта будівництва на понад шість місяців, інша сторона вправі вимагати розірвання договору та повернення сплаченого цільового внеску.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні». І лише у дуже виняткових випадках Кабінет Міністрів України, а саме за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України дозволив здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Із наявних матеріалів справи не можна зробити однозначний висновок, що заходи державного нагляду (контролю), які проведено в умовах воєнного стану, базувались на виняткових випадках, позаяк відсутнє покликання на такі.

Відтак, на даному етапі, вбачаються ознаки, які свідчать про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.

Аналізуючи в цілому зазначені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку, що викладені у заяві доводи свідчать про наявність законних та переконливих підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбаченихстаттею 151 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки в даному випадку тимчасове зупинення будівельних робіт до вирішення справи по суті дозволить уникнути значних фінансових витрат, зокрема й пов`язаних із можливим демонтажем уже збудованих споруд.

Зазначений висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 15 червня 2021 у справі №380/12040/20.

Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.

Суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 15 листопада 2007 по справі «Бендерський проти України», в якому Суд зазначив, що судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.

Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи (питання).

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України залишити без задоволення, ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року про забезпечення позову у справі №300/1209/24 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 04.06.2024.