УХВАЛА
29 травня 2024 року
м. Київ
справа №990/185/24
адміністративне провадження №П/990/185/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Єзерова А.А., Коваленко Н.В., Стеценка С.Г.,
перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ :
24 травня 2024 року до Верховного Суду, як суду першої інстанції, надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) до Вищої ради правосуддя, у якій він просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення (ухвалу) Вищої ради правосуддя від 30 квітня 2024 року №995/0/18-24 «Про залишення без розгляду та повернення заяви ОСОБА_1 про порушення суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_2 вимог щодо несумісності»;
- виявити та визнати інші дії, рішення (нормативно-правові акти) чи їх окремі положення протиправними і нечинними з дня прийняття, якщо у процесі розгляду виявляться інші порушення, дії, рішення (нормативно-правові акти), прийняті відповідачем, чи їх окремі положення безпосередньо впливають на прийняття рішення у справі і без визнання таких протиправними неможливий ефективний захист прав позивача.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, колегія суддів дійшла висновку, що вона не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України.
Частина друга статті 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень (частина перша статті 5 КАС України).
Згідно із частиною четвертою статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні, зокрема, справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя.
Статтею 266 КАС України визначені особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності, зокрема, Вищої ради правосуддя.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Частиною п`ятою статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Отже, законодавець закріпив за позивачем право на звернення до суду, право обирати спосіб захисту, визначати підстави позову та одночасно передбачив обов`язок останнього зазначити це в позовній заяві.
Під змістом позовних вимог розуміється, зокрема, визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення (дії чи бездіяльність) суб`єкта владних повноважень, що порушили її право та вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що оскаржувана ухвала члена Вищої ради правосуддя прийнята з порушенням норм чинного законодавства, оскільки Вища рада правосуддя зобов`язана була відкрити справу щодо несумісності стосовно судді у відставці ОСОБА_2 на підставі Конституції України та статті 39 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Разом з тим, прохальна частина позовної заяви містить також вимогу щодо виявлення та визнання інших дій, рішень (нормативно-правових актів) чи їх окремих положень протиправними і нечинними з дня прийняття, якщо у процесі розгляду виявляться інші порушення, дії, рішення (нормативно-правові акти), прийняті відповідачем, чи їх окремі положення безпосередньо впливають на прийняття рішення у справі і без визнання таких протиправними неможливий ефективний захист прав позивача.
Дослідивши зміст позовної заяви, колегія суддів КАС ВС дійшла висновку, що позивачем не дотримано вимог пунктів 4 та 5 частини п`ятої статті 160 КАС України, оскільки він не наводить належних обґрунтувань своїх вимог та неможливо чітко встановити їх зміст. Не зазначає які саме інші дії, рішення (нормативно-правові акти) чи їх окремі положення він просить визнати протиправними і нечинними з дня прийняття.
Отже, вимоги позивача не відповідають наведеним приписам норм процесуального права та позбавляють Верховний Суд можливості встановити дійсний зміст і суть правовідносин, що виникли між позивачем та Вищою радою правосуддя.
Суд також звертає увагу позивача на те, що у позові необхідно чітко та конкретно сформулювати зміст позовних вимог, вказати, які акти, дії чи бездіяльність зазначеного органу є протиправними і навести обґрунтування їх протиправності, а також зазначити, які конкретно дії в межах наданих суду повноважень необхідно вчинити для відновлення порушених прав.
Крім того, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначає третьою особою Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Згідно з частиною четвертою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Водночас, позивач у позовній заяві не обгрунтовує підстав для залучення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та не зазначає, яким чином рішення у справі може вплинути на його права, свободи, інтереси або обов`язки.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позивачу необхідно надати строк для усунення недоліку позовної заяви шляхом надання до Верховного Суду уточненої позовної заяви з конкретизацією вимог і викладом обставин, передбачених статтею 160 КАС України, з підтвердженням обставин, якими обґрунтовуються його позовні вимоги, надати докази порушення його прав та свобод з боку відповідача саме при здійсненні ним функцій органу державної влади відповідно до норм чинного законодавства; навести підстави для залучення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Стосовно клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
ОСОБА_1 судовий збір не сплатив та заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Клопотання обґрунтоване тим, що позивач позбавлений можливості сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю доходу та зверненням до суду з позовом щодо захисту соціальних трудових прав, як адвоката України.
На підтвердження вказаної обставини до позовної заяви додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 за період з 2022 по 2024 рік.
Вирішуючи питання обґрунтованості вказаного клопотання, суд зазначає про таке.
Приписами частини першої статті 133 КАС України врегульовано, що суд, зважаючи на майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, або позивачами є, зокрема, члени малозабезпеченої сім`ї (стаття 8 Закону № 3674-VI).
Розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору та враховуючи подання доказів, підтверджуючих доводи вказаного клопотання, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для його задоволення та вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Керуючись статтями 133, 160, 161, 169, 171, 248, 266 КАС України,
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви у справі № 990/185/24.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку позовної заяви.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк позовна заява разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.
Головуючий суддя Стрелець Т.Г.
Судді: Єзеров А.А.
Коваленко Н.В.
Стеценко С.Г.
Тацій Л.В.
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2024 |
Оприлюднено | 05.06.2024 |
Номер документу | 119503061 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України,органів,які обирають(призначають),звільняють,оцінюють членів Вищої ради правосуддя оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, з них: |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Стрелець Т.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні