Постанова

від 03.06.2024 по справі 824/518/17-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 року

м. Київ

справа № 824/518/17-а

адміністративне провадження № К/990/19639/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 824/518/17-а

за позовом ОСОБА_1 до Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації, Міністерства культури та інформаційної політики України, треті особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про визнання протиправною бездіяльність, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.11.2022 (головуючий-суддя Анісімов О.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023 (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Шидловського В.Б., суддів: Боровицького О. А., Курка О. П.),-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації (далі - Управління, відповідач-1), Міністерства культури України (далі-Мінкультури, відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , у якому позивач просила:

визнати протиправною бездіяльність Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації щодо невжиття заходів охорони культурної спадщини для припинення будівельних робіт по АДРЕСА_1 , здійснення яких порушує режим збереження історичного середовища в межах комплексної охоронної зони та центрального історичного ареалу міста Чернівці;

визнати протиправним та скасувати погодження Міністерством культури України від 11.01.2017 робочого проекту "Будівництво житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом по АДРЕСА_1 ", замовник - ОСОБА_2 .

Позов ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що у 2015 році забудовник ОСОБА_2 розпочала будівництво нової споруди торгового призначення з частковими житловими приміщеннями по АДРЕСА_1 , в безпосередній близькості (4,5 м) від існуючого будинку по АДРЕСА_1 , який належить на праві власності позивачу. Будівництво розпочато без погодження проектної документації з Міністерством культури України.

Управлінням культури Чернівецької обласної державної адміністрації не виконані вимоги пунктів 6, 22 частини першої статті 6 Закону України від 08.06.2000 №1805-ІІІ "Про охорону культурної спадщини" (далі- Закон №1805-ІІІ).

Така протиправна бездіяльність відповідача-1 призвела до помилкового надання Міністерством культури України дозволу на здійснення будівництва приміщення торгового призначення по АДРЕСА_1 , попри те, що будівельні роботи вже велись за вказаною адресою протягом двох років до дати погодження проекту.

Позивач також наполягала на тому, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 входить в комплексну охоронну зону, що забороняє будь-яке будівництво, не пов`язане з реставрацією і пристосуванням пам`яток, реконструкцією історичних будівель та інженерних мереж, благоустроєм території, а нове будівництво дозволяється лише у виняткових випадках. Крім того, ділянка будівництва знаходиться з 1995 року також в межах історико-заповідної території, а з 2011 року в межах ще й буферної зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.01.2018, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 19.12.2021 скасовано рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.01.2018 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд дійшов висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права щодо забезпечення права учасників справи, зокрема, бути належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання та на участь у судових засіданнях.

При новому розгляді справи ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.11.2022 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування погодження Міністерством культури України від 11.01.2017 робочого проекту "Будівництво житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом по АДРЕСА_1 ", замовник - ОСОБА_2 .

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.11.2022, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023, відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації щодо невжиття заходів охорони культурної спадщини для припинення будівельних робіт по АДРЕСА_1 , здійснення яких порушує режим збереження історичного середовища в межах комплексної охоронної зони та центрального історичного ареалу міста Чернівці.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що будинок по АДРЕСА_1 не є пам`яткою історії та культури місцевого значення та не має правового статусу об`єкта культурної спадщини, тому Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації не зобов`язано було реалізовувати повноваження, передбачені пунктами 6, 22 частини першої статті 6 Закону №1805 та вживати заходів з метою зупинення будівництва на спірному об`єкті.

Окрім того, суди вказали на те, що судовому захисту підлягають права, свободи або законні інтереси особи, які були порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Однак, у спірних правовідносинах не вбачається порушення прав та інтересів позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулася із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.11.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заявник, покликаючись на приписи пункту 4 частини четвертої статті 328, пункту 4 частини другої статті 353 КАС України, зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій встановлено обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Наполягає також заявник касаційної скарги на помилковості висновків судів попередніх інстанцій про те, що повноваження з інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про пошкодження, руйнування, загрозу або можливу загрозу пошкодження, руйнування пам`яток, що знаходяться на її території віднесені до компетенції виконавчого органу міської ради, а не Управління культури обласної державної адміністрації.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.05.2023 визначено склад колегії суддів: Мороз Л.Л. (суддя-доповідач), Бучик А.Ю., Рибачук А.І.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.06.2023 № 901/0/78-23 у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 08.06.2023 № 622/0/15-23 "Про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку", згідно з наказом Голови Верховного Суду від 08.06.2023 № 1723-к (№ 1723/0/5-23) "Про відрахування судді ОСОБА_4 зі штату Верховного Суду", призначено повторний автоматизованих розподіл судових справ.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.06.2023 визначено склад колегії суддів: Тацій Л.В. (суддя-доповідач), Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г.

Ухвалою Верховного Суду від 19.06.2023 касаційну скаргу залишено без руху.

Ухвалою Верховного Суд від 12.07.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.11.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023 у справі № 824/518/17-а

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.01.1993 між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 укладено договір довічного утримання, відповідно до якого, ОСОБА_2 набула права власності на 30/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1 .

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за ОСОБА_2 зареєстроване 29.12.1998 право постійного користування земельної ділянки площею 0,0182 га, кадастровий номер 7310136300:05:002:0069 по АДРЕСА_1 .

Цільове призначення: 02.01; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідно до листа Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 12.11.2004 поінформовано, що будинок по АДРЕСА_1 знаходиться в межах історико-культурної заповідної території, не є пам`яткою історії та архітектури.

Листом Відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради від 26.11.2013 ОСОБА_2 повідомлено про відсутність заперечень щодо будівництва споруди торгового призначення по АДРЕСА_1 , за умови погодження історико-містобудівного обґрунтування Міністерством культури України.

Згідно висновку щодо розгляду проектної документації (стадія робочий проект) будівництва житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарського кабінетом по АДРЕСА_1 , складеного Відділом охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради від 05.12.2014, ОСОБА_2 погоджено будівництво житлового будинку з будівлями торгового призначення по АДРЕСА_1 .

28.04.2014 Міністерство культури України розглянуло подане ОСОБА_2 історико-містобудівне обґрунтування будівництва споруди торгового призначення на АДРЕСА_1 та погодило його для подальшого врахування при розроблені відповідної проектної документації.

22.07.2014 Управлінням містобудування та архітектури департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин затверджені містобудівні умови та обмеження №796/14 щодо забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Листом відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради від 12.10.2015 повідомлено ОСОБА_6 (представник ОСОБА_2 ), що земельна ділянка по АДРЕСА_1 розташована у межах буферної зони пам`ятки культурної спадщини, занесеної до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Крім того, вказано, що історико-містобудівне обґрунтування на будівництво за вказаною адресою погоджено Міністерством культури України.

Згідно листів Міністерства культури України від 08.07.2016 та від 14.07.2016 зазначено, що земельна ділянка АДРЕСА_1 розташовується в межах історичного ареалу м. Чернівці (рішення Чернівецької міської ради від 28.07.2007 №252 та наказ Міністерства культури і туризму України від 16.06.2007 №661/0/1607). Крім того, повідомлено, що погодження історико-містобудівного обґрунтування не дає право на проведення будівельних робіт. Також вказано, що проектна документація на будівництво АДРЕСА_1 не погоджувалась, дозвіл на земляні роботи не надавався.

За результатами коригування історико-архітектурного опорного плану і проекту зон охорони пам`яток та визначення меж і режимів використання історичних ареалів м. Чернівці Науково-дослідним інститутом памяткоохоронних досліджень Міністерства культури і туризму України визначено зони охорони археологічного культурного шару, відповідно до змісту якого земельна ділянка по АДРЕСА_1 не прилягає до вказаних зон.

Протоколом №106 від 16.11.2016 засідання Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України, схвалено та рекомендовано до погодження у встановленому порядку проектну документацію будівництва житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом на АДРЕСА_1 .

Листом Міністерства культури України від 15.12.2016 №982/10/61-16 "Щодо погодження історико-містобудівного обґрунтування" погоджено історико-містобудівне обґрунтування будівництва житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом на АДРЕСА_1 для подальшого врахування при розробленні відповідної проектної документації.

27.12.2016 за результатами проведення попередніх археологічних досліджень земельної ділянки по АДРЕСА_1 Інститутом археології складено висновок №314-23/1987, відповідно до якого земельна ділянка в межах АДРЕСА_2 га, не утримує археологічного культурного шару і на її території можливе проведення земляних робіт.

У матеріалах справи наявний Робочий проект будівництва житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом на АДРЕСА_1 , замовником якого є ОСОБА_2 , який розглядався Міністерством культури України і погоджений ним 11.01.2017.

Листом Міністерства культури України від 11.01.2017 №7/10/61-17 погоджено матеріали на будівництво житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом по АДРЕСА_1 , зокрема в частині обмеження максимальної висоти проектованої будівлі на рівні двох наземних поверхів, що відповідає висоті +6,540 м на рівні гребня даху.

Листом від 25.01.2017 №163/10/14-17 Міністерство культури України звернулось з проханням до Секретаріату Національної комісії України у справах ЮНЕСКО про інформування комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО про наміри будівництва житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом по АДРЕСА_1 .

У справі наявний лист за підписом в.о. директора Департаменту міжнародних організацій Міністерства закордонних справ України від 24.02.2017 №413/2031-194/087-555 "Про інформування КВС ЮНЕСКО", який адресований Постійному представнику України при ЮНЕСКО Послу України у Франції ОСОБА_7 , з проханням передати проектну документацію щодо будівництва житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом за адресою: АДРЕСА_1 та лист за підписом Постійного представника України при ЮНЕСКО Посла України у Франції ОСОБА_7 від 01.03.2017 "Щодо інформування ЮНЕСКО", яким повідомлено в.о. директора Департаменту міжнародних організацій Міністерства закордонних справ України про виконання доручень, в тому числі щодо передання на адресу Секретаріату ЮНЕСКО проектної документації щодо будівництва житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом за адресою: АДРЕСА_1 .

22.03.2017 Міністерством культури України видано ОСОБА_2 дозвіл на проведення земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони в історичних ареалах населених пунктів №22-009/17з в АДРЕСА_1 .

На виконання ухвали суду від 22.09.2022 Міністерством культури та інформаційної політики України надано копії наступних документів:

- листа Постійного представництва України при ЮНЕСКО, яким було надіслано технічну оцінку ІКОМОС;

- листа ЮНЕСКО та технічної оцінки ІКОМОС, отриманих від ЮНЕСКО та переданих адвокату Рендюк Н.В.;

- копію листа Міністерства культури та інформаційної політики України, яким надіслано технічну оцінку ІКОМОС замовнику містобудівного перетворення.

Також судами досліджений переклад Технічного звіту ІКОМОС щодо зведення житлового будинку за адресою Чернівці, вул. Й. Главки, 2 по відношенню до об`єкта світової спадщини "Резиденція митрополитів Буковини і Далмації".

Позивач оскаржила бездіяльність Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації щодо невжиття заходів охорони культурної спадщини для припинення будівельних робіт по АДРЕСА_1 , здійснення яких порушує режим збереження історичного середовища в межах комплексної охоронної зони та центрального історичного ареалу міста Чернівці.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частин 1-3 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон №1805 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

З приводу доводів касаційної скарги компетенції Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації відносно обов`язку виконанням ним положень ним пункту 22 частини першої статті 6 Закону №1805, який полягає в інформуванні центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про пошкодження, руйнування, загрозу або можливу загрозу пошкодження, руйнування пам`яток, що знаходяться на території м. Чернівцях, колегія суддів зазначає таке.

Стаття 6 Закону України №1805 регламентує повноваження інших органів охорони культурної спадщини, зокрема, розмежовує повноваження органів охорони культурної спадщини обласних державних адміністрацій (частина 1 статті 6) та районних державних адміністрацій (частина 2 статті 6).

Так, приписами пунктів 6 та 22 частини першої статті 6 Закону №1805 передбачено, що до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить, зокрема, забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження, інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про пошкодження, руйнування, загрозу або можливу загрозу пошкодження, руйнування пам`яток, що знаходяться на їх території.

До повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить інформування органів охорони культурної спадщини вищого рівня про пошкодження, руйнування, загрозу або можливу загрозу пошкодження, руйнування пам`яток, що знаходяться на їх території (пункт 18 частини 2 статті 6 Закону №1805).

Виходячи з викладеного, обов`язок інформувати про пошкодження, руйнування, загрозу або можливу загрозу пошкодження, руйнування покладається на компетентні органи відносно пам`яток, розташованих на їх території. При цьому, виконавчий орган міської ради, у такому випадку, інформує орган охорони культурної спадщини вищого рівня (обласний), а орган виконавчої влади обласної державної адміністрації - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Підсумовуючи викладене, для вирішення цієї справи визначальне значення має з`ясування статусу будинку по АДРЕСА_1 та її територіальне розташування.

Так, судами встановлено, що земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 , розташована в межах історичного ареалу міста Чернівці, що підтверджується проектом "Коригування історико-архітектурного опорного плану і проекту зон охорони пам`яток та визначення меж і режимів використання історичних ареалів м. Чернівці", затвердженим рішенням Чернівецької міської ради від 28.02.2007 №252 та наказом Міністерства культури і туризму України від 16.06.2007 №661/0/16-07.

Отже, земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 та розташована на ній будівля знаходяться на території, яка у сфері охорони культурної спадщини віднесена до виконавчого орган міської ради, відносно якого відповідач є органом охорони культурної спадщини вищого рівня.

Також вказана земельна ділянка знаходиться у буферній зоні ансамблю колишньої Резиденції митрополитів Буковини та Далмації у м. Чернівцях, включеного до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО рішенням 35 сесії Комітету всесвітньої спадщини (19-29 червня 2011 р. м. Париж).

Відповідно до абзацу шостого статті 1 Закону 1805-ІІІ пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) це об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Своєю чергою, об`єктом культурної спадщини є визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Судами встановлено, що будинок по АДРЕСА_1 не перебуває на державному обліку та під охороною як пам`ятка національного чи місцевого значення.

За таких обставин, враховуючи, що будинок по АДРЕСА_1 не є пам`яткою історії та культури місцевого значення та не має правового статусу об`єкта культурної спадщини, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації не мало обов`язку з реалізації повноважень, передбачених пунктами 6, 22 частини першої статті 6 Закону №1805 та вжиття заходів з метою зупинення будівництва на спірному об`єкті.

Окрім того, як слідує з матеріалів справи, позивач обґрунтовує виникнення у відповідача-1 обов`язку та підстав для інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про пошкодження, руйнування, загрозу або можливу загрозу пошкодження, руйнування спірного об`єкта тим, що ОСОБА_2 . Міністерство культури України погодило проектну документацію на будівництво.

Однак, перевірка наведеного об`єкту будівництва не віднесена до компетенції Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації.

Водночас, пунктами 14, 17, 18 статті 5 Закону №1805 передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини (п. 14); надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках національного значення, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць (п. 17); видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток національного значення, припинення робіт на цих пам`ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо ці роботи здійснюються за відсутності затверджених або погоджених із відповідними органами охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом, дозволів або з відхиленням від них (п. 18).

Отже, беззаперечно, земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 , розташована в межах історичного ареалу міста Чернівці та у буферній зоні ансамблю колишньої Резиденції митрополитів Буковини та Далмації у м. Чернівцях, включеного до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, але будівля по АДРЕСА_1 не перебуває на державному обліку та під охороною як пам`ятка національного чи місцевого значення або щойно виявлений об`єкт культури.

Враховуючи викладене, надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках національного значення, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць належить виключно до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, тобто до Міністерства культури України.

Саме відповідач-2, до компетенції якого і віднесено вирішення цього питання, погодив проектну документацію третій особі. Через що відсутні підстави вважати, що у спірних правовідносинах допущена протиправна бездіяльність відповідачм-1.

Щодо доводів та оцінки доказів, які стосуються правомірності погодження проектної документації, правомірності забудови, колегія суддів зазначає, що наведені обставини не відносяться до предмету спору між позивачем та Управлінням про визнання протиправною бездіяльності.

При цьому, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в частині позовних вимог до відповідача-2 про визнати протиправним та скасувати погодження Міністерством культури України від 11.01.2017 робочого проекту "Будівництво житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом по АДРЕСА_1 ", замовник - ОСОБА_2 , закрито, тобто не розглянуто судами попередніх інстанцій по суті заявлених в цій частині вимог.

Таким чином, касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки судів попередніх інстанцій. У скарзі також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судів та щодо яких не наведено мотивів відхилення кожного з аргументів.

Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, Верховний Суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341- 343, 349, 350, 355, 356, 359, 375 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.11.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023 у справі № 824/518/17-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець