Рішення

від 05.06.2024 по справі 755/64/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/64/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В. розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівельників 30» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, -

у с т а н о в и в :

22.12.2023 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, у якому просив суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за період з 01.05.2019 року по 31.10.2023 рік у розмірі 11401,48 грн, що складається з: 9144,18 грн заборгованості по внесках на утримання будинку та прибудинкової території, 1728,09 грн втрат від інфляції та 529,31 грн 3 % річних; покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати, які пов`язані зі сплатою судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 03 січня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Ухвалою суду від 23 січня 2024 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Витребувано від КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» копії правовстановлюючих документів про право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

01 березня 2024 року на адресу суду надійшли витребувані судом матеріали.

Ухвалою суду від 15 березня 2024 року, у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів - відмовлено.

20 березня 2024 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про залучення співвідповідача, відповідно до якої, позивач просив:

залучити ОСОБА_2 в якості співвідповідача;

стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за період з 01.05.2019 року по 31.10.2023 рік у розмірі 2850,37 грн, що складається з: 2286,05 грн заборгованості по внесках на утримання будинку та прибудинкової території, 432,02 грн втрат від інфляції та 132,30 грн 3 % річних;

стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за період з 01.05.2019 року по 31.10.2023 рік у розмірі 8551,11 грн, що складається з: 6858,14 грн заборгованості по внесках на утримання будинку та прибудинкової території, 1296,07 грн втрат від інфляції та 396,91 грн 3 % річних;

та покласти на відповідачів судові витрати, які пов`язані зі сплатою судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 25 березня 2024 року, залучено у справі ОСОБА_2 як співвідповідача.

Вимоги позовної заяви з урахуванням заяви про залучення співвідповідача мотивовано тим, що ОСОБА_1 у розмірі частини та ОСОБА_3 у розмірі на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . 14 червня 2016 року проведено державну реєстрацію ОСББ «Будівельників 30», який утримує зазначений будинок та прибудинкову територію, затвердило розмір внесків та відповідні кошториси на утримання будинку. уклало та виконує умови договорів з виконавцями житлово - комунальних послуг про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту ліфтів, вивезення твердих побутових відходів, про технічне та аварійне обслуговування систем централізованого водопостачання, водовідведення гарячого та холодного водопостачання, теплових пунктів, внутрішніх електромереж електрощитових, та систем внутрішнього освітлення, постачання електричної енергії, на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі, про співпрацю виконання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення з Управителем під час надання послуг з централізованого постачання холодної води та приймання стічних вод, про співпрацю виконавця послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води з балансоутримувачем та розмежування їх відповідальності. Позивач вказує, що в період з 01 травня 2019 року до 31 січня 2021 рік - за умови сплати до 20 числа місяця наступного за розрахунковим - для власників квартир 8,32 грн; за умови сплати після 20 числа місяця наступного за розрахунковим для власників квартир 8,74 грн - на підставі рішення загальних зборів ОСББ «Будівельників 30», оформленого протоколом загальних зборів ОСББ «Будівельників 30» від 21 березня 2019 року; в період з 01 лютого 2021 року - для власників квартир 9,46 грн - на підставі рішення загальних зборів ОСББ «Будівельників 30», оформленого протоколом загальних зборів ОСББ «Будівельників 30» від 30 січня 2021 року. Позивач вказує, що відповідачі належним чином не виконують покладені на них зобов`язання, внаслідок чого за період з 01.05.2019 року по 31.10.2023 рік виникла заборгованість у розмірі 11401,48 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачів на свою користь, відповідно до часток у спільному майні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі, будучи належним чином повідомлені про розгляд справи, процесуальним правом подати відзив на позовну заяву не скористались.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення.

За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно із статтею 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку належить визначення розмірів платежів та внесків членів об`єднання.

За змістом статті 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» управління багатоквартирним будинком здійснює діяльність через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Частиною шостою статті 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Згідно із частиною першою статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» з метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, у яких створено об`єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг визначається розмір внесків (платежів) на відповідні потреби, затверджений загальними зборами об`єднання, але не більше найвищого у відповідному населеному пункті тарифу на відповідні комунальні послуги, встановленого відповідним державним органом або органом місцевого самоврядування для суб`єктів господарювання.

Положеннями частини третьої статті 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Отже, відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником квартири, і водночас співвласником будинку, в якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.

Реалізація вказаних вище положень здійснюється на підставі статті 12 Закону, яка передбачає, що управління багатоквартирним будинком об`єднання здійснює через свої органи управління.

Судом встановлено, що частини квартири АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. Серія та номер: 2505, виданого 28 грудня 2017 року ПН КМНО ОСОБА_4 ; частини вижевказаної квартири належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 06 лютого 2009 року.

ОСББ «Будівельників 30» 15 червня 2016 року було зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань.(а.с. 26-27)

Установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 Протокол установчих зборів №1 від 25 травня 2016 року, затверджено стату ОСББ «Будівельників 30». (а.с. 28-39)

Згідно пункту 1 розділу ІІ Статуту, метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку. забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Пунктом 3 розділу ІІ Статуту визначено, що завданням та предметом діяльності Обєднання є, зокрема, забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласників в отриманні житло - комунальних послуг та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами.

Згідно витягу з протоколу загальних зборів ОСББ «Будівельників 30», в період з 01 травня 2019 року до 31 січня 2021 рік затверджено щомісячні внески - за умови сплати до 20 числа місяця наступного за розрахунковим - для власників квартир 8,32 грн; за умови сплати після 20 числа місяця наступного за розрахунковим для власників квартир 8,74 грн - на підставі рішення загальних зборів ОСББ «Будівельників 30». (а. с. 50-51)

Згідно витягу з протоколу загальних зборів ОСББ «Будівельників 30», в період з 01 лютого 2021року затверджено щомісячні внески - для власників квартир 9,46 грн - на підставі рішення загальних зборів ОСББ «Будівельників 30». (а. с. 53)

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Статтею 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону: кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем.

За змістом ст. 319, 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що за період з травня 2019 року по жовтень 2023 року, відповідачі своєчасно не вносили плату по внескам на утримання багатоквартирного будинку, в результаті чого утворилась заборгованість, у розмірі - 9144,18 грн., яка підлягає стягненню з відповідачів відповідно до часток у праві власності на квартиру, ці обставини підтверджуються довідкою про заборгованість за утримання будинку і прибудинкової території, які надано позивачем, в свою чергу відповідачі не скористалися правом подати докази на спростування заявлених вимог та належного виконання зобов`язання по сплаті за послуги.

Відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 Цивільного кодексу України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15).

З огляду на те, що відповідач, як встановили суди попередніх інстанцій, прострочив виконання грошового зобов`язання, він на вимогу позивача повинний сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми. Висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 14-448цс19-ц.

Разом з тим, суд не погоджується з наданим стороною позивача розрахунком 3 відсотків річних та інфляційних збитків, оскільки, з огляду на Постанову КМУ №206 від 05.03.2022 року, якою установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Починаючи з 24 лютого 2022 року та на час звернення з даним позовом до судув Україні запроваджено військовий стан.

Таким чином три відсотки річних та інфляційні збитки мають бути розраховані до 24 лютого 2022 року.

За таких обставин, з відповідачів на користь позивача підлягають до стягнення інфляціні збитки у розмірі 729,54 грн та 3 % річних в сумі 265,19 грн, які підлягають розподілу відповідно до часток у праві власності на квартиру

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівельників 30» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території підлягає частковому задоволенню, ухвалюючи рішення, суд присуджує до стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за період з 01.05.2019 року по 31.10.2023 рік у розмірі 2286,05 грн по внесках на утримання будинку та прибудинкової території, 182,39 грн втрат від інфляції та 66,30 грн 3 % річних; стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за період з 01.05.2019 року по 31.10.2023 рік у розмірі 6858,14 грн по внесках на утримання будинку та прибудинкової території, 547,16 грн втрат від інфляції та 198,90 грн 3 % річних, в іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівельників 30» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1909,37 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Таким чином з ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 477,34 грн, а з ОСОБА_2 1432,02 грн. відповідно до частки задоволений позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)

При розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Згідно пункту 25 постанови Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 зауважено, що: «Судова колегія зазначає, що КАС України (та відповідно, ЦПК України) у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.»

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано до суду: копію Договору про надання правничої допомоги №07/12/2023-2 від 07 грудня 2023, акь приймання - передачі наданих послуг від 07 грудня 2023 року на загальну суму 5357,36 грн.

У постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі №756/2114/17. «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує ЄCIIJI. присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св 19) та від 30 вересня 2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61 -22962св 19) викладено правовий висновок про те. що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зазначила, що суд повинен оцінювати необхідність та розумність судових у вигляді «гонорару успіху», саме в контексті компенсації цих витрат за рахунок іншої сторони судової справи.

Аналогічним чином тлумачить це питання і ЄСПЛ, висновки якого зокрема у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (latridis v. Greece, заява № 31107/96) свідчать, що договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом, може підтверджувати, що у клієнта дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові, якщо така угода є юридично дійсною. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли між адвокатом і клієнтом, не може зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але ураховуючи також те, чи були вони розумними.

Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

В питанні критеріїв також слід згадати висновки Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За наведених обставин, суд, вважає за необхідне зменшити розмір правничої допомоги з урахуванням вимог розумності та справедливості, яка підлягає розподілу між сторонами з 5357,36 грн. до 2000,00 грн., з урахуванням співмірності таких витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 76-81, 89, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 275, 279, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 319, 322, 625 ЦК України, ст. 151 ЖК України, Законом України «Про кооперацію», суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівельників 30» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівельників 30» заборгованість за період з 01.05.2019 року по 31.10.2023 рік у розмірі 2286,05 грн по внесках на утримання будинку та прибудинкової території, 182,39 грн втрат від інфляції та 66,30 грн 3 % річних, а всього 2534 (дві тисячі п`ятсот тридцять чотири) гривні 74 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівельників 30» заборгованість за період з 01.05.2019 року по 31.10.2023 рік у розмірі 6858,14 грн по внесках на утримання будинку та прибудинкової території, 547,16 грн втрат від інфляції та 198,90 грн 3 % річних, а всього 7604 (сім тисяч шістсот чотири) гривні 16 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівельників 30» судовий збір у розмірі 477,34 грн. та 1000,00 грн. витрат пов`язаних з наданням правової допомоги, а всього 1477 (одна тисяча чотириста сімдесят сім) гривень 34 копійки.

Стягнути ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівельників 30» судовий збір у розмірі 1432,02 грн. та 1000,00 грн. витрат пов`язаних з наданням правової допомоги, а всього 2432 (дві тисячі чотириста тридцять дві) гривні 02 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 05.06.2024 року.

Учасники справи:

Позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівельників 30» (02105, м. Київ, вул. Будівельників, буд. 30, код ЄДРПОУ 40570203);

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя -