Ухвала

від 29.05.2024 по справі 640/25574/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 травня 2024 року

м. Київ

справа №640/25574/20

адміністративне провадження № К/990/882/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В.М.,

суддів Коваленко Н.В., Чиркін С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2021 (головуючий суддя Амельохін В.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2021 (головуючий суддя Лічевецький І.О., судді Мельничук В.П., Оксененко О.М.)

у справі №640/25574/20

за позовом ОСОБА_1

до Центральної поліклініки МВС України, Центрального госпіталю МВС України

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Центральної поліклініки МВС України (далі - відповідач-1), Центрального госпіталю МВС України (далі - відповідач-2), в якому просив:

1.1. визнати протиправними дії Центральної поліклініки та Центрального госпіталю МВС України щодо відмови користуватися при виході на пенсію Центральною поліклінікою МВС України та Центральним госпіталем МВС України, до якого позивач був прикріплений і обслуговувався за попереднім місцем роботи у Генеральній прокуратурі України, та як учасник бойових дій має право на безкоштовне медичне обслуговування;

1.2. зобов`язати Центральну поліклініку та Центральний госпіталь МВС України надати позивачу право на безкоштовне медичне обслуговування в тих медичних закладах, в яких позивач перебував на обліку до виходу на пенсію працівника прокуратури, як пенсіонера Генеральної прокуратури України, учасника бойових дій (АТО) на підставі пункту 3 статті 84, частини 14 статті 86 Закону України "Про прокуратуру", пункту 8 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту", статті 49 Конституції України.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2021, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:

3.1. ОСОБА_1 з 1995 по 2010 роки працював в Генеральній прокуратурі України.

3.2. У 2010 році у зв`язку із виходом на пенсію позивач був звільнений із посади старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України. У період роботи в Генеральній прокуратурі Україні та після виходу на пенсію отримував медичну допомогу в Центральній поліклініці МВС України та Центральному госпіталі МВС України відповідно до укладених договорів між Генеральною прокуратурою Україною та Центральною поліклінікою МВС України.

3.3. 05.09.2020 позивач звернувся до Центрального госпіталю МВС України із запитом на інформацію, згідно якого просив повідомити наступне: 1) Чи буде Центральний госпіталь МВС України як юридична особа ОСОБА_1 , як фізичну особу пенсіонера Генеральної прокуратури України, ветерана АТО, який хворіє цукровим діабетом в 2020 році обслуговувати безоплатно на підставі частини 3 статті 84, частини 14 статті 86 Закону України «Про прокуратуру», пункту 8 частини 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якщо ні то на підставі яких законів України, а не підзаконних актів?; 2) Чому до з січня 2020 року і до цього часу не обслуговуються, не надаються медичні послуги і не лікують в Центральному госпіталі учасникам бойових дій (АТО/ООС) із числа пенсіонерів Генеральної прокуратури та пенсіонерам Генеральної прокуратури України ?

3.4. Листом від 10.09.2020 №33/4-4зі Центральний госпіталь МВС України повідомив позивача, що відповідно до частини 2 статті 51 Бюджетного кодексу України витрати на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення, на яке згідно із законодавством України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу, поліцейські, співробітники Служби судової охорони (крім категорій, пільги яким передбачаються пунктом "ї" частини 1 статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров`я, частиною 4 статті 29 Основ законодавства України про культуру, абзацом 1 частини 3 статті 57 Закону України "Про освіту"), а також у частині медичної допомоги і санаторно-курортного лікування та відпочинку для оздоровлення - члени сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони, пенсіонери з числа військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та члени їхніх сімей, здійснюються за рахунок бюджетних асигнувань на функціонування цих бюджетних установ.

До таких витрат належать, зокрема забезпечення безоплатною медичною допомогою.

Таким чином, Центральний госпіталь МВС України, як заклад охорони здоров`я не здійснює медичне обслуговування населення у розумінні абзацу 5 частини 1 статті 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я».

3.5. Також позивач 05.09.2020 звернувся із запитом на інформацію до Центральної поліклініки МВС України, відповідно до якого просив повідомити: 1) Чи буде Центральна поліклініка МВС України як юридична особа ОСОБА_1 , як фізичну особу пенсіонера Генеральної прокуратури України, ветерана АТО, який хворіє цукровим діабетом в 2020 році обслуговувати безоплатно на підставі частини 3 статті 84, частини 14 статті 86 Закону України «Про прокуратуру», пункту 8 частини 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якщо ні то на підставі яких законів України, а не підзаконних актів?; 2) Чому до з 02.01.2020 і до цього часу не обслуговуються, не надаються медичні послуги і не лікують в Центральній поліклініці учасникам бойових дій (АТО/ООС) із числа пенсіонерів Генеральної прокуратури та пенсіонерам Генеральної прокуратури України?

3.6. Листом від 09.09.2020 №33/3-38/2-зі Центральна поліклініка МВС України повідомила позивача, що відповідно до стастті 95 Закону України «Про Національну поліцію», частини 2 та 4 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» та наказу МВС України від 03.06.2016 № 462 «Про затвердження Інструкції про порядок медичного обслуговування в закладах охорони здоров`я МВС України» (далі - Інструкція), визначено категорії осіб, які мають право відповідно до законодавства на безоплатне медичне обслуговування в закладах охорони здоров`я МВС України. Відповідно до Інструкції, працівники та пенсіонери Генеральної прокуратури України не відносяться до визначеної категорії осіб.

Порядок надання Центральною поліклінікою МВС України послуг колишнім працівникам Генеральної прокуратури України визначаються відповідними Договорами укладеними між Генеральною прокуратурою України та Центральною поліклінікою Міністерства внутрішніх справ України.

Статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», визначено пільги учасників бойових дій та осіб, прирівняних до них, до яких.

Частиною 8 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються пільги, зокрема у користуванні при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем, роботи.

При цьому, щодо користування учасниками бойових дій поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи, саме на безплатній основі положеннями чинного законодавства не передбачено.

Відповідно до викладеного вище, обслуговування в Центральній поліклініці Міністерства Внутрішніх справ України в 2020 році учасників бойових дій (АТО/ООС) із числа пенсіонерів Генеральної прокуратури України без укладання договорів з Офісом Генерального прокурора чинним законодавством не передбачено.

У випадку укладення відповідних договорів між Центральною поліклінікою МВС України та Офісом Генерального прокурора обслуговування учасників бойових дій (АТО/ООС) із числи пенсіонерів Генеральної прокуратури України Центральній поліклініці Міністерства Внутрішніх справ України в 2020 році буде здійснювати в межах та в порядку визначених у відповідних договорах.

Також, позивача було повідомлено, що в 2020 році Офіс Генеральної прокуратури не ініціював процедури укладення будь-яких договорів на 2020 рік із Центральною поліклінікою, що унеможливило обслуговування в Центральній поліклініці учасників бойових дій (АТО/ООС) із числа пенсіонерів Генеральної прокуратури України та пенсіонерів Генеральної прокуратури України в 2020 році.

В переліку осіб яким надається медичне обслуговування закладами охорони здоров`я МВС України, згідно наказу МВС України від 03.06.2016 №462 «Про затвердження Інструкції про порядок медичного обслуговування в закладах охорони здоров`я МВС України» пенсіонери Генеральної прокуратури України не визначені.

Таким чином, Центральна поліклініка МВС України не має правової підстави та відповідного фінансування для обслуговування вказаних Вами категорій осіб у 2020 році без укладення відповідних договорів із Офісом Генерального прокурора.

3.7. Вважаючи протиправними дії відповідачів, позивач звернувся з позовом до суду.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що підстави для безкоштовного медичного обслуговування позивача у відповідних закладах МВС України відсутні, оскільки станом на момент звернення позивача до відповідав між органами прокуратури та МВС України не укладено договір про медичне обслуговування працівників прокуратури та не виділено відповідне фінансування на таке обслуговування.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду від 31.08.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2021, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі стало посилання скаржника на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, передбачене пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України. Скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме пункту 3 статті 84, частини 14 статті 86 Закону України «Про прокуратуру».

5.2. Скаржник наполягає на тому, що має право на безкоштовне медичне обслуговування пенсіонерів органів прокуратори в тих медичних закладах, в яких вони перебували на обліку до виходу на пенсію без укладення договорів про медичне обслуговування між Офісом Генеральної прокуратури та медичними закладами охорони здоров`я МВС України

6. У відзиві на касаційну скаргу відповідач-2 просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

7. У відзиві на касаційну скаргу відповідач-1 просив закрити касаційне провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а за наявності підстав для касаційного перегляду - касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення - без змін

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

8. Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та дотримання норм процесуального права у межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд дійшов таких висновків.

9. Згідно з приписами частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

10. За змістом пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

11. Частиною 1 статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

12. Ключовим питанням цієї справи є наявність права у позивача на безкоштовне користування Центральною поліклінікою МВС України та Центральним госпіталем МВС України (перейменовано на Державну установу «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України (далі - ДУ «ГМЦ МВС України»).

13. При цьому, підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є посилання скаржника на неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (Пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України), зокрема, стосовно пункту 3 статті 84, частини 14 статті 86 Закону України «Про прокуратуру».

14. Позивач у касаційній скарзі вказує на необхідності формування єдиної правозастосовчої практики для всіх пенсіонерів органів прокуратури України щодо безкоштовного медичного обслуговування в тих медичних закладах, в яких вони перебували на обліку до виходу на пенсію прокурора.

15. Так, відповідно до положень частини 3 статті 84 Закону України «Про прокуратуру» за пенсіонерами і членами їхніх сімей зберігаються гарантії соціального захисту, передбачені цим Законом та іншими законодавчими актами. Пенсіонери і члени їхніх сімей, що проживають разом із ними, мають також право на безкоштовне медичне обслуговування в тих медичних закладах, в яких вони перебували на обліку до виходу на пенсію прокурора.

16. Аналогічне положення закріплено в частині 14 статті 86 Закону України «Про прокуратуру», згідно якого за пенсіонерами і членами їхніх сімей зберігаються пільги і гарантії соціального захисту, передбачені цим Законом та іншими законодавчими актами. Пенсіонери і члени їхніх сімей, що проживають разом із ними, мають також право на безкоштовне медичне обслуговування в тих медичних закладах, в яких вони перебували на обліку до виходу на пенсію працівника прокуратури.

17. Отже, зазначені норми стосуються питання безкоштовного медичного обслуговування пенсіонерів органів прокуратури та членів їх сімей.

18. Колегія суддів звертає увагу, що мотиви судів першої та апеляційної інстанцій відповідають висновкам Верховного Суду, що викладені у постанові від 17.06.2020 у справі №826/4364/17, яке містить висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, про що суд апеляційної інстанції і зазначив в оскаржуваній постанові і наявністю яких, зокрема, спростовується твердження скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для відкриття касаційного провадження у справі, передбаченої пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України.

19. Зокрема, у постанові від 17.06.2020 у справі №826/4364/17, Верховний Суд, підтримавши висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виснував, що безкоштовне медичне обслуговування позивача, ОСОБА_1 , Центральною поліклінікою МВС України та Центральним госпіталю МВС України можливе за наявності укладених між Генеральною прокуратурою України та відомчими медичними закладами системи МВС України договорів та в межах перерахованих Генеральною прокуратурою України на рахунки медичних закладів коштів. Такі висновки суду зроблені в контексті розгляду позовних вимог, зокрема, щодо наявності права у ОСОБА_1 на безкоштовне медичне обслуговування в медичних закладах, в яких позивач перебував на обліку до виходу на пенсію, а саме: Центральної поліклініки МВС України та Центрального госпіталю МВС України на підставі частини 3 статті 84 Закону №1697-VII та пункту 8 частини 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» без будь-яких додаткових умов і обмежень.

20. При цьому, судами попередніх інстанцій у справі, яка розглядається, встановлено, що у 2020 році Офіс Генеральної прокуратури не ініціював процедури укладення будь-яких договорів на 2020 рік із Центральною поліклінікою МВС України та ДУ «ГМЦ МВС України».

21. У цій справі, №640/25574/20, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, врахував у своєму рішенні висновки Верховного Суду, викладені у постанові 17.06.2020 у справі №826/4364/17.

22. Таким чином, довід позивача у касаційній скарзі про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах не знайшов свого підтвердження.

23. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.

24. Відповідно до частини 2 статті 339 КАС України про закриття касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.

25. За таких обставин підлягає задоволенню клопотання відповідача-1 про закриття касаційного провадження у цій справі.

Керуючись статтями 248, 339 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Клопотання Центральної поліклініки МВС України про закриття касаційного провадження задовольнити.

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2021 у справі №640/25574/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і не оскаржується.

Суддя - доповідач В.М. Шарапа

Судді Н.В. Коваленко

С.М. Чиркін